Постанова

від 26.06.2022 по справі 296/10692/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/10692/21 Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Категорія 76 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі

справу №296/10692/21 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа: Первинна профспілкова організація Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через представника ОСОБА_2 ,

на ухвалу Корольовського районногосуду м.Житомиравід 28грудня 2021 року, яка постановлена під головуванням судді Рожкової О.С. у м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 , через представника адвоката Немировського Валерія Івановича, звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. Просить: визнати наказ Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 18 листопада 2021 року №181-к про звільнення ОСОБА_1 незаконним та скасувати його; поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря керівника відділу організаційної та господарської роботи Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та у відшкодування моральної шкоди - 26705,40 грн.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 28 грудня 2021 року позовну заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Немировським Валерієм Івановичем, повернуто особі, яка її подала.

ОСОБА_1 , не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, через представника адвоката Немировського В.І. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що із матеріалів справи чітко вбачається, що в ордері від 06 грудня 2021 року серії ЖТ №106056 в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога», дослівно зазначено: «У судах України, а також в інших державних органах, юридичних особах всіх форм власності, п.6 частина перша ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»». Висновок суду першої інстанції про те, що у адвоката Немировського В.І. відсутні повноваження на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 є надмірно формалізованим, оскільки в ордері міститься посилання на судові органи, що є достатнім для висновку про повноваження адвоката, як представника позивача. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2020 року в справі №460/1726/19, від 22 квітня 2021 року в справі №280/2788/20.

Від учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву особі, яка її подала, на підставі п.1 частини четвертої ст.185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що у зазначеному ордері у рядку «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: «у судах України, а також інших державних органах, юридичних особах всіх форм власності», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, саме в Корольовському районному суді м.Житомира. Відтак, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги позивачу в Корольовському районному суді м.Житомира. Позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися з висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 частини четвертої ст.185 ЦПК України позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява від імені ОСОБА_1 подана та підписана представником адвокатом Немировським В.І. На підтвердження повноважень до позовної заяви додано ордер від 06 грудня 2021 року серії ЖТ№106056 про надання правової допомоги: «У судах України, а також інших державних органах, юридичних особах всіх форм власності, п.6 ч.1 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»» (а.с.18).

Частиною 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За змістом статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі- рішення) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі- Положення).

Вказаним рішенням визнано таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, із змінами та доповненнями, крім Додатка №1 до Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, та пункту 18 Положення, які діють до 01 січня 2022 року. Також, дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.

Згідно з пунктами 5, 11, 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у редакції від 12 квітня 2019 року, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року №118, ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер, зокрема, містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвоюоргану розуміється як безпосередньо назваконкретного органутак іназва групиорганів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

,

Вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» на те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Подібний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року в справі №361/4347/17, від 03 серпня 2020 року в справі №428/3851/19, від 29 листопада 2021 року в справі №754/3233/20.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2019 року в справі №9901/847/18 зробив висновок, що вказівка у ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається в будь-яких судах України є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції суддів.

Окрім того, відповідно до п.12.8 Положення в ордері зазначаються обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.

Отже, у ордері на надання правової допомоги ОСОБА_1 від 06 грудня 2021 року серії ЖТ№106056 у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено: «У судах України, а також інших державних органах, юридичних особах всіх форм власності, п.6 ч.1 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»», що є цілком достатнім для наявності в адвоката Немировського В.І. повноважень для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 . Відомостей про обмеження повноважень адвоката Немировського В.І. на вчинення певних процесуальних дій від імені ОСОБА_1 в ордері не виписано, а тому підстав для повернення позовної заяви з посиланням на положення п.1 частини четвертої ст.185 ЦПК України не було.

Окрім того, при постановленні ухвали про повернення позовної заяви представнику позивача, суд першої інстанції застосував норми Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, із змінами та доповненнями, яке на час подання позовної заяви втратило чинність щодо реквізитів та було чинним саме щодо форми ордеру, а підстави повернення позовної заяви мотивовані судом першої інстанції виключно з реквізитів ордеру.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що недодержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали та безпідставного повернення позовної заяви представнику позивача.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до положень ст.379 ЦПК Україниухвала підлягає скасуванню з направленням справи до Корольовського районного суду м.Житомира для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367,368,374,379,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Корольовського районного судум.Житомиравід 28грудня 2021року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуюча Судді: