Вирок

від 27.06.2022 по справі 175/1351/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1351/19

Провадження № 1-кп/175/80/19

Вирок

Іменем України

27 червня 2022 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

а також представника потерпілих ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040000000091 відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого водієм ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ РАНТЬЄ», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

30 січня 2019 року приблизно о 21.20 годині ОСОБА_7 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 , приналежним на праві власності ТОВ «М`ясокомбінат Дніпро», здійснював рух зі швидкістю 65 км/годину по проїзній частині автодороги Н-08 «Бориспіль Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь», яка має по дві смуги для руху у кожному напрямку, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, зі сторони м. Кам`янське у напрямку автодороги Е-50 у Дніпровському районі Дніпропетровської області.

Під час руху водій ОСОБА_7 , проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та допустивши злочинну недбалість, не виконав покладені на нього обов`язки як на водія, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян і, не маючи жодних перешкод технічного та фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, будучи попередженим дорожнім знаком 1.12 розділу 33.1 Правил дорожнього руху України про наявність вибоїн на дорожньому покритті та маючи можливість об`єктивно виявити їх скупчення, в районі 388 км + 300 м вказаної автодороги, що пролягаєпо територіїДніпровського районуДніпропетровської області, здійснив маневрвипередження невстановленоговантажного автомобіляпід керуваннямневстановленого водія,який рухавсяу попутномуз нимнапрямку управій смузідля руху з меншою швидкістю, виїхав у ліву смугу для руху, де втрапив у вибоїну лівим переднім колесом керованого ним вантажного автомобіля, після чого втратив його керованість, виїхав на смуги зустрічного руху, де у лівій смузі для руху допустив зіткнувся передньою частиною з передньою частиною автомобіля «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухався у зустрічному напрямку.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 загорівся, а його водію ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді комбінованої рани тіла: переломів 3, 4 ребра праворуч по передньо-пахвовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, переломів 1-5, 7 ребер праворуч по біляхребтовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, розриву правого та лівого клубового-крижового з`єднання, розриву лобкового симфізу, перелому правої стегнової кістки у середній третині, уламкового перелому лівої стегнової кістки у середній третині, масивних інфільтруючих крововиливів, розриву правого та лівого клубово-крижового з`єднання, масивні скупчення брунатних зернистих судин, ознаки обвуглення у м`яких тканинах в проекції переломів лівого та правого стегон, термічних опіків тіла, яка ускладнилась розвитком шоку і у своїй сукупності призвела до настання смерті. Смерть ОСОБА_10 настала на місці дорожньо-транспортної пригоди, судово-медичних даних для встановлення часу якої немає, так як відсутні ранні або пізні трупні явища на тлі обвуглення трупу, однак не виключено, що дата та час настання смерті може відповідати дорожньо-транспортній пригоді.

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії водія ОСОБА_5 , який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б) і 12.3 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди».

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_11 вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням смерті ОСОБА_12 .

У судовому засіданні ОСОБА_7 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав і пояснив, що 30.01.2019 року приблизно о 21.20 годині він рухався на робочому справному автомобілі «TATA» зі швидкістю 65 км/годину у напрямку м. Дніпра. Випередивши невстановлений вантажний автомобіль «DAF», що рухався попереду, і почавши перестроювання у праву смугу для руху, переднім лівим колесом наїхав на глибоку вибоїну, після чого транспортний засіб став некерованим. У результаті цього він через розділовий газон виїхав на зустрічну смугу руху, де зупинився у лівій смузі по ходу руху зустрічного транспорту. Рульове керування не працювало, а тому почав гальмувати ще на розділовому газоні. Автомобіль «Citroen» він бачив ще на відстані близько 100 метрів, якому подавав сигнали світлом фар, оскільки не міг з`їхати з місця зупинки. Припускає, що водій автомобіля «Citroen» відволікся від керування та на великій швидкості допустив зіткнення з керованим ним автомобілем «TATA», який відкинуло на 3 метри. Одразу після ДТП автомобіль «Citroen» загорівся. Оскільки внаслідок зіткнення він травмував ногу, то випав із кабіни на землю та лежав перед палаючим автомобілем до того часу, доки два чоловіки його не перенесли на протилежну смугу. Водій того невстановленого вантажного автомобіля вогнегасником намагався погасити палаючий автомобіль. Вважає, що після зупинки керованого ним автомобіля на зустрічній смузі руху вжив усіх необхідних заходів для запобігання ДТП, про наслідки якої шкодує. Пред`явлені до нього позовні вимоги потерпілих не визнає.

Провина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_13 , яка у судовому засіданні пояснила, що 30.01.2019 року о 18.00 годині її чоловік ОСОБА_14 мав повернутися з роботи у м. Кам`янське. На початку 19.00 години вона зателефонувала чоловіку, який повідомив, що не встигає на батьківські збори, оскільки знаходиться у м. Дніпрі та їде допомогти водієві з фірми. О 20.00 годині вона знову зателефонувала ОСОБА_15 , який пояснив, що все добре з водієм, а тому він заїде до офісу, а потім вирушить додому. О 23.00 годині вона почала телефонувати знайомим, оскільки чоловік не повернувся додому, а телефон останнього був вимкнений. Вночі від працівників поліції дізналася, що сталася якась ДТП, однак номерний знак автомобіля неможливо ідентифікувати, а одного учасника аварії госпіталізовано. Після цього товариш ОСОБА_16 поїхав на місце події та за написом «Кріогенсервіс» упізнав повністю обгорілий робочий автомобіль «Citroen», на якому ОСОБА_17 їздив близько 3 років. Поряд знаходився вантажний автомобіль. Після цього вона зрозуміла, що в лікарні перебуває не її чоловік. Під час поховання дізналася, що тіло її чоловіка майже повністю згоріло. Просила стягнути солідарно з ТОВ «Торговий дім Рантьє» і ОСОБА_5 на її користь 65532,90 грн. матеріальної шкоди та 1000000 грн. моральної шкоди, на користь спільного неповнолітнього сина ОСОБА_18 1000000 грн. моральної шкоди. Вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначене з позбавленням волі.

Показаннями потерпілого ОСОБА_19 ,який усуді пояснив,що обставиниподії йомуневідомі,а знаєлише те,що йогобрат ОСОБА_14 у пізнійчас повертавсяз роботидодому,але вдорозі сталасяДТП,внаслідок якоїзагинув.Від батьківдізнався,що їмтелефонувала дружинабрата таговорила,що ОСОБА_17 не повернувсядодому.Про данийфакт вінповідомляв поліцію.Про ДТПйому сталовідомо відбатьків 31.01.2019близько 02.00-03.00години.У мережіІнтернет бачиввідео,на якомузафіксовано якспалахнув автомобіль ОСОБА_15 ,а такожбачив фотообгорілого транспортногозасобу.З братому ньогобули дружністосунки тавони завждидопомагали одинодному. Вважає,що ОСОБА_7 заслуговує напередбачене закономпокарання.Оскільки втративрідну людину,то просив стягнути з ОСОБА_5 200000 грн. моральної шкоди та з ТОВ «Торговий дім Рантьє» 500000 грн. моральної шкоди.

Показаннями потерпілої ОСОБА_20 , яка у судовому засіданні пояснила, що 30.01.2019 року приблизно о 22.30 годині їй зателефонував онук ОСОБА_21 . Перетелефонувавши, на дзвінок відповіла невістка та повідомила, що ОСОБА_17 , якому вона не може додзвонитися, ще не повернувся додому, а вже минуло 2 години після останньої розмови. Потім невістка повідомила, що через лівий берег поїде з друзями в м. Дніпро, оскільки з ОСОБА_15 у дорозі, можливо, щось сталося. Приблизно о 02.00 годині її чоловіку зателефонував знайомий ОСОБА_22 та повідомив, що їхнього сина вже немає в живих. Внаслідок смерті сина просила стягнути моральну шкоду з ОСОБА_5 у розмірі 200000 грн. і з ТОВ «Торговий дім Рантьє» у розмірі 500000 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_23 , який у суді повідомив, що 30.01.2019 року у темний час доби він повертався з роботи на робочому маршрутному таксі. Звернувши на автодорогу у напрямку м. Кам`янське, приблизно через 1,5 км помітив яскравий спалах на відстані 200-300 м. Водій маршрутного таксі одразу зупинився та з напарником побігли надавати допомогу, а потім повернулися по швабру, щоб розбити скло зі сторони водія легкового автомобіля. Оскільки подумав, що знадобиться його допомога, то вийшов на вулицю та у салоні легкового автомобіля з будкою побачив чоловіка, якого неможливо було дістати через дуже сильне полум`я. Усі двері цього транспортного засобу були механічно заблоковані. Оскільки зрозумів, що цьому водієві вже неможливо допомогти, то почав шукати водія вантажівки, якого знайшов лежачим на спині зі сторони пасажирського сидіння. На його запитання останній повідомив, що має травму ноги, а щодо причини ДТП пояснив, що «автомобіль повело вліво». Після цього він зателефонував на номер «102».

