Постанова

від 14.06.2022 по справі 363/3686/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 363/3686/18

номер провадження: 22-ц/824/247/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря - Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» - адвоката Попової Марини Віталіївни на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2020 рокуу складі судді Котлярової І.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо», державного реєстратора Міхачова Вячеслава Анатолійовича комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року, припинення іпотечного договору та скасування державної реєстрації іпотеки від 22 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» (далі - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»), державного реєстратора ОСОБА_5 комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» (далі - КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу») про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року,припинення іпотечного договору та скасування державної реєстрації іпотеки від 22 серпня 2012 року.

Позовна заява мотивована тим, що 30 липня 2018 року державним реєстратором ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на будинок АДРЕСА_1 за номером про право власності № 27498280 та на земельну ділянку, що знаходиться за тією ж адресою. Державна реєстрація була проведена на підставі рішення державного реєстратора ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та будинок за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» за індексними номерами 42538274 та 42537747 від 14 серпня 2018 року.

Позивач вказував, що будинок та земельна ділянка належать йому на підставі свідоцтва про право на спадщину 4-2307 від 09 червня 2011 року, якими він особисто володіє на законних підставах, нікому та ніяким чином добровільно та особисто не відчужував. При прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності державний реєстратор керувався іпотечним договором № 3342 від 22 серпня 2012 року, за яким будинок та земельна ділянка були передані в іпотеку банку в 2012 році. Державний реєстратор при прийнятті рішення про реєстрацію прав та проведення реєстраційних дій, щодо реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», підставою для виникнення права власності визначив лише два договори про відступлення права за договором іпотеки, іпотечний договір № 3342 від 22 серпня 2012 року, не врахувавши, що відповідно до законодавства, наявність лише цих документів, які надані реєстратору, недостатньо для прийняття ним рішення про державну реєстрацію права власності. Через порушення встановленого порядку реєстраційних дій, державний реєстратор прийняв рішення про реєстрацію права власності за іншою особою без документів, що підтверджують виникнення права власності у ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», внаслідок чого відповідачі в незаконний спосіб позбавили позивача власного майна. Тому вважав, що державна реєстрація права власності була проведена без належних документів.

Також вказував, що державний реєстратор зобов`язаний був відмовити в проведенні державної реєстрації, оскільки у період прийняття рішень про державну реєстрацію права власності та внесення записів про право власності, а саме, з 30 липня 2018 року по 14 серпня 2018 року, була накладена заборона на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна, а тому прийняті державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та проведені оспорювані реєстраційні дії підлягають скасуванню.

Зазначав, що 22 серпня 2012 року ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0040/82/21 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є відповідач, відповідно до якого банк надав позичальнику споживчий кредит в розмірі 2 167 550 грн 48 коп. Вказував, що на забезпечення виконання умов цього кредитного договору, він уклав з банком іпотечний договір №3342 від 22 серпня 2012 року, відповідно до умов якого було передано в іпотеку банку будинок та земельну ділянку.

Вказував, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0040/81/21 від 22 серпня 2012 року у розмірі 2 374 153 грн 79 коп., звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів.

Зазначав, що рішенням апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні вимог про солідарне стягнення заборгованості та ухвалене в цій частині нове рішення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0040/81/21 від 22 серпня 2012 року в розмірі 2 374 153 грн 79 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На підставі вказаних судових рішень, 22 липня 2014 року Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчі листи № 363/3196/13-ц, які були пред`явлені до виконання. 16 листопада 2015 року вказане виконавче провадження № 47449113 було закрито, у зв`язку з неможливістю його виконання, через відсутність коштів у боржника. У зв`язку з перериванням строку подання виконавчого листа, строк повторного пред`явлення виконавчого листа був продовжений до 16 листопада 2016 року. У вказаний строк банк вказані виконавчі листи не пред`являв, а тому строк пред`явлення до виконання виконавчих листів станом на 17 листопада 2016 року сплив та поновлений банком не був. Вказував, що оскільки позовна давність за кредитом минула, то ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» втратило право вимагати від позичальника сплати будь-яких коштів у зв`язку зі спливом позовної давності за кредитом. З урахуванням спливу позовної за кредитом, відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитний договір № 014/0040/82/21 від 22 серпня 2012 року, укладений з ОСОБА_2 , є припиненим з 17 листопада 2016 року. Оскільки іпотечний договір є похідним від кредитного договору, то відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку», іпотечний договір від 22 серпня 2012 року, укладений на забезпечення виконання за кредитним договором № 014/0040/82/21 від 22 серпня 2012 року, є припиненим. Тому вважав, що, звертаючись вдруге з тією ж самою вимогою, але в інший спосіб - в позасудовому порядку, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» зловживає своїм цивільним правом, що в свою чергу є порушенням ст.13 ЦК України, відповідно до якої цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. За наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки повторне звернення стягнення на те саме майно, яке є предметом іпотеки, суперечить умовам іпотечного договору.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просив:

визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 14 серпня 2018 року індексний номер - 42538274 про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 278,2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», прийнятого державним реєстратором ОСОБА_5, номер запису про право власності 27498280;

визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень від 14 серпня 2018 року індексний номер - 42537747 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», прийнятого державним реєстратором ОСОБА_5, номер запису про право власності 27498385;

скасувати державну реєстрацію права власності за № 27498280 від 30 липня 2018 року на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 278,2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», індексний номер - 42538274;

скасувати державну реєстрацію права власності за № 27498385 від 30 липня 2018 року на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», індексний номер - 42537747;

скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27784561 від 05 вересня 2018 року на будинок АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784023 від 05 вересня 2018 року;

скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27784813 від 05 вересня 2018 року на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784897 від 05 вересня 2018 року;

визнати припиненим іпотечний договір №3342 від 22 серпня 2012 року з 17 листопада 2016 року;

скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27486426 від 22 серпня 2012 року на будинок АДРЕСА_1 , та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27486473 від 22 серпня 2012 року;

скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27486077 від 22 серпня 2012 року на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27486135 від 22 серпня 2012 року.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення по державну реєстрацію та їх обтяжень від 14 серпня 2018 року індексний номер - 42538274 про реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 278,2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», прийнятого державним реєстратором ОСОБА_5, номер запису про право власності 27498280.

Визнано протиправним та скасовано рішення по державну реєстрацію та їх обтяжень від 14 серпня 2018 року індексний номер - 42537747 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101, за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», прийнятого державним реєстратором ОСОБА_5, номер запису про право власності 27498385.

Скасовано державну реєстрацію права власності за № 27498280 від 30 липня 2018 року на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 278, 2 кв.м, житловою площею 93,5 кв.м, за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», індексний номер - 42538274.

Скасовано державну реєстрацію права власності за № 27498385 від 30 липня 2018 року на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101, за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», індексний номер - 42537747.

Скасовано державну реєстрацію іпотеки за № 27784561 від 05 вересня 2018 року на будинок за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784023 від 05 серпня 2018 року.

Скасовано державну реєстрацію іпотеки за № 27784813 від 05.09.2018 року на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 та скасовано державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784897 від 05 вересня 2018 року.

Визнано припиненим іпотечний договір №3342 від 22 серпня 2012 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. з 17 листопада 2016 року.

Скасовано державну реєстрацію іпотеки за № 27486426 від 22 серпня 2012 року на будинок за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27486473 від 22 серпня 2012 року.

Скасовано державну реєстрацію іпотеки за № 27486077 від 22. серпня 2012 року на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 та скасовано державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27486135 від 22 серпня 2012 року (а.с.44-56, т.3).

Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2020 року залишено без змін (а.с.135-151, т.3).

Постановою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» задоволено частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про припинення іпотечного договору та скасування державної реєстрації іпотеки від 22 серпня 2012 року та позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора ОСОБА_5 КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» - скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.

Постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року - скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 вересня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у скасованих частинах втратили законну силу (а.с.188-217, т.4).

Верховний Суд, скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку та, передаючи справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зазначив, що суд апеляційної інстанції: не перевірив чи було надано позивачем як власником нерухомого майна протягом десяти робочих днів після зупинення вчинення реєстраційних дій за його заявами рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили; не врахував, що подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій має відповідати легітимній меті, а саме, захисту права власності за наявності відповідних підстав, оскільки повторні заяви про заборону вчинення реєстраційних дій без відповідного рішення суду можуть свідчити про зловживанням правом, передбаченим ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Також Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не надав будь-якої оцінки доказам, наданим відповідачем, на підтвердження направлення письмової вимоги про усунення порушень. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції у зазначеній частині.

Скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року і передаючи справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що у даній справі ОСОБА_1 просив: скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27784561 від 05 вересня 2018 року на будинок АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784023 від 05 вересня 2018 року; скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27784813 від 05 вересня 2018 року на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784897 від 05 вересня 2018 року. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.12-19, т.1) іпотека та обтяження були зареєстровані 05 вересня 2018 року згідно договору іпотеки № 3326 від 05 вересня 2018 року, згідно якого іпотекодавець ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», іпотекодержатель ОСОБА_4 . Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у зазначеній частині, суд апеляційної інстанції не встановив, на якій правовій підставі були зареєстровані 05 вересня 2012 року іпотека та обтяження (заборона) на будинок та земельну ділянку, не навів мотивів залишення без змін рішення суду першої інстанції в цій частині. За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції у зазначеній частині.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» - адвокат Попова М.В. просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року, мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки доказам надіслання боржнику та іпотекодавцю повідомлення про намір іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, яке було долучено разом із відзивом на позовну заяву. Підтвердженням надіслання скаржником іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги щодо усунення виконання кредитного договору й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, є повідомлення про вручення поштового відправлення за №№ 0103046649781, 0103046649790, які були вручені адресатам у встановленому законом порядку.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що сплив позовної давності не є підставою для припинення зобов`язання відповідно до норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України. Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки згідно з абз.2 ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку». Крім того, абз.2 п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» не передбачає заборони та не обмежує іпотекодержателя у праві в порядку та у спосіб, визначені Законом України «Про іпотеку» й іпотечним договором, задовольнити вимоги щодо невиконаного зобов`язання за рахунок предмета іпотеки, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Висновок суду про відсутність підстав для задоволення вимог шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження, за наявності судового рішення 2014 року про стягнення з боржника заборгованості та звернення стягнення на нерухоме майно (яке фактично виконано не було), суперечить вищевказаним нормам права та умовам договору іпотеки.

Вказує, що суд першої інстанції визначив перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності з посиланням на пункт 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2013 року №868. Однак суд першої інстанції не звернув увагу, що вказана постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2013 року №868, на підставі якої було затверджено вказаний Порядок втратила чинність 01 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, якою затверджено новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким повинен був керуватися суд першої інстанції під час надання оцінки правомірності дій державного реєстратора.

Зазначає, що за приписами ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. Термін дії заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій обмежується 10-ма робочими днями. Цей строк надається власнику для звернення до суду отримання рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій. Якщо після спливу цього терміну заявником додатково не подано на реєстрацію рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, наявність відомостей щодо реєстрації такої заяви в базі даних заяв не є перешкодою для вчинення реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна. При цьому, не здійснення державним реєстратором більше десяти днів реєстрації права власності особи на набуте нею майно без відповідного рішення суду, є порушенням прав нового набувача. Повторні заяви про заборону вчинення реєстраційних дій без відповідного рішення суду можуть свідчити про зловживанням правом, передбаченим ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Подання заяви про заборону вчинення реєстраційних дій має відповідати легітимній меті, а саме, захисту права власності за наявності відповідних підстав. Суб`єкт владних повноважень (державний реєстратор) повинен приймати рішення та діяти пропорційно і обґрунтувати таку пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, що набула майно за правочином та звернулась за його державною реєстрацією понесе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети. Вказує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження подання позивачем, як власником нерухомого майна, протягом десяти робочих днів після зупинення вчинення реєстраційних дій за його заявою від 30 липня 2018 рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій.

