Постанова

від 14.06.2022 по справі 2-890/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/775/22 Справа № 2-890/11 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

при секретарі ПанасенкоС.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпріапеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 05липня 2021року уцивільній справіза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ОТП ФакторингУкраїна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2021 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, в обґрунтування якої зазначило, що рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 листопада 2016 року у вищевказаній цивільній справі, яке набрало законної сили 29 листопада 2016 року, задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та на його користь стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 599 713 грн 49 коп, яка складається з заборгованості з повернення кредиту в сумі 395 241, 59 доларів США, що в еквіваленті складає 3 158 098, 88 грн, заборгованості із сплати відсотків 47 241, 79 доларів США, що становить 377 476, 07 грн, пені 8 027, 05 доларів США, що становить 64 138, 54 грн, а також понесені судові витрати по справі, з яких: сплачений судовий збір в сумі 1 700 грн 00 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250, 00 грн, а всього 3 601 663 грн 49 коп.

21 квітня 2017 року на виконання зазначеного судового рішення було видано виконавчі листи.

19 жовтня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було подано до Соборного ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області заяви про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак від відділу ДВС заявник не отримував жодних процесуальних документів, у зв`язку з чим, заявник неодноразово подавав до Соборного ВДВС заяви про хід виконавчих проваджень.

Листом начальника Соборного ВДВС від 01 червня 2021 року №47311/21 було направлено на адресу стягувача оригінали виконавчих листів, при цьому, зазначено, що 29 листопада 2018 року державним виконавцем були винесені повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, які того ж дня разом з оригіналами виконавчих листів було направлено на адресу стягувача, а саме: 49000, м.Дніпро, вул.Артема, 20. Проте, в ході проведеної перевірки було встановлено, що зазначені рекомендовані листи повернулись до ВПЗ №5 АТ «Укрпошта» як не вручені та знаходились на зберіганні у відділенні поштового зв`язку. Після отримання працівниками канцелярії Соборного ВДВС у м.Дніпрі ПСМУЮ (м.Дніпро) вказаних листів, їх було повторно надіслано за новою адресою стягувача: 49000, м.Дніпро, вул.Центральна, 12.

За таких обставин, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на те, що подало виконавчі листи до відділу ДВС у жовтні 2017 року, тобто, у встановлений законом строк, а їх було повернуто лише у червні 2021 року, у зв`язку з чим, строк для пред`явлення виконавчих листів було пропущено об`єктивно не з вини заявника, просило суд поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів №2-890/11, виданих 21 квітня 2017 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2021 року задоволено заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів №2-890/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 599 713 грн 49 коп, яка складається з заборгованості з повернення кредиту в сумі 395 241, 59 доларів США, що в еквіваленті складає 3 158 098, 88 грн, заборгованості із сплати відсотків 47 241, 79 доларів США, що становить 377 476, 07 грн, пені 8 027, 05 доларів США, що становить 64 138, 54 грн, понесених витрат по справі сплаченого судового збору в сумі 1 700 грн 00 коп та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250, 00 грн, а всього 3 601 663 грн 49 коп.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить її скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання в повному обсязі.

Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, з огляду на таке.

Судом встановлено, що у провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетрвоська знаходилась цивільна справа №2-890/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17 листопада 2016 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-301/362/2005 від 22 грудня 2005 року задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 599 713 грн 49 коп, понесені витрати по справі сплачений судовий збір в сумі 1 700 грн 00 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250, 00 грн, а всього 3 601 663 грн 49 коп. Рішення набрало законної сили 29 листопада 2016 року.

21 квітня 2017 року на виконання вказаного вище судового рішення було видано виконавчі листи.

19 жовтня 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було подано до Соборного ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області заяви про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до листа начальника Соборного ВДВС від 01 червня 2021 року №47311/21, було направлено на адресу стягувача оригінали виконавчих листів. Водночас зазначено, що згідно даних АСВП 29 листопада 2018 року по вказаним виконавчим листам державним виконавцем Відділу були винесені повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, які того ж дня разом з оригіналами виконавчих докіментів направлено рекомендованими листами на стару адресу стягувача, а саме: 49000, м.Дніпро, вул.Артема, 20.

Також зазначено, що в ході проведеної чергової перевірки було встановлено, що зазначені вище рекомендовані листи повернулись до ВПЗ №5 ДД АТ «Укрпошта» як не вручені та знаходились на зберіганні у відділенні поштового зв`язку. Після отримання працівниками канцелярії Соборного ВДВС у м.Дніпрі ПСМУЮ (м.Дніпро) вказаних листів, їх було повторно надіслано за новою адресою стягувача: 49000, м.Дніпро, вул.Центральна, 12.

Задовольняючи заяву у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення не виконується, боржники ухиляються від виконання зобов`язань за кредитним договором та добровільно не сплачують наявну суму заборгованості, а тому, оскільки причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними, дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно ст.129-1Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Отже, на Державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя та має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, зокрема, на те, що оскаржуваною ухвалою суду поновлено строки пред`явлення виконавчого документа без наявності поважних причин пропуску такого строку.

Проте, колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника, з наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документу до виконання збільшено до трьох років.

На підставі частини шостої статті 12 вказаного Закону, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було подано до Соборного ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області заяви про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами №2-890/11, виданими 21 квітня 2017 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, 19 жовтня 2017 року, тобто, у встановлений законом строк.

Разом з тим, згідно листа начальника Соборного ВДВС №47311/21, оригінали вищевказаних виконавчих листів було направлено на адресу стягувача лише у червні 2021 року, оскільки в ході проведеної чергової перевірки було встановлено, що вони знаходились на зберіганні у ВПЗ №5 ДД АТ «Укрпошта» як не вручені, а тому, після отримання працівниками канцелярії Соборного ВДВС у м.Дніпрі ПСМУЮ (м.Дніпро) вказаних листів, їх було повторно надіслано за новою адресою стягувача: 49000, м.Дніпро, вул.Центральна, 12.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки його було пропущено об`єктивно не з вини заявника, при цьому, рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили, не є виконаним, а тому колегія суддів дійшла висновку про правомірність такого задоволення даної заяви в повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права, не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до чинного законодавства, та не спростовують законність оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, розглянувши справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні даної заяви не допустив, ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи, ухвала суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Згідно із ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 05 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова