Ухвала

від 23.06.2022 по справі 460/307/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

24 червня 2022 року

м. Київ

справа № 460/307/22

провадження № К/990/15083/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,

перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №460/307/22 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави до Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності,

у с т а н о в и в:

Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області та зобов`язати Березівську сільську раду Сарненського району Рівненської області вжити вичерпних заходів до забезпечення реєстрації права комунальної власності на 429 земельних ділянок загальною площею 1292,4867 га.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2022, яка була залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022, відмовлено у відкритті провадження в справі №460/307/22 з огляду на те, що такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. При цьому, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

16.06.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Львівської обласної прокуратури, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 3 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з положеннями до частини 5 статті 54 КАС України органи та особи, визначені у статті 53 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в адміністративному суді та робити їх копії.

Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про прокуратуру» Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Статтею 10 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про прокуратуру» керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.

У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури (частина третя статті 11 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивачем та заявником апеляційної скарги у цій справі був керівник Сарненської окружної прокуратури.

Відповідно до частин 1, 3 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Проте, ця касаційна скарга підписана та подана заступником керівника Львівської обласної прокуратури без надання повноважень на представлення інтересів Сарненської окружної прокуратури.

Водночас у розумінні Закону України «Про прокуратуру» Львівська обласна прокуратура не є органом прокуратури вищого рівня щодо Сарненської окружної прокуратури, оскільки остання не підпадає під територіальну юрисдикцію Львівської обласної прокуратури.

У касаційній скарзі, скаржник зазначає, що Львівська обласна прокуратура приймала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 328 КАС України визначено коло осіб які мають право подавати касаційну скаргу.

За приписами статей 330, 331 КАС України, касаційна скарга подається у письмовій формі, безпосередньо до суду касаційної інстанції та має містити інформацію про особу яка її подає.

Водночас статтею 334 КАС України передбачено, що питання про витребування справи суд вирішує одночасно з відкриттям касаційного провадження, скаржник зобов`язаний додати до касаційної скарги належні докази, що підтверджують наведені ним доводи.

Проте на виконання наведених норм КАС України скаржником не надано доказів на підтвердження того, що саме Львівська обласна прокуратура представляла інтереси позивача. Водночас доводи про її участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, оскільки в тексті постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 відсутня інформація про того хто саме представляв інтереси позивача, протокол судового засідання, під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження відсутній, його копія не надана.

За наведеного правового регулювання, Верховний Суд наголошує, що Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості керівника регіонального органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону.

Отже доводи скаржника про те, що Львівська обласна прокуратура приймала участь в розгляді справи у суді апеляційної інстанції не підтверджені.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Керуючись приписами статті 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №460/307/22 повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя А.А. Єзеров