Показаннями експерта ОСОБА_24 ,який всудовому засіданніпідтвердив висновкипроведених нимекспертиз іпояснив,що припроведенні експертизи№ 11/10.2/160він оглядав транспортний засіб на місці його зберігання та виявив пошкодження рульового керування автомобіля «TATA», які локалізовані в районі основних деформацій та пошкоджень кабіни, а саме в передній центральній частині, виникли внаслідок зіткнення з іншим транспортним засобом. На підставі цього та слідової інформації на місці ДТП він зробив висновок, що пошкодження елементів рульового керування автомобіля «TATA» виникли внаслідок аварійного навантаження на деталі під час ДТП. У зв`язку з цим можна стверджувати, що рульове керування не могло пошкодитись під час наїзду на вибоїну.

Матеріалами кримінального провадження № 12019040000000091, а саме:

-протоколом оглядумісця дорожньо-транспортноїпригоди від30.01.2019року,схемою тафото-таблицеюдо нього,з якихубачається,що ДТПвідбулася врайоні 388км +300м автодороги Н-08 у Дніпровськомурайоні Дніпропетровськоїобласті унапрямку рухузі стороним.Кам`янське унапрямку автодорогиЕ-50. На моментогляду з23.10години 30.01.2019року до02.40години 31.01.2019року за участюпонятих ОСОБА_25 і ОСОБА_26 установлено,що дорожнєпокриття у двохнапрямках загальноюшириною 8м вологе, забруднене, посередині роздільнасмуга шириною4,6м. Зафіксовані ямита вибоїни,сліди кочення(переїзду)на сніговомупокриві міжсмугами руху,осип склата пластикуперед автомобілями.Автомобіль «TATALPT613»реєстраційний номер НОМЕР_2 має пошкодження передньої частини, бамперу, на якому спереду і знизу нашарування фарби білого кольору, нижньої частини кузову, дещо зміщено з кріплення передні колеса, які замкнуло. Автомобіль «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 повністю знищений (згорів), візуально має пошкодження у передній частині (лобове зіткнення). У салоні цього автомобіля на водійському сидінні знаходиться тіло невстановленої особи зі слідами значного горіння всього тіла (т.1,а.к.п.13-28). Допущена описка в даті складання протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди - 30.01.2018 року замість 30.01.2019 року, не впливає на належність і допустимість цього протоколу як доказу;

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 30 травня 2014 року, з якого убачається, що автомобіль «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску, належить на праві власності ТОВ «М`ясокомбінат Дніпро» (т.1,а.к.п.30);

- протоколом додаткового огляду від 31.01.2019 року, схемою, фото-таблицею та відеозаписом до нього, з яких убачається, що з 12.00 години до 13.30 години у присутності понятих на місці ДТП і поблизу нього зафіксовані розміри всіх вибоїн, їх ширина, довжина та глибина, розташування на проїзній частині, заміряно відстань від вибоїни під № 1 до лівого переднього колеса автомобіля «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка склала 73,8 м. Під час судового розгляду кримінального провадження вказаний відеозапис переглянутий за участю учасників провадження у судовому засіданні (т.1,а.к.п.47-63);

- висновком експерта № 944е від 27.03.2019 року, згідно якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: саден на обличчі, забою грудної клітини, саден на грудній клітині, закритого уламкового чрезвиросткового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш, як 21 день). Ці ушкодження могли утворитися незадовго до первинного надходження на стаціонарне лікування, можливо і в термін, на який вказує обстежений і слідчий у клопотанні, від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, за умов дорожньо-транспортної пригоди (т.1,а.к.п.79-82);

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 285 від 31 січня 01 березня 2019 року та висновком експерта № 285/188-Е від 01-05 березня 2019 року, з яких убачається, що при експертизі трупа ОСОБА_10 виявлені обвуглення тіла з відсутністю частин тіла (більшої частини голови з головним мозком, частини верхніх і нижніх кінцівок), з прогорянням у грудну і черевну порожнини. Комбінована рана тіла: перелом 3, 4 ребра праворуч по передньо-пахвовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, перелом 1-5, 7 ребер праворуч по біляхребтовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври, згорток крові в правій плевральній порожнині; розрив правого та лівого клубового-крижового з`єднання, розрив лобкового симфізу; перелом правої стегнової кістки у середній третині, уламковий перелом лівої стегнової кістки у середній третині, навколо ушкоджень в м`яких тканинах крововиливи (гістологічно-дрібновогнищеві інфільтруючі крововиливи, нерівномірне кровонаповнення судин у м`яких тканинах у проекції переломів ребер праворуч по біляхребтовій лінії; масивні інфільтруючі крововиливи, нерівномірне кровонаповнення судин у м`яких тканинах у проекції розриву лобкового симфізу і розриву правого та лівого клубово-крижового з`єднання; масивні скупчення брунатних зернистих судин, ознаки обвуглення у м`яких тканинах у проекції переломів лівого та правого стегон); ознаки дії високої температури та обвуглення у стінці трахеї, різко вираженні зміни від дії високої температури в усіх шарах шкіри з правої пахвової області, нерівномірне кровонаповнення збережених судин, прояви сепарації крові у поодиноких зі згаданих судин.

Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, виникли в короткий проміжок часу до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, а також від дії високої температури, яким могло бути відкрите полум`я. Всі ці ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті. Достовірно визначити причину смерті неможливо у зв`язку з обвугленням і відсутністю частин тіла і внутрішніх органів. Однак, враховуючи наявність прижиттєвих переломів кісток скелету, термічних опіків шкіри на збережених ділянках і наявності ознак шокової реакції у внутрішніх органах, можливо, що смерть його настала від комбінованої травми тіла з численними переломами кісток скелету і термічними опіками тіла, яка ускладнилась розвитком шоку.

Судово-медичних даних для встановлення часу настання смерті немає, так як відсутні ранні або пізні трупні явища на тлі обвуглення трупу, однак не виключено, що дата та час настання смерті може відповідати дорожньо-транспортній пригоді (т.1,а.к.п.92-95, 97-100);

- копіями схеми в масштабній проекції організації дорожнього руху на ділянці 388 км + 000 м 389 км + 000 м автодороги Н-08 «Бориспіль Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь» станом на 30.01.2019 року, матеріалів осіннього комісійного обстеження автодороги у 2018 році та договірних зобов`язань «Замовника» - Служби автодоріг і «Підрядника» - ДП «Дніпропетровський облавтодор», а також фото дорожнього знаку 1.12 «Вибоїна» з табличкою 7.2.1 «Зона дії 5 км», установленого на 386 км за напрямком руху на м. Дніпро (т.1,а.к.п.142-182);

- висновком експерта № 11/10.2/160 від 28.02.2019 року, з якого убачається, що на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться у непрацездатному стані з причин пошкодження рульового вала, гідро підсилювача та рульової тяги автомобіля, що виникли внаслідок аварійного навантаження на деталі під час ДТП (т.1,а.к.п.228-231);

- висновком експерта № 11/10.4/161 від 13.03.2019 року з таблицею зображень до нього, з яких убачається, що в даному випадку мало місце контактування передньої центральної частини автомобіля «TATA LPT 613» з передньою центральною частиною автомобіля «Citroen Berlingo» (т.1,а.к.п. НОМЕР_5 );

- протоколом проведення слідчого експерименту від 06.03.2019 року зі схемою до нього, відповідно до яких ОСОБА_7 у якості свідка у присутності понятих на місці події розповів і показав про обставини ДТП, що відбулася за його участю 30.01.2019 року, в результаті якої загинув водій ОСОБА_14 (т.2,а.к.п.2-4);

- висновком експерта № 11/10.1/238 від 25.03.2019 року, з якого убачається, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України та при заданих вихідних даних він мав технічну можливість запобігти ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування. В даній дорожній обстановці Його дії не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП (т.2,а.к.п.12-15);

-речовими доказами вантажним автомобілем«TATALPT613»реєстраційний номер НОМЕР_2 і автомобілем«CitroenBerlingo»реєстраційний номер НОМЕР_3 , які знаходяться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів на території ТОВ «Династія-Дніпро» (т.1,а.к.п.29,34,40).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у п.65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 29.03.2019 року було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , і його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_8 , кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Твердження обвинуваченого про його невинуватість через те, що він виконав усі необхідні дії, однак у нього не було технічної можливості уникнути ДТП, оскільки після наїзду на вибоїну пошкодилось рульове керування та його автомобіль був некерованим до його запинки на зустрічній смузі руху, спростовуються сукупністю викладених у вироку доказів, зокрема висновком експерта № 11/10.2/160 та показаннями експерта ОСОБА_24 .

В судовому засіданні експерт ОСОБА_24 повідомив, що перед допитом у суді він повторно оглянув на стоянці автомобіль «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 і з впевненістю підтверджує свій висновок, оскільки вважає неможливим пошкодження рульового вала, гідро підсилювача та рульової тяги автомобіля від в`їзду у вибоїну лівим переднім колесом. Стверджує, що ці пошкодження виникли внаслідок лобового зіткнення автомобілів.

У судових дебатах обвинувачений на обґрунтування своєї незгоди з висновком експерта № 11/10.2/160 вказав, що експертом не розбиралося рульове керування, через що експерт не міг встановити причину пошкодження елементів рульового керування.

Ці доводи ОСОБА_5 суд вважає необґрунтованими, а висновок експерта № 11/10.2/160, в якому надані чіткі відповіді в межах поставлених перед експертизою питань, відповідно до яких беззаперечно встановлено причину пошкодження рульовоговала,гідро підсилювачата рульовоїтяги автомобіля вважає об`єктивним і повним.

Твердження ОСОБА_5 про те, що він ужив усіх заходів для уникнення ДТП, суд залишає поза увагою, оскільки він має великий водійський стаж і регулярно їздив цією автодорогою, достеменно знав про наївність великої кількості вибоїн на дорозі, у зв`язку з чим повинен був бути особливо уважним до дорожньої обстановки, тим більше у темну пору доби, та суворо дотримуватися вимог дорожнього знаку 1.12 розділу 33.1 і п.12.3 Правил дорожнього руху України, що дало б йому можливість запобігти ДТП.

У ході судового провадження ОСОБА_7 також зазначив, що після наїзду на вибоїну одразу почав застосовувати гальмування, у тому числі на засніженому розділовому газоні, в результаті чого йому вдалося зупинити транспортний засіб на смузі зустрічного руху.

Ці його пояснення суд також вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

На місці ДТП можуть залишитися різні види слідів шин. Сліди ходової частини виникають у результаті поступально-обертального руху колеса як статичні сліди кочення та за повного блокування коліс у процесі гальмування - як динамічні сліди ковзання. Ці сліди можуть бути об`ємними і поверхневими. Об`ємні сліди утворюються на м`якому ґрунті (землі, пилу, снігу). Поверхневі сліди утворюються на твердому покритті доріг (асфальті, бетоні), плоских предметах, що лежать по дорозі автомобіля (мотоцикла, моторолера), одязі потерпілого при наїздах.

Сліди ковзання-юза - це смуги, залишені на дорозі шинами, що зміщуються, загальмованих, коліс, що не обертаються. Сліди прослизання - сліди, які є результатом одночасного ковзання та обертання коліс.

Так, з протоколів огляду місця ДТП і додаткового огляду, схем, фото-таблиць і відеозапису слідчої дії убачається, що на засніженому розділовому газоні між смугами руху наявний слід кочення (переїзду). Викладене дає суду підстави зробити висновок про те, що до моменту ДТП ОСОБА_7 не застосовував екстрене гальмування, а тому його версія в цій частині є надуманою, оскільки відсутні сліди юзу, ковзання тощо.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну «поза розумним сумнівом» доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

З огляду на зазначене, доводи захисника у судових дебатах про необхідність винесення виправдувального вироку є необґрунтованими.

Суд не посилається у вироку на інші матеріали кримінального провадження, досліджені у судовому засіданні, оскільки вони є процесуальними документами, не доводять і не спростовують вини обвинуваченого.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи та особу ОСОБА_5 : раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, працює, позитивно характеризується головним механіком, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови № 8 від 12.06.2009 року), при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винуватим у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004 вказав, що окремимвиявом справедливості є відповідність покараннявчиненому злочину, адже покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», передбачено, що при розгляді справ рішення ЄСПЛ застосовуються як джерело права.

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним».

Виходячи з наведеного, обставин справи і даних про особу ОСОБА_5 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, однак вчинив з необережності злочин, віднесений ч.5 ст.12 КК України до категорії тяжких і має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, в даному випадку наслідком якого є загибель людини, суд погоджується з прокурором і вважає за необхідне призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, тобто у межах санкції ч.2 ст.286 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Підстав для призначення максимального строку позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, про що у судових дебатах просив представник потерпілих, суд не вбачає та вважає, що саме таке покарання, про яке зазначено вище, буде справедливим і відповідати вимогам індивідуалізації та пропорційності.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із тяжких наслідків і обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання на максимальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Під час досудового розслідування та судового провадження ОСОБА_27 запобіжний захід не обирався.

Разом з тим, незважаючи на поведінку обвинуваченого, який належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки на протязі всього часу судового розгляду кримінального провадження, у суду наявні підстави для взяття його під варту виходячи з наступного.

Після ухвалення вироку ОСОБА_7 , який не визнавав свою провину і розраховував на виправдувальний вирок, усвідомлюючи, що його засуджено на тривалий строк ув`язнення, може переховуватися відсуду іправоохоронних органівз метоюуникнення покарання,тобто можездійснити дії,передбачені п.1ч.1 ст.177КПК України,а отже може перешкоджати виконанню вироку після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, дію воєнного стану в країні та з метою запобігти цьому ризику, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_27 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

У підготовчому судовому засіданні та до початку судового розгляду потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_28 та ОСОБА_20 заявили цивільні позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Під час судового розгляду 18.10.2019 ОСОБА_13 уточнила свої позовні вимоги. В остаточній редакції потерпілі просили стягнути:

ОСОБА_13 : солідарно з ТОВ «Торговий дім «Рантьє» і ОСОБА_5 на її користь 65532,90 грн. матеріальної шкоди та 1000000 грн. моральної шкоди, на користь неповнолітнього ОСОБА_18 1000000 грн. моральної шкоди (т.1,а.с.п.66-82,107-109);

ОСОБА_19 , ОСОБА_28 та ОСОБА_20 : з ОСОБА_5 по 200000 грн. моральної шкоди кожному; з ТОВ «Торговий дім «Рантьє» по 500000 грн. моральної шкоди кожному (т.1,а.с.п.48-53).

Вирішуючи цивільний позов потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_20 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6 від 03.03.2020 року ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2,а.с.п.35).

З копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_7 від 29.10.2021 року убачається, що ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (т.2,а.с.п.89).

За приписом п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво.

Враховуючи,що вказаніспірні правовідносинине допускаютьправонаступництва,суд вважає,що провадженняу справіза цивільнимпозовом ОСОБА_28 та ОСОБА_20 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 і ТОВ «Торговий дім Рантьє» підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Дослідивши надані потерпілими ОСОБА_29 та ОСОБА_19 , їх представниками докази на обґрунтування позовів, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 6 постанови від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також відповідно до роз`яснень, які містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями), за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

З копій договору оренди транспортних засобів № 21902 від 21.07.2017 року та акту приймання-передачі транспортного засобу убачається, що вантажний фургон ізотермічний-С «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ТОВ «М`ясокомбінат Дніпро», на момент ДПТ знаходився у строковому користуванні ТОВ «Дніпро» (т.1,а.к.п.204-205).

Відповідно до копії протоколу № 19-10/17 від 19.10.2017 року Загальних зборів учасників ТОВ «Дніпро» назву Товариства змінено на ТОВ «Торговий дімРантьє» (т.1,а.к.п.191-192).

Обвинувачений ОСОБА_7 , на час скоєння ДТП, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Торговий дім Рантьє» і виконував свої трудові обов`язки, про що свідчать копії наказу № 40-к від 15.05.2018 року про прийняття обвинуваченого на посаду водія, наказу № 3 від 06.09.2018 року про закріплення за ним вищевказаного вантажного автомобіля, Посадової інструкції водія транспортних засобів від 15.05.2018 року, подорожнього від 30.01.2019 року і товарно-транспортної накладної № 4039 від 30.01.2019 року (т.1,а.к.п.211-214;т.2,а.к.п.36).

З копії Полісу № АМ/9440244 убачається, що ТОВ «М`ясокомбінат Дніпро» щодо автомобіля «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 21.01.2019 року укладено з АТ «СГ «ТАС» (приватне) поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т.1,а.к.п.31).

Потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному і договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності підстав, передбачених статтею 1194 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 754/1114/15-ц.

Враховуючи викладене, посилання представника цивільного відповідача ОСОБА_30 і посилання у клопотанні директора ТОВ «Торговий дім «Рантьє» ОСОБА_31 про те, що у даному кримінальному провадженні у якості відповідача має бути залучене АТ «СГ «ТАС» (приватне), до якого потерпілі не заявляли позовних вимог, являються необґрунтованими, оскільки потерпілі вільно, на власний розсуд обирали спосіб здійснення свого права.

Таким чином, з урахуванням ч.1 ст.1172, ч.2 ст.1187 ЦК України, позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, відповідальність за завдану водієм ОСОБА_11 матеріальну та моральну шкоду несе саме ТОВ «Торговий дім «Рантьє».

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст.1201 ЦК України вбачається, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; предмети ритуальної приналежності - вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили; ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштування місця поховання.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши копії долучених чеків, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_32 у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню і з ТОВ «Торговий дім «Рантьє» на її користь слід стягнути 16856,58 грн.

Витрати, понесені потерпілою на придбання продуктів харчування та поминальних обідів, відшкодуванню не підлягають, оскільки не відносяться до витрат на поховання, що узгоджується з практикою Верховного Суду при розгляді аналогічних справ.

Вимоги потерпілої ОСОБА_32 у своїх і неповнолітнього сина інтересах про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Як роз`яснив Верховний суд у своїй Постанові від 20.02.2018 року по справі № 303/4076/15-к, згідно з чинним законодавством моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Окрім того, Верховний суд у своїй Постанові від 25.08.2020 року по справі № 372/3192/18 вказав, що сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення у справі STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007 року).

Виходячи з цих положень закону, судової практики та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних, емоційних, фізичних і моральних страждань потерпілих ОСОБА_13 та неповнолітнього ОСОБА_18 , які вони перенесли через загибель ОСОБА_10 , котрий був для них чоловіком і батьком відповідно, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що суми у розмірі по 500000 грн. кожному, є співрозмірними та компенсують завдану їм моральну шкоду.

З огляду на наведене, суд залишає поза увагою обґрунтування ТОВ «Торговий дім «Рантьє» про невизнання позовів, викладені у відзиві на позовну заяву і запереченні.

Враховуючи те, що під час судового провадження установлено, що потерпілий ОСОБА_19 не є особою, визначеною ч.2 ст.1186 ЦК України, якій відшкодовується моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, його позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 1144 грн., 1144 грн. і 1144 грн., що підтверджуються довідками експертної установи МВС України (т.1,а.к.п.227,237; т.2,а.к.п.12).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки.

Строк покарання обчислювати з 27 червня 2022 року.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_27 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і взяти його під варту в залі суду негайно.

Стягнути з ТОВ «Торговий дім «Рантьє» (р/р НОМЕР_8 у КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код ЄДРПОУ 31071616, ІПН 310716104308, адреса: 52441, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Новопокровка, вул. Верхня, 2):

- на користь потерпілої ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_9 ) 16856 (шістнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) 58 копійок у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 500000 (п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою;

-на користьнеповнолітнього ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_10 )500000(п`ятсоттисяч)гривень урахунок відшкодуванняморальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

У задоволенні позову потерпілої ОСОБА_13 від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_18 в іншій частині відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 і ТОВ «Торговий дім «Рантьє» - залишити без задоволення.

Провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_28 та ОСОБА_20 до обвинуваченого ОСОБА_5 і ТОВ «Торговий дім «Рантьє» про відшкодування моральної шкоди - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.

У рахуноквідшкодування витратна залученняекспертів стягнутиз обвинуваченого ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 )3432(тритисячі чотиристатридцять дві)гривні накористь держави(Р/р-UА828999980314090544000004457,ОКПО казначейства 37988155,ГУК уДніпропетровській обл./ОТГСлобожанське/24060300,Казначейство України(ЕАП),Код платежу-24060300,призначення платежу- за експертизи № 11/10.2/160 від 28.02.2019 року, № 11/10.4/161 від 13.03.2019 року та № 11/10.1/238 від 25.03.2019 року, проведені Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України).

Вантажний автомобілем «TATA LPT 613» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ТОВ «М`ясокомбінат Дніпро», і автомобіль «Citroen Berlingo» реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 є ТОВ Фірма «Кріогенсервіс», які відповідно до постанов старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_33 від 31.01.2019 року знаходяться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів на території ТОВ «Династія-Дніпро» по вул. Курсантській, 22 у м. Дніпрі по акту прийому-передачі від 01.02.2019 року, - після набрання вироком законної сили повернути у розпорядження власників (законних володільців).

Арешт на вказані транспорті засоби, накладений за ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2019 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1