Рішення

від 05.07.2010 по справі 2-11088/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

 Справа №2- 11088 /2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

05 липня   2010 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Шатілової Л.Г., при секретарі Дьяконовій К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1          до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2009 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що вона віднесена до категорії дітей війни. Згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" має право на соціальну допомогу. Але відповідач доплату до пенсії не нараховує та не сплачує. Отже, вважає, що вчинив неправомірну бездіяльність, чим порушив її права та інтереси. Просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01січня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

У судове засідання позивачка не з’явилася, суду надіслала заяву з проханням справу розглянути у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надіслав заяву з проханням справу розглянути у їх відсутність з урахуванням наданих письмових заперечень, в яких зазначив, що позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя, отримує пенсію за віком, а також відноситься до соціальної групи «діти війни» та отримує  підвищення до пенсії відповідно до п. 8 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року у розмірах: з 22.05.08р. – 48,10 грн., з 01.07.08р. - 48,20 грн., з 01.10.08 р. - 49,80 грн.  

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Ст.110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються с 01.01.2006 року, а ст. 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами  виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому порядку, в зв’язку з чим відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг встановлених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007, визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак і після ухвалення вказаного рішення  вище наведене підвищення не виплачувалось, так як Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено. Відповідно до ст.73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які  рішенням Конституційного Суду України № 10 - рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції. Однак відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, редакція зазначеної статті  до 01.01.2008 р. втратила свою чинність, а на підставі вищевказаного рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. В зв’язку з тим, що законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність  на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним,  28.05.2008 року КМУ була прийнята Постанова КМУ  № 530, відповідно до якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.08 р. – 48,10 грн., з 01.07.08 р. - 48,20 грн., з 01.10.08 р. - 49,80 грн. Таким чином, як вважає відповідач, управління діяло правомірно. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду, просить застосувати строк позовної давності, і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи вимоги позивача, письмові пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , віднесена до категорії дітей війни.

Відповідно до ст. ст. 6, 7  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року  № 2195-ІV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України „Про  Державний бюджет України на 2006 рік”  від 20.12.2005 року  № 3235-ІV, було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим  статті 5 Закону  України „Про  соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції. Відповідне рішення Конституційного суду є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни».

На 2009 рік є діючою стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про   загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за  наявності у чоловіків   25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму   для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи   для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000р. № 2017-ІІ, згідно зі статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожитковою мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ч. 2 ст. 19  Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005р. по справі №1-21/2005, пов’язану з реалізацією   захисту конституційного   права громадянина на  достатній життєвий рівень, і сформулював правову   позицію, згідно з   якою Конституція та закони України   виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається   за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і ст.ст. 1,2 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд не може фактично визнати неконституційними зміни до Закону та застосувати норми права, які не є чинними. Визнання неконституційними Законів є виключно компетенцією Конституційного Суду України.

Таким чином, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Є достатньо підстав для визнання противоправною бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо ненарахування позивачці щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року.

Враховуючи, що відповідно до законодавства, саме на Пенсійний фонд України покладено обов’язок проведення розрахунку розміру пенсій та доплат, суд вважає за необхідне не перераховувати та стягувати конкретні суми недоплати, а зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити позивачці нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, фінансується за державні кошти, а позивач є людиною похилого віку, знаходиться у тяжкому матеріальному стані, суд вважає можливим у відповідності до вищевказаних статей ЦПК України, звільнити їх від сплати судових витрат на користь держави.

  Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 10, 60, 82, 88, 118, 119, 212 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24 Конституції України, ч. 2 ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1          до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2009 року задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо ненарахування ОСОБА_1          щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити ОСОБА_1          нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: