Ухвала

від 19.06.2022 по справі 2-148/2010

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

20 червня 2022 року

м. Київ

справа № 2-148/2010

провадження № 61-5161ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення та дії державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Скарга мотивована тим, що 31 січня 2022 року державним виконавцем Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюха А. П. при примусовому виконанні виконавчих листів у зведеному виконавчому провадженні № 63410499 було проведено опис та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на: нежитлову будівлю, будівлю магазину з офісними приміщеннями та закладом громадського харчування загальною площею 905,10 кв.м, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, загальна площа 387 кв.м, матеріал стін: цегла, будівля з підвальним приміщенням, функціонує заклад громадського харчування. Приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0662 га, кадастровий номер 6123810100:02:004:0153, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначав, що всупереч Інструкції з організації примусового виконання рішень та Закону України «Про виконавче провадження» при проведенні опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 державний виконавець вийшов за межі виконавчого провадження, описав та арештував майно, на яке не може бути звернуто стягнення у виконавчому провадженні. Нежиле приміщення (приміщення складу з підвальним приміщенням), що знаходиться в АДРЕСА_1 загальною площею 393,80 кв.м, на яке згідно виконавчих листів мало бути звернуто стягнення, з 17 грудня 2013 року перестало існувати фізично, оскільки внаслідок реконструкції вказаного складського приміщення було створено нове майно нежитлову будівлю, будівлю магазину з офісними приміщеннями та закладом громадського харчування, загальною площею 905,10 кв м. При цьому вказане майно не входить до виключного переліку нерухомого майна, зазначеного у виконавчих листах № 2-148/2010, 2-153/10, 2-154/10. Крім того, вказана постанова не підписана боржником, якого державним виконавцем було визначено зберігачем майна; згідно цієї постанови боржник не був присутній при проведенні 31 січня 2022 року державним виконавцем опису та арешту, а також взагалі не був повідомлений про вчинення державним виконавцем таких виконавчих дій, а тому державним виконавцем було порушено його право брати участь у вчиненні виконавчих дій. Постанова не містить відомостей про кількість приміщень нежитлової будівлі, їх площу та призначення, кількість поверхів або поверх на яких розташовані приміщення, інформації про підсобні приміщення та споруди. При цьому відсутність такої інформації прямо впливає на вартість описаного майна боржника..

Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, у задоволенні скарг ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що державним виконавцем не порушено права боржника при вчиненні опису та накладенні арешту на його майно. Визначена законодавством процедура здійснення виконавчої дії щодо опису та арешту майна боржника передбачає її проведення за відсутності боржника (але за участю понятих). Оскаржувані дії та рішення державного виконавця вчинені та прийняті відповідно до Закону, у межах його повноважень, права боржника у цьому виконавчому провадженні не було порушено.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 10 червня 2022 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 травня 2022 року. Посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними дії державного виконавця Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Завірюхи А.П., пов`язані із проведенням 31 січня 2022 року опису та арешту майна боржника ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні № 63410499, визнати неправомірними та скасувати постанову державного виконавця Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) Завірюхи А.П. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 січня 2022 року у зведеному виконавчому провадженні № 63410499.

Касаційна скарга мотивована тим, що опису та арешту підлягало майно, виключний перелік якого був зазначений у виконавчих листах № 2-148/2010, 2-153/10, 2-154/10, виданих Лановецьким районним судом. Незважаючи на це, державним виконавцем проведено опис та арешт нежитлової будівлі, будівлі магазину з офісними приміщеннями та закладом громадського харчування загальною площею 905,10 кв.м. Таким чином, державний виконавець вийшов за межі виконавчого провадження, описав та арештував майно, на яке не могло бути звернуто стягнення у зведеному виконавчому провадженні № 63410499. Крім того, вказана постанова не підписана боржником, якого державним виконавцем було визначено зберігачем майна; згідно цієї постанови боржник не був присутній при проведенні 31 січня 2022 року державним виконавцем опису та арешту, а також взагалі не був повідомлений про вчинення державним виконавцем таких виконавчих дій, а тому державним виконавцем було порушено право боржника, зокрема, право брати участь у вчиненні виконавчих дій.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Суди встановили, що на примусовому виконанні у Шумському відділі ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження № 63410499, до складу якого входять виконавчі провадження: № 52203904, № 61707818, № 61708081 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Лановецьким районним судом Тернопільської області: № 2-148/2010 від 02 лютого 2011 року, № 2-153/10 від 20 березня 2020 року, № 2-154/10 від 20 березня 2020 року на підставі рішень Лановецького районного суду про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь філії Лановецького відділення № 6387 ВАТ «Ощадбанк» 83 252,92 дол США, з них 69 000 дол США заборгованість по кредиту, 13 280,87 дол США заборгованість по прострочених відсотках, 972,05 дол США пені за несвоєчасну сплату відсотків, що становить 657 964,48 грн, та судові витрати, шляхом звернення стягнення на належне на праві власності ОСОБА_1 та передане ним згідно іпотечного договору від 20 липня 2007 року за № 1739 майно: нежиле приміщення (приміщення складу з підвальним приміщенням) загальною площею 393,80 кв.м та земельна ділянка для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0662 га, кадастровий номер 6123810100:02:004:0153, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та трикімнатну квартиру загальною площею 69,40 кв.м, житловою - 46 кв.м, що по АДРЕСА_2 .

З постановою про відкриття виконавчого провадження по першому виконавчому листі про звернення стягнення на його іпотечне майно ОСОБА_1 був ознайомлений ще у 2013 році, як пояснив його представник. Також до лютого 2021 року ОСОБА_1 надавались відстрочки щодо виконання рішення від 13 липня 2010 року, яке набрало законної сили 23 липня 2010 року. Однак, рішення суду на час розгляду цієї справи ще не виконане.

31 січня 2022 року державним виконавцем Шумського відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Завірюха А.П. при примусовому виконанні вказаних виконавчих листів у зведеному виконавчому провадженні № 63410499 було проведено опис та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на: нежитлову будівлю, будівлю магазину з офісними приміщеннями та закладом громадського харчування загальною площею 905,10 кв.м, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, загальна площа 387 кв.м, матеріал стін: цегла, будівля з підвальним приміщенням, функціонує заклад громадського харчування та земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0662 га, кадастровий номер 6123810100:02:004:0153. Приміщення та земельна ділянка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до зазначеної постанови зберігачем описаного майна державний виконавець призначив ОСОБА_1 , який є власником майна.

Згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБК у Тернопільській області 17 грудня 2013 року за № ТП143133510403, внаслідок реконструкції складського приміщення (приміщення складу з підвальним приміщенням), що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 393,80 кв.м, було створено майно нежитлову будівлю, будівлю магазину з офісними приміщеннями із закладом громадського харчування загальною площею 905,10 кв.м і зареєстровано на ОСОБА_1 .

Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31 січня 2022 року, винесена державним виконавцем Завірюхою А. П., відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», у ній зазначено прізвище, ім`я, по батькові особи, якій передано майно на зберігання (боржника ОСОБА_1 ), відмітки про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. При цьому, обов`язковим є наявність саме прізвища, імені, по батькові особи, якій передано майно на зберігання, та відмітки про роз`яснення зазначених застережень та попереджень про кримінальну відповідальність, а не наявність підпису особи щодо зазначеного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія постанови про опис та арешт майна була направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 03 лютого 2022 року та отримана боржником, що підтверджується його підписом на повідомленні.

Отже, враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 потрібно проявляти добросовісну процесуальну поведінку, цікавитися перебігом виконавчого провадження, належним чином вживати всіх заходів для виконання рішення суду від 13 липня 2010 року, яке набрало законної сили.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 після набрання рішенням Ланівецького районного суду від 13 липня 2010 року законної сили самовільно, без погодження з банком здійснив добудову до оспорюваного іпотечного майна. Спірне перебудоване приміщення знаходиться за тією ж адресою і частина здається боржником в оренду, а інша - використовується ним для здійснення господарської діяльності, що не заперечувалось представником ОСОБА_1 адвокатом Покотило Ю. В.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 904/1069/18 зроблено висновок, що «відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 серпня 2020 року у справі № 910/11364/17 зроблено висновок, що «нормами Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язку державного виконавця повідомляти боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів) боржника відповідно до виконавчого документа (наказ суду). Сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, і відповідачу було відомо про відкриття виконавчого провадження».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 грудня 2021 року у справі № 903/1215/15 зроблено висновок, що «нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку виконавця повідомляти боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів) боржника відповідно до виконавчого документа (наказ суду). Сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, і відповідачу було відомо про відкриття виконавчого провадження, проведення опису та арешту майна».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 686/28888/19 (провадження № 61-1215св21) зазначено, що: «відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про іпотеку» іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором».

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року по справі № 921/79/17-г/4, від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2828/18.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволені скарги, оскільки державним виконавцем не порушено права боржника при вчиненні опису та накладенні арешту на його майно.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а касаційна скарга - необґрунтована.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 травня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Шумського відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук