Рішення

від 14.06.2022 по справі 910/11886/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2022Справа № 910/11886/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 1"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія" "Укренерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України

про стягнення 18 552 989, 20 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Бугайцов Є.В.;

від відповідача: Онищенко О.А.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 1" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 18 552 989,20 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем було усунуто недоліки вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/11886/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.10.2020.

29.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Представник позивача у підготовче засідання 12.10.2020 не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105471733012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020, яку занесло до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання по справі № 910/11886/20 на 02.11.2020.

12.10.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

12.10.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Представник відповідача у підготовчому засіданні 02.11.2020 підтримав клопотання про залучення третіх осіб.

Представник позивача у підготовчому засіданні 02.11.2020 заперечив щодо задоволення клопотання відповідача про залучення третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020, яку занесло до протоколу судового засідання задоволено клопотання відповідача та на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія" "Укренерго", підготовче засідання відкладено на 16.11.2020.

Підготовче засідання 16.11.2020 по справі № 910/11886/20 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 призначено підготовче засідання по справі на 14.12.2020.

26.11.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи -2 надійшли пояснення по справі.

01.12.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

14.12.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи -1 надійшли пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 14.12.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 14.12.2020 представник відповідача подав додаткові пояснення по справі № 910/11886/20.

Представники третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 14.12.2020 не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0105474367360, № 0105474367378.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.01.2021.

11.01.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.

Підготовче засідання 13.01.2021 по справі № 910/11886/20 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 призначено підготовче засідання по справі на 08.02.2021.

Представники третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 08.02.2021 не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 24.02.2021.

24.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача суму у розмірі 16 040 714, 07 грн, з яких: 640 918, 67 грн - пеня, 1 275 393, 00 грн штраф, що разом становить 17 957 025, 74 грн.

24.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява.

24.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про поновлення процесуальних строків та долучення документів до матеріалів справи.

Представники третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 24.02.2021 не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Судом відкладено розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 17.03.2021.

11.03.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення проти заяви позивача, яка подана 23.02.2021.

15.03.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення проти заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представники третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 17.03.2021 не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 17.03.2021 вирішено прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, спір вирішується з її урахуванням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 05.04.2021.

19.03.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи № 910/11886/20, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи № 910/11886/20 колегіально у складі трьох суддів, оскільки справа № 910/11886/20 є складною з урахуванням того, що в справі № 910/11886/20 має досліджуватись велика кількість обставин, які в подальшому матимуть суттєве значення при формуванні єдиної судової практики щодо вирішення спорів даної категорії справ.

31.03.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про виправлення описки, в якій позивач просить суд виправити описку в частині зазначення вірної суми позову - 17 957 025, 94 грн.

Представник позивача у підготовчому засіданні 05.04.2021 заперечив проти задоволення клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 05.04.2021 підтримав клопотання про колегіальний розгляд справи.

Представники третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 05.04.2021 не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про призначення колегіального розгляду справи № 910/11886/20.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 05.04.2021 подав клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет міністрів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, на підставі ст. 50 ГПК України залучено Кабінет Міністрів України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання по справі № 910/11886/20 на 21.04.2021.

Представники третіх осіб 1, 2, 3 у підготовче засідання 21.04.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у підготовчому засіданні 21.04.2021 подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви третій особі - Кабінету міністрів України.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 21.04.2021 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання часу третій особі для надання пояснень та для підготовки клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання по справі № 910/11886/20 на 28.04.2021.

27.04.21 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.

Представники третіх осіб 1, 2, 3 у підготовче засідання 28.04.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 28.04.2021 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для ознайомлення із заявою про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, яке було задоволено судом та відкладено підготовче засідання по справі № 910/11886/20 на 26.05.2021.

25.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про відсутність правових підстав для прийняття господарським судом заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.

Представники третіх осіб 1, 2, 3 у підготовче засідання 26.05.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено частково заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог від 26.04.2021, прийнято до розгляду у частині збільшення пені у розмірі 1236881,93 грн, спір вирішується із її урахуванням. В частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат заява до розгляду не прийнята, оскільки спрямована на зміну предмета та підстав позову.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 26.05.2021 подав заперечення на заяву про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/11886/20 на 09.06.2021.

28.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

Представники третіх осіб 1-3 у підготовче засідання 09.06.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.6.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.07.2021.

07.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки.

У судовому засіданні 07.07.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.2021 заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.

Представники третіх осіб 1-3 у підготовче засідання 09.06.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 07.07.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи на 21.07.2021.

19.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 зустрічну позовну заяву повернуто Державному підприємству "Гарантований покупець.

Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2021 повідомив суд, що відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для про перевірки розрахунків.

У судовому засіданні 21.07.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви по розгляду справи на 26.07.2021.

23.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява по справі з наданням доказів оплати відповідачем заборгованості у розмірі 9 606 169, 37 грн.

23.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 9 606 169, 37 грн.

22.07.2021 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 зупинено провадження у справі № 910/11886/20 до завершення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 залишено без змін.

Матеріали справи № 910/11886/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 поновлено провадження у справі № 910/11886/20. Судове засідання у справі № 910/11886/20 призначено на 16.02.2022.

Ухвалою від 21.02.2022 повідомлено представників учасників справи про призначення судового засідання у справі № 910/11886/20 на 02.03.2022.

06.06.2022 від відповідача до суду надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи та закриття провадження у справі в частині стягнення 6 434 544,70 грн основного боргу.

Ухвалою від 21.04.2022 повідомлено представників учасників справи про призначення судового засідання у справі № 910/11886/20 на 06.06.2022.

В судовому засіданні 06.06.2022 оголошено перерву на 15.06.2022.

В судовому засіданні 15.06.2022 представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке відхилено судом протокольною ухвалою від 15.06.2022.

Позивачем в судовому засіданні підтримані позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Інші учасники справи в засідання суду не з`явились.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.06.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.04.2018 між Державним підприємством «Енергоринок» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 1" (далі - продавець за «зеленим» тарифом) був укладений Договір №15023/01 (далі - договір).

30.08.2018 між Державним підприємством «Енергоринок», Державним підприємством «Гарантований » (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 1" укладено додаткову угоду №103/01 до договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця".

22.04.2020 Державним підприємством «Гарантований» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 1" укладено додаткову угоду №1166/01/20, якої внесли зміни до ст. 1-7 договору.

За цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачам) (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020).

Відповідно до п. 2.3 договору, в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020, продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно з п. 2.4 договору в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020 сторони погодили, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електроенергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Пунктом п. 2.5 договору в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020 передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020).

Відповідно до п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020 оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.

Згідно з п. 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачам.

Згідно з п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

У п. 7.4 договору в редакції додаткової угоди №1166/01/20 від 22.04.2020 сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

Судом встановлено, що сторонами спору були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року на суму 2 782 663,85 грн, за березень 2020 року на суму 5 310 191,06 грн, за квітень 2020 року на суму 7 693 869,14 грн, за травень 2020 року на суму 6 178 319,98 грн.

Відповідач електричну енергію за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року - червень 2020 року до звернення позивача до суду з даним позовом оплатив частково.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з нього заборгованість у загальній сумі 16 040 714,07 грн, пеню в сумі 1 236 881,93 грн та штраф в сумі 1 275 393,20 грн.

Після звернення позивача до суду та відкриття провадження у даній справі, відповідачем здійснено погашення суми основного боргу, у зв`язку із чим заявлені клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 16 040 714,07 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався наступними обставинами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, нормами спеціального законодавства, зокрема, частиною 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2020 року - травні 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, на загальну суму 21 965 044,03 грн, що підтверджується актами за лютий 2020 року на суму 2 782 663,85 грн, за березень 2020 року на суму 5 310 191,06 грн, за квітень 2020 року на суму 7 693 869,14 грн, за травень 2020 року на суму 6 178 319,98 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом раніше встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом з урахуванням ПДВ.

Згідно з правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.03.2020 №715 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні і лютому 2020. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у лютому 2020 до 24.03.2020 (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.04.2020 року № 902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ «ГРІН ТЕК» остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у березні до 04 травня 2020 року (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 27.05.2020 року № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ «ГРІН ТЕК» остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 29 травня 2020 року (включно).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 року № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ «ГРІН ТЕК» остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у травні до 26 червня 2020 року (включно).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач своє зобов`язання зі своєчасної оплати електричної енергії в повному обсязі не виконав, у зв`язку із чим на момент звернення позивача до суду у відповідача існувала заборгованість в сумі 16 040 714,07 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, шо після звернення позивача до суду з позовом у даній справі відповідачем здійснив погашення вказаної заборгованості.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи погашення відповідачем заборгованості у розмірі 16 040 714,07 грн після звернення позивача з позовом до суду, суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі № 910/11886/20 в частині суми основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року - травень 2020 року, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.

Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачам суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягувалися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірними, а тому вимоги про стягнення 1 275 393,20 грн штрафу є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунки пені, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки до періодів прострочення позивачем включено дні здійснення часткової оплати.

За перерахунком суду обґрунтованим розміром пені є 1 002 637,48 грн.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву відносно ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", які, по суті, зводяться до відсутності бюджетного фінансування, суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.

За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Однак, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком.

Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVI№THERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, відповідачем було заявлено про зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому за положенням ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Отже враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, а саме в частині стягнення пені до суми 501 318, 74 грн, в частині стягнення штрафу до суму 625 190,57 грн. Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за Договором №15023/01 від 05.04.2018 щодо своєчасної оплати електричної енергії належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 231, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 1" задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 16 040 714 грн 07 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВАНЬ СОЛАР 1" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 18) пеню у розмірі 501 318 (п`ятсот одну тисячу триста вісімнадцять) грн 74 коп., штраф у розмірі 625 190 (шістсот двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) грн 57 коп, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 274 405 (двісті сімдесят чотири тисячі чотириста п`ять) грн. 99 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

СуддяМ.Є. Літвінова

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2022.