Ухвала

від 21.06.2022 по справі 754/19235/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 754/19235/21 Головуючий у суді І інстанції Гринчак О.І.

Провадження № 22-ц/824/8097/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

У Х В А Л А

22 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Гімназії «Троєщина» ІІ-ІІІ ступенів Деснянського району міста Києва на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гімназії «Троєщина» ІІ-ІІІ ступенів Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов`язання виплатити заробітну плату,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішення, 7 червня 2022 року відповідач в особі директора Гімназії «Троєщина» ІІ-ІІІ ступенів Деснянського району м. Києва - Солопенка В.А. звернувся з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як передбачено підпунктом 2.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У 2021 році розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» становив 2 270,00 грн.

При цьому положеннями частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду установлена в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ураховуючи категорію спору, характер та кількість задоволених немайнових позовних вимог, розмір судового збору в даному випадку складатиме 2 724,00 грн. (2 270,00 грн х 0,4 х 2 вимоги х150 %).

Оскільки при подачі апеляційної скарги відповідачем було додано квитанцію про сплату судового збору на суму 2 481,00 грн, то йому необхідно доплатити 243,00 грн судового збору.

Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача:UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у Солом. р-ні/Соломян. р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812.

Призначення платежу: *;101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за а/с Гімназії «Троєщина» ІІ-ІІІ ступенів Деснянського району м. Києвана рішення від 19 травня 2022 року по справі № 754/19235/21, Київський апеляційний суд.

Документи, що підтверджують доплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.

За частиною третьою статті 356 ЦПК Україниапеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Відповідно до змін унесених до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Аналіз вказаної норми закону дає підстави для висновку, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 49 ЦПК України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Аналогічний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 3 лютого 2020 року у справі № 160/6823/19 та від 11 лютого 2020 року у справі № 260/988/19.

Утім, стороною відповідача не було додано до апеляційної скарни будь-яких доказів на підтвердження повноважень особи, яка подала (підписала) апеляційну скаргу, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про призначення на посаду, статут тощо.

У зв`язку з наведеним, Гімназії «Троєщина» ІІ-ІІІ ступенів Деснянського району м. Києванеобхідно надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника на подання/підписання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема найменування суду, до якого подається скарга.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва, проте станом на 7 червня 2022 року цей суд ліквідовано на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017, а справа підлягає перегляду в апеляційному порядку саме Київським апеляційним судом, юрисдикція якого поширюється на м. Київ та Київську область.

Крім того, до апеляційної скарги не додано копії скарги з додатками, які апеляційний суд після відкриття апеляційного провадження повинен надіслати іншому учаснику справи.

Отже, відповідачу чи його уповноваженому представнику необхідно надіслати до суду апеляційної інстанції належним чином оформлену редакцію апеляційної скарги. До цієї редакції апеляційної скарги необхідно додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).

За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Гімназії «Троєщина» ІІ-ІІІ ступенів Деснянського району міста Києвана рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Н.В. Ігнатченко