Ухвала

від 12.04.2021 по справі 380/1011/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

12 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1011/20 пров. № А/857/2821/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Бруновської Н. В. суддів -Матковської З. М. Кузьмича С. М.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 380/1011/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтаун" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: додано документ про сплату судового збору у розмірі, меншому, ніж встановлено законом, не наведено поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 15 лютого 2021 року за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти lv.official@tax.gov.ua, що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.

На виконання вимог ухвали, скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

18 березня 2021 року скаржником повторно подано заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в обгрунтування якої покликається на відсутність кошторисних призначень по КЕКВ 2800 "Інші видатки" в розмірі, достатньому для сплати судового збору, а також вжиття заходів щодо виділення додаткових асигнувань.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Зокрема, "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати чи продовження (надання нового) строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, правові підстави для задоволення поданого клопотання є відсутніми, оскільки достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено, достатньо не обґрунтована необхідність надання додаткового строку для сплати судового збору.

Таким чином, станом на 12 квітня 2021 року апелянтом не виконані усі вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі №380/1011/20 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. В. Бруновська судді З. М. Матковська С. М. Кузьмич