Щодо здійснення реєстраційної діяльності державним реєстратором ОСОБА_5 скаржник зазначає, що листом державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 11 травня 2019 року за вих.№ 1869/10.2-16 повідомлено ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про те, що в межах повноважень технічного адміністратора Державного реєстру прав, станом на 14 серпня 2018 року Міхачов В.А. був забезпечений технічною можливістю роботи з Державним реєстром прав як державний реєстратор Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу», а тому вважає, що на момент здійснення реєстраційних дій, Міхачов В.А. був повноважним суб`єктом державної реєстрації прав.

Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції. Вказує, що згідно з пунктом 6.3 іпотечного договору, у випадку непогашення боргових зобов`язань в строк, іпотекодержатель може прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування одного із способів, передбачених даним договором, а саме, судовий порядок. Інші два способи стосуються виключно позасудового порядку, що регламентовані пунктом 6.3.2 договору, який передбачає звернення стягнення на предмет іпотеки. Тому вважає, що сторони домовились про те, що іпотекодержатель повинен обрати тільки один спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки і на момент відступлення права вимоги безпосередньо ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», первинниміпотекодержателем вже був обраний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, судовий порядок, що підтверджується рішенням апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року у справі №363/3196/13-ц. На думку позивача, іпотекодержатель вже вичерпав передбачені договором способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Дане судове рішення залишилось невиконаним не через неможливість його невиконання, а саме, через дії (бездіяльність) іпотекодержателя. Вказує, що звертаючись вдруге з тією ж самою вимогою, але в інший спосіб, в позасудовому порядку, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», зловживає своїм цивільним правом, що є порушенням принципу справедливості та балансу користування правами та обов`язками передбаченими законодавством.

Зазначає, що в апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»посилається на помилкове посилання суду на пункт 46 Порядку державної реєстрації, який втратив силу, тоді як державний реєстратор при проведенні державної реєстрації мав керуватися пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127. Наголошує, що положення пункту 46 Порядку, так і положення пункту 61 чинного Порядку, ідентичні між собою. Так, пунктом 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, обов`язково також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої Іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі. В той же час, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не надало доказів надання цих документів державному реєстратору, а також доказів обізнаності державного реєстратора щодо їх існування. Разом з тим, із наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру вбачається, що підставою для виникнення права власності визначено лише договір про відступлення права за договором іпотеки, серія та номер 1973, виданий 08 червня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А.; договір про відступлення права за договором іпотеки, серія та номер 1972, виданий 08 червня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А.; іпотечний договір серія та номер 3342, виданий 22 серпня 2012 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. Тому позивач вважає, що державний реєстратор не мав права приймати рішення про перереєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі перелічених вище документів. Таким чином посилання суду першої інстанції на положення не чинного Порядку не змінює обставин справи та не спростовує той факт, що реєстрація була проведена без передбачених законодавством документів. Також вказує, що твердження в апеляційній скарзі про те, що державний реєстратор Міхачов В.А. міг проводити державну реєстрацію, як реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», що підтверджується відповіддю ДП «Національні інформаційні системи» про те, що у державного реєстратора ОСОБА_5 станом на 14 серпня 2018 року була технічна можливість проводити державні реєстрації, як державний реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», є необґрунтованими, оскільки відповідно до листа Міністерства юстиції України встановлено, що Міхачов В.А. з 08 лютого 2018 року (до проведення реєстраційних дій) був переведений з посади державного реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» на посаду Дніпровської філії «Реєстрація нерухомості та бізнесу», тому він не мав законних підстав проводити реєстраційні дії, як державний реєстратор Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу». На думку позивача, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» підміняє поняття «технічна можливість» і «діяти в межах закону». Технічна можливість проводити державні реєстрації не спростовує того, що вони мають вчинятися ще й на підставі акредитації та в порядку встановленому законом, чого державним реєстратором ОСОБА_5 дотримано не було. З урахуванням наведеного, позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про припинення іпотечного договору та скасування державної реєстрації іпотеки від 22 серпня 2012 року та позовні вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора ОСОБА_5 КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» вирішені судом касаційної інстанції з ухваленням остаточного судового рішення, то вказані позовні вимоги не є предметом апеляційного розгляду справи.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, які відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» - адвоката Попової М.В.підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає не в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 серпня 2012 року ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/0040/82/21 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо». Відповідно до укладеного договору банк надав позичальнику споживчий кредит в розмірі 2 167 550 грн 48 коп.

На забезпечення виконання кредитного договору, позивачем ОСОБА_1 укладено з банком іпотечний договір №3342 від 22 серпня 2012 року до кредитного договору, за умовами якого він передав в іпотеку банку будинок та земельну ділянку.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року частково задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в рахунок погашення заборгованості у зв`язку з невиконанням зобов`язань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/0040/81/21 від 22 серпня 2012 року в розмірі 2 374 153 грн 79 коп., звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , шляхом продажу з прилюдних торгів.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року скасовано в частині відмови у задоволенні вимог про солідарне стягнення заборгованості та ухвалене в цій частині нове рішення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0040/81/21 від 22 серпня 2012 року в розмірі 2 374 153 грн 79 коп. В іншій частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 січня 2014 року залишено без змін.

На підставі вказаних судових рішень, 22 липня 2014 року Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчі листи № 363/3196/13-ц, які були пред`явлені для подальшого виконання.

Виконавчі листи щодо солідарного стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були пред`явлені до виконавчої служби 05 травня 2015 року, на підставі чого було відкрито виконавче провадження № 47449113.

16 листопада 2015 року виконавче провадження № 47449113 закрито, у зв`язку з неможливістю його виконання, через відсутність коштів у боржника.

У зв`язку з перериванням строку подання виконавчого листа, строк повторного пред`явлення виконавчого листа був продовжений до 16 листопада 2016 року.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа № 363/3196/13-ц до виконання. Постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2018 року ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2017 року залишено без змін.

Між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК», 08 червня 2018 року укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 014/0040/82/21 від 22 серпня 2012 року, договором поруки від 22 серпня 2012 року б/н та іпотечним договором від 22 серпня 2012 року, які були укладені між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1

08 червня 2018 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, зокрема, за кредитним договором № 014/0040/82/21 від 22 серпня 2012 року, договором поруки від 22 серпня 2012 року б/н та іпотечним договором від 22 серпня 2012 року, які були укладені між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на підставі договору про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором № 014/0040/82/21 від 22 серпня 2012 року, договором поруки від 22 серпня 2012 року б/н та іпотечним договором від 22 серпня 2012 року, які були укладені між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , набуло статусу нового кредитора.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17 грудня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчих листів у цивільній справі № 363/3196/13-ц, виданих Вишгородським районним судом Київської області, на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

30 липня 2018 року державним реєстратором ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на будинок АДРЕСА_1 , за номером про право власності № 27498280 та на земельну ділянку, що знаходиться за тією ж адресою, а саме: Київська область, Вишгородський район, село Старі Петрівці, кадастровий номер 3221887801:03:090:0101, за номером про право власності 27498385. Дана державна реєстрація була проведена на підставі рішення державного реєстратора ОСОБА_5 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та будинок за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» за індексними номерами 42538274 та 42537747 від 14 серпня 2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» в частині визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку, скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що така державна реєстрація права власності на предмет іпотеки була проведена без надання державному реєстру передбаченого законодавством пакету документів. Державний реєстратор Міхачов В.А., який здійснював таку державну реєстрацію як реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» з 08 лютого 2018 року (до проведення оспорюваних реєстраційних дій) був переведений з посади державного реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» на посаду Дніпровської філії «Реєстрація нерухомості та бізнесу», а відтак він не мав права вчиняти таку державну реєстрацію як державний реєстратор Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч.ч.2, 2 ст.37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Таким чином, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно в позасудовому порядку.

