Постанова

від 30.05.2022 по справі 2-1805/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 2-1805/11 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1483/2022Головуючий у суді першої інстанції - Гребенюк В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Білич І.М.,

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідач Білич І.М.,

суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.,

при секретарі Мельник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу адвоката Мельника Станіслава Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 постановлену під головуванням судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюк В.В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача у виконавчому листі

по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звернулося до суду з заявою, в якій просило: замінити сторону стягувача у виконавчому листі по справі № 2-1805/11 щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором у розмірі 41 545,60 грн., та замість стягувача ПАТ «КБ «Надра» вказати стягувача ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2011 року у справі № 2-1805/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 545 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 415 грн. 45 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Разом з тим, 06 травня 2020 року між банком та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір GL6N016600 про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

За вказаних обставин, заявник, посилаючись на положення ст.ст. 431, 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також те, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутня інформація про примусове виконання вищенаведеного рішення суду, звернувся до суду з даною заявою, яку просив задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року заяву ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» в справі № 2-1805/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Не погодившись з ухвалою суду, представник боржника подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник С.В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2012 року у справі № 2-1805/11 закінчився 25 грудня 2015 року, та не був поновлений судом.

Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

При цьому, зауважував, що перехід права вимоги від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» не може вважатися поважними причинами пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а отже і для заміни стягувача поза межами строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки права та обов`язки заявника, як нового кредитора та стягувача, випливають і є похідними від правосуб`єктності первісного стягувача ПАТ КБ «Надра».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від адвоката Мельника С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністі.

Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2011 року у справі № 2-1805/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 545 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 415 грн. 45 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання вказаного рішення 23 березня 2012 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист.

При цьому, вказаний виконавчий лист був поданий ПАТ КБ "Надра" до виконання, проте 25 грудня 2014 року був повернутий виконавчою службою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, 06 травня 2020 року між банком та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» було укладено договір GL6N016600 про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом електронного аукціону, передав, а новий кредитор прийняв у власність право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

У свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Результат аналізу цих норм, зокрема п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що в разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу (правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 344/14408/15-ц (провадження № 61-1777св20) та у постанові Верховного Суду від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011 (провадження № 61-13311св20).

З огляду на вищенаведені положення законодавства та встановлені обставини справи, зокрема відсутність у справі доказів пред`явлення до виконання виконавчого листа, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для заміни сторони стягувача ПАТ «КБ "Надра» на його правонаступника - ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" у виконавчому листі Подільського районного суду м. Києва по справі № 2-1805/11 з примусового виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 28 березня 2011 року.

Заперечуючи щодо законності оскаржуваної ухвали, скаржник посилався на те, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Водночас, згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Крім того, у рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10 березня 1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

З урахуванням вищевикладеного, виконавчий лист № 2-1805/11 пред'являвся ПАТ КБ "Надра" до виконання, проте 25 грудня 2014 року був повернутий виконавчою службою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". В подальшому, вказаний виконавчий лист дійсно не пред'являвся ПАТ КБ "Надра" до виконання і строк його пред'явлення до виконання закінчився.

Разом з тим, колегія суддів враховує ту обставину, що ПАТ «КБ «Надра», яке перебуває в стані припинення та здійснення ліквідаційної процедури, здійснило відчуження прав вимоги на користь заявника, а тому втратило матеріально-правову та процесуальну заінтересованість у виконанні рішення суду не зобов`язане вчиняти відповідні дії, зокрема подавати до суду заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, фактично для та на користь нового стягувача - ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», яке набуло прав вимоги за договором відступлення права вимоги.

Натомість, сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на пред`явлення його до виконання та/або вчинення відповідних процесуальних дій, які нададуть йому таке право у майбутньому.

Тобто, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, колегія суддів не вбачає підстав для відмови у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником, адже це призведе до порушення принципу обов`язковості судового рішення та, як наслідок, до нівелювання правової мети звернення особи до суду.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи скаржника щодо незаконності оскаржуваної ухвали не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість ухваленого судом судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм діючого законодавства і підстав для її скасування з доводів викладених в апеляційній скарзі нема.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені скаржником судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу адвоката Мельника Станіслава Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 червня 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: