Рішення

від 01.06.2022 по справі 460/13956/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2022 року м. Рівне№460/13956/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; представника позивача адвоката Г.С. Бєлолипецьких; представника відповідача Ю.А. Трофимчук; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Центр на Зарічанській» до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису і постанови.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Центр на Зарічанській» (далі позивач) до Управління Держпраці у Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування на підставі наказу №627 від 06.07.2021; визнати протиправними та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №РВ505/245/АВ/П від 28.07.2021 та Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ505/245/000034/ТД-ФС від 08.09.2021.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що контролюючий орган не мав жодних правових підстав для призначення інспекційного відвідування та вийшов за межі предмета перевірки. Контролюючому органу надані під час проведення інспекційного відвідування усі належні первинні документи, які підтверджують факти укладення між позивачем та громадянами цивільно-правових договорів про виконання роботи (надання послуг), які не мітять жодних ознак трудових договорів. Тому суб`єкт господарювання не допускав порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України і не може нести відповідальності у вигляді штрафу за порушення таких статей.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Центр на Зарічанській» призначене на підставі звернення громадянина про можливе порушення вимог законодавства про працю, а тому підстава для призначення заходу контролю існувала. Щодо оскаржуваних Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №РВ505/245/АВ/П від 28.07.2021 та Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ505/245/000034/ТД-ФС від 08.09.2021 відповідач зазначає, що укладені між суб`єктом господарювання та громадянами цивільно-правові договори про надання послуг містили ознаки трудових договорів, а тому позивач мав обов`язок оформити трудові відносини з такими особами у порядку чинного законодавства.

Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.11.2021.

Ухвалою суду від 11.11.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 02.12.2021.

Ухвалою суду від 02.12.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 20.01.2022.

Ухвалою суду від 20.01.2022 у відповідача витребувано докази за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 20.01.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у підготовчому засіданні оголошена перерва до 08.02.2022.

Ухвалою суду від 08.02.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15.03.2022.

Ухвалою суду від 15.03.2022 судове засідання відкладене на 28.04.2022 за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 28.04.2022 судове засідання відкладене на 02.06.2022 за клопотанням позивача.

У судове засідання 02.06.2022 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 02.06.2022.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Начальником Управління Держпраці у Рівненській області винесний Наказ «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства у сфері праці у ТОВ «Контакт-Центр на Зарічанській»» від 06.07.2021 №627 (далі Наказ №627), яким постановлено інспекторам праці провести у період з 07.07.2021 по 20.07.2021 позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування у ТОВ «Контакт-Центр на Зарічанській»; місце провадження господарської діяльності: Рівненська область, з питань 1, 2, 3 Додатка 3 до Акта (форма 1) (а.с. 43 том 1).

Підставами для винесення Наказу №627 були, зокрема: Окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 24.06.2021 №Д-223/1/4.1-21; Службова записка завідувача сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_1 від 06.07.2021.

На підставі Наказу №627 оформлене Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.07.2021 №523-71/09-27 (а.с. 44 том 1).

За результатами інспекційного відвідування оформлений Акт «складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду» від 20.07.2021 №РВ505/245/АВ (далі Акт перевірки) (а.с. 45 том 1).

Розділ «Опис виявлених порушень вимог законодавства» Акта перевірки:

в порушення вимог частини 1 статті 21 КЗпП України, під час інспекційного відвідування встановлено, що між ТОВ «Контакт-Центр на Зарічанській» і працівниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , не укладені договори, за якими працівники зобов`язуються виконувати роботи, визначені цими угодами, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникам заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю;

в порушення вимог статті 24 КЗпП України ТОВ «Контакт-Центр на Зарічанській» допустило до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України наступних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які працюють на відповідних посадах у ТОВ «Контакт-Центр на Зарічанській» а адресою: місто Рівне, вулиця Гагаріна, 39.

На підставі Акта перевірки контролюючим органом внесений Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 28.07.2021 №РВ505/245/АВ/П (далі Припис), яким обов`язано суб`єкт господарювання усунути виявлені порушення у строк до 06.08.2021 (а.с. 76 том 1).

На підставі Акта перевірки керівником контролюючого органу винесена Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 08.09.2021 №РВ505/245/000034/ТД-ФС (далі Постанова №РВ505/245/000034/ТД-ФС), якою вирішено накласти на суб`єкт господарювання штраф у розмірі 1260000,00 грн (а.с. 118 том 1).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних дій та рішень Припису та Постанови №РВ505/245/000034/ТД-ФС, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначеніЗаконом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Дія цьогоЗаконупоширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановленихПовітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (стаття 2 Закону №877-V).

Частиною першоюстатті 259 КЗпП Українивизначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другоюстатті 265 Кодексу законів про працю Українита частинами другою - сьомоюстатті 53 Закону України «Про зайнятість населення»визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013(далі Порядок №509).

За приписами пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Відповідно до пункту 4 Порядку №509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У силу пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Частиною другою статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI(далі Закон №5067-VI) унормовано, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Частина перша статті 21 КЗпП України: трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Стаття 24 КЗпП України,трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством,-також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Отже трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18 та від12.11.2020 у справі №819/1342/16.

В той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогамистатті 208 Цивільного кодексу України(далі також -ЦК України).

У відповідності до нормЦивільного кодексу України (далі ЦК України)діє принцип свободи договору.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено устатті 626 ЦК України, згідно з якою договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901ЦК Українипередбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правиламистатті 902 ЦК Українивиконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно достатті 6 ЦК України,сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Оскількинормами ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, не може бути безумовною підставою для визнання правовідносин трудовими той факт, що укладений між сторонами договір не відповідає всім суттєвим умовам саме договору підряду. При визначенні законності укладеного договору (можливості віднесення до цивільного-правового договору) значення має не його найменування, а зміст угоди, яка повинна відповідати волевиявленню сторін, що в свою чергу повинно досліджуватись судом.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановахвід 02 лютого 2021 року у справі № 300/2156/19, від 17 грудня 2020 року у справі №160/1179/19, та від 12 листопада 2020 року у справі №819/1342/16.

Устатті 627 ЦК Українизакріплено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Устатті 204 ЦК Українизакріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідностатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановленазаконом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановленихзаконом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскаржувані Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №РВ505/245/АВ/П від 28.07.2021 та Постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ505/245/000034/ТД-ФС, винесені контролюючим органом за неналежне оформлення трудових відносин позивача з фізичними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 .

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Контакт центр на Зарічанській» із вказаними особами укладено Договори про надання послуги:

ОСОБА_2 від 27.05.2021 строком на три місяці (а.с. 46 том 2);

ОСОБА_3 від 01.07.2021 строком на три місяці (а.с. 85 том 2);

ОСОБА_4 від 01.05.2021 строком на три місяці (а.с. 90 том 2);

ОСОБА_5 від 01.05.2021 строком на три місяці (а.с. 99 том 2);

ОСОБА_6 від 04.06.2021 строком на три місяці (а.с. 106 том 2);

ОСОБА_7 від 01.05.2021 строком на три місяці (а.с. 113 том 2);

ОСОБА_8 від 01.07.2021 строком на три місяці (а.с. 120 том 2);

ОСОБА_9 від 01.07.2021 строком на три місяці (а.с. 125 том 2);

ОСОБА_10 від 27.05.2021 строком на три місяці (а.с. 130 том 2);

ОСОБА_11 від 01.06.2021 строком на три місяці (а.с. 139 том 2);

ОСОБА_12 від 01.05.2021 строком на три місяці (а.с. 148 том 2);

ОСОБА_13 від 27.05.2021 строком на три місяці (а.с. 157 том 2);

ОСОБА_14 від 04.06.2021 строком на три місяці (а.с. 166 том 2);

ОСОБА_15 від 01.07.2021 строком на три місяці (а.с. 173 том 2);

ОСОБА_16 від 01.07.2021 строком на три місяці (а.с. 178 том 2);

ОСОБА_17 від 01.06.2021 строком на три місяці (а.с. 183 том 2);

ОСОБА_18 від 01.06.2021 строком на три місяці (а.с. 192 том 2);

ОСОБА_19 від 22.06.2021 строком на три місяці (а.с. 201 том 2);

ОСОБА_20 від 01.07.2021 строком на три місяці (а.с. 208 том 2);

ОСОБА_21 від 06.07.2021 строком на три місяці (а.с. 213 том 2);

ОСОБА_22 від 01.05.2021 строком на три місяці (а.с. 218 том 2).

Відповідно до пункту 1 вказаних вище Договорів Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом строку дії Договору особисто надати останньому послуги абонентського обслуговування, яка споживається в процесі здійснення статутної діяльності Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти зазначена послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених Договорами.

Підпункт 1.1.1 Договорів: Послугою абонентського обслуговування в розумінні Договорів є: збір та облік статистичних даних щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів; внесення статистичних даних щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів до інформаційних систем Замовника. Статистичні дані щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів подаються у формі електронних звітів до інформаційної системи Замовника та мають мітити відомості щодо дати та часу здійснення вхідного виклику, номер телефону, з якого здійснювався виклик, тривалість виклику та кількість викликів з одного і того ж номеру телефону; надавати витяг статистичних даних щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів за окремим запитом Замовника.

Підпункт 1.1.3 Договорів: Сторони узгоджують, протягом строку надання послуг Виконавець має сформувати та завантажити до інформаційної системи Замовника 9000 електронних звітів.

Пункт 1.5 Договорів: Цей Договір не носить характеру трудового договору і на нього не поширюється дія норм чинного законодавства України про працю. Відносини між Сторонами регулюються Цивільним кодексом України, зокрема, ст. 901-907.

Підпункт 1.1.5 Договорів: Результати послуг передаються Замовнику відповідно до Акту здачі-приймання наданих послуг.

Пункт 3 Договорів: За надання послуг Виконавець отримує винагороду. Розмір винагороди встановлюється Сторонами з розрахунку 2,00 грн за завантаження до інформаційної системи Замовника 1 електронного звіту; у разі, якщо послуги надавалися із використанням обладнання Замовника розмір винагороди становить 1,50 грн за завантаження до інформаційної системи Замовника 1 електронного звіту.

Згідно наявних у справі копій Актів здачі-приймання наданих послуг послуги надані на суму: ОСОБА_2 від 15.06.2021 2997,00 грн, від 01.07.2021 2751,00 грн (а.с. 83, 84 том 2); ОСОБА_4 від 14.06.2021 730,50 грн, від 05.07.2021 998,50 грн (а.с. 97, 98 том 2); ОСОБА_5 від 05.07.2021 3159,00 грн (а.с. 105 том 2); ОСОБА_6 від 12.07.2021 3784,50 грн (а.с. 112 том 2); ОСОБА_7 від 07.07.2021 3864,00 грн (а.с. 119 том 2); ОСОБА_10 від 14.06.2021 3130,50 грн (а.с. 136 том 2), від 08.07.2021 3061,50 грн (а.с. 138 том 2); ОСОБА_11 від 15.06.2021 1560,00 грн (а.с. 145 том 2), від 08.07.2021 3456,00 грн (а.с. 147 том 2); ОСОБА_12 від 16.06.2021 2090,00 грн (а.с. 155 том 2), від 08.07.2021 1429,50 грн (а.с. 156 том 2); ОСОБА_13 від 15.06.2021 2982,00 грн, від 12.07.2021 3382,00 грн (а.с. 164, 165 том 2); ОСОБА_14 від 12.07.2021 2269,00 грн (а.с. 172 том 2); ОСОБА_17 від 14.06.2021 2605,00 грн (а.с. 180 том 2), від 13.07.2021 5050,00 грн (а.с. 191 том 2); ОСОБА_18 від 13.06.2021 2172,00 грн, від 05.07.2021 3312,00 грн (а.с. 199, 200 том 2); ОСОБА_19 від 05.07.2021 232,00 грн (а.с. 207 том 2); ОСОБА_22 від 05.07.2021 4875,00 грн (а.с. 224 том 2).

Аналізвищезазначених документів свідчить, що відносини зособами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , оформлені шляхом укладення цивільно-правових договорів, предметом яких було надання послуг: збір та облік статистичних даних щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів; внесення статистичних даних щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів до інформаційних систем Замовника. Статистичні дані щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів подаються у формі електронних звітів до інформаційної системи Замовника та мають мітити відомості щодо дати та часу здійснення вхідного виклику, номер телефону, з якого здійснювався виклик, тривалість виклику та кількість викликів з одного і того ж номеру телефону; надавати витяг статистичних даних щодо прийнятих та неприйнятих вхідних викликів за окремим запитом Замовника.

При цьому, сам характер наданих послуг передбачає періодичний характер їх виконання, а твердження відповідача про постійний характер процесу роботи вищезазначеними особамине підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідачем не спростовано і тієї обставини, що особи, з якими укладено договори про надання послуг не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку,а період виконання робіт взагалі не охоплювався поняттям робочий час, а останні зобов`язані були знаходитись на робочому місці під час виконання своїх обов`язків.

Отже, послуги, визначені в Договорах, мають тимчасовий, а не триваючий характер,у них відсутня будь-яка регламентація трудової діяльності, визначення робочого часу та часу відпочинку виконавців, та їх обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Поряд з цим, оплата за надані послуги передбачена саме по факту наданих конкретних послуг за актами виконаних робіт, а не за сам процес виконання трудових обов`язків. Підставою для складення вказаних актів виконаних робіт є фактичні обсяги виконаних робіт (наданих послуг), підтверджені замовником.

Суд також звертає увагуна те, що вищезазначені цивільно-правові угоди на даний час є чинними та ніким не оскаржувалися, як і не ставилася під сумнів їх юридична правомочність сторонами правочинів.

Вказане вище свідчить про те, що позивач не допускав порушення норм статей 21 та 24 КЗпП України, а тому не може нести відповідальності у вигляді штрафу.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних Припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №РВ505/245/АВ/П від 28.07.2021 та Постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ505/245/000034/ТД-ФС від 08.09.2021 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування на підставі Наказу №627 від 06.07.2021, суд зазначає таке.

Позивач оскаржує дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування на підставі Наказу №627 з посиланням на: відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування; невідповідність Направлення від 06.07.2021 вимогам частини третьої статті 7 Закону №877-V; вихід за межі предмета перевірки.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі Порядок №823), підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем`єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення Наказу №627 слугували, зокрема, Окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці від 24.06.2021 №Д-223/1/4.1-21; Службова записка завідувача сектору з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю ОСОБА_1 від 06.07.2021.

Зі змісту Службової записки від 06.07.2021 (а.с. 219 том 3) слідує, що остання сформована за наслідками розгляду звернення громадянина ОСОБА_23 про ймовірність допущення працівників у ТОВ «Контакт-Центр на Зарічанській» до роботи без оформлення трудових відносин.

Тому призначення інспекційного відвідування на підставі Наказу №627 було правомірним, оскільки Порядком №823 передбачена така підстава для проведення заходу контролю.

Позивач зазначає, що заява громадянина ОСОБА_23 є сумнівною, оскільки відповідно до листа Дубровицької міської ради від 19.08.2021 (а.с. 229 том 3) повідомлено, що така особа не зареєстрована та не проживає у селі Колки Дубровицького району Рівненської області.

З даного приводу суд зазначає, що зазначення громадянином ОСОБА_23 у заяві (зверненні) певної адреси не ставить під сумнів сам факт звернення до контролюючого органу з таким повідомленням.

За правилами частини першої статті 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видаєнаказ(рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини п`ятої статті 7 Закону №877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Тобто, нормами Закону №877-V визначено право суб`єкта господарювання на не допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу.

Факту не допуску позивачем посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу не установлено, суб`єкт господарювання допустив інспекторів до проведення інспекційного відвідування, тобто Наказ №627 реалізований та вичерпав свою дію.

При чому, позивач не звертався до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування Наказу №627, як акта індивідуальної дії.

Наказ №627, як акт індивідуальної дії, був реалізований його застосуванням, а тому оскарження дій щодо проведення інспекційного відвідування після допуску суб`єктом господарювання посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права.

Тому позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування на підставі наказу №627 від 06.07.2021 не підлягає до задоволення.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 21170 грн 00 коп, сплачена відповідно до платіжних доручень від 05.10.2021 №632 та від 05.10.2021 №630 (а.с. 31, 32 том 3).

Окрім того, позивач подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20).

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року, справа №569/17904/17, адміністративне провадження №К/9901/52416/18).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані суду:

(1) Договір про надання правової допомоги від 12.07.2021 (а.с. 148 том 3);

(2) Додаткова угода від 01.09.2021 (а.с. 154 том 3);

(3) Акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2021; загальна вартість послуг 5500,00 грн: складання позовної заяви 4500,00 грн; складання заяви про забезпечення позову 1000,00 грн (а.с. 155 том 3);

(4) Акт приймання-передачі виконаних робіт від 02.12.2021; загальна вартість послуг 8000,00 грн: забезпечення представництва 2000,00 грн; складання відповіді на відзив 3000,00 грн; складання клопотання про витребування доказів 1000,00 грн; забезпечення представництва 2000,00 грн (а.с. 156 том 3);

(5) Акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.01.2022; загальна вартість послуг 4500,00 грн: розробка заяви про стягнення витрат 2500,00 грн; забезпечення представництва 2000,00 грн (а.с. 157 том 3);

(6) Рахунок на суму 5500,00 грн (а.с. 158 том 3);

(7) Рахунок на суму 8000,00 грн (а.с. 159 том 3);

(8) Рахунок на суму 4500,00 грн (а.с. 160 том 3);

(9) Платіжні доручення від 20.10.2021 на суму 5500,0 грн, від 16.12.2021 на суму 8000,00 грн, від 14.01.2022 на суму 4500,00 грн (а.с. 161-163 том 3).

Відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У постанові Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд констатує, що даний спір не належить до категорії справ значної складності; щодо вирішення вказаних спорів існує безліч судової практики, зокрема, постанов Верховного Суду; позовні вимоги задоволено частково; а тому суд дійшов висновку про необхідність розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 5000,00 грн, із застосуванням принципу співмірності з об`єктом спору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Центр на Зарічанській» (вулиця Зарічанська, 3/2, місто Хмельницький, 29017; код ЄДРПОУ 41143538) до Управління Держпраці у Рівненській області (вулиця Лермонтова, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису і постанови задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №РВ505/245/АВ/П від 28.07.2021 та Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №РВ505/245/000034/ТД-ФС від 08.09.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Центр на Зарічанській» суму судового збору у розмірі 21170 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Центр на Зарічанській» суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління Держпраці у Рівненській області.

У стягнені витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 13000 грн 00 коп відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 22 червня 2022 року

Суддя К.М. Недашківська