Ухвала

від 20.06.2022 по справі 308/17142/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17142/21

1-кс/308/2455/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених , ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У клопотанні прокурором вказано обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому вказано на те, що як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_3 , на підставі наказу № 1 від 06.06.2018, прийнятий на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» (код ЄДРПОУ - 42196069, далі Товариства), створеного на підставі рішення № 05/06/2018 від 05.06.2018, юридична адреса якого смт. Батьово, вул. Шевченка, 6/56, Берегівського району Закарпатської області, та в цей же день приступив до виконання своїх безпосередніх обов`язків.

Як зазначено у клопотанні ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, вказаній особі 20.05.2022 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Як зазначає, прокурор: вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого вказаною статтею, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , від 03.03.2021; договором підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 1 від 26.12.2019 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 2 від 25.02.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 3 від 02.03.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою 4 від 02.07.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 5 від 05.08.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.201,9; додатковою угодою № 6 від 21.10.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; актом №8 «На придбання вмонтованого обладнання» від 05.08.2020; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року від 05.08.2020; рахунком фактурою № 10; випискою з рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; випискою з рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; відповіддю на запит ФОП ОСОБА_6 від 05.11.2021; видатковою накладною №-120322 від 12.03.2021; видатковою накладною №- 160321 від 17.03.2021; договором поставки № 020321 від 02.03.2021; специфікацією №1 від 02.03.2021; договором поставки №02032021/1 від 02.03.2021; специфікацією № 1 від 02.03.2021; відповіддю ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» № 55 від 03.11.2021; платіжним дорученням №@2PL804741 від 12.03.2021; видатковою накладноіб Phk/UZ-0000755 від 12.03.2021; відповіддю ТзОВ «Мед Лайн Труп» № 105 від 25.10.2021;видатковою накладною № 470 від 29.12.2020; видатковою накладною № 469 від 29.12.2020; платіжним дорученням № 380 від 27.11.2020; платіжним дорученням № 388 від 22.12.2020; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.06.2021; протоколом огляду місця події від 31.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.10.2012; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 06.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.12.2021; статутом ТзОВ «ЕКОБУД 2018» від 05.06.2018; наказом № 1 від 06.06.2018; рішенням № 05/06/2018 «про створення товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» від 05.06.2018; рішенням № 2/18 загальних зборів учасників ТзОВ «ЕКОБУД-2018»; висновком аналітичного дослідження №1/07-16-08-00-12/42196069 від 19.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 25.01.2022; висновком експерта № 212 від 17.02.2022, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При мотивуванні клопотання прокурор вказує на покарання що передбачено санкцією ч.5 ст. 191 КК України, посилається на ч.ч.1,2 ст. 170 КПК України.

У клопотанні вказано на те, що як встановлено в ході досудового розслідування було у підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.05.2022, у власності перебували квартира, об`єкт житлової нерухомості з адресою АДРЕСА_2 розмір частки спільної власності , а також земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор вказує на те, що слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду при розгляді поданого клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 , 06.06.2022 було винесено ухвалу про задоволення поданого клопотання та накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме квартиру, об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 - розмір частки спільної власності , а також земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, із забороною розпорядження (відчуження) даного майна, без заборони власників або володільців майна права користування та володіння вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У клопотанні вказано на те, що на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.06.2022 у виконавчому комітеті Ужгородської міської ради, було накладено обмеження на об`єкт житлової нерухомості, а саме за адресою АДРЕСА_2 - розмір частки спільної власності . Однак накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, не представляється можливим оскільки було встановлено, що 30.05.2022 в м. Мукачево Закарпатської області, між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 , було укладено договори купівлі продажу, у відповідності до яких ОСОБА_3 продавець а ОСОБА_14 покупець земельних ділянок з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_4 , та земельної ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 . Як вказує прокурор, відтак встановлено що підозрюваний ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з клопотанням про накладення арешту на майно в тому числі й на вище вказані земельні ділянки, в порушення покладених на нього обов`язків, вжив заходів на відчуження майна щодо якого було подано клопотання про накладення на них арешту з метою подальшого виконання покарання у виді конфіскації його майна.

Прокурор зазначає, що вказані дії підозрюваного свідчать про вчинення активних дій для перешкоджання виконанню мети кримінального провадження та виконання можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів.

Прокурор у клопотанні посилається на постанову Верховний Суд № 145/972/16-к від 20.01.2022, ч.ч.1,2 ст. 64-2п. 1 ч.2 ст. 10, ч.3 ст. 170, ч.2 ст. 172 КПК України.

Як вказано у клопотанні, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 ним також було вчинено цілеспрямовані дії для удаваного відчуження майна, з метою уникнення конфіскації його майна як покарання, обов`язково передбаченого санкцією ч. 5 от. 191 КК України, вже після того, як йому стало відомо про факт звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт його майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 17.06.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га., за адресою АДРЕСА_4 , на праві приватної власності належить ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 , земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , на праві приватної власності належить ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 .

Як вказано у клопотанні, власник зазначеного майна, щодо якого ініційовано накладення арешту, на даному етапі досудового розслідування бере участь у статусі третьої особи.

При цьому прокурор зазначає, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також може призвести неможливості конфіскації такого майна, як міру покарання передбаченої санкцією частини 5 статті 191 КК України.

З огляду на викладене, як вказано у клопотанні, виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га., за адресою АДРЕСА_4 , та земельну ділянку з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та в подальшому забезпечення виконання покарання, а тому, керуючись вимогами ст. ст. 36, 98, 131, 132, 170-172 КПК У країни, прокурор просить слідчого суддю: накласти арешт на майно, а саме земельні ділянки, з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_4 та земельну ділянку з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 . Розгляд клопотання прошу проводити без виклику особи, у володінні (користуванні) якої перебуває вищевказане майно, оскільки існує загроза настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини та забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна. Розглянути дане клопотання без участі прокурора, який клопотання підтримує в повному обсязі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання вважає, що таке слід повернути прокурору з огляду на наступне.

При зверненні до слідчого судді прокурором зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

20.05.2022 ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України. Як зазначає, прокурор: вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого вказаною статтею, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 13.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , від 03.03.2021; договором підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 1 від 26.12.2019 до договору підряду № 03 від 23.12.2019;додатковою угодою № 2 від 25.02.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 3 від 02.03.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою 4 від 02.07.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 5 від 05.08.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.201,9; додатковою угодою № 6 від 21.10.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; актом №8 «На придбання вмонтованого обладнання» від 05.08.2020; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року від 05.08.2020; рахунком фактурою № 10; випискою з рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; випискою з рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; відповіддю на запит ФОП ОСОБА_6 від 05.11.2021; видатковою накладною №-120322 від 12.03.2021; видатковою накладною №- 160321 від 17.03.2021; договором поставки № 020321 від 02.03.2021; специфікацією №1 від 02.03.2021; договором поставки №02032021/1 від 02.03.2021; специфікацією № 1 від 02.03.2021; відповіддю ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» № 55 від 03.11.2021; платіжним дорученням №@2PL804741 від 12.03.2021; видатковою накладноіб Phk/UZ-0000755 від 12.03.2021; відповіддю ТзОВ «Мед Лайн Труп» № 105 від 25.10.2021;видатковою накладною № 470 від 29.12.2020; видатковою накладною № 469 від 29.12.2020; платіжним дорученням № 380 від 27.11.2020; платіжним дорученням № 388 від 22.12.2020; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.06.2021; протоколом огляду місця події від 31.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 12.10.2012; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , від 06.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.12.2021; статутом ТзОВ «ЕКОБУД 2018» від 05.06.2018; наказом № 1 від 06.06.2018; рішенням № 05/06/2018 «про створення товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» від 05.06.2018; рішенням № 2/18 загальних зборів учасників ТзОВ «ЕКОБУД-2018»; висновком аналітичного дослідження №1/07-16-08-00-12/42196069 від 19.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 25.01.2022; висновком експерта № 212 від 17.02.2022, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, за клопотанням слідчого накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме квартиру, об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 - розмір частки спільної власності , а також земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, із забороною розпорядження (відчуження) даного майна, без заборони власників або володільців майна права користування та володіння вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Згідно матеріалів клопотання, також встановлено, що 30.05.2022 в м. Мукачево Закарпатської області, між ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 , було укладено договори купівлі продажу, у відповідності до яких ОСОБА_3 продавець а ОСОБА_14 покупець земельних ділянок з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_4 , та земельної ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , відтак встановлено що підозрюваний ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з клопотанням про накладення арешту на майно в тому числі й на вище вказані земельні ділянки, в порушення покладених на нього обов`язків, вжив заходів на відчуження майна щодо якого було подано клопотання про накладення на них арешту з метою подальшого виконання покарання у виді конфіскації його майна.

Так, звертаючись із даним клопотанням до слідчого судді прокурор зазначає, що власник зазначеного майна, щодо якого ініційовано накладення арешту ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даному етапі досудового розслідування бере участь у статусі третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 ЦПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є:арешт майна.

Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 5 вказаної норми, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчий суддя вважає, що в порушення вимог п.1 ч.2 ст. 171 КПК України, прокурором у клопотанні не визначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту майна.

Так, обґрунтовуючи вказане клопотання, слідчий вказує на те, що власник зазначеного майна щодо якого ініційовано накладення арешту, на даному етапі досудового розслідування бере участь у статусі третьої особи.

При цьому, прокурор зазначає, що з метою запобігання вчинення будь-яких повторних дій, спрямованих на відчуження майна, та для забезпечення конфіскації майна як покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані земельні ділянки.

Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Разом із тим, арешт майна у відповідності до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті ( а саме з метою конфіскації майна як виду), накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому прокурор у клопотання позиціонує нового власника як третю особу у вказаному кримінальному провадженні, а не як підозрюваного.

При цьомунакладення арештуна майнотретьої особи,можливе відповіднодо п.п.1,2,ч.2вказаної нормиз метоюзбереження речовихдоказів чи спеціальної конфіскації.

У клопотанні, як на мету накладення арешту, міститься посилання і на п.1 ч.2 ст. 170 КПК України. Однак слід зазначити, що в даному випадку таке майно згідно ч.3 вказаної норми мало б відповідати критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, відомостей що майно ,вказане в клопотанні та на яке просить накласти арешт прокурор, відповідає таким критеріям, ні зі змісту самого клопотання, ні з доказів що додані до клопотання встановити не надається можливим (постанова про визнання майна речовим доказом зазначеного майна відсутня).

Щодо накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації, то відповідно до ч. 1 ст. 96-2 спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Проте, про таку мету у клопотанні не йдеться.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, прокурором зводиться до цитування відповідних норм КПК України, мотиви та підстави накладення арешту на майно вказані у клопотанні не конкретизовані, відсутнє чітке їх формулювання.

Фактично обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, слідчий наводить загальні норми.

Таким чином слідчий суддя вважає, що обґрунтування вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, зведено до формалізму, та полягає виключно у наведенні статей КПК України, які стосуються загальних положень арешту майна.

При цьому, обов`язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, прокурора який звернувся з клопотанням про арешт майна.

Відповідно до положень ч.3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З огляду на викладене слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання про арешт майна, подано без додержання вимог ст.171 КПК України.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотанняпрокурору з метою усунення вказаних вище недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбаченіст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених , ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1