Рішення

від 15.10.2007 по справі 4/256-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/256-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 жовтня 2007 р.           Справа 4/256-07

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвротранс", 0480, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а, код ЄДРПОУ 33544101

3-тя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору:  ЗАТ "Трансмост", 58000, м. Чернівці, вул. Гагаріна, 4

3-тя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору:  Державне підприємство  "Київський  механічний  завод" Міністерства  оборони України, 03151, м. Київ,  вул. Вінницька, 14/39   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група", 21000, м. Вінниця, вул. Л. Толстого, 10,  код ЄДРПОУ 31041602  

про стягнення 136715,13 грн. заборгованості

Головуючий суддя     Білоус В.В.     

При секретарі судового засідання Логінов А.О.

Представники

          позивача :   Григоренко С. В., за довіреністю

          відповідача : Бушанський В. І., за довіреністю

          3-я особа ЗАТ "Трансмост": не з"явився з невідомих для суду причин

          3-я особа ДП КМЗ МОУ : Кондратенко В. М., за довіреністю

Розглянувши  у відкритому  судовому засіданні справу  за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвротранс", м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а,  3-і особи  на  стороні   позивача  без самостійних  вимог  на предмет  спору –ЗАТ «Трансмост»,  м. Чернівці,  вул.. Гагаріна, 4, Державне  підприємство  «Київський  механічний  завод «Міністерства  оборони  України, 03151, м. Київ,  вул..  Вінницька, 14/39  до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька   промислова група", 21000, м. Вінниця, вул. Л. Толстого, 10, про стягнення  136715 грн.  13 коп.,  в т. р.  98947 грн. 20 коп.  боргу   за  транспортно –експлуатаційні  послуги  згідно  договору  № 3008/06 на   транспортно –експлуатаційне обслуговування   від 01.09.2006р.,  рахунках  № 11/22, № 12/22 від 09.11.2006р.,  залізничних квитанціях про  приймання  вантажу  № 32651213 від  12.11.2006р.,  № 32651238 від 15.11.2006р., 4014 грн.  14 коп. –інфляційної суми  за період листопад 2006р. –березень 2007р., 32455 грн. 60 коп. –пені за  прострочення  в оплаті  з 11.11.2006р. по 23.04.2007р., 1298 грн. 19 коп. –3 % річних за прострочення  в оплаті  з 11.11.2006р. по 23.04.2007р., -

                                                            ВСТАНОВИВ :

Відповідачем 11.10.2007р. через канцелярію суду подане клопотання  про  відкладення  розгляду  справи мотивоване  тим,  що  його представник знаходиметься у відрядженні в м. Миколаєві. В зв»язку   з тим,   що  представник  відповідача  з»явився в судове  засідання  вказане   клопотання  відповідача  не підлягає  задоволенню. 3-тя  особа -  ЗАТ «Трансмост» , м. Чернівці  не  виконала  вимог  ухвали  суду від 27.09.2007р.  про явку  в судове  засідання  представника. З огляду  на  подані  в справу  докази  суд  приходить  до висновку  про те,  що  неявка  представника  ЗАТ «Трансмост» ,  м. Чернівці не  перешкоджає  вирішенню  спору  та  про  розгляд  справи  за  наявними  в ній  матеріалами  у відсутність  представника ЗАТ «Трансмост».

Відповідач  у відзиві  на  позов  наданому  суду 02.07.2007р. проти позову   заперечив. Покликався на те, що  п. 3.1 договору  передбачено , що  відповідач  повинен   провести 100 %   передоплату   на протязі 2 днів   з дати  виставлення  рахунків , дана   вимога відповідачем  виконувалась  в період   з 05.09.06р. по  01.11.06р. . Водночас  п. 2.14.   передбачено   зобов'язання  позивача здійснювати  розрахунки   з субпідрядниками  за заявлені   перевозки, при чому   такі розрахунки  мають бути  погоджені  з відповідачем в протоколах погодження  цін, що є  невід'ємною частиною договору. Так   позивачем  було організовано перевезення за рахунок  отриманих   авансом  грошей, проте  не надано   Протоколів   погодження цін  та ніяких   розрахункових  документів  не  було. Таким  чином, так  як   погодження цін   на послуги   залучених  позивачем осіб не    проводилось,  а виставлені   та оплачені   рахунки  позивачем, суми  яких   механічно  продубльовано   в актах   здачі -   прийняття  робіт, які   підписані   не  уповноваженим на це працівником , не містять  переліку   витрат   на залучення   третіх осіб  з зазначенням   ціни   по кожній   витраті, а також  не   дають змоги   визначити  вартість   послуг експедитора, то  витрати  понесені   позивачем  не є  погодженими  з  відповідачем  і не підлягають  оплаті.

Згідно  п. 2.2.5  договору  розрахунки   за договором   проводяться   після   погодження  цін  на   послуги   залучених  осіб, якщо такі   послуги   не погоджені   в протоколах   погодження цін  та за   умови, що  такі   платежі   підтверджені документально. Остаточні   розрахунки  за договором  не проведено. Так  як   позивач не  надав документів, які   підтверджують   оплату   послуг  залучених осіб, то визначити  суму  компенсації  та оплати , погодити ціни неможливо. Умовою остаточної  оплати  послуг  є погодження цін  між сторонами, але прохання  відповідача  надати  підтверджуючі  оплати  залученим  особам документи  викладене у відповіді на  претензію позивачем проігноровано..

У відзиві  на позов  поданому  15.10.2007р.  відповідач  та  його представник  в судовому засіданні 15.10.2007р. проти  позову  заперечив ,  покликалися  на те,  що відповідач   заявок  позивачу  не  подавав,  в порушення  п. 2.1.4 договору  Протоколи  по  узгодженню  цін  чи  тарифів,  предмету перевезення  не  підписував,  рахунки  № 11/22 від 09.11.2006р.,  № 12/22 від 09.11.2006р.  не  отримував. Тому  вважає,  що  між  сторонами  не  погоджені  істотні  умови  щодо транспортно -  експедиційних  послуг,  які  позивач  вимагає оплатити. Вважає,  що залізничні  квитанції про  приймання  вантажу до перевезення,  які  надані  з позовною  заявою ніяк  не  підтверджують ,  що  перевезення  за  даними  документами здійснені  на замовлення  відповідача, чи  будь – яким чином  стосуються  його.

Представник  позивача  позовні  вимоги  підтримав. На  виконання   вимог ухвали  від 05.07.2007р.  надав  банківські  витяги  стосовно  взаєморозрахунків з відповідачем  та  третіми особами , договір  № 46-кр від 18.09.2006р.,  № 1/9/6 про  супроводження  вантажу  від 26.09.2006р. ,  рахунки  на сплату  за метало витрати та  використання  під»їзних колій,   розрахунки провізної плати. Невиконання  вимог  ухвали суду  про надання  заявки  відповідача  про  організацію  перевезень  залізницею ,  доказів про   те,  що  вказані  в позовній заяві  і надані  з нею  квитанції про  приймання  вантажу  до  перевезення  здійснені на замовлення відповідача,  за  його  дорученням  і на  виконання  договору  № 3008/06 від 01.09.2006р.,  доказів  про  дату  вручення  відповідачу  рахунків  на  оплату  і відповідно  них  про дату  виникнення  грошових  зобов»язань  пояснив  відсутністю  цих  документів  як  у позивача,  так  і у відповідача. Зазначив,  що  вказані  документи не можуть  бути  надані суду в зв»язку  з тим,  що  між  позивачем  і відповідачем  замовлення на перевезення  відбувалися  в усній  формі,  а  не  письмово,  оскільки  часто  замовлення  на перевезення  відбувалися  іноді  день в день  здійснення  перевезення,  а іноді  на  наступний. Звернув увагу,  що  перевезення здійснювалися  тривалий  період,  тому  попередня  форма  замовлення  на перевезення  не узгоджувалися  між  сторонами.

Представник 3-ї особи -   державне  підприємство  «Київський  механічний завод» МО України пояснив,  що позивачеві  надавалися послуги  з використання  залізничної  колії  у вересні ,  жовтні,  листопаді  2006р.  на що  виставлено позивачеві  рахунок  від 28.11.2006р. і ці  послуги  позивачем  частково  оплачені. Про  характер договірних  стосунків  позивача  з відповідачем йому  не  відомо.

Вислухавши  пояснення  представників позивача,  відповідача, 3-ї особи  Державного  підприємства «Київський  механічний завод» МО України  повно,  всебічно,  об»активно   дослідивши  надані  в справу  докази,   надавши їм  юридичну оцінку ,  суд  на  підставі  ст..ст. . 1 ч. 1 ст. 208, 525, 526, 629, 638, 929, 930 ЦК України,  ст.. 180,  ч. 8 ст. 181 ГК України ,  ст.. 9, 11, 12 Закону України «Про  транспортно – експедиторську  діяльність « № 1955-   ІV від 01.07.2004р.,  ст.. 33, 34 ГПК України  прийшов  до висновку  про те,  що  позов  не підлягає  задоволенню. До  такого висновку  суд  прийшов  з огляду на таке:

01.09.2006р.  позивачем ( за договором «Експедитор» )  та відповідачем (  за договором  «Замовник « )  було   підписано  договір  № 3008/06 на  транспортно – експедиційне обслуговування. Згідно  цього договору  позивач  брав зобов»язання  від  свого  імені,  за  рахунок  відповідача  і за   винагороду  організувати  залізничні   перевезення  згідно  заявок  відповідача ( п. 2.1. договору ).

В  п. 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.6, 2.2.3 договору № 3008/06 передбачено,  що  позивач  зобов»язаний  був  направити  відповідачу  рахунок (  рахунок -  фактуру )  на оплату  заявленого перевезення  ( тобто  перевезення  на яке   подано заявку ) включаючи  винагороду позивача,  протягом 2-х робочих  днів  після  отримання  від  відповідача  заявки  установленої форми. Здійснювати  за погодженням  з відповідачем  і за  його  рахунок  розрахунки  з  субпідрядниками (  перевізниками,  експедиторами )  за заявлені  перевезення і  погодженні   в Протоколах  погодження  цін  ( тарифів ), які  є невід»ємними частинами  цього  договору ( додатками )  і стають  дійсними  тільки після  погодження і  підписання  його  сторонами. Здійснювати  інші операції,  пов»язані  з транспортно – експедиційним обслуговуванням,  за рахунок  відповідача (  включаючи  виплату  винагороди )  і за погодженням  з відповідачем ,  і у випадку  необхідності  із  залученням  третіх осіб :  відповідач  зобов»язаний  подавати  позивачу заявку на перевезення  за встановленою  формою не пізніше  5-ти  робочих днів  до  планує мого  перевезення  і до 17 год. поточного робочого дня  факсимільним  чи  електричним  зв»язком,  а при  необхідності -  з досиланням  оригіналу,  завіреного печаткою  і підписом  уповноваженої особи  відповідача. Відповідач  також  зобов»язувався забезпечити   правильність  заповнення  перевізних документів  у відповідності  з  інструкціями  позивача,  а також  здавання  вантажу  до перевезення  з  необхідними  для  здійснення  перевезення  документами.

Зміст  договору  свідчить,  що  між сторонами   виникли  правовідносини , які  регулюються  ст.. 929 ЦК України ,  Законом України «Про транспортно – експедиторську  діяльність»  ( договір  транспортного  експедирування ). Причиною  виникнення  спору є  заперечення  відповідача  в замовлення  транспортно – експедиторських послуг з перевезення  конструкції  металевих (  форми  моста ), яке позивач здійснив  згідно  залізничних  квитанцій про  приймання вантажу.

Відповідно  до ст.. 9 ЗУ  «Про транспортно – експедиторську  діяльність»  договір  транспортного експедирування  укладається  у письмовій  формі. Істотними  умовами  цього договору є,  окрім  інших,   вид  послуг  експедитора,  вид  а  найменування  вантажу,  розмір плати  експедитору,  пункти  відправлення  та  призначення  вантажу,   строк  виконання договору. Вчинення  правочину  між  юридичними особами у письмовій  формі  вимагає  п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України.

Зміст  договору  № 3008/06 від 01.09.2006р.  свідчить  про те,  що  зобов»язання  сторін  у ньому  є  концептуальними,   і такі конкретні  істотні  умови,  як  вид та  найменування  вантажу,  послуги експедитора,  розмір  плати експедитору,  пункти відправлення  призначення  вантажу на кожну  послугу ( перевезення,  інше ) мали погоджуватися   сторонами  в заявці  та Протоколі  погодження  цін ( п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4 договору ).

В  ст.. 526 ЦК України передбачено,   що  зобов»язання має  виконуватися  належним  чином  відповідно до  умов  договору,  та цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного  законодавства. Відповідно  до ст.. 33, 34 ГПК України  кожна сторона має  довести  ті обставини  на які  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  чи  заперечень. Докази  подаються  учасниками  процесу. Обставини  справи  які  відповідно  до  законодавства  мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вимоги ст.. 9 ЗУ „Про транспортно-експедиторську діяльність”, ст.. 526 ЦК України, п. 2.1.2., 2.1.4., 2.1.6. договору № 3008/06 доказом укладання договору транспортного експедирування на конкретну послугу, в тому рахунку і на перевезення залізницею конструкцій металевих (ферми моста) із м. Києва до м. Львів згідно залізничних квитанцій про приймання вантажу № 32651213 від 12.11.2006р.,№ 32651238 від 15.11.2006р.,  та виставлення відповідачу для рахунків № 11/22, № 12/22 від 09.11.2006р. мали б бути підписані відповідачем і позивачем. Заявки на транспортне експедирування (перевезення). Протоколи погодження цін в яких би були погоджені такі істотні умови , які закон вимагає для укладення даного виду договору, як вид послуги чи експедитора, вид та найменування вантажу, розмір плати експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта.

Позивач пояснив про те, що такі заяви, протоколи цін сторонами не підписувалися. Відповідач заперечує складання цих документів, отримання рахунків позивача № 11/22, № 12/22 від 09.11.2006р., замовлення транспортно-експедиторських послуг з перевезення у листопаді 2006р. ферми моста, яке здійснене згідно залізничних квитанцій про приймання вантажу № 32651213 від 12.11.2006р., № 32651238 від 15.11.2006р. заперечує.

Відсутність заявки відповідача із погодженими сторонами, вказаними вище, істотними умовами для договору експедирування, протоколу погодження цін дає підстави вважати суду про недоведеність позивачем замовлення відповідачем транспортно-експедиторських послуг та пов”язаних з цим витрат щодо перевезення позивачем металевих конструкцій (ферм моста) із м. Києва до м. Чернівці здійсненого позивачем згідно залізничних квитанцій про приймання вантажу № 32651213 від 12.11.2006р, № 32651238 від 15.11.2006р. Це дає суду підстави для відмови в позові.

Доводи позивача викладені в письмових поясненнях  від 15.10.2006р. судом до уваги не беруться оскільки суперечать  ст.. 9 ЗУ „Про транспортно-екпедиторську діяльність”, ст. 208, 526 ЦК України, згідно яких договір щодо надання конкретних транспортно-екпедиторських послуг мав укладатися у письмовій формі із погодження сторонами істотних умов, передбачених договором. В рахунках № 11/22, 12/22 від 09.11.2006р. відсутнє посилання на те, що вони виставлені на підставі заявки відповідача. Відсутність погодженої сторонами письмової заявки, в якій би було вказано вид послуги, вид найменування вантажу, пункти відправлення та призначення вантажу, розмір плати послуг не дає підстави суду зробити висновок, що перевезення ферм моста згідно квитанцій  про приймання вантажу № 32651213 від 12.11.2006р., № 32651238 від 15.11.2006р., здійснене на замовлення відповідача. Подані позивачем із листом № 3 від 02.07.2007р. квитанції про приймання вантажу, рахунки, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) судом до уваги не беруться, оскільки вони не стосуються предмету спору (транспортно-експедиторських послуг згідно рахунків № 11/22, 12/22 від 09.11.2006р., перевезення вантажу згідно квитанцій про приймання вантажу № 32651213 від 12.11.2006р., № 32651238 від 15.11.2006р.) і надання транспортно –експедиторських послуг, розміру їх оплати є погодженими сторонами шляхом підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Не беруться до уваги і рахунки – фактури, банківські витяги про оплату, надані представником позивача в судовому засіданні 15.10.2007р. оскільки не доведено, що ці послуги надані позивачу і оплачені ним в зв”язку з наданням транспортно-експедиторських послуг відповідачу. Графік відвантаження мостових балок Державним підприємством „Київський механічний завод” МОУ для ЗАТ „Трансмост” з 14.10.2006р. по 18.11.2006р. підписаний посадовими особами названих підприємств (головним інженером ЗАТ „Трансмост” В. Білик  та директором ДП КМЗ МОУ М. Поліщук).

В зв”язку з відмовою в позові судові витрати на держмито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в загальній сумі 1485 грн. 15 коп. на підставі ч. 1, 5 ст 49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.             

          Керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 75, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -  

ВИРІШИВ :

1.В позові відмовити.

2.Судові витрати на держмито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в загальній сумі 1485 грн. 15 коп. покласти на  відповідача.

3.Копію даного рішення надіслати  позивачу, відповідачу, 3-м особам на стороні позивача рекомендованим листом.

   Резолютивну частину рішення оголошено 15.10.2007р..  Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 18.10.2007р.

Суддя                                             Білоус В.В.