Постанова

від 21.06.2022 по справі 380/1011/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 380/1011/20

адміністративне провадження № К/9901/34435/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,

представника відповідача - Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року (суддя Гулик А.Г.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Большакова О.О., судді - Заверуха О.Б., Кушнерик М.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтаун» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтаун» (далі за текстом - ТОВ «Галтаун», Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі за текстом - ГУ ДПС у Львівській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 грудня 2019 року №0005071401 про зменшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 207' 900' 874,00 грн та зменшення податкового кредиту на суму 138' 083' 057,00 грн, №0005051401, яким донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 5' 828' 108,75 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2019 року №0005071401 в частині зменшення сум податкового зобов`язання у розмірі 9' 577' 962,10 грн та в частині зменшення сум податкового кредиту у розмірі 9' 577' 962,05 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Галтаун» судовий збір у розмірі 1' 551,28 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України).

У розрізі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15, де касаційний суд за результатами аналізу положень статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дійшов висновку, що ненадання платником податків документів до перевірки прирівнюється до їх відсутності, а також на постанову Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №520/10953/18, де касаційний суд зазначив про необхідність дотримання вимог спеціального законодавства під час документального оформлення операцій з поставки нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.

В аспекті означених висновків контролюючий орган вказує про помилковість тверджень судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за наслідками господарських операцій з ТОВ «Оптімал Трейдінг» та про правомірне формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Луна Сервіс», ТОВ «Термінал Ойл», оскільки під час проведення перевірки директору Товариства було вручено запити щодо надання документів, проте, до перевірки платник податків надав лише податкові накладні. Також, звертає увагу на те, що у ході перевірки позивачем на вимогу контролюючого органу не надано документів, пов`язаними зі сплатою податків та зборів за спірними правочинами з контрагентами, й неподання таких документів під час перевірки прирівнюється до їх відсутності. Окрім того звертає увагу, що згідно з даними оборотно-сальдових відомостей у позивача обліковується кредиторська заборгованість за розрахунками з контрагентами, а також просить врахувати факт відсутності у позивача власних чи орендованих транспортних засобів, що свідчить про неможливість поставок товару в обумовлених правочинами обсягах.

Наполягаючи на порушенні судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України) відповідач вказує на порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (суди не дослідили зібрані у справі докази та неправильно встановили обставини справи).

Відзиву на касаційну скаргу від ТОВ «Галтаун» не надходило.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Уся кореспонденція, яка направлялась на адресу Товариства рекомендованим поштовим відправленням про вручення, поверталась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Перевіркою відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 16 листопада 2020 року юридична особа ТОВ «Галтаун» припинена (ухвала господарського суду Запорізької області від 5 листопада 2020 року про ліквідацію підприємства), з огляду на що суд визнав можливим касаційний перегляд справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свою правову позицію, викладену в поданій ним касаційній скарзі, наполягав на скасуванні оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Звертав увагу на те, що до перевірки позивачем не надано усіх документів на підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податку.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області у період з 3 червня по 15 липня 2019 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Галтаун» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 7 серпня 2017 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої 22 липня 2019 року складено №1084/14.1/41202280.

На підставі встановлених перевіркою порушень позивачем вимог чинного законодавства відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0016144004 від 28 серпня 2019 про нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРПН, за нереєстрацію акцизних накладних в розмірі 25 587 030,11 грн; №0012501401 від 29 серпня 2019 року про зменшення податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ в розмірі 24 220 427 грн; №0012491401 від 29 серпня 2019 року про нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 167 028 887,50 грн; №0012481401 від 29 серпня 2019 року про нарахування грошових зобов`язань з ПДВ в розмірі 33 906 987,80 грн; №0012171308 від 15 серпня 2019 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження означених податкових повідомлень-рішень ДПС України рішенням від 16 грудня 2019 року частково задовольнила скаргу Товариства та скасувала: податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0016144004 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 25 586 520,11 грн та залишила без змін в іншій частині; скасувала податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року №0012501401, №0012491401, №0012481404, №0012511401 в частині встановлених перевіркою порушень внаслідок взаємовідносин із ТОВ «Продтайм», ТОВ «Автоінтерлогістик», ТОВ «Альянс Еволюшн», ТОВ «Альфа Енерджі», ТОВ «БНК-Україна» (за жовтень 2017 року та січень-квітень 2018 року), ТОВ «Волинь Трейд», ТОВ «Термінал Ойл», ТОВ «Покров-ОЙЛ», ТОВ «СП ОІЛ Трейд», ТОВ «Полтава-Логістика», ТОВ «Нафто-ОПТ», ТОВ «СП ГАЗ», в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишила без змін.

Внаслідок скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, ГУ ДПС у Львівській області 16 грудня 2019 року прийняло нові податкові повідомлення-рішення: №0005071401 про зменшення податкового зобов`язання з ПДВ на суму 207 900 874 грн та зменшення податкового кредиту на суму 138 083 057 грн; №0005051401, яким нараховано суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 5 828 108,75 грн, в тому числі основного платежу - 4 662 487 грн та штрафної санкції - 1 165 621, 75 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2019 року позивач оскаржив до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Галтаун» та ТОВ «Луна Сервіс», ТОВ «Термінал Ойл», що свідчить про правомірне зарахування позивачем 9 577 962,10 грн до сум податкового кредиту.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позову Товариством в касаційному порядку не оскаржувались.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України 44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтями 1, 9 Закону України Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; - первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а»).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень зумовив висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Надаючи правову оцінку господарським взаємовідносинам ТОВ «Галтаун» з ТОВ «Оптімал Трейдінг», за якими відповідачем зменшено податкове зобов`язання позивача з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій з`ясували, що між вказаними контрагентами укладено договір поставки №150/10/18 від 11 жовтня 2018 року, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання здійснити поставку товару, а контрагент - оплатити товар протягом трьох місяців з дати поставки, але не раніше реєстрації податкових накладних. На виконання вказаного правочину ТОВ «Оптімал Трейдінг» сформувало замовлення на відвантаження дизельного палива, а позивач передав у власність підприємства товар, що підтверджено видатковими накладними.

Факт передачі позивачем товару ТОВ «Оптімал Трейдінг» підтверджено також актами приймання-передачі товару відповідно до видаткових накладних, також позивачем за наслідками цих торгових операцій було оформлено і зареєстровано податкові накладні з квитанціями. Поставка позивачем дизельного пального була здійснена зі складу постачальника на умовах самовивозу за рахунок покупця і його силами, як це було передбачено умовами договору. Факт отримання покупцем дизельного палива від позивача підтверджено товаро-транспортними накладними на відпуск нафтопродукції зі складу ТОВ «Луна Сервіс».

Суди також з`ясували, що у замовленнях позивача на постачання партій товару сформованих позивачем і адресованих ТОВ «Луна Сервіс» вказано, що дизельне паливо вивозиться ТОВ «Оптімал Трейдінг» із зазначенням автомобілів та водіїв. З цього суди зробили висновок, що умови поставки кореспондуються з попередньою господарською діяльністю позивача.

Надані позивачем первинні документи, на думку судів, повною мірою фіксують факти здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Оптімал Трейдінг», складені під час та безпосередньо після здійснення господарської операції, і містять необхідні реквізити, визначені у статті 9 Закону №996-XIV. Доказів невідповідності вказаних документів вимогам Закону №996-XIV відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Суди також врахували як доказ довідку від ТОВ «Оптімал Трейдінг», датовану 3 грудня 2018 року, якою підтверджено, що увесь товар згідно з договором №150/10/18 від 11 жовтня 2018 року, поставлений у повному обсязі, претензії стосовно якості товару - відсутні. Факт здійснення оплати товару підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період з 1 вересня 2016 року по 31 грудня 2019 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про реальність господарських операцій між ТОВ «Галтаун» та ТОВ «Оптімал Трейдінг», що свідчить про правомірне формування позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість та помилковість висновків контролюючого органу з цього приводу.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про безпідставність формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій ТОВ «Галтаун» із ТОВ «Луна Сервіс» та ТОВ «Термінал Ойл», суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, судами з`ясовано, що ТОВ «Галтаун» (покупець) уклало із ТОВ «Луна Сервіс» (постачальник) договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 62/1 від 15 березня 2018 року, за умовами якого ТОВ «Луна Сервіс» взяло на себе зобов`язання передати у власність позивача нафтопродукти і зберігати означений товар.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні, замовлення на поставку товару відповідно до вказаного договору, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, податкові накладні з квитанціями.

Оцінивши надані позивачем до суду докази у їх сукупному взаємозв`язку, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такі повною мірою підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з постачальником ТОВ «Луна Сервіс» та спростовують висновки, якими контролюючий орган обґрунтовував свою правову позицію.

Надаючи оцінку висновкам акта перевірки про відсутність у ТОВ «Луна Сервіс» необхідних механізмів та засобів, факт чого, серед іншого, викликав у контролюючого органу сумніви щодо фактичного здійснення постачання товарів, суди виходили з того, що відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Суди також зауважили, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Перевіряючи доводи відповідача про те, що видаткові накладні, якими задокументовано придбання паливно-мастильних матеріалів зі сторони Покупця (Отримувача) - ТОВ «Галтаун», підписано особами, яких не ідентифіковано (не зазначено прізвище, ім`я по батькові, чи ініціалів), тобто такі видаткові накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, суди, із посиланням на положення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дійшли висновку, що на підтвердження реальності господарських операцій, проведених на підставі договору поставки та зберігання нафтопродуктів №62/1 від 15 березня 2018 року, позивач, окрім видаткових накладних, надав підписані директором підприємства Щербиком В.В. замовлення на поставку товару, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, податкові накладні. На думку судів попередніх інстанцій, відомості, вказані у цих документах, узгоджуються із тими даними, що вказані у видаткових накладних. Крім того, суди врахували, що підписи на видаткових накладних засвідчено печаткою підприємства і поставлено підпис, аналогічний підписам на інших первинних документах. Сукупність таких вихідних даних надала судам можливість ідентифікувати підписанта видаткових накладних і необхідні відомості, що в них містяться, що обумовило можливість врахування таких первинних документів як доказів факт здійснення господарських операцій.

Також судами попередніх інстанцій з`ясовано, що ТОВ «Галтаун» (покупець) уклало із ТОВ «Термінал Ойл» (постачальник) договір про поставку нафтопродуктів №АТ35/Ф-18 від 15 травня 2018 року. На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні. Для забезпечення здійснення транспортування товару за означеним правочином позивач уклав з ТОВ «Нафтатрейдгруп» договір №1005/18П на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10 травня 2018 року та додаткову угоду від цієї ж дати. Факт перевезення паливно-мастильних матеріалів підтверджено наданими позивачем актами здачі-приймання робіт (транспортних послуг).

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначені документи не містять дефектів щодо їх форми, змісту або походження, які б в силу чинного законодавства, яке регламентує порядок документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняли втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Перевіряючи доводи контролюючого органу про наявність у позивача кредиторської заборгованості за розрахунками з ТОВ «Луна Сервіс» та дебіторської заборгованості за господарськими операціям з ТОВ «Термінал Ойл», що, на думку відповідача, є доказом безтоварності операцій, суди визнали їх безпідставними, виходячи з тих мотивів, що недотримання сторонами правочину його умов щодо порядку розрахунків не свідчить про нездійснення поставок і неотримання покупцем товару, й, більш того, шляхи стягнення заборгованості за отриманий товар в разі порушення платіжної дисципліни урегульовано господарським законодавством.

В аспекті викладеного судами було також враховано, що придбаний у контрагентів товар був використаний позивачем у господарській діяльності з метою отримання доходу, а саме - реалізований ТОВ «Термінал Ойл», що також підтверджено матеріалами справи. Тобто, дані операції спричинили зміну майнового стану позивача.

Аналізуючи посилання відповідача на неподання при здійсненні перевірки позивачем всієї первинної документації та неможливість урахування такої під час розгляду справи, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив при цьому з наступного: «Згідно з актом перевірки позивач надав копії видаткових накладних, податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам 361 та 631 (про що зазначено посадовими особами контролюючого органу безпосередньо в акті перевірки від 22 липня 2019 року), які містять основні відомості щодо здійснення господарських операцій і які впливають на податкові зобов`язання підприємства. Враховуючи наведене, на переконання судів, надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Галтаун» та ТОВ «Луна Сервіс», ТОВ «Термінал Ойл», що свідчить про правомірне зарахування позивачем 9577962,10 грн до сум податкового кредиту з податку на додану вартість.».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що надані позивачем первинні документи повною мірою підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Галтаун» та ТОВ «Луна Сервіс», ТОВ «Термінал Ойл», що свідчить про правомірне зарахування позивачем 9577962,10 грн до сум податкового кредиту з податку на додану вартість та протиправність прийнятого контролюючого органом податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2019 року №0005071401 в частині зменшення позивачу сум податкового кредиту у розмірі 9577962,05 грн.

Окрім того, під час апеляційного перегляду справи Головним управлінням ДПС у Львівській області заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням юридичної особи ТОВ «Галтаун», що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ухвалою господарського суду Запорізької області від 5 листопада 2020 року про ліквідацію підприємства.

Відповідно до частин першої та другої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Апеляційний суд, керуючись правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 2 лютого 2021 року у справі №805/3956/18, встановивши, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, визнав, що припинення юридичної особи ТОВ «Галтаун» після ухвалення такого рішення (рішення суду першої інстанції прийнято 4 листопада 2020 року, а відомості про припинення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 16 листопада 2020 року) не може бути підставою для закриття апеляційним судом провадження у справі.

Отже, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суди правильно застосували норми матеріального права.

При виборі й застосуванні норм матеріального права до спірних правовідносин судами було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як це передбачено приписами частини п`ятої статті 242 КАС України.

Колегія суддів наголошує, що висновки судів інстанцій є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Натомість, доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи. Не містить касаційна скарга й будь-яких інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах за подібними правовідносинами, де спірним є реальність господарських операцій платника податку з контрагентами (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України). Дослідивши матеріали цієї справи та встановлені судами фактичні обставини спору, Суд дійшов висновку, що, незважаючи на те, що спірні правовідносини в означених справах та у справі, що розглядається, регламентуються значною мірою одними й тими ж нормами ПК України, обставини цих справ в кожній окремій ситуації все ж є відмінними. Наведені відповідачем цитати із вказаних судових рішень не доводять, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування того чи іншого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Слід додати, що висновки судів узгоджуються зі сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідком вирішення спорів з аналогічними правовідносинами.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська