Постанова

від 19.06.2022 по справі 910/16549/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2022 р. Справа№ 910/16549/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Несвіт О.В., ордер серії ДН №000, 06/07 від 20.06.2022,

від першого відповідача: представник не прибув,

від другого відповідача: представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "АКТІВА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 про забезпечення позову у справі №910/16549/21 (суддя Головіна К. І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" до Приватного підприємства "АКТІВА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенікс" про солідарне стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" до Приватного підприємства "Актіва" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенікс" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020 р., виконання якого було забезпечене договором поруки № 784/П від 12.03.2020 р., в сумі 3 774 293, 62 грн.

Крім цього, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти в межах суми 3 774 293, 62 грн., що містяться на будь-яких банківських рахунках Приватного підприємства "Актіва";

- накладення арешту на належне Приватному підприємству "Актіва" майно, а саме - виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 6 184, 00 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2248153071249), що розташований в Черкаській області, с/раді Руськополянська, урочище "Щедре" та на земельну ділянку площею 1, 9592 га під кадастровим номером 7124982500:02:002:0930, що перебуває у власності Приватного підприємства "Актіва" (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2156803471000).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/16549/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 774 293 грн. 62 коп., що містяться в усіх банківських установах на будь-яких рахунках приватного підприємства "АКТІВА", у решті вимог - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції в частині вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що свідоме ухилення ПП "Актіва" від виконання кредитних зобов`язань може потягти зменшення його майнових активів, а в разі задоволення вимог позивача - реальне стягнення коштів за майбутнім позовом за рахунок таких активів відповідача буде неможливим.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач - 1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у даній справі в частині часткового задоволення заяви та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на недоведеність обставин того, що майно, яке є у першого відповідача, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В судове засідання 20.06.2022 прибув лише представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідачі правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися судом.

Так, представник апелянта був присутній в минулому судовому засіданні 16.05.2022 та розписався про ознайомлення з датою та часом наступного слухання даної справи.

Крім цього, ухвалу суду від 16.05.2022 про відкладення розгляду справи на 20.06.2022 було надіслано в електронному вигляді представнику апелянта в його електронний кабінет, що підтверджується відповідною довідкою від 14.06.2022.

Стосовно повідомлення другого відповідача, слід зазначити, що Судом він повідомлявся в телефонному режимі, про що свідчить телефонограма.

Окрім цього, на офіційну електронну адресу другого відповідача (яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) було здійснено направлення ухвали суду від 16.05.2022 про відкладення розгляду справи на 20.06.2022, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Також, колегія суддів зазначає, що на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду публікувалася інформація з датою та часом судового засідання, призначеного у даній справі.

Окрім наведеного, про наявність апеляційного провадження другий відповідач був обізнаний, оскільки ним отримувалася ухвала про призначення справи до розгляду на 14.03.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що неявка представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Такий правовий висновок викладено в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19.

З урахуванням предмету позову у даній справі - солідарне стягнення заборгованості у розмірі 3 774 293, 62 грн., звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову (грошові кошти), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об`єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов`язань за спірним договором, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов`язань, тощо) або суб`єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції та доводами позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову у зв`язку із невиконанням першим відповідачем зобов`язань за кредитним договором, оскільки такі обставини є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт ухилення першого відповідача від виконання зобов`язань станом на момент винесення оскаржуваної наразі ухвали не був встановленим та підлягав доведенню під час вирішення справи по суті, і взагалі сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Позивачем, в свою чергу, доказів, які б підтверджували неплатоспроможність підприємства, зокрема, відсутність коштів на рахунках чи іншого майна, за рахунок якого можливо б було задовольнити вимоги, надано суду не було.

Таким чином, заявником суду не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про існування обставин, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала в частині вжиття заходів забезпечення позову не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування у даному випадку місцевим господарським судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 3 774 293, 62 грн., є неправомірним.

Враховуючи наведене вище, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 774 293 грн. 62 коп., а заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову в наведеній частині - залишенню без задоволення.

В решті оскаржувана ухвала (в частині відмови у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно) - залишається апеляційним судом без змін.

Виходячи з положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АКТІВА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 про забезпечення позову у справі №910/16549/21 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 про забезпечення позову у справі №910/16549/21 скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 774 293 грн. 62 коп. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" про вжиття заходів забезпечення позову.

3. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/16549/21 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ" на користь Приватного підприємства "АКТІВА" 2 270 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 22.06.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко