Рішення

від 20.02.2023 по справі 296/10692/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/10692/21

2/296/744/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2023 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:.

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача та третьої особи Поліщук Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Первинна профспілкова організація Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 20.12.2021 до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також позивач) до Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (далі також відповідач), в якій позивач просила:

(1) визнати наказ Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 17.11.2021 №181-к про звільнення ОСОБА_1 , незаконним та скасувати його;

(2) поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на роботі в Департаменті соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації з дати звільнення з посади секретаря керівника відділу організаційної та господарської роботи Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації;

(3) стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі та моральну шкоду в сумі 26 705,40 грн. та судові витрати.

1.2. Поданий позов обґрунтовувався тим, що з 05.10.2000 ОСОБА_3 працювала в Департаменті соціального захисту Житомирської обласної державної адміністрації, а 04.02.2013 переведена на посаду секретаря керівника організаційно-кадрової роботи. 18.11.2021 року наказом № 181-к позивача звільнено з посади, у зв`язку із скороченням посади секретаря керівника відділу організаційно-господарської роботи Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на підставі 4 частини 1 статті 36, пункту 1 статті 40, статей 43,44,83,116 КЗпП України.

1.3. Позивач вважає своє звільнення таким, що проведене з порушенням діючого законодавства, оскільки про наступне звільнення її було попереджено лише 18.11.2021, що суперечить ч.ч.1, 3 ст. 49-2 КЗпП України, в частині обов`язку роботодавця попередити про наступне вивільнення працівника персонально не пізніше ніж за два місяці; позивачу було запропоновано вакантну посаду секретаря Тетерівського дитячого будинку - інтернату Житомирської обласної ради, від якої вона була вимушена відмовитися з причин того, що запропонована посада з неповною ставкою і це суттєво зменшило б її заробітну плату, а також місце цієї роботи знаходиться на великій територіальній віддаленості від місця постійного проживання позивача, що не дає їй змоги з урахуванням фізичного стану щодня долати ці відстані та на додачу нести матеріальні трати на транспорт, інші ж посади, які відповідають кваліфікації позивача відповідачем не пропонувалися; звільнення відбулося з порушенням трудового законодавства в частині отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, так як відповідач у встановлений законом строк попереднього дозволу на звільнення позивача не отримував і позивача на розгляд відносно неї подання не було запрошено. Крім того, з 25.05.2021 по 01.07.2021 у відповідача діяв штатний розпис, згідно якого штатна чисельність працівників департаменту складає 40 штатних одиниць, а з 01.07.2021 відповідачем затверджено новий штатний розпис, згідно якого штатна численність працівників підприємства складає стільки ж штатних одиниць, при тому, що посада позивача скорочена.

1.5. Вважає, що її звільнення із займаної посади було проведено незаконно, оскільки: відбулося з порушенням вимог частини першої статті 43 КЗпП України за відсутності згоди первинної профспілкової організації, членом якої вона є; відбулося з порушенням частини другої статті 40 та частини третьої статті 49 КЗпП України, оскільки відповідачем запропоновано їй іншої роботи, у зв`язку з чим позивач просила поновити її на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

1.6. Зазначала, що у зв`язку з незаконними діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що були втрачені нормальні життєві зв`язки, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Окрім того позивач вимушена відновлювати свої права шляхом звернення до суду у зв`язку з чим витрачає свій власний час на пошуки адвоката та збір доказів в підтвердні своєї позиції.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 20.12.2021 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду цивільної справи №296/10692/21 визначено головуючого суддю - Рожкову О.С.

2.2. 28.12.2021 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.

2.3. 27.06.2022 постановою Житомирського апеляційного суду ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 28 грудня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.4. 25.07.2022 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. 18.08.2022 недоліки позовної заяви усунуті.

2.5. 22.08.2022 ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира відкрито провадження у цивільній справі №296/10692/21, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2.6. 12.10.2022 з Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку для його подання, яке задоволено протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 23.01.2023. У поданому відзиві відповідач зазначив, що вперше позивача було повідомлено про майбутнє звільнення 01.07.2021, від підписання якого остання відмовилась, про що складено акт про відмову, а 18.11.2021 позивача було повторно повідомлено про майбутнє звільнення. Відповідачем дотримано також дотримано у повному обсязі вимоги щодо отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а саме: 01.07.2021 т.в.о. директора Департаменту ОСОБА_8, звернувся з поданням № 3330/14 до голови первинної профспілкової організації ОСОБА_6, у якому просив надати згоду на скорочення посади секретаря керівника Департаменту - ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу засідання первинної профспілкової організації Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА від 02.11.2021 № 43 ухвалено погодити звільнення ОСОБА_1 . Зазначене погодження було наявне під час видання оспорюваного наказу, а тому свій обов`язок передбачений статтею 43 КЗПП відповідач виконав у повному обсязі. Позивач відмовилась від вказаної посади. Крім того, інших посад, які б відповідали кваліфікації відповідача у департаменті не було, у зв`язку з чим просив відмовити позивачу у задоволенні позову (а.с.85-131).

2.7. 02.11.2022 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що акт про відмову позивача від отримання попередження про майбутнє звільнення не може слугувати доказом, оскільки він підписаний виключно працівниками, що перебувають в трудових відносинах з відповідачем і які в силу своєї діяльності є залежними від нього. Також вказав, що штатний розпис, який ліг в підставу для звільнення позивача є незаконним, що підтверджується листом директора Департаменту фінансів Житомирської ОДА №3.3-24/2422/2-21 від 05.10.2021, з якого випливає, що штатний розпис Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОДА від 01.07.2021 року затверджений із порушеннями вимог постанови КМУ від 12.03.2005 року №179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» щодо недотримання вимог відносно кількості штатних одиниць у відділі організації та господарської роботи та фінансово-економічному відділі. Однак відповідачем цей лист було проігноровано і хоч він не є предметом даного спору, як зазначає відповідач, проте саме він призвів до порушень в тому числі й незаконного звільнення позивачки (а.с.136-146).

2.8. В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з викладених у ньому підстав, просили задовольнити.

2.9. Представник відповідача та третьої особи просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила, що 12.07.2023 на засіданні профспілкового комітету розглядалося подання Департаменті соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації щодо скорочення посади секретаря керівника відділу організаційної та господарської роботи., однак комітет не погодив таке скорочення, при цьому позивач була запрошена на засідання, з`явилася та надала свої пояснення. На повторному засіданні 02.11.2021 профспілковим комітетом розглянуто питання скорочення посади позивача та прийнято рішення про погодження скорочення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. З 05.10.2000 ОСОБА_1 працювала в Департаменті соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації з 04.02.2013 переведена на посаду секретаря керівника відділу організаційно- кадрової роботи, що підтверджується наказом № 19-к від 04.02.2013, який з 07.09.2015 перейменовано у відділ організаційно-кадрової та господарської роботи (а.с.60-62).

3.2. 26.09.2019 розпорядженням голови Житомирської ОДА №337 із доповненнями, внесеними розпорядженням голови ОДА від 22.04.2021, перейменовано юридичну особу Департамент праці, соціальної та сімейної політики Житомирської обласної державної адміністрації на Департамент соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації та затверджено граничну чисельність працівників Департаменту у кількості 40 штатних одиниць (а.с.100-107).

3.3. 01.07.2021 наказом т.в.о. директора Департаменту №107-к введено в дію штатний розпис на 2021 рік, яким передбачена штатна чисельність працівників Департаменту соціального захисту населення у кількості 40 працівників (а.с.108,109).

3.4. 01.07.2021 наказом директора Департаменту соціального захисту населення від року № 109-к на виконання зазначеного розпорядження створено комісію з розгляду питання щодо скорочення штатної чисельності працівників департаменту.

3.5. 01.07.2021 уповноваженими особами Департаменту складено акт про відмову секретаря керівника ОСОБА_1 із ознайомленням з повідомленням про скорочення її посади згідно з наказом Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОДА від 1 липня 2021 року № 108-К «Про введення в дію шатного розпису на 2021 рік» та попередження про наступне вивільнення секретаря керівника ОСОБА_1 (а.с.111,112).

3.6. 01.07.2021 т.в.о. директора Департаменту ОСОБА_4 , а 29.10.2021 директор Департаменту ОСОБА_5 , зверталися до голови первинної профспілкової організації ОСОБА_6 із поданнями про надання згоди на скорочення посади секретаря керівника Департаменту ОСОБА_1 , що підтверджується копіями подань №3330/14 та №4974/14 (а.с.113, 114).

3.7. 02.11.2021 первинною профспілковою організацією Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА ухвалено погодити звільнення ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом №43 засідання первинної профспілкової організації Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА (а.с.65).

3.8. 18.11.2021 ОСОБА_1 повторно повідомлено про наступне звільнення та запропоновано посаду секретаря Тетерівського дитячого будинку - інтернату Житомирської обласної ради, від якої вона відмовилася (а.с.64).

3.9. 18.11.2021 наказом № 181-к ОСОБА_1 звільнено з посади, у зв`язку із скороченням посади секретаря керівника відділу організаційно-господарської роботи Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на підставі 4 частини 1 статті 36, пункту 1 статті 40, статей 43,44,83,116 КЗпП України (а.с.63).

ІV. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Щодо наявності підстав звільнення позивача з підстав пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України

4.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

4.2. Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

4.3. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.02.2013 займала посаду секретаря керівника відділу організаційно кадрової роботи в Департаменті соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.

4.4. Наказом Департаменту соціального захисту населення №107-к від 01.07.2021 з 01.08.2021 введено в дію штатний розпис на 2021 рік, яким, зокрема, скорочено посаду секретаря керівника відділу організаційно-кадрової та господарської роботи.

4.5. Таким чином, судом встановлено факт зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників в Департаменті соціального захисту населення, зокрема, посади позивача, що підтверджуються розпорядженнями голови Житомирської ОДА № 337 від 26.09.2019 та № 226 від 22.04.2021, а також наказом директора Департаменту соціального захисту населення № 107- к від 01.07.2021, які стали підставою для скорочення штату. Вказані розпорядження та наказ не були скасовані чи визнані незаконними, за таких обставин вони є чинними.

Щодо дотримання роботодавцем вимог статті 43 КЗпП України.

4.6. Згідно з вимогами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

4.7. Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

4.8. Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

4.9. Частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

4.10. У постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-703цс15 викладена правова позиція, що суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

4.11. Так, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що за поданням т.в.о. директора Департаменту ОСОБА_8 від 01.07.2021 про надання згоди на скорочення посади секретаря керівника Департаменту ОСОБА_1 , згоду профспілкового комітету отримано не було. Засідання відбувалося із викликом ОСОБА_1 та за її участі.

4.12. 29.10.2021 директор Департаменту ОСОБА_5 повторно звернулася до голови первинної профспілкової організації ОСОБА_6 із поданням та 02.11.2021 на засіданні, що проходило без участі позивача, первинною профспілковою організацією Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА ухвалено погодити звільнення ОСОБА_1 .

4.13. Позивач пояснила, що викликалася на засідання профспілкового комітету за поданням відповідача від 01.07.2021, всі необхідні пояснення комітету надала, свої заперечення щодо скорочення її посади та майбутнього звільнення оголосила та комітет прийняв рішення не надавати згоди на її звільнення, оскільки не було набрано достатньої кількості голосів членів профспілкового комітету для надання такої згоди.

4.14. Таким чином, суд враховує, що хоча позивач і не була присутня на засіданні профспілкового комітету 02.11.2021 з повторного розгляду подання Департаменту від 29.10.2021, однак її права не були порушені, оскільки на першому засідання позивач свою думку з-приводу скорочення посади та майбутнього звільнення висловила, заперечення оголосила, знала про наявність попередження про скорочення та звільнення, тобто скористалася своїм правом, передбаченим статтею 43 КЗпП України.

4.15. Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що формальне не дотримання процедури розгляду повторного подання Департаменту від 02.11.2021 в частині його розгляду за відсутності позивача, не може бути підставою для визнання звільнення позивача цілком незаконним.

Щодо дотримання роботодавцем вимог частини другої статті 40, статті 49-2 КЗпП України.

4.16. Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених, зокрема у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

4.17. Частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

4.19. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

4.20. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.

4.21. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 було повідомлено про майбутнє звільнення 01.07.2021, однак від підписання попередження про наступне вивільнення секретаря керівника ОСОБА_1 відмовилася.

4.22. Суд враховує, що така відмова засвідчена членами комісії з розгляду питань щодо штатної чисельності працівників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та в акті про відмову із ознайомленням з наказом Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОДА від 01 липня 2021 року № 107-К «Про введення в дію шатного розпису на 2021 рік» та № 107-К «Про попередження про наступне вивільнення секретаря керівника ОСОБА_1 ».

4.23. При цьому, суд вважає, що зазначений акт є належним та допустимим доказом на підтвердження відмови позивача від ознайомлення з попередженням, а клопотань щодо допиту в судовому засіданні членів комісії, які склали акт, як свідків, чи про витребування доказів, позивач не заявляла. Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача про необхідність направлення на адресу її проживання попередження від 01.07.2021, оскільки жодних відомостей про відсутність позивача на робочому місці в цей день останньою суду надано не було.

4.24. Таким чином, дослідженими під час розгляду справи доказами спростовуються доводи ОСОБА_1 щодо невчасного попередження її про наступне вивільнення та повідомлення лише 18.11.2021 (у день звільнення).

4.25. Під час розгляду справи, судом встановлено, що в період з моменту попередження про звільнення та звільненням ОСОБА_1 у відповідача були наявні вакантні посади головного спеціаліста з питань персоналу, головного спеціаліста відділу організаційної та господарської роботи, заступника начальника відділу координації соціальної інтеграції осіб з інвалідністю, надання соціальних послуг та соціальної роботи Управління надання соціальних послуг, директора Департаменту соціального захисту населення.

4.26. Встановлено, що такі посади не мали бути запропоновані позивачу, оскільки вони не відповідали спеціальності та кваліфікації позивача, відносилися до посад державної служби, крім того, для призначення на ці посади необхідно мати вищу освіту.

4.27. Позивач не має вищої освіти, а її посада секретаря керівника відділу організаційної та господарської роботи департаменту праці, соціальної та сімейної політики облдержадміністрації не є посадою державної служби, а відноситься до посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування.

4.27. Саме у зв`язку із цим роботодавець запропонував позивачу іншу вакантну посаду - секретаря Тетерівського дитячого будинку - інтернату Житомирської обласної ради, від якої позивач відмовилася. Самі ж по собі доводи позивача щодо не запропонування їй інших абстрактних вакантних посад в Департаменті соціального захисту населення судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки позивачем не доведено, що посада, яку не було їй запропоновано реально могла бути нею зайнята, оскільки у протилежному випадку скасування наказу про звільнення лише з цих підстав буде необґрунтованим та свідчитиме про формалізм щодо тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України.

4.28. Таким чином, суд вважає, що відповідач виконав вимоги частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України під час звільнення позивача.

4.29. Отже, враховуючи встановлені під час розгляду обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про звільнення ОСОБА_1 та відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі в Департаменті соціального захисту населення. Вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного і моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як є похідними вимогами від вимог, в задоволенні яких відмовлено.

V. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

5.1. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі не розподіляються.

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

Департамент соціального захисту населення

Житомирської обласної державної адміністрації

місцезнаходження за адресою:

майдан ім. С.П.Корольова, буд.3/14

ЄДРПОУ 03192833

Третя особа:

Первинна профспілкова організація Департаменту праці та соціального

захисту населення Житомирської облдержадміністрації

місцезнаходження за адресою:

майдан ім. С.П.Корольова, буд.3/14

ЄДРПОУ 03192833

Cуддя О. С. Рожкова