Ухвала

від 19.06.2022 по справі 307/1843/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1843/22

Провадження № 2/307/401/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 червня 2022 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства «Закарпатавтормет», ЄДРПОУ 13598192, юридична адреса: м. Київ, вул. Електриків, 6, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління пенсійного фонду, ЄДРПОУ 20449713, юридична адреса: м. Тячів, вул. Робітнича, 18 про стягнення грошових коштів при звільненні, сплати соціальних внесків та зарахування страхового стажу при призначенні пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Акціонерного товариства «Закарпатавтормет» де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління пенсійного фонду, яким просить стягнути з відповідача:

- на користь держави єдиний соціальний внесок за загальнообов`язкове державне соціальне утримання в розмірі 22% в сумі 20840 гривень (призначені рішенням суду від 11.09.2019 року);

- на його користь 67540 гривень середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- на користь держави єдиний соціальний внесок за загальнообов`язкове державне соціальне утримання в розмірі 22% в сумі 14858 гривень;

- зарахування пенсійним фондом в страховий стаж при нарахуванні пенсії період з 12 червня 2017 по 3 серпня 2020 та 4 серпня 2020 по 23 лютого 2022, як загальний трудовий стаж (4 роки 8 місяців 12 днів) з урахуванням по ОК-5 та подальшому відшкодуванню відповідачем державі в регресному порядку.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду з позовом, в якому об`єднані декілька вимог майнового та вимога немайнового характеру, а саме: заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на користь держави єдиного соціального внеску за загальнообов`язкове державне соціальне утримання в розмірі 22% із стягнутих на підставі рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 11.09.2020 року (справа №307/2153/19) сум в розмірі 20840 гривень, а також з суми 67540 гривень пред`явленої позовної вимоги щодо стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 14858 грн., та щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які є вимогами майнового харакетру, а також заявлена вимога щодо зобов`язання пенсійного фонду зарахувати в страховий стаж при нарахуванні пенсії період з 12 червня 2017 по 3 серпня 2020 та 4 серпня 2020 по 23 лютого 2022, як загальний трудовий стаж (4 роки 8 місяців 12 днів) з урахуванням по ОК-5 та подальшому відшкодуванню відповідачем державі в регресному порядку, яка є вимогою немайнового характеру. Таким чином, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за вказані позовні вимоги.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про державний бюджет» передбачено, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір», За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України «Про судовий збір»передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, а саме: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2022 року становить 2481 гривні, а також подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3ст.177 ЦПК Українипередбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Позивач, посилаючись на п.1 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначає, що звільнений від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц, згідно з яким пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу позивачів за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду у своїй ухвалі від 22 липня 2019 року по справі № 488/769/17.

Таким чином, позивач безпідставно посилається на положенняЗУ «Про судовий збір»оскільки п.1 ч.1ст.5 вказаного Законупередбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак у вказаній позовної заяві позивачем окрім вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, заявлено також дві позовні вимоги майнового характеру, щодо стягнення єдиного соціального внеску за загальнообов`язкове державне соціальне утримання в розмірі 22%, а також одна позовна вимога немайнового характеру, про зобов`язання пенсійного фонду вчини відповідні дії.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за вказані дві вимоги майнового характеру ціна позову за якими становить 35698 гривень (20840+14858=35698) та вимогу немайнового характеру і додати документ, що підтверджує сплату в сумі 1984,8 гривень (992,4+992,4=1984,8) або копії документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів УК у Тячiв. р/Тячівський р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895;

банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) 899998;

рахунок отримувача UA528999980313151206000007373;

код класифікації доходів бюджету 22030101;

призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Тячівський районний суд Закарпатської області(назва суду, де розглядається справа).

Крім того відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить, зокрема, стягнути з АТ «Закарпатавтормет» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Разом з цим, в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, на обгрунтування позовних вимог до матеріалів позовної заяви позивач не додає жодного доказу, з якого можна було б встановити факт його перебування у трудових відносинах з відповідачем та період такого перебування. Відсутність у матеріалах позовної заяви повного рішення ухваленого Тячівським районним судом Закарпатської області 11.09.2020 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Закарпатавтормет» про стягнення грошових коштів при звільненні, на яке позивач посилається у позові, також не надає можливості дослідити обставини, які встановлені судом при розгляді цивільної справи, щодо періодів прийняття та звільнення з роботи позивача. Відтак позивачу слід додати до матеріалів позовної заяви належним чином засвідчену копію цього рішення суду.

Відповідно до п. 20 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст.117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно Постанови ВСУ від 21.11.2018р. у справі №808/928/16, зазначено, що залишається чинним загальний нормативно-правовий акт, що регулює правовідносини про обчислення середньої заробітної плати - це постанова КМУ від 08.02.1995р. №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", дія якої поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності (п.2 Постанови), а затверджений нею порядок застосовується в усіх випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (ст.1 Порядку).

Щодо правильності обчислення суми, що підлягає стягненню, суд керується положеннями п.5 розділу IV Порядку №100, відповідно якого нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Однак, пред`являючи відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач не надає відомостей про розмір отримуваної ним середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. З огляду на положення ч. 2 ст.83 ЦПК України, вимоги якої передбачають подання позивачем доказів разом з поданням позовної заяви, відсутність наведених відомостей позбавить суд можливості ухвалити законне та справедливе рішення щодо заявлених позивачем вимог в цій частині.

Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

В той час, звертаючись до суду за захистом своїх прав як особи застрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач не надав суду довідку про індивідуальні відомості застрахованої особи, облік якої веде Пенсійний фонд України (довідка форми ОК-5), в якій відображені відомості про нараховану заробітну плату, про перерахований ЄСВ, що позбавить суд можливості визначити, чи був перерахований із нарахованої заробітної плати позивача ЄСВ.

Крім того, суд звертає увагу сторонни позивача, на необхідність визначення процесуального статусу Управління пенсійного фонду, до якого згідно прохальної частини позову також пред`явлено позовну вимогу при тому, що процесуальний статус цієї особи згідно позову визначено, як третя особа, а не відповідач.

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно дост. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Закарпатавтормет» де третя особа Управління пенсійного фонду про стягнення грошових коштів при звільненні, сплати соціальних внесків та зарахування до стразового стажу при призначенні пенсії, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Бряник М.М.