Ухвала

від 24.06.2022 по справі 308/17142/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17142/21

1-кс/308/2548/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора розглянувши матеріали клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

У клопотанні прокурором вказано обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому вказано на те, що як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_5 , на підставі наказу № 1 від 06.06.2018, прийнятий на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» (код ЄДРПОУ - 42196069, далі Товариства), створеного на підставі рішення № 05/06/2018 від 05.06.2018, юридична адреса якого смт. Батьово, вул. Шевченка, 6/56, Берегівського району Закарпатської області, та в цей же день приступив до виконання своїх безпосередніх обов`язків.

Як зазначено у клопотанні ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, вказаній особі 20.05.2022 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Як зазначає, прокурор: вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого вказаною статтею, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 13.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 03.03.2021; договором підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 1 від 26.12.2019 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 2 від 25.02.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 3 від 02.03.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою 4 від 02.07.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 5 від 05.08.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.201,9; додатковою угодою № 6 від 21.10.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; актом №8 «На придбання вмонтованого обладнання» від 05.08.2020; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року від 05.08.2020; рахунком фактурою № 10; випискою з рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; випискою з рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; відповіддю на запит ФОП ОСОБА_8 від 05.11.2021; видатковою накладною №-120322 від 12.03.2021; видатковою накладною №- 160321 від 17.03.2021; договором поставки № 020321 від 02.03.2021; специфікацією №1 від 02.03.2021; договором поставки №02032021/1 від 02.03.2021; специфікацією № 1 від 02.03.2021; відповіддю ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» № 55 від 03.11.2021; платіжним дорученням №@2PL804741 від 12.03.2021; видатковою накладноіб Phk/UZ-0000755 від 12.03.2021; відповіддю ТзОВ «Мед Лайн Труп» № 105 від 25.10.2021;видатковою накладною № 470 від 29.12.2020; видатковою накладною № 469 від 29.12.2020; платіжним дорученням № 380 від 27.11.2020; платіжним дорученням № 388 від 22.12.2020; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.06.2021; протоколом огляду місця події від 31.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.10.2012; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 06.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.12.2021; статутом ТзОВ «ЕКОБУД 2018» від 05.06.2018; наказом № 1 від 06.06.2018; рішенням № 05/06/2018 «про створення товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» від 05.06.2018; рішенням № 2/18 загальних зборів учасників ТзОВ «ЕКОБУД-2018»; висновком аналітичного дослідження №1/07-16-08-00-12/42196069 від 19.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.01.2022; висновком експерта № 212 від 17.02.2022, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При мотивуванні клопотання прокурор вказує на покарання, що передбачено санкцією ч.5 ст. 191 КК України, посилається на ч.ч.1,2 ст. 170 КПК України.

У клопотанні вказано на те, що як встановлено в ході досудового розслідування було у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.05.2022, у власності перебували квартира, об`єкт житлової нерухомості з адресою АДРЕСА_2 розмір частки спільної власності , а також земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор вказує на те, що слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду при розгляді поданого клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , 06.06.2022 було винесено ухвалу про задоволення поданого клопотання та накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме квартиру, об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 - розмір частки спільної власності , а також земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, із забороною розпорядження (відчуження) даного майна, без заборони власників або володільців майна права користування та володіння вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У клопотанні вказано на те, що на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.06.2022 у виконавчому комітеті Ужгородської міської ради, було накладено обмеження на об`єкт житлової нерухомості, а саме за адресою АДРЕСА_2 - розмір частки спільної власності . Однак накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, не представляється можливим оскільки було встановлено, що 30.05.2022 в м. Мукачево Закарпатської області, між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 , було укладено договори купівлі продажу, у відповідності до яких ОСОБА_5 продавець а ОСОБА_16 покупець земельних ділянок з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_4 , та земельної ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 . Як вказує прокурор, відтак встановлено що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи ознайомленим з клопотанням про накладення арешту на майно в тому числі й на вище вказані земельні ділянки, в порушення покладених на нього обов`язків, вжив заходів на відчуження майна щодо якого було подано клопотання про накладення на них арешту з метою подальшого виконання покарання у виді конфіскації його майна.

Прокурор зазначає, що вказані дії підозрюваного свідчать про вчинення активних дій для перешкоджання виконанню мети кримінального провадження та виконання можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів.

Прокурор у клопотанні посилається на постанову Верховний Суд № 145/972/16-к від 20.01.2022, ч.ч.1,2 ст. 64-2п. 1 ч.2 ст. 10, ч.3 ст. 170, ч.2 ст. 172 КПК України.

Як вказано у клопотанні, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 ним також було вчинено цілеспрямовані дії для удаваного відчуження майна, з метою уникнення конфіскації його майна як покарання, обов`язково передбаченого санкцією ч. 5 от. 191 КК України, вже після того, як йому стало відомо про факт звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт його майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 17.06.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га., за адресою АДРЕСА_4 , на праві приватної власності належить ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 , земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , на праві приватної власності належить ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 .

Як вказано у клопотанні, власник зазначеного майна, щодо якого ініційовано накладення арешту, на даному етапі досудового розслідування бере участь у статусі третьої особи.

При цьому прокурор зазначає, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також може призвести неможливості конфіскації такого майна, як міру покарання передбаченої санкцією частини 5 статті 191 КК України.

З огляду на викладене, як вказано у клопотанні, виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га., за адресою АДРЕСА_4 , та земельну ділянку з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та в подальшому забезпечення виконання покарання, а тому, керуючись вимогами ст. ст. 36, 98, 131, 132, 170-172 КПК У країни, прокурор просить слідчого суддю: накласти арешт на майно, а саме земельні ділянки, з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_4 та земельну ділянку з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 . Розгляд клопотання прошу проводити без виклику особи, у володінні (користуванні) якої перебуває вищевказане майно, оскільки існує загроза настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини та забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна. Розглянути дане клопотання без участі прокурора, який клопотання підтримує в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив його задовольнити.

Власник майна та його представник в судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися в порядку передбаченому КПК України.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, 20.05.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого вказаною статтею, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 13.01.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 03.03.2021; договором підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 1 від 26.12.2019 до договору підряду № 03 від 23.12.2019;додатковою угодою № 2 від 25.02.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 3 від 02.03.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою 4 від 02.07.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; додатковою угодою № 5 від 05.08.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.201,9; додатковою угодою № 6 від 21.10.2020 до договору підряду № 03 від 23.12.2019; актом №8 «На придбання вмонтованого обладнання» від 05.08.2020; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 року від 05.08.2020; рахунком фактурою № 10; випискою з рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; випискою з рахунку НОМЕР_2 за період з 01.01.2019 по 28.05.2021; відповіддю на запит ФОП ОСОБА_8 від 05.11.2021; видатковою накладною №-120322 від 12.03.2021; видатковою накладною №- 160321 від 17.03.2021; договором поставки № 020321 від 02.03.2021; специфікацією №1 від 02.03.2021; договором поставки №02032021/1 від 02.03.2021; специфікацією № 1 від 02.03.2021; відповіддю ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» № 55 від 03.11.2021; платіжним дорученням №@2PL804741 від 12.03.2021; видатковою накладноіб Phk/UZ-0000755 від 12.03.2021; відповіддю ТзОВ «Мед Лайн Труп» № 105 від 25.10.2021;видатковою накладною № 470 від 29.12.2020; видатковою накладною № 469 від 29.12.2020; платіжним дорученням № 380 від 27.11.2020; платіжним дорученням № 388 від 22.12.2020; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.06.2021; протоколом огляду місця події від 31.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 12.10.2012; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , від 06.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.10.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 13.12.2021; статутом ТзОВ «ЕКОБУД 2018» від 05.06.2018; наказом № 1 від 06.06.2018; рішенням № 05/06/2018 «про створення товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУД-2018» від 05.06.2018; рішенням № 2/18 загальних зборів учасників ТзОВ «ЕКОБУД-2018»; висновком аналітичного дослідження №1/07-16-08-00-12/42196069 від 19.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.01.2022; висновком експерта № 212 від 17.02.2022, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, за клопотанням слідчого накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме квартиру, об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 - розмір частки спільної власності , а також земельні ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_3 , та земельна ділянка з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 , розмір частки приватної власності 1/1, із забороною розпорядження (відчуження) даного майна, без заборони власників або володільців майна права користування та володіння вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Згідно матеріалів клопотання, також встановлено, що 30.05.2022 в м. Мукачево Закарпатської області, між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. АДРЕСА_5 , було укладено договори купівлі продажу, у відповідності до яких ОСОБА_5 продавець, а ОСОБА_16 покупець земельних ділянок з кадастровим номером 2122783800:10:102:0065 площею 0,0293 га, за адресою АДРЕСА_4 , та земельної ділянки з кадастровим номером 2122783800:10:102:0063 площею 0,0507 га, за адресою АДРЕСА_4 .

Так, звертаючись із даним клопотанням до слідчого судді прокурор зазначає, що власник зазначеного майна, щодо якого ініційовано накладення арешту ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даному етапі досудового розслідування бере участь у статусі третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є:арешт майна.

Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. 5 вказаної норми, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 ЦПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, обґрунтовуючи вказане клопотання, прокурор вказує на те, що власник зазначеного майна щодо якого ініційовано накладення арешту, на даному етапі досудового розслідування бере участь у статусі третьої особи.

При цьому, прокурор зазначає, що з метою запобігання вчинення будь-яких повторних дій, спрямованих на відчуження майна, та для забезпечення конфіскації майна як покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані земельні ділянки.

Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Разом із тим, арешт майна у відповідності до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті ( а саме з метою конфіскації майна як виду покарання), накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому прокурор у клопотання позиціонує нового власника як третю особу у вказаному кримінальному провадженні, а не як підозрюваного.

При цьомунакладення арештуна майнотретьої особи,можливе відповіднодо п.п.1,2,ч.2ст.170КПК України зметою збереженняречових доказів чи спеціальної конфіскації.

У клопотанні, як на мету накладення арешту, міститься посилання на п.1 ч.2 ст. 170 КПК України. Однак слід зазначити, що в даному випадку таке майно згідно ч.3 вказаної норми мало б відповідати критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що підозрюваним в межах даного кримінального провадження є ОСОБА_5 , а вказане майно в клопотанні на яке просить накласти арешт, не є речовим доказом, постанови про визнання таким не ухвалювалось. Враховуючи вищенаведене, таке майно не відповідає критеріям зазначеним устатті 98 КПК України.

За матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що майно яке слід арештуватинабуте кримінально протиправним шляхом, тобто відповідає вимогамст. 98 КПК України.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КПК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Проте про таку мету та підставу у клопотанні не йдеться.

Посилання на позицію ККС ВС (постанова №145/972/16-к від 20.01.2022), є нерелевантним у контексті цієї справи, оскільки стосується інших фактичних обставин, які є відмінними від цього кримінального провадження обставин.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, прокурором вказується на п.п.1,3, ч.2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів чи конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

З наданих слідчому судді доказів вбачається придбання ОСОБА_16 у 30.05.2022 заявленого до арешту нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу, який не визнано недійсним та не оспорювався в судовому порядку, вказане в клопотанні нерухоме майно речовим доказом не визнавалось, ОСОБА_16 не перебуває в статусі підозрюваного, обвинуваченого в межах даного кримінального провадження

Відповідно до частини другоїстатті 328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Такі обставини у цій ситуації відсутні та в рамках розгляду такого клопотання питання законності такого набуття не можуть бути встановлені.

Цю ж позицію(право власності вважається набутим правомірно, якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом)висловив і ВС у справі № 569/41999/15-ц в постанові КЦС від 20.11.2019.

А тому підстав в накладенні арешту на п.п.1,3, ч.2 ст. 170 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України слідчий суддя з цих обставин не вбачає.

При цьому, обов`язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, прокурора який звернувся з клопотанням про арешт майна.

При цьому, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.06.2022 клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених , ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна поверталось прокурору, на сімдесят дві години для усунення аналогічних недоліків.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальнимінтересом суспільства та вимогами захистуосновоположних правконкретної особи.Необхідність досягненнятакого балансувідображена вцілому вструктурі статті1Першого протоколу.Необхідного балансуне вдастьсядосягти,якщо навідповідну особубуде покладеноіндивідуальний танадмірний тягар(рішеннявід 23вересня 1982року усправі «Спорронгта Льонротпроти Швеції»).Іншими словами,має існуватиобґрунтоване пропорційнеспіввідношення міжзасобами,які застосовуються,та метою,яку прагнутьдосягти (рішеннявід 21лютого 1986року усправі «Джеймста іншіпроти СполученогоКоролівства»).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законодавством підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

У зв`язку з викладеним, керуючись ст.ст. 36, 98, 131, 132, 170, 171, 173, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021070000000012 від 12.01.2021, за підозрою ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1