Рішення

від 13.06.2022 по справі 529/759/21

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/759/21

Провадження № 2/529/9/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

за участі секретаря - Звягольської В.А.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - Стасівської сільської ради від 28.12.2011, -

встановив:

Позивач 10.09.2021, через засоби поштового зв`язку звернувся до суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування - Стасівської сільської ради від 28.12.2011.

На обгрунтування позову зазначає, що рішенням Стасівської сільської ради від 13.03.1992 йому виділено земельну ділянку розміром 0,15 га для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 . В подальшому 27.10.1992 Диканською РДА на його ім`я видано дозвіл на проведення робіт по будівництву за вказаною адресою та розпочато будівництво житлового будинку. 23.03.2010 видано технічний паспорт на житловий будинок на користувача ОСОБА_1 та зазначено, що будинок не прийнятий в експлуатацію. З березня 2010 року він із родиною проживає у цьому будинку, сплачує комунальні послуги, користується земельною ділянкою на якій він збудований. Проте, його батько ОСОБА_2 , під час його відсутності в межах країни, незаконно, згідно рішення Стасівської сільської ради від 28.12.2011 отримав державний акт від 06.07.2012 на земельну ділянку площею 0,15 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий № 5321084901:01:001:0424, знаючи що на цій землі вже побудований житловий будинок. Також вказує, що про порушене право дізнався вже після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли почав збирати документи для оформлення спадщини. Вважає, що рішення Стасівської сільської ради від 28.12.2011 є незаконним, оскільки не враховано рішення сільради від 13.03.1992, яким передано позивачу земельну ділянку, на якій ним збудований житловий будинок. 27.09.2021, після виконання ухвали про усунення недоліків, відкрито провадження по справі та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

13.10.2021 відповідачем Диканською селищною радою подано відзив на позов, в якому просять залучити до участі у розгляді справи третю особу ОСОБА_3 та відмовити у задоволенні позову за необгрунтованістю.

26.10.2021, через засоби поштового зв`язку, до суду надіслано від позивача заперечення на відзив. Вказує, що фактично ОСОБА_2 двічі виділено одну і туж саму земельну ділянку, що підтверджується рішенням суду від 01.12.2010 та рішенням Стасівської сільської ради від 28.12.2011. Також вказує, що згідно рішення Стасівської сільської ради № 28 від 19.03.1997 отримав на своє ім`я земельну ділянку в розмірі 0,22 га в с.Стасі, законно побудував на цій землі будинок та неодноразово подавав заяви з метою введення в експлуатацію цього будинку. Отже рішення сільради від 28.12.2011 є сфальсифікованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 10.11.2021 залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_3 , яка є сподкоємицею за заповітом померлого ОСОБА_2 та замінено третю особу відділ у Диканському районі Держгеокадастру у Полтавській області на Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області.

13.12.2021 третьою особою ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому повністю не підтримує позовні вимоги позивача та просить у задоволенні позову відмовити. Вказує, що спірна земельна ділянка належить її батьку про що позивачу було відомо досить давно, оскільки останній подавав позов щодо оспорення права власності на неї. Так після ухвалення рішення судом та апеляційного перегляду позивач знав, що батько ОСОБА_2 зареєстрував право власності на спірну ділянку. Також зазначає, що спірна ділянка була видана ОСОБА_2 ще у 1992 році і останній має усі законні права на неї. Окрім того просить застосувати строки позовної давності, які на її думку пропущені.

17.12.2021 позивачем, через засоби поштового зв`язку, подано заперечення на відзив, в якому зазначає, що після рішення суду від 01.12.2010 він неодноразово звертався до Стасівської сільської ради з метою узаконення земельної ділянки, на якій ним особисто збудований будинок, але усі запити були проігноровані, тобто інформація про власника ділянки була прихована від нього і саме після смерті батька, коли почав готувати документи для прийняття спадщини дізнався про те, що батько був власником спірної ділянки.

Ухвалою суду від 20.12.2022 відмовлено позивачу у його письмовому клопотанні про зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду від 26.01.2022 закрито підготовче судове засідання і справа призначена до розгляду по суті на 24.02.2022. Також частково задоволено клопотання позивача про виклик свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та зобов`язано позивача забезпечити явку вказаних свідків в судове засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2022 позивачу відмовлено у задоволенні його письмового клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надіславши клопотання про проведення судового засідання у його відсутність, також просить винести рішення на підставі наявних в матеріалах справи документів та задовольнити повністю його позовні вимоги.