Пунктом 6.4 іпотечного договору від 02 серпня 2012 року передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». При настанні зазначених випадків іпотекодержатель надсилає позичальнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцятиденний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору. Згідно умов іпотечного договору підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Частиною 1 ст.2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.22 Закону № 1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №1127), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Абзацом 1 пункту 61 Порядку №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплений у ст.ст.10, 18 Закону №1952-IV та ст.37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора в ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до відзиву на позов додало вимогу про усунення порушень від 06 червня 2018 року, яка 12 червня 2018 року була надіслана на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.204-206, т.1), в якій ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» попередило боржника та іпотекодавця про те, що у випадку не погашення боргу протягом 30 днів, товариством буде реалізовано право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування одного із способів звернення стягнення, передбаченого іпотечним договором.

З рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень вбачається, що 20 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали вказану вимогу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (а.с.207, т.1)

Як зазначалось вище, 30 липня 2018 року державним реєстратором ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на будинок та на земельну ділянку.

По справі встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», звертаючись до державного реєстратора ОСОБА_5 КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» із заявою про проведення державної реєстрації права власності за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на будинок та на земельну ділянку, надало державному реєстратору такі документи: договір про відступлення права за договором іпотеки, серія та номер 1973, виданий 08 червня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А.; договір про відступлення права за договором іпотеки, серія та номер 1972, виданий 08 червня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А.; іпотечний договір серія та номер 3342, виданий 22 серпня 2012 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., що підтверджуються витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно.

Разом з тим, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не надало суду доказів того, що воно надавало державному реєстратору документи, які підтверджують направлення та отримання боржником та іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень, а також документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, такої письмової вимоги іпотекодержателя.

Вказані обставини свідчать про недотримання державним реєстратором імперативних вимог пункту 61 Порядку № 1127.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення державного реєстратора ОСОБА_5 КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» про державну реєстрацію та їх обтяжень від 14 серпня 2018 року індексний номер - 42538274 про реєстрацію права власності на будинок за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та про державну реєстрацію та їх обтяжень від 14 серпня 2018 року індексний номер - 42537747 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», є протиправним і підлягають скасуванню.

З цих же підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наслідком скасування вказаних вище рішень державного реєстратора є скасування самої державної реєстрації права власності за № 27498280 від 30 липня 2018 року на будинок за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», індексний номер - 42538274 та державної реєстрації права власності за № 27498385 від 30 липня 2018 року на земельну ділянку за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», індексний номер - 42537747.

Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 487/3659/19 (провадження № 61-9083св20).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує, що наявні в матеріалах справи копія вимоги про усунення порушення, копія опису вкладення та фіскального чеку листа, копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.204-207, т.1), які підтверджують надіслання скаржником іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги щодо усунення виконання кредитного договору, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, не свідчать про дотримання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»вимоги пункту 61 Порядку №1127, яким передбачено імперативний обов`язок надання вказаних вище документів саме державному реєстратору перед здійсненням державної реєстрації права власності на предмет іпотеки для їх перевірки на відповідність вимогам закону (див. постанову Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 487/3659/19 (провадження № 61-9083св20)).

Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції помилково визначив перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на підставі пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2013 року №868, яка втратила чинність 01 січня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, відповідно до якої затверджено новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому суд першої інстанції під час надання оцінки правомірності дій державного реєстратора повинен був ним керуватися, на думку колегії суддів, не є підставою для скасування рішення суду в цій частині, виходячи з такого.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз`яснено, що апеляційним судам необхідно враховувати, що законне, обґрунтоване та правильне по суті й справедливе рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати рішення суду лише заради правового пуризму.

