Ухвала

від 19.06.2022 по справі 2-1858/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-1858/11

Провадження № 4-с/522/12/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса) Білик Ростислава Валерійовича, стягувач Акціонерне товариство «УкрСиббанк», заінтересована особа ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК»,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду знаходиться справа за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса) Білик Ростислава Валерійовича, стягувач Акціонерне товариство «УкрСиббанк», заінтересована особа ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК».

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справ повідомлялись належним чином.

Представник заявника звернулась до суду з заявою про розгляд справи за ії відсутності, просить скаргу задовольнити.

Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили, заперечення не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси выд 07.02.2011 року по цивільній справі № 2-1858/11 задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Кредитної спілки «Експерт-кредит», «Кредитної спілки «Добробут» про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

На виконання вказаного рішення були видані виконавчі листи.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2011 року скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси выд 07.02.2011 року по цивільній справі № 2-1858/11, а ухвалою того ж суду від 14.11.2012 року позов залишено без розгляду.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно від 10.12.2021, наявний запис про арешт нерухомого майна Боржника ОСОБА_1 , на підставі постанови, 26269862 Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Коземір О.С., В-7/481 від 20.06.2011 р.

Листом Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15 листопада 2021 року № 53927, яким повідомлено наступне:

На примусовому виконані перебував виконавчий лист № 2-1858 від 14.03.2011 року, виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 1294005,15 гривень ВП № 26269862.

Матеріали виконавчого провадження № 26269862 знищено, відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Підстави для зняття арешту з майна боржника, визначені вимогам ст.ст. 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст.74 Закону «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно донаказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби - "Строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Завершені виконавчі провадження в архів органу юстиції не передаються і підлягають знищенню відповідно до цього Порядку після закінчення строків їх зберігання.". Виконавче провадження N 27775331 з примусового виконання виконавчого листа N 2п-4505/11 від 14.06.201І року виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було завершено 29.02.2012 року, строк зберігання його завершено та воно знищено у відповідності до вимогнаказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 N 2274/5Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Таким чином, зняти арешт у позасудовому порядку неможливо, через відсутність в органах державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження, у якому здійснено накладення арешту, оскільки таке провадження закінчено і знищено.

У відповідності зіст. 41Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно доЗакону України від 17 липня 1997 року N 475/97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів N 2, 4. 7. та 11 до Конвенції". закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 16ЦК Україникожнаособа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зіст. 319ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321ЦК Україниправовласності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391ЦК Українивласникмайна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положенням ч. 1ст. 57Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно доч. 1ст. 50Закону України "Про виконавчепровадження" (вредакції від21.04.99 року)у разізакінчення виконавчогопровадження (крімнаправлення виконавчогодокумента заналежністю іншомуоргану державноївиконавчої служби, офіційного оприлюдненняповідомлення про визнання боржникабанкрутом івідкриття ліквідаційноїпроцедури, закінчення виконавчогопровадження зарішенням суду, винесеним упорядку забезпеченняпозову чивжиття запобіжнихзаходів, а такожкрім випадківнестягнення виконавчогозбору абовитрат, пов`язанихз організацієюта проведеннямвиконавчих дій),повернення виконавчогодокумента досуду абоіншого органу (посадовійособі),який йоговидав, арешт, накладений намайно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 447ЦПК України сторонивиконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положеннямстатей 57,58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1ст. 317ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Також відповідно до ч. 1 ст. 319ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до положеньст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 2 ст.77, ст.79ч. 1 ст.81 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене та враховуючи, що на даний час виконавче провадження № 26269862 завершене та знищене у зв`язку з закінченням строку зберігання, суд погоджується з доводами заявника про те, що такий арешт, на даний час з урахуванням відсутності підстав його застосування, порушує ії права як власника майна.

Згідно з ч. 2ст. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд вважає, що вимоги скаржника підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.447,448,449 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на діїголовного державноговиконавця ПершогоПриморського відділудержавної виконавчоїслужби ум.Одесі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїм.Одеса)Білик Ростислава Валерійовича, стягувач Акціонернетовариство «УкрСиббанк»,заінтересована особаПАТ «ДЕЛЬТАБАНК» задовольнити.

Визнати рішення головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Ростислава Валерійовича від 15.11.2021 №53927, яким повідомлено про відсутність підстав для розгляду заяви по суті та зняття арешту з майна ОСОБА_1 , що був накладений на підставі постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 20.06.2011 року по ВП 26269862 протиправним.

Зобов`язати Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винести постанову, якою зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження 11302017), підставою обтяження якого значено: постанова, 26269862.20.06.2011, перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Коземір О.С. В-7/481.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею. Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 27.06.2022 року.

Суддя Р.Д. Абухін

20.06.2022