Представник відповідача Диканської селищної ради в судове засідання не з"явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник - адвокат Конюшенко М.А. в судове засідання не з`явились, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, просять відмовити у задоволенні вимог позивача.

Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не з`явився, однак надав заяву про проведення засідання у його відсутність.

Свідки - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, хоча ухвалою суду від 26.01.2022 зобов`язано забезпечити їх явку позивача. Також відповідно до Акта від 27.05.2022, складеного працівниками суду, дружина позивача ОСОБА_5 відмовилася від отримання судових повісток для свідків (а.с.70 т.3).

Письмові пояснення дружини позивача ОСОБА_5 , які надіслані на електронну адресу суду 14.06.2022 суд не приймає до уваги, враховуючи порушення принципу безпосередності допиту свідка.

Дослідивши матеріали справи та матеріали архівної справи № 2-1325/10, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під забудову індивідуального житлового будинку та надано дозвіл на індивідуальне житлове будівництво громадян сільської ради, що підтверджується належним чином завіреним Архівним витягом рішення виконавчого комітету № 12 від 13.03.1992 Стасівської сільської Ради народних депутатів (а.с.90)

Також вказане підтверджується і рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 01.12.2010, справа № 2-1325/2010, яким встановлено, що рішенням виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 12 від 13.03.1992 виділено земельні ділянки під забудову індивідуальних житлових будинків та надано дозвіл на таке ОСОБА_2 . Жодного іншого рішення під аналогічним номером від цього числа в архіві не міститься. Також рішенням встановлено, що в архівному відділі Диканської районної державної адміністрації відсутній оригінал будь-якого іншого рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 12 від 13.03.1992, яким би земельна ділянка виділялася позивачу ОСОБА_1 , згідно вказаного рішення земля під будівництво житлового будинку виділялася ОСОБА_2 .

Вказаним рішенням суду вирішено визнати недійсним виписку з рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області № 12 від 13.03.1992 про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,15 га для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 , як таку що не відповідає оригіналу такого рішення.

Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області № 28 від 19.03.1997 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,22 на під обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Визнано недійсною виписку з рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області № 130 від 28 листопада 1997 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,20 га під будівництво таобслуговування житлового будинку ігосподарських будівель,що знаходиться в АДРЕСА_1 , як таку що не відповідаєоригіналу даного рішення.

Також рішенням суду визнано недійсним державний акт ЯЛ № 505600 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , виданий Стасівською сільською радою на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрований 01.06.2010 за № 011056400148.

Додана позивачем до позовної заяви виписка з рішення № 12 від 13.03.1992 визнана недійсним рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 01.12.2010, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07.02.2011.

Зокрема, в ухвалі апеляційного суду вказано, що ОСОБА_1 разом з іншими членами сім`ї, в тому числі і з ОСОБА_2 , також користувався цією земельною ділянкою при приїзді у відпустку з місця свого постійного проживання і приймав участь у будівництві нерухомого майна, яке на даний час на ній розташоване, одержавши у 1992 році дозвіл на її забудову на своє ім`я, на підставі наявної у нього копії рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради № 12 від 13.03.1992. Однак даних, які б підтверджували факт виділення йому цієї ділянки під забудову надано не було.

Також вказано, що наявна у ОСОБА_1 виписка рішення № 12 від 13.03.1992 з підписом посадової особи Стасівської сільської ради та відбитком мокрої печатки сільської ради не відповідає оригіналу, тому ця виписка не є дійсною. При цьому не вбачається підстав для визнання недійсним самого рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради від 13.03.1992 № 12 в частині виділення земельної ділянки ОСОБА_1 , так як вказаним рішенням земля йому не виділялася.

Крім того, посилання позивача на наявність рішення Стасівської сільської ради від 19.03.1997 № 28, яким передано у приватну власність саме позивачу земельну ділянки розміром 0,22 га в АДРЕСА_1 є безпідставним, оскільки рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 01.12.2010 таке рішення визнано недійсним, так як вказана земельна ділянка ОСОБА_1 у користування фактично не виділялась і рішення про передачу землі у приватну власність видано на підставі недійсної копії рішення про виділення землі у користування, яка не відповідає оригіналу.

Отже доводи позивача про те, що саме йому а не батьку ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка під будівництво житлового будинку в с.Стасі є безпідставною та спростовані матеріалами справи.

Із аналізу змісту позовної заяви та доданих до неї письмових пояснень вбачається, що позивач в обґрунтування позову також посилається на те, що ОСОБА_2 двічі отримав одну і ту ж саму земельну ділянку у власність на підставі рішення сесії Стасівської сільської ради від 13.03.1992 та на підставі оспорюваного рішення Стасівської сільської ради від 28.12.2011, тому останнє рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Такі доводи позивача є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, рішенням виконавчого комітету Стасівської сільської ради від 13.03.1992 № 12 ОСОБА_2 виділена земельна ділянка під забудову житлового будинку, що не прирівнюється до набуття права власності.

На момент прийняття вказаного рішення від 13.03.1992 діяв Земельний Кодекс України, який вступив в дію з 15.03.1991.

Статтею 22 ЗК України (в редакції станом на 13.03.1992) встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Статтею 23 ЗК України (станом на 13.03.1992) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Як вбачається з рішення Диканського районного суду Полтавської області від 01.12.2010, ОСОБА_2 отримав державний акт на виділену йому земельну ділянку, який зареєстрований 01.06.2010, серія ЯЛ № 505600.

Зазначений державний акт визнано недійсним вказаним рішенням суду.

Проте, саме рішення виконавчого комітету Стасівської сільської ради від 13.03.1992 № 12, яким ОСОБА_2 виділено земельну ділянку судом не скасовано.

01.01.2002 набув чинності новий Земельний Кодекс України.

Статтею 116 ЗК України (станом на 05.10.2011, на час виникнення спірних правовідносин) встановлювалося, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 118 ЗК визначалося, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтями 125, 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до матеріалів справи, рішенням сесії Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 21.07.2011, розглянувши заяву ОСОБА_1 , позивача по справі, останньому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку розміром 0,20 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вищевказана земельна ділянка йому не виділялася (а.с.76 т.1)

Як встановлено судом, рішенням 30 сесії 6 скликання Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 28.12.2011, розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку розміром 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку гр. ОСОБА_2 , керуючись ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування», статтями 12, 116, 118, 121 ЗК України вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 в межах АДРЕСА_1 на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області. Передати безоплатноу власність ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області. Посвідчити право власності на земельну ділянку державним актом (а.с.89 т.1).

У подальшому ОСОБА_2 , на підставі зазначеного рішення, отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.07.2012 ЯМ 097212, площею 0,15 га, кадастровий номер 5321084901:01:001:0424 та внесено відомості до Державного земельного кадастру (а.с. 161, 162).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємицею за заповітом є дочка померлого ОСОБА_3 .

Згідно ч. 4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права й обов`язки безпосередньо виникають, зокрема, з актів органів місцевого самоврядування. Отже, рішення цих органів можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно доп. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК Українидо способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч. 1 ст. 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З аналізу зазначених норм законодавства та матеріалів справи суд не вбачає подвійного набуття права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , як про те зазначає позивач, так як рішенням виконавчого комітету № 12 від 13.03.1992 Стасівської сільської Ради народних депутатів ОСОБА_2 земельна ділянка була лише виділена, а рішенням сесії Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 28.12.2011 ця земельна ділянка передана ОСОБА_2 безоплатно у власність, що не є тотожним.

Наявність у позивача дозволу на проведення будівельних робіт житлового будинку, який побудований на спірній земельній ділянці, будівельного паспорта, проекта житлового будинку, технічного паспорта на ім`я ОСОБА_1 , позивача по справі, не спростовує законність оспорюваного рішення сільської ради.

Враховуючи викладене, рішення сесії Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області від 28.12.2011 винесено на підставі чинного на той час законодавства, в обсязі повноважень органу місцевого самоврядування, доказів порушення законодавства при його прийнятті суду не надано, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Клопотання третьої особи ОСОБА_3 про застосування до позовних вимог строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог.

Отже, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 89, 263-265,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування - Стасівської сільської ради від 28.12.2011.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: Л.Є. Петренко