Постанова

від 13.06.2022 по справі 367/1748/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року місто Київ.

Справа 367/1748/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/534/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача: Желепи О.В.,

суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря судового засідання - Ковальової В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 липня 2021 року ( у складі судді Карабаза Н.Ф., інформація щодо дати складання повного тексту відсутня)

в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кирсан ЛТД», Реєстраційна служба Бучанського міського управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна про визнання права власності, витребування майна-

встановив:

В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод», треті особи, які не замовляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кірсан ЛТД», Реєстраційна служба Бучинського міського управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна про визнання права власності. В позовній заяві позивач зазначає, що 04.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалтинг Груп» було укладено «Договір зростання» кредитний договір № 178/11-КЛ, згідно умов якого ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» було відкрито кредитну лінію. На забезпечення зобов`язань ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» за кредитним договором № 178/11-КЛ, 07.10.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір б/н, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О. за № 1159 відповідно до умов якого, він передав в іпотеку ПАТ «ЕРДЕ БАНК» об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер якої 3210945300:01:128:0112, площею 3,8452 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанська селищна рада (на території міста) та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 194263, виданого Бучанською селищною радою.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28.03.2013 року у справі № 367/145/13 за позовом ПАТ «ЕРДЕ БАНК» до ОСОБА_2 було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на земельну ділянку за ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 22 від 14.01.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. внесено запис № 12928867 про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на земельну ділянку (кадастровий номер - 3210945300:01:128:0112), площею 3,8452 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: Київська область, м. Буча.

На підставі договору суперфіція б/н від 01.01.2017 року, укладеного між ТОВ «Южний електротехнічний завод» та ТОВ «Кирсан ЛТД», державним реєстратором Бучанської міської ради Київської області Лозінським А. Ю. внесено запис про інше речове право № 21459207 щодо права забудови земельної ділянки (суперфіцій) за ТОВ «Кирсан ЛТД».

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 05.04.2017 року у справі № 367/145/13 заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28.03.2013 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ПАТ «ЕРДЕ БАНК» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку (кадастровий номер - 3210945300:01:128:0112), площею 3,8452 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована за адресою: Київська область, м. Буча, витребувати з володіння ТОВ «Южний електротехнічний завод» зазначену земельну ділянку, скасувати запис про право власності № 5738795 щодо права власності ПАТ «ЕРДЕ БАНК», внесений 14.04.2014 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області Лозінським А.Ю., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 13117306 від 17.05.2014 року та скасувати запис про право власності № 12928867 щодо права власності ТОВ «Южний електротехнічний завод» на земельну ділянку, внесений 14.01.2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27821722 від 14.01.2016 року та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кирсан ЛТД», Реєстраційна служба Бучанського міського управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна про визнання права власності, витребування майна - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 11.11.2021 року безпосередньо до апеляційного суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Так як оскаржуване рішення є необгрунтованим, незаконним та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Вказує, що суд помилково зробив висновок про те, що позивачем не доведено, факт вибуття земельна ділянки з володіння ОСОБА_2 поза його волею. Суд фактично поставив знак рівності між передачаю нерухомого майна в іпотеку Банку та фактичною втратою права на спірну земельну ділянку внаслідок невиконання скаржником своїх зобовязань за договором іпотеки. На переконання скаржника, договір іпотеки не відноситься до правочинів з якими Закон України «Про іпотеку» пов`язує «автоматичне» надання згоди власника на перехід права власності від іпотекодавця до іпотеко держателя. Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі не виконання умов кредитного договору, регламентований положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про виконавче провадження», а також безпосередньо умовами іпотечного договору, тобто процедура звернення стягнення на предмет іпотеки повинна бути дотримана виходячи з положень законодавства наведених вище. Кредитор по відношенню до боржника повинен обирати такий спосіб захисту, який не суперечить вимогам законодавства, та не порушує права іпотекодавця на належне йому нерухоме майно. Вище наведені юридичні факти та обставини, свідчить про те, що без відома та згоди власника земельної ділянки відбулося звернення стягнення на неї. Вказана реєстрація права власності була здійснена за рішенням суду, яке подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції.

Звертає увагу на те, що відсутні жодні підстави для застосування в даному випадку ч 2 ст. 388 Цивільного кодексу України (майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень), оскільки нерухоме майно скаржника не було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Визначальною умовою для застосування цієї норми є продаж майна саме в порядку, встановленому для виконання судових рішень, в той же час, як вбачається з висновків суду апеляційної (Рішенням Апеляційного суду Київської області від 05.04.2017 року у справі № 367/145/13) та касаційної інстанції (Постанова Верховного суду від 20.06.2018 р.) рішення суду першої інстанції про звернення стягнення на предмет іпотеки передбачало позасудове набуття права власності, і аж ніяк не відносилося до виконання рішення суду. Подальший продаж оспорюваної земельної ділянки відбувся за процедурою проведення аукціону уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» як актив, що обліковувався на балансі банку з дотримання Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а не Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, проведений аукціон за результатами якого було відчужено оспорювану земельну ділянку скаржника не містить в собі ознак такого, що він був проведений в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а тому жодних підстав для застосування в даному випадку ч 2 ст. 388 Цивільного кодексу України взагалі не має.

Посилається на правові висновки Верховного Суду України: від 24.06.2015 в справі № 6-251 цс 15, від 21.12.2016 у справі № 6-223Зцсі6 та від 18.01.2017 у справі N° 6-2 776цс16 та підтриманий Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.12.2018 у справі № 522/2110/15-й, від 15.05.2019 к справі № 522/7636/14-ц, Постанова ВП ВС, 14.11.18, справа №183/1617/16 (провадження №14-208цс 18).

21 грудня 2021 року від ТОВ «Южний електротехнічний завод» подав відзив на апеляційну скаргу, обґрунтований тим, що відповідач не погоджується із апеляційною скаргою, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Оскільки, набуття права власності на земельну ділянку за ТОВ «Южний електротехнічний завод» відбулось на підставі договору купівлі-продажу укладеним ТОВ «Южний електротехнічний завод» як переможцем публічних торгів на аукціоні проведеному Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, відносини, які виникають з приводу придбання майна на аукціоні (з прилюдних торгів), є договірними відносинами з купівлі-продажу з певною специфікою, визначеною законом. При цьому право продажу товару належить не власникові, а іншій встановленій законом особі з метою захисту як приватних, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні і контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах у результаті звернення стягнення на його майно.Тому позивач безпідставно посилається на п.3 ч. 1 ст.388 оскільки майно продане з прилюдних торгів не є таким що вибуло з володіння власника поза його волею. Придбання відповідачем земельної ділянки на аукціоні відбулось у відповідності до спеціального законодавства з метою захисту як приватних, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні і контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах у результаті звернення стягнення на його майно, що закріплено у ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у порядку встановленому для виконання судових рішень. Таким чином ТОВ «Южний електротехнічний завод» є добросовісним набувачем, який придбав земельну ділянку у відповідності до вимог діючого законодавства та права якого захищені ч.2 ст. 388 ЦК України яка гарантує неможливість витребувати майно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. З врахуванням вищезазначеного просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 липня 2021 року залишити без змін.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не з`явились.

Про розгляд справи в режимі відеоконференції повідомлені належним чином.

Клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи через його перебування на чергуванні в добровліьному загоні тероборони судом не задоволено, через не підтверження таких обставин жодними допустимими доказами.

Представник ТОВ «Южний електротехнічний завод» у судовому засіданні взяв участ в режимі відеоконференції, просив рішення суду залишити без змні.

Представники ПАТ «Ерде Банк», ТОВ «Кирсан ЛТД», Реєстраційної служби Бучанського міського управління юстиції Київської області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "Южний електротехнічний завод", перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини.

04.10.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» було укладено «Договір зростання» кредитний договір № 178/11-КЛ, згідно умов якого ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» було відкрито кредитну лінію. На забезпечення зобов`язань ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» за кредитним договором № 178/11-КЛ, 07.10.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір б/н, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О. за № 1159 відповідно до умов якого, ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ «ЕРДЕ БАНК» об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер якої 3210945300:01:128:0112, площею 3,8452 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанська селищна рада (на території міста) та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 194263, виданого Бучанською селищною радою.

В подальшому постановою Правління Національного Банку України від 09.01.2013 року №4 було прийнято рішення «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК». 10.01.2013 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №3 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ПАТ «ЕРДЕ БАНК» Куреного Олександра Вікторовича, далі за рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «ЕРДЕ БАНК» продовжувалися та змінювалися уповноважені особи Фонду.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 28.03.2013 року у справі № 367/145/13 за позовом ПАТ «ЕРДЕ БАНК» до ОСОБА_2 було звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на земельну ділянку за ПАТ «ЕРДЕ БАНК».

29.12.2015 року Першою українською міжрегіональною товарною біржою проведено електронні торги з продажу майна ПАТ «ЕРДЕ БАНК», а саме земельної ділянки, площею 3,8452 га, кадастровий номер 3210945300:01:128:0112, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча. Згідно до змісту Протоколу про проведення аукціону № 15/Е12-29 складеного 29.12.2015 року організатором аукціону Першою українською міжрегіональною товарною біржою, переможцем аукціону визначено ТОВ «Южний електротехнічний завод» (код ЄДРПОУ - 35502152, Одеська обл., м. Южне, проспект Григорівського десанту, 28/48), ціна продажу майна - 15 665 000,00 грн.

14.01.2016 року між ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та ТОВ «Южний електротехнічний завод» було укладено договорір купівлі-продажу земельної ділянки, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. (реєстровий номер 22) згідно з якого ТОВ «Южний елекротехнічний завод» набув у власність земельну ділянку, площею 3,8452 га, кадастровий номер 3210945300:01:128:0112, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча. Право власності ТОВ «Южний електротехнічний завод» на земельну ділянку було 14.01.2016 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 12928867).

На підставі договору суперфіція б/н від 01.01.2017 року, укладеного між ТОВ «Южний електротехнічний завод» та ТОВ «Кирсан ЛТД», державним реєстратором Бучанської міської ради Київської області Лозінським А. Ю. зареєстровано речове право щодо права забудови земельної ділянки (суперфіцій), номер запису про інше речове право - 21459207, правокористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кирсан ЛТД» (код за ЄДРПОУ - 40159156).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 05.04.2017 року у справі № 367/145/13 заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28.03.2013 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ПАТ «ЕРДЕ БАНК» до ОСОБА_2 третя особа ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 367/145/13-ц касаційну скаргу ПАТ «ЕРДЕ БАНК» залишено без задоволення, а рішення апеляційного суду Київської області від 05.04.2017 року залишено без змін.

Таким чином, ПАТ «ЕРДЕ БАНК» набуло право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

07.10.2011 року між ПАТ «Ерде Банк» та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір б/н, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 передав в іпотеку ПАТ «ЕРДЕ БАНК» об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку кадастровий номер якої 3210945300:01:128:0112, площею 3,8452 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанська селищна рада (на території міста) та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 194263, виданого Бучанською селищною радою. Таким чином ОСОБА_2 добровільно передав спірну земельну ділянку в іпотеку ПАТ «ЕРДЕ БАНК», даний факт було підтверджено і поясненнями представника позивача в судовому засіданні суду першої інстанції. Позивач ОСОБА_2 втратив право на спірну земельну ділянку в результаті невиконання зобов`язань за договором Іпотеки.

Проаналізувавши обставини даної конкретної справи, суд першої інстанції вірно встановив, що саме не добросовісна поведінка боржника в частині не виконання ним своїх зобов`язань, як наслідок призвела до реалізації кредитором свого права на звернення стягнення на майно.

Та обставина, що кредитор не звернув стягнення в позасудовий порядок, не переоформив на себе право власності, а визнав це право на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано лише через судову практику, що сформувалась в частині неможливості в судовому порядку визнавати право власності на іпотечне майно як спосіб звернення стягнення, на думку колегії суддів не може надавати позивачу безумовне право для витребування цього майна у відповідача, який іще до моменту скасування судового рішення набув право власності на майно з прилюдних торгів, які проводились в порядку реалізації майна збанкротівшого банку з метою повернення коштів вкладникам. При цьому слід зазначити, що отримана внаслідок реалізації сума була зарахована на погашення боргів , в забезпечення повернення яких ОСОБА_2 добровільно передав своє майно і розумів, що в разі неповернення боргів він може втратити право власності на це майно.

Колегія суддів погоджується з доводами скарги в тій частині, що Верховним Судом в окремих постановах , в тому числі і в постанові на яку вказує скаржник в апеляційній скарзі було зроблено висновок, що скасування судового рішення на підставі якого майно вибуло із володіння власника, свідчить про те, що майно вибуло поза його волею.

Проте не зважаючи на наявність таких висновків, колегія суддів не встановила підстав для ухвалення рішення в даній справі про задоволення позову позивача про витребування майна у добросовісного набувача на користь позивача.

Апеляційний суд виходить з наступного.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIKv. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCUv. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Cтаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією та законом; справедливість. добросовісність та розумність.

Суд дійшов вірного висновку, що витребування у власника, який є добросовісним набувачем за обставин цієї справи майна, не буде відповідати загальним принципам цивільного судочинства, щодо неприпустимості втручання в право власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом, справедливості, добросовісності та розумності.

Звертаючись з позовом про витребування майна, позивач фактично діє не добросовісно. Оскільки кошти від реалізації цього майна з аукціону вже зараховані на погашення боргів, в забезпечення яких він добровільно віддав земельну ділянку, а позивач ставить питання про повернення йому майна, про те не враховує, що майно є предметом іпотеки і у кредитора не втрачене право звернути на нього стягнення через не повернення боргів. Тобто, фактично за обставинами даної справи позивач переслідує мету повернути собі майно, яке вже буде звільнене від іпотечних зобов`язань. При цьому борги, які забезпечувались земельною ділянкою вже списані в сумі, що дорівнює вартості продажу землі на аукціоні .

За ціх обставин витребування майна у конкретного відповідача по цій справі, за рахунок коштів якого відбулося вже часткове повернення боргів вкладникам під час виведення неплатоспроможного банку з ринку, та який на спірній земельній ділянці вже розпочав здійснення будівництва не відповідає загальним засадам цивліьного судочинства.

Право позивача повернути земельну ділянку, яка всерівно має залишатись в іпотеці і повторно може бути реалізована за борги, повернення яких вона забезпечувала на думку колегії суддів може бути захищене в іншій спосіб, наприклад повернення частини коштів, в разі, якщо позивач доведе, що його майно, внаслідок аукціону було продано за нижчу вартість ніж якби воно було реалізовано кредитором в інший спосіб передбачений законом та договром.

Тому суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову про витребування майна.

Доводи адвоката позивача про те, що процедура звернення стягнення на іпотечне майно повинна бути дотримана і кредитор повинен обирати законний спосіб такого звернення, колегія суддів не приймає з огляду на те, що позивається позивач з позовом до добросовісного набувача ТОВЮжний електротехнічний завод, який не є кредитором. Жодних вимог до кредитора позивач не висуває. За обставинами даної справи відповідач жодних прав позивача не порушував.

Інші доводи апеляційної скарги вищенаведених висновків не спростовують.

Рішення суду ухвалено за повно встановлених обставин справи з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення та задоволення вимог апеляційної скарги та для задоволення заявлених позовних вимог.

З огляду на те, що рішення суду залишається без змін, відсутні підстави для зміни розподілу судовиїх витрат.

Керуючись ст. 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 червня 2022.

Головуючий О.В. Желепа

Судді: В.А. Кравець

О.Ф. Мазурик