Рішення

від 22.06.2022 по справі 910/16549/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2022Справа № 910/16549/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія"

до 1) Приватного підприємства "Актіва";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенікс"

про солідарне стягнення 3 774 293,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Несвіт О. В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" (далі - ТОВ "СФК", позивач) до Приватного підприємства "Актіва" (далі - ПП "Актіва", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенікс" (далі - ТОВ "Кенікс", відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості у сумі 3 774 293, 62 грн. за кредитним договором № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020 та договором поруки № 784/П від 12.03.2020.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення позичальником - ПП "Актіва" (відповідачем-1) зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення кредиту за кредитним договором № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020, внаслідок чого у відповідача-1 утворилась заборгованість. Також позивач вказує, що обов`язок повернути вказану заборгованість виник і у поручителя - ТОВ "Кенікс" (відповідача-2) в силу договору поруки № 784/П від 12.03.2020, яким забезпечувалось кредитне зобов`язання, в межах обумовленого забезпечення.

У позові ТОВ "СФК" просить солідарно стягнути з ПП "Актіва" та ТОВ "Кенікс" заборгованість за кредитом в сумі 3 000 000,00 грн., заборгованість за процентами в сумі 361 052,04 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати кредиту у сумі 182 712,33 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати відсотків у сумі 230 529,25 грн., що разом становить 3 774 293, 62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 за клопотанням позивача було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 774 293, 62 грн., що містяться в усіх банківських установах на будь-яких рахунках ПП "Актіва".

Відповідачі - ПП "Актіва" та ТОВ "Кенікс" у визначений законом строк, належним чином повідомлені про розгляд справи, відзивів на позов не надали. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи

У підготовчому засіданні представник ПП "Актіва" (відповідач-1) заявив клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою ідентифікації виконавця підпису у кредитному договорі № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020.

Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 16.12.2021, відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмету доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, у разі, коли висновок експерта не може бути замінений іншими засобами доказування, а наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 916/2430/16, від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17, від 12.12.2018 у справі № 910/105772/17.

На підставі наведеної правової позиції та виходячи з наявних у справі доказів, суд вважав, що у проведенні експертного дослідження, про яке просить ПП "Актіва", немає необхідності.

Разом з клопотанням про призначення експертизи відповідач-1 подав заяву свідка ОСОБА_1 , у якій остання стверджувала, що вона не підписувала кредитний договір № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020. Проте, суд залишив вказану заяву без розгляду, як таку, що подана з порушенням встановленого законом строку.

Згідно з ч. 4 ст. 88 ГПК України заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ст. 80 ГПК України).

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 18.10.2021 відповідачам був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву - не менше 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали. При цьому з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478548008 вбачається, що вищевказана ухвала суду була отримана ПП "Актіва" - 03.11.2021, а заява свідка була подана відповідачем-1 14.12.2021, тобто з пропуском визначеного законом строку та без клопотання про поновлення цього строку.

Отже, суд залишає заяву свідка ОСОБА_1 без розгляду, як таку, що подана з пропуском визначеного законом процесуального строку, без пояснень причин його пропуску та клопотання про його поновлення. За змістом ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, призначеному для розгляду справи по суті на 23.06.2022, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились. У минулому судовому засіданні, представник відповідача-1 проти позову заперечив, вказав, що з боку ПП "Актіва" кредитний договір № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020 не укладався. Представник відповідача-2 через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, у якому зазначив про відсутність виплат з боку ТОВ "Кенікс" за договором поруки.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 12.02.2020 між ТОВ "СФК" (кредитодавець) та ПП "Актіва" (позичальник) був укладений кредитний договір № ККЮ-1-784-К (далі - кредитний договір). Відповідно до умов цього договору кредитодавець на умовах цього договору надає, а позичальник отримує кредит на наступних умовах: сума кредиту 3 000 000,00 грн.; строк кредиту - 12 місяців; термін повернення кредиту - до 12.02.2021 включно; напрямки використання кредиту - для розрахунків з контрагентами згідно укладених договорів; плата за користування кредитом - 12 % річних від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні позичальника (п. 1.1).

Днем надання кредиту вважається день перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на поточний рахунок позичальника, а днем погашення кредиту - день надходження коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця (п. 2.3 кредитного договору).

Сторони встановлюють, що проценти за користування кредитом нараховуються за методом «факт/365», тобто за фактичний час існування боргу за цим договором і виходячи з кількості 365 днів у році, починаючи з дня надання кредитодавцем кредиту і до дня, що передує дню фактичного повернення кредиту (п. 2.4 кредитного договору). Проценти та комісії нараховуються кредитодавцем щомісячно за період з 01 числа по останнє число поточного місяця включно та обліковується в останній робочий день поточного місяця (п. 2.5 кредитного договору).

Позичальник зобов`язується забезпечити повернення кредитних коштів та сплату процентів та інших платежів за користування ними (п. 4.1 кредитного договору).

Кредитний договір набирає чинності з дати укладання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 7.1).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору ТОВ "СФК" на рахунок позичальника перерахувало кредитні кошти у сумі 3 000 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 3564 від 12.02.2020, № 3617 від 11.03.2020.

Проте, ПП "Актіва" покладені на нього зобов`язання виконало неналежним чином, а саме - не повернуло у визначений договором строк кредитні кошти у сумі 3 000 000,00 грн. та не сплатило відсотки у сумі 361 052,04 грн., нараховані за користування кредитом у період з 12.02.2020 по 12.02.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач-1 (позичальник) доказів сплати кредиту та відсотків у строк, визначений договором (до 12.02.2021) не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення заборгованості з ПП "Актіва" за кредитом у сумі 3 000 000,00 грн. та заборгованості по процентах в сумі 361 052,04 грн., є обґрунтованими.

Крім того, за прострочення зобов`язання позивач нарахував пеню: у сумі 182 712,33 грн. - за прострочення сплати кредиту; у сумі 230 529,25 грн. - за прострочення зобов`язання зі сплати відсотків.

Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 4.4 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та процентів позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю додатково пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. При цьому, передбачений приписом ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячний період нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань"). Водночас, даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором) (п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р.).

Провівши власний розрахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що з відповідача-1 підлягає стягненню пеня за прострочення зобов`язання зі сплати кредиту у сумі 182 712,33 грн. та пеня за прострочення зобов`язання зі сплати відсотків у сумі 22 470,26 грн., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано обмеження періоду нарахування пені 6-ти місячним строком при розрахунку заборгованості по відсотках за кожний неоплачений місяць.

Доводи відповідача-1 (позичальника) про те, що кредитний договір № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020 директором ПП "Актіва" ОСОБА_1 не укладався та не підписувався, суд до уваги не приймає, оскільки факт укладення вказаного договору підтверджується не лише підписами сторін договору, а й обставинами щодо подальшого його схвалення сторонами (виконання кредитного договору, перерахування кредитних коштів платіжними дорученнями, забезпечення виконання кредитного зобов`язання).

Відповідно до ст. 241 ГПК України якщо правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, то такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.

Отже, доводи ПП "Актіва" спростовуються встановленими у справі обставинами та наявними в ній доказами.

Щодо позовних вимог, заявлених до поручителя (відповідача-2 - ТОВ "Кенікс") про солідарне стягнення суми кредитної заборгованості, заборгованості за відсотками та пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020, між ТОВ "СФК" (кредитор) та ТОВ "Кенікс" (поручитель) був укладений договір поруки № 784/П від 12.03.2020 (далі - договір поруки). За умовами цього договору поручитель зобов`язується відповідати в межах і на умовах перед кредитором за виконання ПП "Актіва" зобов`язань за кредитним договором № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020 (п. 1.1). Зокрема, відповідати у разі прострочення повернення боржником суми кредиту, нарахованих процентів та сплати штрафу згідно умов кредитного договору більше, ніж на 10 робочих днів від строку оплати (повернення кредиту) (п. 1.2. договору поруки).

Поручитель відповідає при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020 солідарно з боржником (п. 2.2 договору поруки). Порука за цим договором припиняється у разі припинення забезпеченого нею зобов`язання або на наступний день після 12.02.2023 (п. 2.3 договору поруки).

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 12.02.2023 (п. 4.1).

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі ч. 2 ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, у поручителя - ТОВ "Кенікс" виник солідарний обов`язок сплатити наявну у ПП "Актіва" заборгованість за кредитним договором № ККЮ-1-784-К від 12.02.2020.

Разом з цим, суд враховує положення п. 2.1 договору поруки, відповідно до яких поручитель відповідає за виконання зобов`язань боржника перед кредитором в частині, котра не виконана боржником, але на суму не більше 300 000,00 грн. Тобто, сторони обмежили виконання поручителем зобов`язань позичальника перед кредитором сумою 300 000,00 грн.

За таких обставин, у відповідача-2 (поручителя) виник солідарний обов`язок перед позивачем повернути кредитні кошти в сумі 300 000,00 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов ТОВ "СФК" підлягає частковому задоволенню, а саме - з відповідача-2 (ТОВ "Кенікс") підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 300 000,00 грн., а з відповідача-1 (ПП "Актіва") - заборгованість за кредитом у сумі 2 700 000,00 грн. (3 000 000,00 грн. - 300 000,00 грн.), заборгованість за відсотками у сумі 361 052,04 грн., пеня за прострочення зобов`язання зі сплати кредиту у сумі 182 712,33 грн. та пеня за прострочення зобов`язання зі сплати відсотків у сумі 22 470,26 грн.

Отже, позов ТОВ "СФК" підлягає частковому задоволенню у визначених судом розмірах заборгованості.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" до Приватного підприємства "Актіва" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенікс" про стягнення заборгованості у сумі 3 774 293,62 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кенікс" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 23-25, ідентифікаційний код 40000975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 23-25, ідентифікаційний код 35296444) заборгованість за простроченим кредитом у сумі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у сумі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Приватного підприємства "Актіва" (19604, Черкаська обл., село Червона Слобода, вул. Гоголя, буд. 33, ідентифікаційний код 42808855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна фінансова компанія" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, буд. 23-25, ідентифікаційний код 35296444) заборгованість за простроченим кредитом у сумі 2 700 000 (два мільйона сімсот тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 361 052 (триста шістдесят одна тисяча п`ятдесят дві) грн. 04 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати кредиту у сумі 182 712 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 33 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати відсотків у сумі 22 470 (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят) грн. 26 коп. та судовий збір у сумі 48 993 (сорок вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 52 коп.

У решті вимог - відмовити.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 23 червня 2022 року.

Повний текст рішення складений 6 липня 2022 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.