Вирок

від 22.06.2022 по справі 755/12271/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12271/16-к

1-кп/755/516/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2022 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42016000000001909 від 25.07.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, 2017 року народження, працюючого директором ТОВ «Онікс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

представників потерпілого ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисника ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и ла:

Судом встановлено, що ОСОБА_7 05.09.2011 року уклав договір цільової позики із ОСОБА_16 , відповідно до якого позика є цільовою та надана з метою реконструкції (ремонт покрівлі, водопостачання, каналізації, фасаду та інше) домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що нібито, складається з житлового будинку літера «А» та сараю під літерою «Б».

Згідно умов договору позики у випадку неповернення позики у 12 місячний термін, ОСОБА_16 має право отримати у власність майно ОСОБА_7 , що буде реконструйоване, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому, 25.10.2012 року до Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_16 подано позовну заяву до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики від 05.09.2011 року.

На підставі поданої позовної заяви Святошинським районним судом міста Києва 28.10.2012 року відкрито судове провадження (№ 2608/17312/12).

Для участі в судових засіданнях по розгляду позову ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики від 05.09.2011 року, від імені ОСОБА_16 01.11.2012 року видана, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 довіреність на представництво його інтересів ОСОБА_18 .

У свою чергу, ОСОБА_7 видав довіреність від 02.11.2012 року адвокату, якою уповноважив його представляти свої інтереси, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, разом з копіями паспортів ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , копією технічного паспорту на будівлі, за адресою: АДРЕСА_2 , копією схематичного плану, копією витягу з чергового кадастрового плану, копією технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Так, в ході судового засідання з розгляду позову ОСОБА_16 до ОСОБА_7 , 08.11.2012 року подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_16 просив суд не стягувати з ОСОБА_7 грошові кошти за договором від 05.09.2011 року, а просив визнати за ОСОБА_16 право власності на 1/4 домоволодіння, по АДРЕСА_2 .

В ході цього ж судового засідання, ОСОБА_7 08.11.2012 року подано особисто підписану зустрічну позовну заяву про визнання права власності за ним на домоволодіння по АДРЕСА_2 , що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв.м., загальною 197,9 кв.м., та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв.м., в якій ОСОБА_7 просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_16 щодо стягнення з нього грошових коштів.

Крім цього, у своїй зустрічній заяві ОСОБА_7 зазначив, що постійно проживає та користується будинком за вказаною адресою, провів реконструкцію приміщення, заміну покрівлі, фасаду, електрики, каналізації та системи водопостачання.

У подальшому, 15.11.2012 року Святошинським районним судом міста Києва у справі № 2608/17312/12 прийнято рішення про визнання права власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 за ОСОБА_7 , яке в подальшому ніким із сторін судового процесу не оскаржувалось.

Набувши за вказаних обставин право власності на об`єкти нерухомості, ОСОБА_7 одержав від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об`єкти нерухомого майна» довідку про фактичне знаходження будівель, за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі, 21.01.2013 року ОСОБА_7 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про роз`яснення рішення суду від 15.11.2012 року у справі № 2608/17312/12, надавши довідку КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об`єкти нерухомого майна» про фактичне знаходження будівель за літерами «А» та «Б» за адресою: АДРЕСА_2 , та просив змінити резолютивну частину рішення суду в частині адреси фактичного місцезнаходження будівель, за адресою: АДРЕСА_3 та «В».

За результатами розгляду, Святошинським районним судом міста Києва у справі № 2608/17312/12 20.02.2013 року прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_7 та визнано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 за ОСОБА_7 .

В той же час, 08.11.2012 року до зустрічної позовної заяви про визнання права власності ОСОБА_7 було подано ряд додатків, серед яких копія висновку Київської незалежної судово - експертної установи від 29.10.2012 року за № 0340, відповідно до якого житлова будівля під літерою «А», загальною площею 197,9 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2 , відповідає вимогам ДБН і пожежної безпеки чинним в галузі будівництва станом на момент складання висновку по наступним показникам:

- по загальних даних, характеристиці конструктивних елементів, будівельній готовності та технічному стану;

- по наявності інженерних комунікацій.

Згідно висновку експерта від 28.07.2016 року за № 7875/7876/16-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_7 , що міститься у зустрічній позовній заяві про визнання права власності від 08.11.2012 року, виконаний ОСОБА_7 .

Водночас установлено, що відповідно до листів ПАТ «Київенерго», ПАТ «Київгаз» та ПАТ «АК «Київводоканал», договори з ОСОБА_7 не укладались.

Згідно інформації, викладеної у листах (та додатках до них) Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 03.02.2015 року, Департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції у місті Києві від 03.02.2015 року, Київської міської ради від 30.12.2014 року, будівля по вул. Нижній Вал, 49-А, 49-Г у місті Києві станом на грудень 2012 року знаходиться у напівзруйнованому стані.

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Декларації про початок виконання будівельних робіт за вказаною вище адресою зареєстровано лише у травні 2014 року.

Відповідно до висновку експерта від 06.06.2016 року за № 23052/15-41 за результатами проведення комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно - технічної експертизи вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:85:346:0015, яка розташована по АДРЕСА_3 розташовані будівлі, які перебувають в аварійному стані, що унеможливлює визначити функціональне призначення цих будівель, як наслідок, не вбачається можливим визначити, чи відповідає фактичний порядок користування даною земельною ділянкою її цільовому призначенню згідно правовстановлюючих документів.

Отже, ОСОБА_7 подано до Святошинського районного суду міста Києва зустрічну позовну заяву про визнання права власності за ним на домоволодіння по АДРЕСА_2 з копією висновку № 0340 від 29.10.2012 року експертного будівельно - технічного дослідження Київської незалежної судово - експертної установи, який не відповідає дійсності та на який при прийнятті рішення посилався суд.

Таким чином, ОСОБА_7 , 08.11.2012 року шляхом подання до зустрічної позовної заяви про визнання права власності до Святошинського районного суду міста Києва використав завідомо підроблений документ у вигляді висновку №0340 від 29.10.2012 року експертного будівельно - технічного дослідження Київської незалежної судово - експертної установи, використавши завідомо підроблених документ.

Крім того, згідно обвинувального акту, у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, дійшов злочинної змови з невстановленими слідством особами, адвокатом та невстановленими слідством посадовими особами Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, на вчинення в інтересах ОСОБА_7 обману представників Київської міської ради, які діють в інтересах та від імені територіальної громади м. Києва та яку згідно із законом уповноважено приймати рішення про надання у власність земельної ділянки, ОСОБА_7 з метою придбання на свою користь права власності на земельну ділянку площею 0,0458 га (кадастровий № - 8 000 000 000:85:346:0015), що по АДРЕСА_3 через протиправне заволодіння будівлями під літерою «Б» житловою площею 140, 5 кв. м., загальною площею 197, 9 кв. м. та під літерою «В» загальною площею 51, 6 кв. м., що на ній розташовані шляхом приховання такого факту.

Для реалізації свого злочинного наміру по заволодінню шляхом обману вказаною земельною ділянкою ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами та адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою створення умов для судового спору, перебуваючи у невстановленому слідством місці, 05.09.2011 року уклали договір між фізичною особою на ім`я ОСОБА_16 та ОСОБА_7 цільової позики, згідно якого ОСОБА_16 нібито на безвідсотковій основі терміном на 12 місяців надав ОСОБА_7 позику у сумі 100 000 грн.

При цьому, до договору від 05.09.2011 року внесено неправдиві відомості щодо належності на праві власності ОСОБА_7 зазначених будівель, у той час як будь-яке нерухоме майно саме з літерою «Г» за адресою: АДРЕСА_3 , будівлі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 нікому на праві власності, у тому числі ОСОБА_7 , не належали, у фактичному користуванні будь-кого не перебували, а адреса за вказаним місцезнаходженням з літерою «Г» взагалі не існувала, в Київському бюро технічної інвентаризації рахувалось нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , що складається з житлового будинку літера «Б» та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв. м.

Згідно умов уявного договору позики у випадку неповернення позики у 12 місячний термін ОСОБА_16 , має право отримати у власність майно ОСОБА_7 , що буде реконструйоване, а саме домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м.

З метою реалізації злочинних намірів ОСОБА_7 по шахрайському придбанню права власності на земельну ділянку, кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015, для створення судового спору з метою протиправного набуття права власності на нерухоме майно, що розташоване на території вказаної земельної ділянки, 25.10.2012 року до Святошинського районного суду м. Києва була подана позовна заява від ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики від 05.09.2011 року з додатком - копією зазначеного договору, за результатами чого Святошинським районним судом м. Києва 28.10.2012 року відкрито судове провадження (№ 2608/17312/12), що було частиною злочинного плану ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб по шахрайському придбанню на користь ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку, кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015.

Для участі в судових засіданнях по розгляду позову ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики від 05.09.2011 від імені ОСОБА_16 01.11.2012 року видана, посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 довіреність на представництво його інтересів ОСОБА_18 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб. Відповідно до довіреності ОСОБА_18 , який не був обізнаний про наміри ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб, був уповноважений вести його справи (представляти інтереси) у всіх судових установах, у тому числі і щодо визнання та зміни позову, а також оскарження рішень суду.

У свою чергу ОСОБА_7 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на придбання права власності шахрайським шляхом на свою користь на земельну ділянку, площею 0,0458 га (кадастровий № 8 000 000000:85:346:0015) 02.11.2012 року видав довіреність адвокату, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, якою уповноважив останнього представляти його інтереси. Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_21 .

Після цього, посвідчену довіреність від 02.11.2012 року, ОСОБА_7 передав невстановленим слідством особам, які, у свою чергу, на початку листопада 2012 року, у невстановленому слідством місці та час передали вказану довіреність адвокату, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, разом з копіями паспортів ОСОБА_7 та ОСОБА_16 , копією технічного паспорту на будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , копією схематичного плану, копією витягу з чергового кадастрового плану, копією технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

У ході судового засідання по розгляду позову ОСОБА_16 до ОСОБА_7 . 08.11.2012 року ОСОБА_18 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб, та який діяв за вказівками невстановлених слідством осіб і отримав від них підписану ОСОБА_16 заяву про зміну позовних вимог, подав вказану заяву, відповідно до якої ОСОБА_16 просив суд не стягувати з ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 100 000 грн. за договором від 05.09.2011 року і просив визнати за ОСОБА_16 право власності на ј домоволодіння по АДРЕСА_2 , що складаються з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м.

В ході цього ж судового засідання, а саме 08.11.2012 року адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, який діяв в інтересах ОСОБА_7 , подав отриману від невстановлених осіб у невстановленому місці, підписану особисто ОСОБА_7 , зустрічну позовну заяву про визнання права власності, в якій ОСОБА_7 просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_16 щодо стягнення з нього, грошових коштів у сумі 100 000 грн.

У своїй заяві, ОСОБА_7 також просив визнати за ним право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 , що складаються з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м.

Свої вимоги ОСОБА_7 обґрунтував тим, що у домоволодінні за адресою нібито проживала його померла бабуся - ОСОБА_22 , яка у 1969 році збудувала будинок на земельній ділянці, наданій їй рішенням Молотовської районної ради м. Києва для забудови по АДРЕСА_2 . На підтвердження факту смерті зазначеної особи ОСОБА_7 у якості додатків вказано, а адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у судовому засіданні подано, підроблене невстановленими особами свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03.11.2009 року.

При цьому свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03.11.2009 року в дійсності видане у зв`язку із смертю громадянки ОСОБА_23 , стосовно якої восени 2012 року року в Києво-Святошинському суді м. Києва розглядалась цивільна справа у якій, у якості представника позивача приймав участь адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, і яким надавалось суду свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03.11.2009 року.

Крім цього, у своїй зустрічній заяві ОСОБА_7 зазначив, що нібито постійно проживає та користується будинком за вищевказаною адресою, він провів реконструкцію приміщення, заміну покрівлі, фасаду, електрики, каналізації та системи водопостачання у той час коли, в дійсності, будинок, розташований на земельній ділянці кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015 непридатний для проживання, перебуває в зруйнованому стані, будь-які будівельні або ремонтні роботи для поліпшення будинку не проводились.

У свою чергу адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи з метою виконання взятих на себе зобов`язань по вчиненню злочинних дій, направлених на протиправне набуття ОСОБА_7 права власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці (кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015) і подальшого придбання шахрайським шляхом ОСОБА_7 права власності на вказану земельну ділянкою шляхом обману, для підтвердження нібито законних вимог ОСОБА_7 та створення умов для прийняття судом рішення, необхідного співучасникам злочину, подав 08.11.2012 року в судовому засіданні, що відбувалось у приміщенні Святошинського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-А, завідомо підроблені невстановленими особами документи: технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, нібито погоджену службовими особами відділу землеустрою Подільського району управління землеустрою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації.

Крім того, адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, у ході зазначеного судового розгляду у якості додатків до зустрічної заяви ОСОБА_7 подав виготовлений Київською незалежною судово-експертною установою, на його особисте замовлення, висновок від 29.10.2012 року експертного будівельно-технічного дослідження.

Після цього, 15.11.2012 року під час розгляду суддею Святошинського районного суду м. Києва справи № 2608/17312/12, адвокат, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи в злочинних інтересах ОСОБА_7 будучи обізнаним в тому, що у надані ним суду у якості додатків документи щодо підтвердження права власності ОСОБА_7 на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 є підробленими, підтримав вимоги, що містились у зустрічній заяві ОСОБА_7 та просив визнати за ОСОБА_7 права власності на будинок за вказаною адресою.

Того ж дня, 15.11.2012 року, за результатом розгляду позову ОСОБА_16 до ОСОБА_7 , заяви ОСОБА_16 про зміну позовних вимог, зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 , на підставі наданих адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, завідомо підроблених невстановленими особами документів, позиції представника ОСОБА_7 - адвоката, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та представника ОСОБА_16 - ОСОБА_18 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_7 та невстановлених слідством осіб, висловлених в судових засіданнях, суддею Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2608/17312/12 винесено рішення про визнання права власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 житловою площею 140,5 кв. м., загальною площею 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв. м. за ОСОБА_7 , яке в подальшому ніким із сторін судового процесу не оскаржувалося.

Набувши за вказаних обставин права власності на об`єкти нерухомості - будівлі за літерами «Б» та ОСОБА_24 загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м. відповідно, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що рішення Святошинського районного суду м. Києві від 15.11.2012 року отримано на підставі використання адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, завідомо підроблених документів, діючи умисно, достовірно знаючи, що вказані будівлі знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , а не за адресою, визначеною у судовому рішенні ( АДРЕСА_2 будівлі за літерами «А» та «Б» загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м. відповідно), реалізуючи злочинний умисел на заволодіння цими будівлями, а також на придбання права власності шахрайським шляхом земельною ділянкою за вказаною адресою, одержав від КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об`єкти нерухомого майна» довідку про фактичне знаходження будівель за адресою: АДРЕСА_3 .

21.01.2013 року ОСОБА_7 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про роз`яснення рішення суду від 15.11.2012 року у справі № 2608/17312/12, надавши вказану довідку КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації власності на об`єкти нерухомого майна» про фактичне знаходження будівель за літерами «А» та «Б» загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 та просив змінити резолютивну частину рішення суду в частині адреси фактичного місцезнаходження будівель за адресою: АДРЕСА_3 та «В» загальною площею 197,9 кв. м. та 51,6 кв. м.

За результатами розгляду суддею Святошинського районного суду м. Києва у справі № 2608/17312/12 20.02.2013 року прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_7 та визнано за ним право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 житловою площею 140,5 кв. м., загальною нею 197,9 кв. м. та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв. м., за останнім.

Таким чином, ОСОБА_7 , адвокат матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, та невстановлені слідством особи своїми умисними діями, в такий злочинний спосіб створили умови для наступного придбання ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку шляхом обману за адресою: АДРЕСА_3 .

Так, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що рішення Святошинського районного суду м. Києві від 15.11.2012 року та 20.02.2013 року отримано на підставі використання адвокатом, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, завідомо підроблених документів, 22.04.2013 року звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15 та зареєстрував на себе право власності на будівлі за літерами «Б», загальною площею 197,9 кв.м. та «В», загальною площею 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Протиправно набувши за таких обставин права власності на зазначені вище об`єкти нерухомого майна, продовжуючи злочинні умисні дії, направлені протиправне придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходяться зазначені об`єкти нерухомості, ОСОБА_7 16.04.2014 року звернувся із письмовою заявою до Київської міської ради про приватизацію вказаної земельної ділянки на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №2608/17312/12.

В свою чергу, невстановлені посадові особи Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, будучи обізнаними у злочинних намірах ОСОБА_7 та протиправності набуття ним права власності на будівлі за літерами «Б», загальною площею 197,9 кв. м. та «В», загальною площею 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , не чинили перепон та сприяли швидкому проходженню погоджувальної документації за заявою ОСОБА_7 про приватизацію земельної ділянки площею 0,0458 га (кадастровий № - 8 000 000 000:85:346:0015) за вказаною адресою.

Рішенням Київської міської ради від 20.11.2014 року за №432/432 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0458 га (кадастровий № - 8 000 000 000:85:346:0015) із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 .

Отже, в такий спосіб ОСОБА_7 достовірно знаючи про протиправність набуття права власності на будівлі за літерами «Б», загальною площею 197,9 кв. н. та «В», загальною площею 51,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 та приховавши вказаний факт під час звернення до Київської міської ради щодо виділення йому земельної ділянки, площею 0,0458 га (кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015) та на якій розташовані вказані будівлі у власність, вчинив обман представників Київської міської ради, які діють в інтересах та від імені територіальної громади м. Києва.

В подальшому ОСОБА_7 , для завершення реалізації свого злочинного умислу, направленого на придбання права власності на свою користь на земельну ділянку, площею 0,0458 га (кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015) шляхом обману, використав рішення Київської міської ради від 20.11.2014 року за № 432/432, яке 16.12.2014 року подав до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 15, для реєстрації за ним права власності на вказану земельну ділянку. 16.01.2015 ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 площею 0,0458 га (кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015) на АДРЕСА_3 , що було його кінцевою злочинною метою.

Згідно висновку судової оціночної земельної експертизи № 19/12-3/69 від 19.07.2016 року, вартість вказаної земельної ділянки станом на 16.12.2014 року становить 1 997 827,0 грн. (один мільйон дев`ятсот дев`яносто сім тисяч вісімсот двадцять гривень).

Дії ОСОБА_7 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України.

Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_7 вину увчиненні інкримінованихйому кримінальнихправопорушень невизнав тапоказав,що в 2006 році прийшов працювати в Головне управління земельних ресурсів, зараз Департамент земельних ресурсів. Працював на посаді провідного, потім головного спеціаліста відділу земле-оподаткування Дніпровського району з 2006 по 2010 рік. Приблизно в 2008 році познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_25 , прізвище якого точно не пам`ятає, здається ОСОБА_26 , який працював, на скільки обвинувачений розуміє, проектантом. Спілкувався з ОСОБА_27 обвинувачений в робочих питаннях. Коли обвинувачений звільнився в 2010 році, то став приватним підприємцем, але в Департамент землеустрою продовжував звертатися з робочими питаннями. Приблизно в 2012 році, при зустрічі з ОСОБА_27 , той йому запропонував оформити на нього нерухомість на ОСОБА_28 за двадцять тисяч доларів США. Обвинувачений це питання обдумав, та в подальшому, при зустрічі з ОСОБА_27 , погодився на цю пропозицію, оскільки вона для нього була досить вигідною. ОСОБА_25 йому повідомив про необхідність дати завдаток, та це все буде оформлюватися через суд. На питання обвинуваченого, чи все це законно, ОСОБА_25 повідомив йому, що законно, та хвилюватися немає про що, ні до чого торкатися ОСОБА_7 не доведеться, єдине, що треба буде зробити, це дати завдаток, та оформити нотаріальну довіреність на ОСОБА_29 , якого він ніколи до цього не знав, поїхав до нотаріуса на житловий масив «Троєщина», де оформив довіреність. Після цього знову зустрівся з ОСОБА_27 , передав йому завдаток у розмірі дві тисячі доларів США, який той просив, та довіреність. Будь яких документів при цьому не підписував. При зустрічі з ОСОБА_27 він передав йому три тисячі доларів США, а ОСОБА_25 йому показав рішення суду щодо нерухомості та сказав, що необхідно доплатити іншу суму, про яку вони домовлялися. Про те, що він звертався до суду з заявою про роз`яснення рішення суду, обвинуваченому теж відомо не було. У рішення суду він не вчитувався. Однак у обвинуваченого на той момент суми, про яку вони домовлялися не було, у зв`язку з сімейними обставинами, тому попросив відстрочку. Після цього ОСОБА_25 ще раз йому зателефонував та повідомив про те, що свідоцтво про право власності вже готово, та що можна вже зустрічатися для того, щоб передати суму грошей, яка залишилась. Однак, на той момент ОСОБА_30 з дружиною відлітав у відпустку, тож повідомив ОСОБА_31 , що як тільки повернеться, то зможе віддати гроші. Коли повернувся з відпустки, не телефонував ОСОБА_31 , оскільки у нього не було коштів. ОСОБА_25 йому теж не телефонував. В подальшому, ОСОБА_25 запропонував йому оформити право власності на земельну ділянку, оскільки є право власності на нерухомість, та такі дії передбачені законом. Але за ці дії він попросив у обвинуваченого ще певну суму грошей. На що ОСОБА_7 відповів йому, що в принципі ідея цікава, однак згоди на це не надав. Після цього з ОСОБА_27 вони довго не зустрічались. В подальшому обвинуваченому зателефонували декілька знайомих з управління землеустрою та в жартівливій формі поздоровили його з тим, що він став володільцем земельної ділянки в центрі міста. Потім з`ясувалось, що ОСОБА_32 прийняла рішення про передачу йому земельної ділянки. При цьому він даним питанням зовсім не займався, будь яких клопотань на оформлення цієї землі не подавав. За виготовленням технічної документації він також не звертався. Для того, щоб з`ясувати це питання, він почав телефонувати ОСОБА_31 , однак той на зв`язок не виходив. Після цього він взяв копію рішення Київради та подав до Деснянського центру надання адміністративних послуг на реєстрацію. Обізнаним про те, що право власності набув протиправно не був. Попередньої змови з будь ким у нього не було, землю він взагалі навіть не думав оформляти. Ніякого договору з ОСОБА_33 він не укладав. Щодо процедури оформлення, то він був впевнений, що все відбувається законно, про те, що у позові до Святошинського районного суду м. Києва було вказано про померлу бабусю, про те, що було використано свідоцтво про смерть, а також про висновок експертизи, що подавався разом з позовом до суду, дізнався вже під час досудового розслідування.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч.1 ст.337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень сторона обвинувачення, посилається на докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом.

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_14 суду показав, що на момент події не працював в Київській міській раді, не був безпосереднім учасником подій, про обставини справи дізнався під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Як йому стало відомо, на підставі рішення суду обвинуваченому було надано право власності на будівлю, розташованої на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2 . Також, представнику потерпілого відомо, що обвинувачений надав довідку, що на вказаній ділянці проживала його бабуся, яка померла. Після отримання права власності на будівлю, ОСОБА_7 були подані документи до Київської міської ради з метою приватизації вказаної земельної ділянки, яка пізніше рішенням Київської міської ради була приватизована.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 показала, що землевпорядною діяльністю займається з 2005 року, як фізична особа підприємець, в ТОВ «Земспецпроект» працює з 2015 року. З обвинуваченим познайомилась коли осатанній працював в Департаменті земельних ресурсів, спілкувались виключно в робочих моментах. До її посадових обов`язків входить розробка технічної документації на підставі заяви особи. Для виготовлення технічної документації, особа має подати певні документи, відповідно до норм чинного законодавства. ОСОБА_7 протягом 2011 2015 років до неї з питанням виготовлення технічної документації стосовно меж земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_3 , не звертався, документацію за вказаною адресою вона не виготовляла.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показала, що на час події працювала в Київській незалежній судово-експертній установі. Обвинувачений ОСОБА_7 їй не відомий, відносин з ним вона не мала. Особисто експертизу на підставі технічної документації не виконувала, чи були порушення під час виконання вказаної експертизи, їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_36 показав, що працював нотаріусом з 2004 року по 2017 рік. Обвинуваченого ОСОБА_7 не знає, відносин з ним не мав. Окрім цього, свідку не відомо, у зв`язку із якими обставинами його було викликано в суд. Пригадати, чи фігурувало прізвище ОСОБА_30 в документах, з якими він працював, свідок не може, оскільки пройшов значний час.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 показав, що працює інженером інвентизатором в БТІ, займається інвентаризацією нерухомості в м.Києві. В його обов`язки, зокрема, входить виїжджати на об`єкти, робити заміри або обстеження, залежно від того, який об`єкт і в якому стані. Щодо обставин справи вказав, що декілька років тому до нього звернулись із заявою щодо обстеження нерухомості за адресою АДРЕСА_3 . У зв`язку з тим, що будівля знаходилась в аварійному стані, то така будівля інвентаризації не підлягала. Про те, що будинок в аварійному стані він також зробив помітку в архівній справі, сфотографував цей будинок та повідомив, що дати на нього технічну документацію не може. Однак він видав довідку, що будівля існує, проте не підлягає інвентаризації.

Крім того, в судовому засіданні були дослідженні наступні докази.

Відповідно до заяви від 01.03.2016, пам`ятка про процесуальні права та обв`язки потерпілого, була вручена представнику потерпілого Київської міської ради - ОСОБА_38 01.03.2016, який відповідно довіреності від 12.02.2016 № 225-КПГ-367 уповноважений представляти інтереси Київської міської ради, як потерпілої особи у кримінальному провадженні від 16.12.2014 за № 42014100000001671, залученої в якості потерпілого.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта ОСОБА_7 , яка сформована 18.01.2016, вбачається, що останньому на праві власності належить: земельна ділянка кадастровий № 8 000 000 000:85:346:0015, що по АДРЕСА_3 , підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_3 , видане 16.01.2015 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві; нежилі приміщення за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 258,6 кв.м. - підставою виникнення права власності є договір купівлі продажу серія та номер 2484 від 27.09.2013; домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості що по АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012 та ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2013.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.11.2015, в ході огляду цивільної справи № 2/2608/17312/12 за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про стягнення коштів за договором позики, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_16 про визнання справа власності, було вилучено наступні документи: 1) оригінал позовної заяви ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про стягнення коштів за договором цільової позики від 23.10.2012 на 2 арк., 2) оригінал заяви ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про зміну позовних вимог на 2 арк., 3) оригінал позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_16 про визнання права власності від 08.11.2012 на 3 арк., 4) оригінал заяви ОСОБА_7 про роз`яснення рішення суду від 21.01.2013 на 2 арк. та було виготовлено копію даної судової справи на 143 аркушах.

Так, відповідно до копії судової справи № 2/2608/7248/12 за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про стягнення за договором цільової позики, визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_16 про визнання справа власності, вбачається, що до Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_16 звернувся з позовом до ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів за договором цільової позики.

До позовної заяви позивачем додано договір від 05.09.2011 року, відповідно до якого, на праві власності ОСОБА_7 належить нерухоме майно, а саме з літерою «Г» за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал. 49. будівлі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

У ході судового розгляду справи ОСОБА_16 збільшив позовні вимоги. В позовній заяві про збільшення позовних вимог, позивач просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 заборгованість за договором позики шляхом зобов`язання виконання договору позики від 05.09.2011, а саме визнати за ним право власності на ј домоволодіння по АДРЕСА_3 , що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв.м., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв.м.

У ході судового розгляду ОСОБА_7 первісний позов не визнав та звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_16 про визнання права власності у якій він просить постановити рішення, яким визнати за ним право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 , що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв.м., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв.м. В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 до позову було додано: доказ про сплату судового збору (що відсутній в матеріалах наданих прокурором) копії паспортів, копія технічних паспортів на будівлю, копію схематичного плану, копію витягу з кадастрового плану, копію технічної документації, копію висновку КНСЕУ від 29.10.2012, копію зустрічного позову з додатками для відповідача.

Свої вимоги в зустрічній позовній заяві ОСОБА_7 обґрунтував тим, що у домоволодінні за вказаною адресою нібито проживала його померла бабуся - ОСОБА_22 , яка у 1969 році збудувала будинок на земельній ділянці, наданій їй рішенням Молотовської районної ради м. Києва для забудови по АДРЕСА_2 . На підтвердження факту смерті зазначеної особи у якості додатків вказано, а адвокатом, який представляв інтереси ОСОБА_7 у судовому засіданні подано свідоцтво про смерть ОСОБА_22 серії НОМЕР_1 від 03.11.2009. Крім цього, у зустрічній заяві ОСОБА_7 зазначено, що він нібито постійно проживає та користується будинком за вищевказаною адресою, провів реконструкцію приміщення, заміну покрівлі, фасаду, електрики, каналізації та системи водопостачання. Крім того, в якості додатків до позовної заяви подано: технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі виготовлену ОСОБА_34 , та погоджену службовими особами відділу землеустрою Подільського району управління землеустрою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації та висновок від 29.10.2012 експертного будівельно-технічного дослідження.

За результатами розгляду даних позовів, Святошинський районний суд м. Києва постановив рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_16 до ОСОБА_7 про стягнення коштів та визнання права власності відмовив, зустрічний позов задовольнив, визнав за ОСОБА_7 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 , що складається з житлового будинку літера «А» житловою площею 140,5 кв.в., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «Б» загальною площею 51,6 кв.м.

В подальшому, від імені ОСОБА_7 до Святошинського районного суду м. Києва подано заяву про роз`яснення судового рішення, за результатами розгляду якої судом було постановлено ухвалу, якою дану заяву задоволено, та роз`яснено, що «домоволодіння по АДРЕСА_3 та «Б» у тексті рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012 у справі № 2/2608/7248/12 слід рахувати як «домоволодіння по АДРЕСА_3 житловою площею 140,5 кв.м., загальною 197,9 кв.м. та сараю під літерою «В» загальною площею 51,6 кв.м.».

Надалі, 11 лютого 2015 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява Прокурора м. Києва - ОСОБА_39 про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вище рішення та ухвали суду, яку ухвалою від 12 травня 2015 року задоволено, рішення Святошинського районного суду м.Києва від 15.11.2012 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_16 про визнання права власності скасувати і постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_16 про визнання права власності залишено без задоволення, ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 20.02.2013 року про роз`яснення рішення Святошинського районного суду м.Києва від 15.11.2012 року скасовано та постановлено нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7 про роз`яснення судового рішення.

В подальшому, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2015 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 відхилено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року залишено без змін.

Надалі, ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року, касаційну скаргу представника ОСОБА_7 задоволено частково, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2015 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

За результатами повторного вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами у відкритті провадження за заявою Прокурора м. Києва відмовлено.

02.03.2017 за вих. 05/2-37693/15 до Подільського районного суду м. Києва направлено позовну заяву заступником Генерального прокурора в інтересах держави до Київської міської ради, ОСОБА_7 , Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання незаконним і скасування свідоцтва та рішення про право власності на земельну ділянку, визнання відсутнім прав, який на даний час судом не розглянуто.

Відповідно до протоколу огляду вилучених речей від 20.11.2015 року, вбачається, що позовна заява ОСОБА_16 від 23.10.2012 про стягнення за договором цільової позики надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 2-х арк. На першій сторінці в лівому верхньому кутку містяться цифрові позначення, виконані кульковою ручкою синього кольору, а саме «898/26.10.12», навпроти вказаного позначення ліворуч мається відтиск печатки синього кольору «Вхідний №» на якій гелевою пастою синього кольору виконані цифрові позначення, а саме « НОМЕР_4 «25»_10_2012р.». На цій же сторінці, у правому нижньому кутку містяться цифрові позначення, виконанні кульковою ручкою синього кольору, а саме «вх. № 2334/25.10.12.» На другій сторінці під друкованим текстом, навпроти (ліворуч) надрукованого тексту « ОСОБА_16 » міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору. Заява ОСОБА_16 від 08.11.2012 про зміну позовних вимог надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 2-х арк. На першій сторінці в правому верхньому кутку в рядку навпроти надпису «Суддя» міститься запис, виконаний кульковою ручкою чорного кольору, а саме « ОСОБА_40 ». На другій сторінці під друкованим текстом, навпроти (ліворуч) надрукованого тексту « ОСОБА_16 » міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору. Зустрічна позовна заява ОСОБА_7 від 08.11.2012 про визнання права власності надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 3-х арк. На третій сторінці під друкованим текстом, навпроти (ліворуч) надрукованого текстом « ОСОБА_7 » міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою чорного кольору. Заява ОСОБА_7 від 21.01.2013 про роз`яснення рішення суду надрукована на аркушах паперу формату А-4 на 2-х арк. На першій сторінці в правому нижньому кутку мається відтиск печатки синього кольору «Вхідний №» на якій кульковою ручкою синього кольору виконані цифрові позначення, а саме «2833 «21»_01 _2013р.». На другій сторінці під друкованим текстом, над друкованим текстом « ОСОБА_7 » міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2015 року, вилучено завірену копію інвентаризаційної справи № 55240 АДРЕСА_2 , в підшитому та пронумерованому вигляді на 42 арк.; та завірену копію інвентаризаційну справу № 26023 АДРЕСА_5 , в підшитому та пронумерованому вигляді на 63 арк.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2015 року, вилучено оригінал реєстраційної справи про право власності на ім`я ОСОБА_7 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , на 25 арк.; оригінал реєстраційної справи про право власності на ім`я ОСОБА_7 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5 , № 8 000 000 000:85:346:0015, на 18 арк.

Згідно даних протоколу огляду вилучених речей від 19.12.2015 року, оглянуто оригінал реєстраційної справи про право власності на ім`я ОСОБА_7 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 на 25 арк.; оригінал реєстраційної справи про право власності на ім`я ОСОБА_7 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 (8000000000:85:346:0015) на 18 арк., та встановлено, що вказані реєстраційні справи являють собою два поліетиленових файли в яких знаходяться документи формату А-4 з надрукованим текстом в непрошитому та не пронумерованому стані. Реєстраційна справа про право власності на ім`я ОСОБА_7 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 складається із наступних документів:картка прийому заяви № 1843295 на 1 арк., заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; квитанції про сплату 119 та 120 грн. на 2 арк.; картка прийому заяви № 1843295 на 1 арк.; незавірена копія паспорту на ім`я ОСОБА_7 на 1 арк.; незавірена копія ІПН на 1 арк.; незавірена копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_3 на 6 арк.; завірена копія рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012 на 4 арк.; завірена копія ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 20.02.2013 на 1 арк.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на 1 арк.; пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів на 1 арк.; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 арк. Реєстраційна справа про право власності на ім`я ОСОБА_7 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 (8000000000:85:346:0015) складається із наступних документів: картка прийому заяви № 18054621 на 1 арк.; картка прийому заяви № 18054621 на 1 арк.; завірена копія паспорту ОСОБА_7 на 1 арк.; завірена копія ІПН ОСОБА_7 на 1 арк.; завірена копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на 2 арк.; рішення КМР № 432/432 від 20.11.2014 на 2 арк.; завірена копія рішення КМР № 432/432 від 20.11.2014 на 2 арк.; заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; квитанції на 2 арк.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк.; пошук у базі даних про реєстрацію заяв та запитів на 2 арк.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 1 арк.; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1 арк.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 15.02.2016 року, було вилучено копії матеріалів цивільної справи № 2-3784/2012 за позовом ОСОБА_41 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на майно. Відповідно до наданих в копіях матеріалів цивільної справи № 2-3784/2012, до позовної заяви в якості додатків, зокрема, додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_23 від 03.11.2009 серія НОМЕР_1 .

Згідно даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.10.2015 року, спадкова справа № 5/2010 знаходиться в прошитому та пронумерованому стані на 35 аркушах, скріплена печаткою приватного нотаріуса ОСОБА_36 , до справи додаються запит з Києво-Святошинського районного суду Київської області на 1 арк., супровідний лист на суд від імені ОСОБА_36 на 1 арк., заява ОСОБА_42 на 1 арк., копія свідоцтва про смерть ОСОБА_43 на 1 арк.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.12.2015 року, ОСОБА_44 пояснив що дійсно виготовляв технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування будинку по АДРЕСА_5 у двох примірниках. Два примірники забрав ОСОБА_45 (замовник). Крім того, ОСОБА_44 повідомив, що на його робочому комп`ютері повинні зберігатися договори з замовником технічної документації на АДРЕСА_5 , які він надасть під час допиту. Відповідно до даного протоколу речі і документи не вилучались.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.12.2015 року встановлено наступне: декларація про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень господарської будівлі (літ. Б) на вул. Нижній Вал 49А у Подільському районі м. Києва» надана на 3 акр. та зареєстрована 15.05.2014 за № КВ 083141350257; декларація про початок виконання будівельних «Реконструкція приміщень господарської будівлі (літ. А) на вул. Нижній Вал 49А у Подільському районі м. Києва» надана на 3 акр. та зареєстрована 15.05.2014 за № 15.05.2014 № 083141350297. Вказані оригінали було вилучено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15.12.2015.

Відповідно даних протоколу огляду вилучених речей від 18.12.2015 року, було вилучено заяви про прийняття спадщини ОСОБА_41 за № 8 від 08.04.2010 у спадковій справі №5/2010 на 1 (одному) аркуші; свідоцтва про смерть ОСОБА_23 серія НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації смерті у м. Києві 03.11.2009 на 1 (одному) аркуші; паспорта ОСОБА_23 серії НОМЕР_5 , виданий Радянським РУ ГУМВС України в м. Києві 10.03.1998 та ідентифікаційного коду на 2 (двох) аркушах; довідки про причину смерті ОСОБА_23 , виданою КМБ СМЕ №3395 03.11.2009 на 1 (одному) аркуші; витяги про реєстрацію в спадковому реєстрі № 24366977 від 02.08.2010 та № 24367195 на 4 (чотирьох) аркушах; витяг з книги обліку і реєстрації спадкових справ щодо реєстрації спадкової справи до майна померлої ОСОБА_23 за №5/2010 від 08.04.2010 на 2 (двох) аркушах; запит Києво-Святошинського районного суду Київської області №1008 від 22.10.2012 щодо надання копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_23 на 1 (одному) аркуші; відповіді нотаріуса ОСОБА_36 за вих.№27/02-14 від 23.10.2012 на запит Києво-Святошинського районного суду Київської області №1008 від 22.10.2012 щодо надання копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_23 на 1 (одному) аркуші. Вказані вище копії документів долучено до даного протоколу огляду.

Згідно даних протоколу огляду речей та документів від 09.02.2016 року, було вилучено оригінал декларації про початок будівельних робіт № КВ 083141350257 від 15.04.2014 «Реконструкція приміщень господарської будівлі (літ. Б) на АДРЕСА_5 » на 3 арк.; та оригінал декларації № КВ 083141350297 від 15.04.2014 «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку (літ. А) на вул. Нижній Вал, 49- а у Подільському районі м. Києва» на 3 арк.; та встановлено, що вказані декларації надруковані на аркушах паперу формату А-4 в кількості 3-х сторінок кожна. На першій та другій сторінці в правому нижньому кутку даних декларацій містяться підписи особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору. На третіх сторінках після надпису «Замовник» в рядку «підпис» перед надписом « ОСОБА_7 » міститься підпис особи, виконаний кульковою ручкою синього кольору, який аналогічний підписам, які містяться на першій та другій сторінках вказаних декларацій. Крім того, на сторінках зазначених декларацій в рядках «підпис», «ініціали та прізвище посадової особи» містяться підпис особи та записи, виконані від руки кульковою ручкою а саме: «15 травня КВ 083141350257 Ю.С. Сіманкова» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », поверх вказаних записів мається відтиск печатки синього кольору з позначенням « ОСОБА_46 , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві* Ідентифікаційний код НОМЕР_6 .

Відповідно до протоколу огляду речей і документів від 09 лютого 2016 року, вилучено ряд документів, серед яких, зокрема: оригінал заяви ОСОБА_7 до Київської незалежної судово- експертної установи з проханням провести експертне будівельно- технічне дослідження будівлі під літ. «А» по АДРЕСА_2 за вх. № 0329/1 від 22.10.2012; оригінал висновку №0340 експертного будівельно-технічного дослідження за підписом експерта ОСОБА_47 , який складено 29.10.2012; журнал вхідної кореспонденції за період з 01.07.2011 по 18.11.2013; журнал реєстрації висновків за період з 07.07.2011 по 07.11.2014; копія наказу №3-к про прийняття на роботу ОСОБА_47 на посаду судового експерта за сумісництвом, від 01.07.2011; копія статуту ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» (нова редакція) код ЄДРПОУ 37739518, затверджений протоколом №6 від 28.10.2014; копія виписки з Єдиного державного реєстру ЮО та ФОП ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», серії ААБ №765245; копія відомостей з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», реєстраційний номер відомостей ГУС _ 5506 від 20.11.2014; копія виписки з Єдиного державного реєстру ЮО та ФОП ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» від 31.10.2014; копія протоколу №1 загальних зборів Учасників ТОВ «Київський інститут судових експертиз» від 22.06.2011; копія договору оренди нежилого приміщення в буд. №5 по вул. М. Пимоненка у м. Києві від 17.09.2014 та акт приймання - передачі майна приміщення, зданого в оренду від 01.10.2014 до договору оренди від 17.09.2014;копія протоколу №2 загальних зборів Учасників ТОВ «Київський інститут судових експертиз» від 19.07.2011. Вказані речі та документи поміщені до паперового конверту коричневого кольору, на який наклеєно три бірки, на кожній з яких містяться три відтиски печатки синього кольору п`ятого слідчого відділу Управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, також на одній з бірок містяться прізвища і ініціали та підписи понятих, слідчого та дата проведення слідчої дії, після чого конверт повністю опечатаний. В ході проведення цієї слідчої дії конверт з вказаними речами та документами відкрито канцелярськими ножицями. Під час огляду журналу синього кольору в твердій обкладинці формату А4, на його титульній сторінці наклеєний аркуш паперу білого кольору формату 17 х 6 см., на якому надруковано чорним кольором «Вхідна кореспонденція». В журналі в клітинку всього 91 сторінка, які не пронумеровані. Текст на кожному аркуші виконаний від руки олівцем, ручками як кульковою синього та чорного кольорів, так і гелевою синього та червоного кольорів та розміщається горизонтально в таблиці, яка намальована олівцем. Так, на сторінці № 20, виконано запис від руки кульковою ручкою синього кольору в графі порядковий номер - 0199/1, вхідний номер - 0329/1, дата - 10.2012, записана в змісті «заява ОСОБА_7 про буд. тех. досл.» та в графі «відправник» вказано « ОСОБА_7 ». На інших аркушах вказаного журналу, будь-які записи, які мають відношення до вилучених під час обшуку речей та документів, відсутні. Крім того, під час огляду журналу синього кольору в твердій обкладинці формату А4 встановлено, що на його титульній сторінці наклеєний різнокольоровий аркуш паперу з квітковим малюнком формату 16 х 5 см., на якому надруковано синім кольором «Реєстрація висновків». В журналі в клітинку всього 83 сторінки, які не пронумеровані. Текст на кожному аркуші виконаний від руки олівцем, ручками як кульковою синього та чорного кольорів, так і гелевою синього та червоного кольорів та розміщається горизонтально в таблиці, яка намальована олівцем. Так, на сторінці №16, виконано запис від руки кульковою ручкою синього кольору в графі порядковий номер - 162/1, номер висновку - 0340, дата - 29.10.2012, підставою для дослідження, експертизи в графі зазначено «заява ОСОБА_7 про буд. - тех. досл.», в графі «експерт» вказано « ОСОБА_47 », об`єктом дослідження - АДРЕСА_2 та в графі отримувач, дата міститься запис кульковою ручкою чорного кольору «06.11.12» та підпис. На інших аркушах вказаного журналу, будь-які записи, які мають відношення до вилучених під час обшуку речей та документів, відсутні.

Згідно інформації, роздрукованої з офіційного сайту Міністерства юстиції України, а саме в Реєстрі атестованих судових експертів, свідоцтво експерта ОСОБА_47 не дійсне з 03.07.2013 року у зв`язку із закінченням терміну його дії.

Відповідно до довідки, що надана на запит прокуратури Подільського району, про показники об`єкта нерухомого майна наданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, вбачається, що відповідно до проведеної інвентаризації, від 28.12.2012 на будинок за адресою АДРЕСА_5 (адреса вказана згідно Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2012) виготовити та видати технічний паспорт немає можливості, у зв`язку з тим, що ця будівля фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та знаходиться в напівзруйнованому стані. За даними архівних матеріалів земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_5 не надавалась під будівництво і не реєструвалась.

Згідно листа Відділу реєстрації смерті в м. Києві Міністерства юстиції України, наданого на запит прокуратури Подільського району м. Києва, вбачається що реєстрація смерті гр.. ОСОБА_22 у відділі не проводилась. Перевірку проведено за період з 01.01.2007 року по теперішній час. Актовий запис про смерть № 19813 від 03.11.2009 року складений про смерть іншої особи ОСОБА_23 , про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_7 від 03.11.2009 року, яке вказано в запиті прокурора. Для повного всебічного розгляду судового справи до даного листа додано копію актового запису про смерть № 19813 від 03.11.2009 року. Так, відповідно до копії актового запису про смерть № 19813 від 03.11.2009 року було зафіксовано смерть громадянки ОСОБА_23 .

Відповідно до даних листа першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів С.Птухи, наданого на запит прокуратури Подільського району м. Києва, документацію із землеустрою щодо приватизації земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:346:0015) громадянину ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 (справа П-9083), зазначений громадянин отримав 12.12.2014 року у Департаменті земельних ресурсів для реєстрації права власності на землю. Крім того, до листа додано копію розписки ОСОБА_7 , дані викладені в якій, узгоджуються з даними, викладеними в листі.

З листа та довідки КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва, що надані на запит прокурора прокуратури Подільського району м. Києва, вбачається, що ОСОБА_48 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_1 , та проживають в ній.

Відповідно до листа за підписом першого заступника голови Подільської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_49 , що наданий на запит прокуратури Подільського району м. Києва, надано копію рішення Київської міської ради від 20.11.2014 року № 432/432 «Про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 ».

З копії рішення Київської міської ради від 20.11.2014 року № 432/432 про приватизацію земельної ділянки громадянину ОСОБА_7 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 , вбачається, що Київська міська рада вирішила передати громадянину ОСОБА_7 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0458 га (кадастровий номер 8 000 000 000:85:346:0015) із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа П-9083).

З листа першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів С.Птухи від 24.04.2015, наданого на запит прокуратури Подільського району м. Києва, вбачається що, рішенням Київської міської ради від 20.11.2014 № 432/432 земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:85:346:0015, передана у власність гр. ОСОБА_7 площею 0,0458 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 (документ, що посвідчує право власності на землю в Департаменті земельних ресурсів не зареєстрований).У Департаменті земельних ресурсів відсутні відомості щодо наявності рішення Молотовської районної ради м. Києві в 1969 році з приводу відведення вказаної земельної ділянки. Крім того, і за даними міського земельного кадастру на АДРЕСА_5 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування обліковується за публічним акціонерним товариством „ ІНФОРМАЦІЯ_4 земельна ділянка площею 967,91 га, код ділянки 85:346:004. В Департаменті земельних ресурсів зареєстровано лист Прокуратури міста Києва від 26.03.2015 № 17/1-1249 відповідно до якого на зазначені земельні ділянки накладено заборону вчинення будь-яких дій.

Відповідно до листа першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів С.Птухи від 30.04.2015, вбачається, що за наявною в Департаменті земельних ресурсів інформацією та даними земельного кадастру за громадянкою ОСОБА_22 не зареєстровані та не обліковуються земельні ділянки, в тому числі й за адресами : АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . За поданням Департаменту земельних ресурсів рішення щодо відведення земельних ділянок за цими адресами, крім рішення Київради від 20.11.2014 № 432/432 Київська міська рада не приймала.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.04.2015 року, вбачається, що ОСОБА_7 повідомив, що будь яких документів, щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , у нього немає та не було таких документів. За проханням адвоката до протоколу занесено дані, що за адресою: АДРЕСА_1 був проведений обшук у ОСОБА_7 та документів по зазначеній ділянці у нього знайдено не було.

Згідно з листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 28.05.2015, наданої на запит прокуратури м. Києва, вул. Нижній Вал 49А, по нежитловому фонду на праві власності зареєстрована будівля АТС-416 (літ. А) загальною площею 983,30 кв.м. за ПАТ «Укртелеком» на підставі свідоцтва про право власності виданого 11.05.2016, інші літери за вказаною адресою не реєструвались. По АДРЕСА_6 нерухоме майно на праві власності не реєструвалось, в тому числі і будь які літери за вказаною адресою.

Відповідно до листа ПАТ «АК «Київодоканал» від 27.05.2015, наданого на запит прокуратури м. Києва, встановлено, що між товариством та ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , договірних відносин про надання послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водо виділення холодної та гарячої води з використанням внутрішньо будинкових систем будівлі за адресою: АДРЕСА_5 , або 49Г, немає.

З листа ПАТ «Київгаз» від 04.06.2015, наданого на запит прокуратури м.Києва, вбачається що станом на 29.05.2015 будівля по АДРЕСА_5 не газифікована та розміщена по відношенню до газових мереж без порушень «Правил безпеки системи газопостачання». Договори на газопостачання між громадянами ОСОБА_22 , ОСОБА_7 та ПАТ «Київгаз» не укладались.

Відповідно до листа ПАТ «Київенерго» від 04.06.2015 наданого на запит прокуратури м. Києва, встановлено, що тепло та електропостачання на вул. Нижній Вал 49А здійснюється згідно договорів, укладених з Київською міською філією ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», поліклінікою та гуртожитком. Поряд з указаною адресою розташовані два будинки без номерів, які не підключені до тепло та електропостачання. З фізичними особами ОСОБА_22 та ОСОБА_7 договори на постачання теплової та електричної енергії на вул. Нижній Вал 49А, АДРЕСА_6 , не укладалися.

З листа КП «Київжитлоспецексплуатація» від 22.05.2015, наданого на запит прокуратури м. Києва, вбачається, що будівельною лабораторією КП за період з 2000 року по 22.05.2015 обстеження технічного стану вищеперерахованих будівель не проводились.

Відповідно до листа Відділу реєстрації смерті у м. Києві від 23.05.2015 року, вбачається що реєстрація смерті ОСОБА_22 у відділі не проводилась. Перевірку проведено за період з 02.11.2009 року по теперішній час. Актовий запис про смерть № 19813 від 03.11.2009 року складений про смерть іншої особи ОСОБА_23 , про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_7 від 03.11.2009 року.

Згідно з даних, що містяться в листі Державного архіву м. Києва від 27.05.2015, у переглянутих „ Журналах реєстрації рішень, прийнятих виконкомом Шевченківської районної ради депутатів трудящих м.Києва за 1969 р. відомостей про надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 не виявлено. Державний архів м. Києва не має у своєму розпорядженні електронної пошукової бази до документів органів виконавчої влади міста та органів місцевого самоврядування (за назвами підприємств, по адресної, поіменної), пошук документів здійснюється шляхом поаркушного перегляду справ. Для виявлення архівного документу просили уточнити пошукові дані: дату прийняття рішення та його номер.

Відповідно до листа-відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_21 , на запит Генеральної прокуратури України, до останнього 02.11.2012 року звернувся ОСОБА_7 для посвідчення довіреності на оформлення на його ім`я права власності на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_6 , уповноваженим представником за довіреністю виступав ОСОБА_50 . Довіреність була посвідчена з дотриманням норм чинного законодавства, в передбаченій законом формі.

Відповідно до листа-відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_51 на запит Генеральної прокуратури України, 10.02.2013 року нотаріусом була посвідчена довіреність за зверненням ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_50 на представництво в судах.

З листа Департаменту земельних ресурсів від 05.02.2016, наданого на запит Генеральної прокуратури м. Києва, вбачається, що відповідно до пункту 6 статті 24 - Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 (чинного на той час), на підставі доручень (резолюцій) заступника міського голови - секретаря Київради ОСОБА_52 від 30.09.2013 № 08/К-3029 та від 16.04.2014 № 08/К-672 на звернення громадянина ОСОБА_7 стосовно виготовлення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на АДРЕСА_5 , Департамент земельних ресурсів листами від 30.10.2013 № 057027-22931 та від 23.04.2014 № 057027-08/К-672-1407 поінформував заявника про наявність підстав та порядок розроблення зазначеної технічної документації із землеустрою. Відповідно до зазначеного Порядку встановлено, що дозволом на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є доручення міського голови або заступника міського голови-секретаря Київради. Разом з тим інформовано, що відповідно до пункту 3 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Згідно з даних, що зазначені в листі Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.12.2015, на запит Генеральної прокуратури України, відповідно до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 13.01.1992 №26 будівля за адресою АДРЕСА_5 з 1992 року до 2001 року не належала до комунальної власності Подільського району. Згідно з рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» будівля за адресою АДРЕСА_5 , літ. «Б» та літ. «В» з 2001 року не належала до комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва. Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в м. Києві» будівля за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 49А, літ. «Б» та літ. «В» не знаходиться у сфері управління Подільської районної в м. Києві державної адміністрації. Зазначена будівля на обслуговуванні у балансоутримувачів майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передане до сфери управління Подільської районної в м. Києві держаної адміністрації не перебувала та договори на надання комунальних послуг не укладались.

Відповідно до листа ТОВ «Будінвестсервіс» від 17.11.2015, що наданий на запит Генеральної прокуратури України, ТОВ «Будінвестсервіс» не являлось землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_3 , інформацією щодо ділянки ТОВ не володіє.

Згідно з даних, зазначених в листі ФОП ОСОБА_34 від 05.01.2016, на запит Генеральної прокуратури України, договору між ОСОБА_7 чи його уповноваженою особою та ФОП « ОСОБА_34 » на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі не укладалось, та земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_6 ( АДРЕСА_5 ), до Державного земельного кадастру ФОП « ОСОБА_53 » не вносилась.

Відповідно до листа ПАТ «Київінвестбуд» від 25.12.2015, що наданий на запит Генеральної прокуратури України, ПАТ «Київінвестбуд» не є користувачем ділянки по АДРЕСА_5 . Крім того, до дирекції компанії не надходило звернення для складання акту встановлення та узгодження зовнішніх меж ділянки в натурі по АДРЕСА_6 .

Згідно із даних листа архітектора ОСОБА_54 від 31.12.2015, що наданий на запит Генеральної прокуратури України, ОСОБА_54 проектна документація на реконструкцію приміщень господарської будівлі (літ. Б) по АДРЕСА_5 та проектна документація на реконструкцію приміщень індивідуального житлового будинку (літ. А) по АДРЕСА_5 ніколи не розроблялась. Договір від 29.04.2014 на виконання проектної документації на реконструкцію приміщень господарської будівлі (літ. Б) по АДРЕСА_5 та договір 28.04.2014 на виконання проектної документації на реконструкцію приміщень індивідуального житлового будинку (літ. А) по АДРЕСА_5 ні з ким не укладався.

З копії особової справи ОСОБА_7 , та його посадових інструкцій, що надані Департаментом земельних ресурсів виконавчого орану київської міської ради Київської міської державної адміністрації, вбачається, що останній працював в 2006-2010 роках в Головному управлінні земельних ресурсів.

З висновку експерта від 06.06.2016 № 23052/15-41 за результатами проведення комплексної експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи вбачається що, за результатами дослідження по поставленому питанню встановлено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:346:0015, що розташована по АДРЕСА_5 , які визначені відповідною документацією із землеустрою, відповідають фактичним межам цієї ділянки, які в натурі (на місцевості) частково визначені металевими парканами та стіною будівлі (див. дослідницьку частину висновку). За результатами обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:346:0015 встановлено, що на цій ділянці розташовані будівлі, які перебувають в аварійному стані, що унеможливлює визначити, в межах земельно-технічної експертизи, функціональне призначення цих будівель (житловий будинок, сарай чи інша будівля), як наслідок, не вбачається можливим визначити чи відповідає фактичний порядок користування даною земельною ділянкою її цільовому призначенню згідно правовстановлюючих документів, а саме - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Будівлі по АДРЕСА_5 та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.04.2013№ 2783567 належать на праві власності ОСОБА_7 , розташовані в межах ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:346:0015 згідно координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, які зазначені в листі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 15.02.20126 № 10-26-7777.2-2662/2-16.

Відповідно до висновку експерта від 19.07.2016 № 19/12-3/69 за результатами проведення оціночної земельної експертизи, вбачається що ринкова вартість земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , площею 0,0458 га (кадастровий 8000000000:85:346:0015) на момент оформлення ОСОБА_7 права власності, тобто станом на 20.11.2014 становить 1997827,0 грн. (один мільйон дев`ятсот дев`яносто сім тисяч вісімсот двадцять сім гривень).

З висновку експерта від 28.07.2016 за № 7875/7876/16-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Підписи від імені ОСОБА_7 , що містяться ліворуч від друкованого напису « ОСОБА_7 » у зустрічній позовній заяві про визнання права власності від 08.11.2012 та під друкованим текстом у заяві про роз`яснення рішення суду від 21.01.2013 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_7 , що міститься ліворуч від друкованого запису « ОСОБА_7 » у зустрічній позовній заяві про визнання права власності від 08.11.2012, виконаний ОСОБА_7 . Підпис від імені ОСОБА_7 , що міститься під друкованим текстом у заяві про роз`яснення рішення суду від 21.01.2013, виконаний ОСОБА_7 .

Відповідно до висновку експерта від 26.12.2016 №12611/12612/16-32/19916-19925/16/32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, вбачається, що ОСОБА_7 виконані наступні підписи: підпис від імені ОСОБА_7 справа від запису відповідного прізвища у розписці від імені ОСОБА_7 про отримання ним 12.12.2014 оригіналів документації для подачі до реєстраційної служби України, рукописні записи під рядком «(місце для відміток)», а також цифровий запис «21 01 15» у рядку, призначеному для запису дати документа, рукописний запис « ОСОБА_7 » у рядку «(П.І.Б.)» і підпис від імені ОСОБА_7 у графі «Документи згідно з переліком отримав:» у картці прийому заяви № 18054621 від 21.01.2015; рукописні записи «Копія вірна ОСОБА_55 » та підписи від імені ОСОБА_7 поряд із цими записами на лицьовій та зворотній сторонах аркуша з електрофотокопіями сторінок з паспорту громадянина України ОСОБА_7 серії НОМЕР_8 , що виданий 14.06.2001 Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві, та на аркуші з електрофотокопією картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_56 про одержання ідентифікаційного номеру (ІПН) від 04.03.2002; рукописні записи «Копія вірна ОСОБА_55 » та підписи від імені ОСОБА_7 справа від записів на аркушах електрофотокопіями аркушів рішення Київської міської ради № 432/432 від 20.11.2014; рукописні записи «Копія вірна ОСОБА_55 » та підписи від імен ОСОБА_7 справа від записів на двох аркушах з електрофотокопіями аркушів витягу з Державного земельного кадастру ця земельну ділянку під кадастровим номером 8000000000:85:346:0015 (номер з витягу НВ-8000095762014, дата формування 25.04.2014.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбаченихКПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Оцінюючи та аналізуючи докази в їх сукупності, суд звертає особливу увагу на один із конституційних принципів, закладених вст. 62 Конституції України, щодо прав, свобод та обов`язків людини і громадянина, де визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тому що доведення вини - це завдання сторони обвинувачення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно дост.337КПК України,судовий розглядпроводиться лишестосовно особи,якій висунутеобвинувачення,і лишев межахвисунутого обвинуваченнявідповідно дообвинувального акта,крім випадків,передбачених цієюстаттею. Підчас судовогорозгляду прокурорможе змінитиобвинувачення,висунути додатковеобвинувачення,відмовитися відпідтримання державногообвинувачення,розпочати провадженнящодо юридичноїособи.

Крім того, зважаючи на принцип змагальності сторін та те, що сторони вільні у використанні своїх прав, суд, оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до наступних висновків.

Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2018 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та виправдано його у зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13.03.2019 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволено, вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 23.06.2018 року відносно ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції у зв`язку із істотним порушенням норм процесуального права та засад кримінального провадження, визначених у ст. ст. 20-22 КПК України, а саме суд першої інстанції не забезпечив права потерпілого - Київської міської ради на доступ до правосуддя, не створив необхідних умов для використання інших прав, наданих їй як стороні процесу, і не забезпечив рівності прав сторін у судовому розгляді, чим порушив засади кримінального провадження.

Відповідно правової позиції Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 728/2724/16-к, ч. 2 ст. 416 КПК України визначає вичерпний перелік випадків, коли при новому розгляді суд першої інстанції може застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а саме тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. При цьому положення ч. 2 ст. 416 КПК України не слід розглядати як такі, що дозволяють зробити виключення з указаного правила.

Аналогічна правової позиція відображена у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2021 року (справа № 668/14933/15-к), а саме за відсутності посилань у апеляційній та касаційній скаргах прокурора на неправильність чи передчасність висновків судів у судових рішеннях, які скасовуються, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність, чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення, під час нового розгляду кримінального провадження суд першої інстанції, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 416, ст. 421 КПК України, буде позбавлений процесуальної можливості ухвалити обвинувальний вирок.

Також обєднана палата Касаційного кримінального суду впостанові від 14 вересня 2020 року зазначила, що, перевіривши обґрунтованість відповідних доводів прокурора чи потерпілого в апеляційних скаргах, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх неспроможними, під час скасування оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначення нового розгляду в суді першої інстанції повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування або незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання як на додаткову підставу для скасування судового рішення.

З назви та змісту ст. 421 КПК України вбачається, що погіршення становища обвинуваченого можливе виключно за умови, якщо з цих підстав подали апеляційну скаргу прокурор, потерпілий чи його представник, а відповідно до ст. 416 КПК України таке погіршення може мати місце тільки, якщо вирок було скасовано з цих підстав (або також із цих підстав).

Частиною 3 ст. 409 КПК України встановлено заборону скасування виправдувального вироку лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого, а ст. 420 цього Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, об`єднана палата наголосила на тому, що засудження особи під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку є крайнім за тяжкістю випадком погіршення становища особи в кримінальному провадженні. Системний аналіз указаних вище норм кримінального процесуального законодавства дозволяє зробити висновок, що вони мають в однаковій мірі застосовуватися як під час нового розгляду після скасування вироку за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, так і під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку.

Отже, як вбачається з матеріалів провадження, у вказаному кримінальному провадженні апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та призначив новий розгляд в суді першої інстанції виключно у зв`язку із істотним порушенням норм процесуального права. При цьому, він взагалі не розглядав доводів прокурора щодо необхідності погіршення становища обвинуваченого.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при новому розгляді кримінального провадження, суд першої інстанції, виходячи з вимог ч. 2 ст. 416, ст. 421 КПК України, позбавлений можливості ухвалити обвинувальний вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2018 року ОСОБА_7 визнаний невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та виправданий у зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно вироку суду, оцінюючи докази, відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому діяння, а докази, досліджені у судовому засіданні, є недостатньо переконливими для обґрунтування його винуватості в пред`явленому обвинуваченні та для ухвалення обвинувального вироку.

Отже, зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції, під час апеляційного розгляду не постановлено під сумнів необхідність та підставу виправдання ОСОБА_7 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, суд вважає необхідним погодитись з правовою позицією Верховного Суду, визнати невинуватим та виправдати ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 190 КК України саме з цих підстав.

У тойже час,колегія суддів,допитавши обвинуваченого,представника потерпілого,свідків,дослідивши матеріаликримінального провадження,прийшов довисновку,що винуватість ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документу, при обставинах, викладених у вироку, доведена повністю.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого про його непричетність подання до суду підробленого документу, вважає їх такими, що направлені на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони суперечать іншим доказам у кримінальному провадженні, не логічні і не послідовні, зважаючи на те, що 08.11.2012 року подано до Святошинського районного суду зустрічну позовну заяву про визнання права власності, яка підписана згідно висновку експерта ОСОБА_7 , до якої додано підроблений документ у вигляді висновку №0340 від 29.10.2012 року експертного будівельно - технічного дослідження Київської незалежної судово, та зважаючи на його досвід роботи в Головному управлінні земельних ресурсів (Департаменті земельних ресурсів).

У той же час, під час оголошення вступної промови та виступі у судових дебатах, захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_15 зазначила про необхідність звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника у виступі, зважаючи на те, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, що не є реабілітуючою обставиною.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так,відповідно дообвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується втому,що він08.11.2012року шляхомподання дозустрічної позовноїзаяви провизнання прававласності доСвятошинського районногосуду містаКиєва використавзавідомо підробленийдокумент увигляді висновку№ 0340від 29.10.2012року експертногобудівельно -технічного дослідженняКиївської незалежноїсудово -експертної установи.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Частиною 4 статті 358 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Зважаючи на те, що таке клопотання надійшло до суду під час судових дебатів, суд вважає необхідним вирішити його під час прийняття рішення по суті пред`явлених обвинувачень.

У правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к, зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальноївідповідальностісуд закриваєкримінальне провадження.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Отже, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, з дня його вчинення минуло понад три роки, перебіг давності не зупинявся та не переривався, в судовому засіданні захисник обвинуваченого та сам ОСОБА_7 просили закрити кримінальне провадження відносно нього у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи наявність у кримінальному провадженні правових підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за ч. 4 ст. 358 КК України, колегія суддів вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст.358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього за ч. 4 ст. 358 КК України закрити.

Водночас, як зазначено у згаданій постанові Верховного Суду, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не позбавляє потерпілого можливості звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Керуючисьст. ст. 6, 19, 32, 62 Конституції України,ст.ст.2,3,7,8,9,17,23,41,94,214,223,246,258,260,278,284, 291, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и ла:

ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та виправдати його у зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього за ч. 4 ст. 358 КК України, закрити.

Процесуальні витрати за проведення експертиз від 06.06.2016 за № 23052/15-41, від 19.07.2016 за № 19/12-3/69, від 28.07.2016 за № 7875/7876/16-32, від 26.12.2016 за №12611/12612/16-32/19916?19925/16/32 в даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Речові докази в кримінальному провадженні: оригінал зустрічної заяви ОСОБА_7 від 08.11.2012 про визнання права власності на 3 арк., оригінал заяви ОСОБА_7 від 21.01.2013 про роз`яснення рішення суду на 2 арк., оригінал висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 0340 від 29.10.2012 на 10 арк. - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам кримінального провадження роз`яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.

Головуючий суддя:

Судді: 1.

2.