Аналіз пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2013 року №868, який втратив чинність 01 січня 2016 року та пункту 61 чинного Порядку №1127, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, вказує на те, що цими нормативним актами передбачено ідентичний імперативний обов`язок надання державному реєстратору перед здійсненням державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, зокрема, документів, які підтверджують направлення та отримання боржником та іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень, а також документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, такої письмової вимоги іпотеко держателя.

Отже, допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що полягає у застосуванні пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який втратив чинність, не призвело до неправильного вирішення справи, а тому не може бути підставою для скасування рішення суду в цій частині. При цьому, колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення з формальних міркувань.

Також колегія суддів враховує, що ч.1 ст.18 Закону № 1952-IV, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

По справі встановлено, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» була здійснена 30 липня 2018 року, тоді як рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо цього предмета іпотеки прийнято 14 серпня 2018 року, тобто через 15 днів після реєстрації права власності, що є порушенням порядку, встановленого ст.18 Закону №1952.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 487/3659/19 (провадження № 61-9083св20).

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав.

З листа Міністерства юстиції України від 08 липня 2019 року, наданого на запит суду, видно, що Міністерством юстиції України отримано лист Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», у якому зазначено про призначення на посаду державного реєстратора Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_5 08 лютого 2018 року Київською обласною філією комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» подано заяву, якою повідомлено Міністерство юстиції України про інституційну готовність до здійснення повноважень у сферах державної реєстрації відокремленого підрозділу - Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» (49038, місто Дніпро, вул. Курчатова, 4) та про переведення ОСОБА_5 на посаду державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу». Акредитація Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» скасована на підставі наказу Міністерства юстиції України прийнятого від 14 вересня 2018 року № 2958/5 «Про скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації - Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу». Станом на 15 жовтня 2019 року Міністерство юстиції України не отримувало від Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» інформації щодо звільнення ОСОБА_5 з посади державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу». Також Міністерство юстиції України не отримувало від інших акредитованих суб`єктів державної реєстрації інформації про призначення ОСОБА_5 на посаду державного реєстратора (а.с.197-201, т.1).

Як зазначалось вище, 14 серпня 2018 року державним реєстратором ОСОБА_5 було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності та 30 липня 2018 року було проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», як реєстратором Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу».

В той же час, відповідно до вказаного вище листа Міністерства юстиції України, 08 лютого 2018 року Київською обласною філією КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» подано заяву, якою повідомлено Міністерство юстиції України про інституційну готовність до здійснення повноважень у сферах державної реєстрації відокремленого підрозділу - Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» (49038, місто Дніпро, вул. Курчатова, 4) та про переведення ОСОБА_5 на посаду державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу».

Отже, установивши, що 08 лютого 2018 року, тобто до здійснення реєстраційних дій (30 липня 2018 року та 14 серпня 2018 року), ОСОБА_5 був переведений з посади державного реєстратор Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» на посаду Дніпровської філії «Реєстрація нерухомості та бізнесу», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що здійснення ним реєстраційних дій в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» саме як реєстратора Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» є протиправним.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що державне підприємство «Національні інформаційні системи» своїм листом від 11 травня 2019 року за вих.№1869/10.2-16 повідомило ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про те, що в межах повноважень технічного адміністратора Державного реєстру прав, станом на 14 серпня 2018 року ОСОБА_5 був забезпечений технічною можливістю роботи з Державним реєстром прав, як державний реєстратор Київської обласної філії КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу», не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини не свідчать про законність його дій під час проведення реєстраційних дій (30 липня 2018 року та 14 серпня 2018 року), так як наявність технічної можливості проводити державні реєстрації не спростовує того, що такі реєстраційні дії мають вчинятися на підставі акредитації та в порядку, встановленому законом, чого державним реєстратором ОСОБА_5 дотримано не було.

Таким чином рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку, є законним та обґрунтованим, висновки суду відповідають вимогам матеріального права, передбачених законом підстав для його скасування в цій частині при апеляційному розгляді не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року,з таких підстав.

Зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 просив, зокрема, скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27784561 від 05 вересня 2018 року на будинок та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784023 від 05 вересня 2018 року; скасувати державну реєстрацію іпотеки за № 27784813 від 05 вересня 2018 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3221887801:03:090:0101 та скасувати державну реєстрацію обтяження (заборони) № 27784897 від 05 вересня 2018 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.12-19, т.1) іпотека та обтяження були зареєстровані 05 вересня 2018 року згідно договору іпотеки № 3326 від 05 вересня 2018 року, згідно якого іпотекодавець - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», а іпотекодержатель - ОСОБА_4 .

З метою з'ясування обставин того, на якій правовій підставі були зареєстровані 05 вересня 2012 року іпотека та обтяження (заборона) на будинок та земельну ділянку, Київським апеляційним судом на виконання вказівки суду касаційної інстанції було витребувано у ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» належним чином завірену копію договору іпотеки №3326 від 05 вересня 2018 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та ОСОБА_4 , на забезпечення виконання договору позики від 05 вересня 2018 року, згідно з яким ОСОБА_4 передав в борг ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» грошові кошти у сумі 1 020 000 грн 00 коп. на строк до 12 вересня 2018 року.

Предметом іпотеки за договором іпотеки №3326 від 05 вересня 2018 року є будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3221887801:03:090:0101.

Таким чином, договір іпотеки № 3326 від 05 вересня 2018 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та ОСОБА_4 , був підставою державної реєстрації іпотеки за № 27784561 від 05 вересня 2018 року на будинок, підставою державної реєстрації обтяження (заборони) № 27784023 від 05 вересня 2018 року, підставою державної реєстрації іпотеки за № 27784813 від 05 вересня 2018 року на земельну ділянку, кадастровий номер 3221887801:03:090:0101, та підставою державної реєстрації обтяження (заборони) № 27784897 від 05 вересня 2018 року.

Частиною 1 ст.48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно з ч.ч.1,3,4 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (ч.1 та ч.2 ст.11 ЦПК України 2004 року). Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 ч.2 ст.119 ЦПК України 2004 року). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч.2 ст.30 ЦПК України 2004 року). Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ч.1 ст.33 ЦПК України 2004 року).

Аналогічні положення передбачені у чинному ЦПК України.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Такого ж правового висновку щодо можливості вирішення справи по суті позовних вимог лише за наявності належного складу відповідачів дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20).

Тобто позовні вимоги ОСОБА_7 про скасування державної реєстрацію іпотеки за № 27784561 від 05 вересня 2018 року на будинок, скасування державної реєстрації обтяження (заборони) № 27784023 від 05 вересня 2018 року, скасування державної реєстрації іпотеки за № 27784813 від 05 вересня 2018 року на земельну ділянку та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) №27784897 від 05 вересня 2018 року, безпосередньо стосуються прав та законних інтересів іпотекодержетеля ОСОБА_4 , який не залучений до участі у справі як співвідповідач.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду справи позбавлений процесуальної можливості залучити до участі у справі ОСОБА_4 як співвідповідача, оскільки по суті справа вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених ст.367 ЦПК України.

Отже, враховуючи, що у даній справі наявні обставини обов`язкової процесуальної співучасті ОСОБА_4 як співвідповідача, якого не залучено до участі у справі, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року, не підлягають до задоволення через неналежний суб`єктний склад.

Однак суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст.263, 264 ЦПК України на вказані вище вимоги закону, правові висновки Верховного Суду та фактичні обставини справи уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення цих позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, оскільки при його ухваленні судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та судом допущено порушення норм процесуального права, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог, з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» - адвоката Попової Марини Віталіївни - задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2020 рокув частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на будинок та земельну ділянку - залишити без змін.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 17 вересня 2020 рокув частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» про скасування державної реєстрації іпотеки та скасування державної реєстрації обтяження (заборони) на будинок та земельну ділянку від 05 вересня 2018 року- відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест - Кредо» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 819 грн 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: