Постанова

від 10.08.2021 по справі 380/1011/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1011/20 пров. № А/857/10350/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Заверухи О.Б., Кушнерика М.П.

з участю секретаря судового засідання Квітовської Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галтаун до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року (м.Львів, суддя Гулик А.Г., повний текст складено 16 листопада 2020 року)

В С ТА Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Галтаун звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 21.08.2019 № 0012491401, від 26.12.2019 №0005071401, від 26.12.2019 №0005051401.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0005071401 в частині зменшення сум податкового зобов`язання у розмірі 9577962,10 грн та в частині зменшення сум податкового кредиту у розмірі 9577962,05 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Галтаун судовий збір у розмірі 1551,28 грн.

Із таким судовим рішенням в частині задоволення позову не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати його та постановити нове - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи незгоду зазначив, що висновок суду першої інстанції про реальність господарських операцій позивача з ТОВ Оптімал Трейдінг, ТОВ Луна Сервіс , ТОВ Термінал Ойл є безпідставним. Так, суд погодився з доводами позивача про правомірне формування позивачем податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 9577962, 10 грн по господарським операціям з ТОВ Оптімал Трейдінг та про правомірне формування податкового кредиту в сумі 9577962, 10 по господарських операціях з ТОВ Луна Сервіс , ТОВ Термінал ОЙл з огляду на наявність бухгалтерських документів. Однак, апелянт зауважив, що під час проведення перевірки директору ТОВ Галтаун Трембі А.С. було вручено листи щодо надання документів, а саме договорів, видаткових накладних, актів приймання-передачі ТМЦ, банківських документів та документів, що підтверджують транспортування товару, зберігання, послуги наливу, навантаження, паспорт якості заводу -виробника, тощо. Проте такі подані не були, а платник до перевірки надав лише податкові накладні. Неподання первинних документів до перевірки прирівнюється до їх відсутності. Як встановлено перевіркою та судом, ТОВ Терпінал ОЙЛ виписано для ТОВ Галтаун податкові накладні щодо реалізації паливно-мастильних матеріалів на суму 259177803, 48 грн, в тому числі ПДВ 43196300, 58 грн. Сума податку на додану вартість включено підприємством до податкового кредиту. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У видаткових накладних зазначено, що поставка здійснена на підставі договору від 15 травня 2018 року № АТ-35/Ф-18. Однак, його до перевірки надано не було. Також згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631 існує дебіторська заборгованість по розрахункам з цим контрагентом. Крім того, ТОВ Термінал ОЙЛ є фігурантом кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018100030000040. Матеріалами перевірки підтверджено, що ТОВ Луна Сервіс виписано для ТОВ Галтаун податкові накладні щодо реалізації паливно-мастильних матеріалів на суму 148375848, 90 грн, в тому числі ПДВ 24729308, 14 грн. Суми податку позивачем включено до податкового кредиту за березень 2018 року. Відповідно до представленої ТОВ Галтаун оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631 за 2018 рік існує кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам з цим контрагентом в сумі 148375848, 58 грн. Видаткові накладні на операції з цими контрагентами від імені позивача підписано особою без зазначення прізвища, ім`я та по батькові, що свідчить про їх дефектність. Підприємством не надано документів, що підтверджують якість товару, технічні характеристики, його походження. Також відсутні документи, що підтверджують навантаження-розвантаження, зберігання паливно-мастильних матеріалів. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що у позивача відсутні власні та орендовані транспортні засоби, що свідчить про неможливість перевезення товару. Отже, апелянт наполягає на безтоварності зазначених операцій. Відповідно вважає правомірним зменшення визначеного позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість по операціям з продажу товару ТОВ Оптімал Трейдінг і зменшення податкового кредиту визначеного позивачем по операціям купівлі паливно-мастильних матеріалів у ТОВ Термінал ОЙЛ й ТОВ Луна Сервіс .

У судовому засіданні представники апелянта Дорош А. та Середяк Б.В. підтримали апеляційну скаргу. Пояснили, що позивач реально не здійснював торгових операцій з вищевказаними контрагентами, оскільки в нього відсутній потенціал матеріальних та трудових ресурсів для придбання і реалізації паливно-мастильних матеріалів в таких обсягах. Зауважили, що фактично підприємство лише документально оформило вказані операції для отримання податкової вигоди.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Згідно наявної в матеріалах справи інформації ТОВ Галтаун ліквідоване як юридична особа. Отже, судом ухвалено провести апеляційний розгляд за відсутності представника позивача.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Львівській області у період з 3 червня 2019 року по 15 липня 2019 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Галтаун з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.08.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 22.07.2019 №1084/14.1/41202280.

На підставі вказаного акта відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

-№ 0016144004 від 28.08.2019 про нарахування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації акцизних накладних в ЄРПН, за не реєстрацію акцизних накладних в розмірі 25 587 030,11 грн;

-№ 0012501401 від 29.08.2019 про зменшення податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ в розмірі 24 220 427 грн;

-№ 0012491401 від 29.08.2019 про нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 167 028 887,50 грн;

-№ 0012481401 від 29.08.2019 про нарахування грошових зобов`язань з ПДВ в розмірі 33 906 987,80 грн;

-№ 0012171308 від 15.08.2019 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Позивач подав до ДПС України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення (вх. № 6970/6 від 16.10.2019).

16.12.2019 ДПС України прийняла рішення про результати розгляду скарги від №13034/6/99-00-08-05-01, яким частково задовольнила скаргу позивача, а саме:

- скасувала податкове повідомлення-рішення від 28.08.2019 № 0016144004 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 25 586 520,11 грн та залишила без змін в іншій частині;

- скасувала податкові повідомлення-рішення від 29.08.2019 № 0012501401, №0012491401, № 0012481404, № 0012511401 в частині встановлених перевіркою порушень внаслідок взаємовідносин із ТОВ Продтайм , ТОВ Автоінтерлогістик , ТОВ Альянс Еволюшн , ТОВ Альфа Енерджі , ТОВ БНК-Україна (за жовтень 2017 року та січень-квітень 2018 року), ТОВ Волинь Трейд , ТОВ Термінал Ойл , ТОВ Покров-ОЙЛ , ТОВ СП ОІЛ Трейд , ТОВ Полтава-Логістика , ТОВ Нафто-ОПТ , ТОВ СП ГАЗ , в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишила без змін.

Внаслідок скасування вказаних податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення: від 26.12.2019 № 0005071401 про зменшення податкового зобов`язання з ПДВ на суму 207 900 874 грн та зменшення податкового кредиту на суму 138 083 057 грн; №0005051401, яким нараховано суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 5 828 108,75 грн, в тому числі основного платежу - 4 662 487 грн та штрафної санкції - 1 165 621, 75 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0005071401 в частині зменшення сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 9577962,10 грн та в частині зменшення сум податкового кредиту у розмірі 9577962,05 грн з таких мотивів.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.

Згідно з пунктом 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 996-XIV).

Стаття 1 Закону України № 996-XIV дає визначення термінам:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог вказаного Положення.

Пункт 2 вказаного Положення передбачає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Щодо господарських взаємовідносин ТОВ Галтаун із ТОВ Оптімал Трейдінг , за якими відповідачем зменшено податкове зобов`язання позивача з податку на додану вартість, судом встановлено наступні обставини.

ТОВ Галтаун уклало із ТОВ Оптімал Трейдінг договір поставки №150/10/18 від 11.10.2018, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання здійснити поставку товару на умовах визначених цим договором, а контрагент позивача - оплатити товар протягом трьох місяців з дати поставки, але не раніше реєстрації податкових накладних.

На виконання цього договору ТОВ Оптімал Трейдінг сформувало замовлення на відвантаження дизельного палива: № 1 від 12.10.2018, № 2 від 12.10.2018, № 3 від 12.10.2018, №4 від 12.10.2018, № 5 від 12.10.2018, № 6 від 12.10.2018, № 7 від 13.10.2018, №8 від 13.10.2018, №9 від 22.10.2018, № 10 від 22.10.2018, № 11 від 22.10.2018, № 12 від 22.10.2018, № 13 від 22.10.2018, №14 від 26.10.2018, № 15 від 27.10.2018, № 16 від 28.10.2018, № 17 від 28.10.2018, № 18 від 30.10.2018, № 19 від 01.11.2018, № 20 від 01.11.2018, № 21 від 02.11.2018, № 22 від 02.11.2018, № 23 від 01.12.2018, № 24 від 01.12.2018, № 25 від 01.12.2018, № 26 від 01.12.2018, № 27 від 01.12.2018, № 28 від 03.12.2018, № 29 від 04.12.2018, № 30 від 04.12.2018, № 31 від 04.12.2018, № 32 від 04.12.2018, №33 від 04.12.2018 (том 61 а.с. 259-294).

Позивач передав у власність вказаного підприємства товар, що підтверджено видатковими накладними: № РН-550/10 від 19.10.2018, № РН-551/10 від 19.10.2018, №РН-552/10 від 19.10.2018, № РН-553/10 від 19.10.2018, № РН-554/10 від 19.10.2018, №РН-555/10 від 19.10.2018, № РН-556/10 від 19.10.2018, № РН-557/10 від 19.10.2018, №РН-558/10 від 19.10.2018, № РН-559/10 від 19.10.2018, № РН-560/10 від 19.10.2018, №РН-561/10 від 19.10.2018, № РН-590/10 від 23.10.2018, № РН-591/10 від 23.10.2018, №РН-592/10 від 23.10.2018, № РН-593/10 від 23.10.2018, № РН-281/11 від 30.11.2018, №РН-282/11 від 30.11.2018, № РН-283/11 від 30.11.2018, № РН-284/11 від 30.11.2018, №РН-285/11 від 30.11.2018, № РН-286/11 від 30.11.2018, № РН-287/11 від 30.11.2018, №РН-288/11 від 30.11.2018, № РН-289/11 від 30.11.2018, № РН-290/11 від 30.11.2018 (том 61 а.с.295- 320).

Факт передачі позивачем товару ТОВ Оптімал Трейдінг підтверджено також актами приймання-передачі товару: відповідно до видаткової накладної № РН -550/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -551/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -552/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної №РН -553/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -554/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -555/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -556/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної №РН -557/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -558/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -559/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -560/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної №РН -561/10 від 19.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -590/10 від 23.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -591/10 від 23.10.2018, відповідно до видаткової накладної № РН -592/10 від 23.10.2018, відповідно до видаткової накладної №РН -593/10 від 23.10.2018 (том 61 а.с. 322- 337).

Також позивачем за наслідками цих торгових операцій було оформлено і зареєстровано податкові накладні з квитанціями: №157 від 12.10.2018, №281 від 30.11.2018, №282 від 30.11.2018, №283 від 30.11.2018, №284 від 30.11.2018, №285 від 30.11.2018, №286 від 30.11.2018, №287 від 30.11.2018, №288 від 30.11.2018, №289 від 30.11.2018, №290 від 30.11.2018, №550 від 19.10.2018, №551 від 19.10.2018, №552 від 19.10.2018, №553 від 19.10.2018, №554 від 19.10.2018, №555 від 19.10.2018, №556 від 19.10.2018, №557 від 19.10.2018, №558 від 19.10.2018, №559 від 19.10.2018, №560 від 19.10.2018, №561 від 19.10.2018, №565 від 22.10.2018, №566 від 22.10.2018, №567 від 22.10.2018, №568 від 22.10.2018, №569 від 22.10.2018, №570 від 22.10.2018, №571 від 22.10.2018, №572 від 22.10.2018, №573 від 22.10.2018, №574 від 22.10.2018, №575 від 22.10.2018, №576 від 22.10.2018, №590 від 23.10.2018, №591 від 23.10.2018, №592 від 23.10.2018, №593 від 23.10.2018, №150 від 12.10.2018, №151 від 12.10.2018, №152 від 12.10.2018, №153 від 12.10.2018, №154 від 12.10.2018, №155 від 12.10.2018, №156 від 12.10.2018.

Як видно з матеріалів справи, поставка позивачем дизельного пального була здійснена зі складу постачальника на умовах самовивозу за рахунок покупця і його силами, що відповідає п.3.1. договору поставки №150/10/18 від 11 жовтня 2018 року (том 61 а.с.257-258) .

Факт отримання покупцем дизельного палива від позивача підтверджено товаро-транспортними накладними на відпуск нафтопродукції зі складу ТОВ Луна Сервіс : № 1210-1 від 12.10.2018, №1210-2 від 12.10.2018, № 1210-3 від 12.10.2018, № 1210-4 від 12.10.2018, № 1210-5 від 12.10.2018, № 1210-6 від 12.10.2018, № 1310-1 від 13.10.2018, № 1310-2 від 13.10.2018, №2210-1 від 22.10.2018, № 2210-2 від 22.10.2018, № 2210-3 від 22.10.2018, № 2210-4 від 22.10.2018, № 2210-5 від 22.10.2018, № 2610-1 від 26.10.2018, № 2710-1 від 27.10.2018, №2710-2 від 27.10.2018, № 2810-1 від 28.10.2018, № 2810-2 від 28.10.2018, № 2810-3 від 28.10.2018, № 3010-1 від 30.10.2018, № 0111-1 від 01.11.2018, № 0111-2 від 01.11.2018, №0211-1 від 02.11.2018, № 0211-2 від 02.11.2018, № 0311-1 від 03.11.2018, № 0112-1 від 01.12.2018, № 0112-2 від 01.12.2018, № 0112-3 від 01.12.2018, № 0112-4 від 01.12.2018, №0112-5 від 01.12.2018, № 0312-1 від 03.12.2018, № 0412-1 від 04.12.2018, № 0412-2 від 04.12.2018, № 0412-3 від 04.12.2018, № 0412-4 від 04.12.2018, № 0412-5 від 04.12.2018; (том 61 а.с. 221-256).

Слід зазначити, що у замовленнях позивача на постачання партій товару сформованих позивачем і адресованих ТОВ Луна Сервіс зазначено, що дизельне паливо вивозиться ТОВ Оптімал Трейдінг із зазначенням автомобілів та водіїв.

Отже, умови поставки кореспондуються з попередньою господарською діяльністю позивача.

Зазначені первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Оптімал Трейдінг , складені під час та безпосередньо після здійснення господарської операції і містять необхідні реквізити, визначені у статті 9 Закону України № 996-XIV.

Відповідач не надав доказів невідповідності вказаних документів вимогам статті 9 Закону України № 996-XIV.

Крім цього, позивач надав довідку від ТОВ Оптімал Трейдінг від 03.12.2018, згідно з якою весь товар згідно з договором № 150/10/18 від 11.10.2018 поставлений в повному обсязі та відсутні претензії стосовно якості товару (том 61 а.с.321) .

Факт здійснення оплати товару підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період з 1 вересня 2016 року по 31 грудня 2019 року (том 63 а.с.2-3).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про реальність господарських операцій між ТОВ Галтаун та ТОВ Оптімал Трейдінг , що свідчить про правомірне формування позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість , а тому податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0005071401 в частині зменшення сум податкового зобов`язання у розмірі 9577962,10 грн не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владним повноважень, викладених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України), а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку оскарженому податковому повідомленню-рішенню в частині формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям ТОВ Галтаун із ТОВ Луна Сервіс , ТОВ Термінал Ойл апеляційний суд зазначає наступне.

ТОВ Галтаун (покупець) уклало із ТОВ Луна Сервіс (постачальник) договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 62/1 від 15.03.2018 (том 61 а.с. 64-67).

Згідно п.1.1. цього договору ТОВ Луна Сервіс взяло на себе зобов`язання передати у власність позивача нафтопродукти і зберігати товар .

Для підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- видаткові накладні: № 1 від 20.03.2018, № 2 від 20.03.2018, № 3 від 20.03.2018, № 4 від 20.03.2018, № 5 від 20.03.2018, № 6 від 20.03.2018, № 7 від 20.03.2018, № 8 від 20.03.2018, № 9 від 20.03.2018, № 10 від 20.03.2018, № 11 від 20.03.2018, № 12 від 20.03.2018, № 13 від 20.03.2018, № 14 від 20.03.2018, № 15 від 20.03.2018, № 16 від 20.03.2018, № 17 від 20.03.2018, № 18 від 20.03.2018, № 19 від 20.03.2018, № 20 від 20.03.2018, № 21 від 20.03.2018, № 22 від 20.03.2018, № 23 від 20.03.2018, № 24 від 20.03.2018, № 25 від 20.03.2018, № 26 від 20.03.2018, № 27 від 20.03.2018, № 28 від 20.03.2018, № 29 від 20.03.2018, № 30 від 20.03.2018, № 31 від 20.03.2018, № 32 від 20.03.2018, № 33 від 20.03.2018, № 34 від 20.03.2018, № 35 від 20.03.2018, № 36 від 20.03.2018, № 63 від 23.03.2018, № 64 від 23.03.2018, № 65 від 23.03.2018, № 66 від 23.03.2018, № 67 від 23.03.2018, № 68 від 23.03.2018, № 69 від 23.03.2018, № 70 від 23.03.2018, № 71 від 23.03.2018, № 72 від 23.03.2018, № 73 від 23.03.2018, № 74 від 23.03.2018, № 75 від 23.03.2018, № 76 від 23.03.2018, № 77 від 23.03.2018, № 78 від 23.03.2018, № 79 від 23.03.2018, № 80 від 23.03.2018, № 81 від 23.03.2018, № 82 від 23.03.2018, № 83 від 23.03.2018, № 84 від 23.03.2018, № 85 від 23.03.2018, № 86 від 23.03.2018, № 87 від 23.03.2018, № 88 від 23.03.2018, № 89 від 23.03.2018, № 90 від 23.03.2018, № 91 від 23.03.2018, № 92 від 23.03.2018, № 93 від 23.03.2018, № 94 від 23.03.2018, № 95 від 23.03.2018, № 96 від 23.03.2018, № 97 від 23.03.2018, № 98 від 23.03.2018, № 99 від 23.03.2018, № 100 від 23.03.2018, № 101 від 23.03.2018, № 102 від 23.03.2018, № 103 від 23.03.2018, № 104 від 23.03.2018, № 105 від 23.03.2018, № 106 від 23.03.2018, № 107 від 23.03.2018, № 108 від 23.03.2018, № 109 від 23.03.2018, № 110 від 23.03.2018, № 111 від 23.03.2018, № 112 від 23.03.2018, № 113 від 23.03.2018, № 114 від 23.03.2018, № 115 від 23.03.2018, № 116 від 23.03.2018, № 117 від 23.03.2018, № 118 від 23.03.2018, № 119 від 23.03.2018, № 120 від 23.03.2018, № 121 від 23.03.2018, № 122 від 23.03.2018, № 123 від 23.03.2018, № 124 від 23.03.2018, № 125 від 23.03.2018, № 126 від 23.03.2018, № 127 від 23.03.2018, № 128 від 23.03.2018, № 129 від 23.03.2018, № 130 від 23.03.2018, № 131 від 23.03.2018, № 132 від 23.03.2018, № 133 від 23.03.2018, № 134 від 23.03.2018, № 135 від 23.03.2018, № 136 від 23.03.2018, № 137 від 23.03.2018, № 138 від 23.03.2018, № 261 від 28.03.2018, № 262 від 28.03.2018, № 263 від 28.03.2018, № 264 від 28.03.2018, № 265 від 28.03.2018, № 266 від 28.03.2018 (том 61 а.с. 104-220);

- замовлення на поставку товару відповідно до вказаного договору: № 1210-1 від 12.10.2018, № 1210-2 від 12.10.2018, № 1210-3 від 12.10.2018, № 1210-4 від 12.10.2018, №1210-5 від 12.10.2018, № 1210-6 від 12.10.2018, № 1310-1 від 13.10.2018, № 1310-2 від 13.10.2018, № 2210-1 від 22.10.2018, № 2210-2 від 22.10.2018, № 2210-3 від 22.10.2018, №2210-4 від 22.10.2018, № 2210-5 від 22.10.2018, № 2610-1 від 26.10.2018, № 2710-1 від 27.10.2018, № 2710-2 від 27.10.2018, № 2810-1 від 28.10.2018, № 2810-2 від 28.10.2018, №2810-3 від 28.10.2018, № 3010-1 від 30.10.2018, № 0111-1 від 01.11.2018, № 0111-2 від 01.11.2018, № 0211-1 від 02.11.2018, № 0211-2 від 02.11.2018, № 0311-1 від 03.11.2018, №0112-1 від 01.12.2018, № 0112-2 від 01.12.2018, № 0112-3 від 01.12.2018, № 0112-4 від 01.12.2018, № 0112-5 від 01.12.2018, № 0312-1 від 03.12.2018, № 0412-1 від 04.12.2018, №0412-2 від 04.12.2018, № 0412-3 від 04.12.2018, № 0412-4 від 04.12.2018, № 0412-5 від 04.12.2018 (том 61 а.с. 68- 103);

- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів: № 1210-1 від 12.10.2018, №1210-2 від 12.10.2018, № 1210-3 від 12.10.2018, № 1210-4 від 12.10.2018, № 1210-5 від 12.10.2018, № 1210-6 від 12.10.2018, № 1310-1 від 13.10.2018, № 1310-2 від 13.10.2018, №2210-1 від 22.10.2018, № 2210-2 від 22.10.2018, № 2210-3 від 22.10.2018, № 2210-4 від 22.10.2018, № 2210-5 від 22.10.2018, № 2610-1 від 26.10.2018, № 2710-1 від 27.10.2018, №2710-2 від 27.10.2018, № 2810-1 від 28.10.2018, № 2810-2 від 28.10.2018, № 2810-3 від 28.10.2018, № 3010-1 від 30.10.2018, № 0111-1 від 01.11.2018, № 0111-2 від 01.11.2018, №0211-1 від 02.11.2018, № 0211-2 від 02.11.2018, № 0311-1 від 03.11.2018, № 0112-1 від 01.12.2018, № 0112-2 від 01.12.2018, № 0112-3 від 01.12.2018, № 0112-4 від 01.12.2018, №0112-5 від 01.12.2018, № 0312-1 від 03.12.2018, № 0412-1 від 04.12.2018, № 0412-2 від 04.12.2018, № 0412-3 від 04.12.2018, № 0412-4 від 04.12.2018, № 0412-5 від 04.12.2018 (том 61 а.с.221-256);

- податкові накладні з квитанціями: №6 від 20.03.2018, №7 від 20.03.2018, №8 від 20.03.2018, №9 від 20.03.2018, №10 від 20.03.2018, №11 від 20.03.2018, №12 від 20.03.2018, №13 від 20.03.2018, №14 від 20.03.2018, №15 від 20.03.2018, №16 від 20.03.2018, №17 від 20.03.2018, №18 від 20.03.2018, №19 від 20.03.2018, №20 від 20.03.2018, №21 від 20.03.2018, №22 від 20.03.2018, №23 від 20.03.2018, №24 від 20.03.2018, №25 від 20.03.2018, №26 від 20.03.2018, №27 від 20.03.2018, №28 від 20.03.2018, №29 від 20.03.2018, №30 від 20.03.2018, №31 від 20.03.2018, №32 від 20.03.2018, №33 від 20.03.2018, №34 від 20.03.2018, №35 від 20.03.2018, №36 від 20.03.2018, №37 від 23.03.2018, №38 від 23.03.2018, №39 від 23.03.2018, №40 від 23.03.2018, №41 від 23.03.2018, №42 від 23.03.2018, №43 від 23.03.2018, №44 від 23.03.2018, №45 від 23.03.2018, №46 від 23.03.2018, №47 від 23.03.2018, №48 від 23.03.2018, №49 від 23.03.2018, №50 від 23.03.2018, №51 від 23.03.2018, №52 від 23.03.2018, №53 від 23.03.2018, №54 від 23.03.2018, №55 від 23.03.2018, №56 від 23.03.2018, №57 від 23.03.2018, №58 від 23.03.2018, №59 від 23.03.2018, №60 від 23.03.2018, №61 від 23.03.2018, №62 від 23.03.2018, №63 від 23.03.2018, №64 від 23.03.2018, №65 від 23.03.2018, №66 від 23.03.2018, №67 від 23.03.2018, №68 від 23.03.2018, №69 від 23.03.2018, №70 від 23.03.2018, №71 від 23.03.2018, №72 від 23.03.2018, №73 від 23.03.2018, №74 від 23.03.2018, №75 від 23.03.2018, №76 від 23.03.2018, №77 від 23.03.2018, №78 від 23.03.2018, №79 від 23.03.2018, №80 від 23.03.2018, №81 від 23.03.2018, №82 від 23.03.2018, №83 від 23.03.2018, №84 від 23.03.2018, №85 від 23.03.2018, №86 від 23.03.2018, №87 від 23.03.2018, №88 від 23.03.2018, №89 від 23.03.2018, №90 від 23.03.2018, №91 від 23.03.2018, №92 від 23.03.2018, №93 від 23.03.2018, №94 від 23.03.2018, №95 від 23.03.2018, №96 від 23.03.2018, №97 від 23.03.2018, №98 від 23.03.2018, №99 від 23.03.2018, №100 від 23.03.2018, №101 від 23.03.2018, №102 від 23.03.2018, №103 від 23.03.2018, №104 від 23.03.2018, №105 від 23.03.2018, №106 від 23.03.2018, №107 від 23.03.2018, №108 від 23.03.2018, №109 від 23.03.2018, №110 від 23.03.2018, №111 від 23.03.2018, №112 від 23.03.2018, №235 від 28.03.2018, №236 від 28.03.2018, №237 від 28.03.2018, №238 від 28.03.2018, №239 від 28.03.2018, №240 від 28.03.2018, №1 від 20.03.2018, №2 від 20.03.2018, №3 від 20.03.2018, №4 від 20.03.2018, №5 від 20.03.2018.

Враховуючи наведене, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність первинних документів для підтвердження господарських операцій позивача з постачальником ТОВ Луна Сервіс .

Відповідач вказав на відсутність у ТОВ Луна Сервіс необхідних механізмів та засобів.

Однак суд першої інстанції правильно врахував, що відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Суд зауважує, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеній у постанові від 16.01.2018 у справі №820/4548/13-а.

Надаючи оцінку аргументам апелянта про те, що видаткові накладні, якими задокументовано придбання ПММ зі сторони Покупця (Отримувача) - ТОВ Галтаун підписано особами, яких не ідентифіковано (не зазначено прізвище, ім`я по батькові, чи ініціалів), тобто такі видаткові накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ повинен містити, зокрема особистий підпис та інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Несуттєві недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і містять відомості про дату складання документа, назві підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції і т. п.

На підтвердження реальності господарських операцій, проведених на підставі договору поставки та зберігання нафтопродуктів № 62/1 від 15.03.2018, позивач окрім видаткових накладних надав підписані директором підприємства Щербиком В.В. замовлення на поставку товару, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, податкові накладні.

Відомості, вказані у цих документах, узгоджуються із вказаними у видаткових накладних.

Крім того, підписи на видаткових накладних засвідчено печаткою підприємства і поставлено підпис, аналогічний підписам на інших первинних документах.

Отже, виходячи із сукупності вихідних даних можливо ідентифікувати підписанта видаткових накладних і необхідні відомості, що в них містяться.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для відхилення цих первинних документів як доказів здійснення господарських операцій.

Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 19.06.2018 у справі №826/7704/16, від 17.04.2018 у справі №820/475/17.

Також судом встановлено, що ТОВ Галтаун (покупець) уклало із ТОВ Термінал Ойл (постачальник) договір про поставку нафтопродуктів № АТ 35/Ф-18 від 15.05.2018.

Для підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні: № 744 від 14.06.2018, № 768 від 15.06.2018, № 771 від 15.06.2018, № 774 від 15.06.2018, № 788 від 18.06.2018, № 792 від 18.06.2018, № 793 від 18.06.2018, № 831 від 22.06.2018, № 847 від 23.06.2018 ( том 61 а.с.19 -26).

Для забезпечення здійснення транспортування товару позивач уклав з ТОВ Нафтатрейдгруп договір №1005/18 -П перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10 травня 2018 року, додаткову угоду від 10 травня 2018 року (том 61 а.с. 27- 30).

Факт перевезення паливно-мастильних матеріалів підтверджено актами здачі-приймання робіт (транспортних послуг): № Н-00000183 16.06.2018, №Н-00000185 від 16.06.2018, № Н-00000186 від 19.06.2018, № Н-00000191 від 25.06.2018 (том 61 а.с. 40-43), товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти): № 16913 від 14.06.2018, № 20734 від 14.06.2018, № 17004 від 15.06.2018, № 17005 від 15.06.2018, №17011 від 15.06.2018, № 17020 від 15.06.2018, № 20798 від 15.06.2018, № 20802 від 15.06.2018, №17067 від 18.06.2018, № 17062 від 18.06.2018, № 17063 від 18.06.2018, №17072 від 18.06.2018, № 17073 від 18.06.2018, № 20883 від 18.06.2018, № 20884 від 18.06.2018, №17322 від 22.06.2018, № 17323 від 22.06.2018, № 17325 від 22.06.2018, №17326 від 22.06.2018, №21235 від 23.06.2018.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Доводи апелянта про наявність у позивача кредиторської заборгованості по розрахункам з ТОВ Луна Сервіс та дебіторської заборгованості по операціям з ТОВ Термінал Ойл як доказ безтоварності операцій, суд відхиляє, так як недотримання сторонами правочину його умов щодо порядку розрахунків не свідчить про нездійснення поставок і неотримання покупцем товару, а Господарським кодексом України передбачено шляхи стягнення заборгованості за отриманий товар в разі порушення платіжної дисципліни.

Апеляційний суд також зазначає, що придбаний у даних контрагентів товар був використаний позивачем у господарській діяльності з метою отримання доходу, а саме - реалізований ТОВ Термінал Ойл , що також підтверджено матеріалами справи. Тобто, дані операції спричинили зміну майнового стану позивача.

Також апеляційний суд відхиляє доводи відповідача щодо неподання при здійсненні перевірки позивачем всієї первинної документації як підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки згідно акту перевірки позивач надав суду копії видаткових накладних, податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахункам 361 та 631, про що зазначено в самому акті перевірки від 22 липня 2019 року, які містять основні відомості щодо здійснення господарських операцій і які впливають на податкові зобов`язання підприємства.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ Галтаун та ТОВ Луна Сервіс , ТОВ Термінал Ойл , що свідчить про правомірне зарахування позивачем 9577962,10 грн до сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2019 №0005071401 в частині зменшення сум податкового кредиту у розмірі 9577962,05 грн не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владним повноважень, викладених у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову учасниками справи не оскаржується, а тому відсутні підстави для апеляційного перегляду рішення суду в цій частині.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Львівській області заявлено клопотання про закриття провадження у справі по причині припинення юридичної особи ТОВ Галтаун , що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ухвалою господарського суду Запорізької області від 5 листопада 2020 року про ліквідацію підприємства закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (частина 2 статті 319 КАС України).

У зв`язку з тим, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, припинення юридичної особи ТОВ Галтаун після ухвалення такого рішення (відомості про припинення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 16 листопада 2020року) не може бути підставою для закриття апеляційним судом провадження у справі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 лютого 2021 року у справі № 805/3956/18.

Отже, підстав для задоволення клопотання представника відповідача немає.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області про закриття провадження у справі №380/1011/20 з підстав припинення юридичної особи (позивача) відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2020 року у справі №380/1011/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді О. Б. Заверуха М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 10.08.2021.