Рішення

від 22.06.2022 по справі 916/232/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/232/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Швидкий О.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" про стягнення 137669,27 грн.

Встановив:

31.01.2022 р. Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" (далі АТ "ДТЕК Одеські електромережі", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" (далі ТОВ "ВІТ", відповідач) 137669,27 грн заборгованості, з яких 134381,52 грн заборгованості за недовраховану електричну енергію, 2812,81 грн пені та 474,94 грн 3% річних, нарахованих на підставі протоколу засідання комісії від 28.10.2021 р. № 11 по розгляду акту про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 р. позовній заяві АТ "ДТЕК Одеські електромережі" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/232/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2022 р. прийнято позовну заяву АТ "ДТЕК Одеські електромережі" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/232/22, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.03.2022 р.

23.02.2022 р. до Господарського суду Одеської області надійшов відзив ТОВ "ВІТ", в якому просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для відмови у задоволенні позову, відповідач, серед іншого посилається на те, що працівниками позивача складено акт про порушення, за яким встановлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме відсутність пломби з відбитками тавр ОСР, яка установлена на ЗКО (закритому комплексі обліку), який, в свою чергу, закриває доступ до дооблікового автоматичного вимикача та лічильника, однак із наданих позивачем документів не вбачається можливим встановити факт передачі саме відповідачу, чи особі наділеної відповідачем правом для отримання на збереження відповідної пломби; працівниками позивача не встановлено факту самовільного підключення до мережі електропостачання або зміни показників вимірювальних приладів; працівниками позивача не здійснено належним чином перевірку сумарної максимальної потужності струмоприймачів, що призвело до неправильного визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З огляду на вище викладене, головуючим суддею усвідомлюючи необхідність збереження найвищої соціальної цінності, якою в Україні є безпека, охорона життя та здоров`я громадян, які, в т.ч. представляють інтереси сторін у справі, під час впровадженого в Україні воєнного стану, 01.03.2022 р. знято справу № 916/232/22 з розгляду.

14.03.2022 р. Президентом України підписано Указ № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який підтримано Верховною Радою України. Воєнний стан продовжено в Україні до 26 квітня 2022 р.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 10 Закону України Про правовий режим воєнного стану встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Частиною 2 статті 2 ГПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Господарський суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2022 р. призначено розгляд справи на 03.05.2022 р.

Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

03.05.2022 р. АТ "ДТЕК Одеські електромережі" звернулось до Господарського суду Одеської області із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України та просить не розглядати справу без участі представника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.05.2022 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2022 р.

Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який підтримано Верховною Радою України.

24.05.2022 р. ТОВ "ВІТ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням на території України воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 р. відкладено розгляд справи на 23.06.2022 р.

В судове засідання 23.06.2022 р. представник відповідача не з`явився. 23.06.2022 р. від ТОВ "ВІТ" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (від представника, який представляв інтереси товариства) у зв`язку із введенням воєнного стану на території України та про перенесення розгляду справи для ознайомлення із матеріалами справи (від нового представника).

Враховуючи приписи частин 2 та 3 статті 80 та частини 1 статті 161 ГПК України, які передбачають, що позивач повинен подати докази разом із позовною заявою, а відповідач разом із відзивом на позовом; при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, приймаючи до уваги, що учасниками справи реалізовано право на викладення своїх вимог та заперечень відповідно у позові і відзиві, а також зважаючи на те, що господарський суд має дотримуватись принципу розумності строків розгляду справи, протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 р. відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про відкладення розгляду справи.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позовних вимог в повному об`ємі.

23.06.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

28.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (Постачальник, яким в подальшому змінено назву на АТ "ДТЕК Одеські електромережі") та ТОВ "ВІТ" (Споживач) укладено договір по постачання електричної енергії № 346, відповідно до розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком Акт розмежуванні: балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між Постачальником та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.

Відповідно до пункту 4.2.4 вищезазначеного договору Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться па його території, забезпечує їх охорону та збереження.

Договір підписано з боку Постачальника (позивача) начальником РЕМ Колодєєвим В.Г. з боку Споживача (відповідача) директором Федюком А.П. та скріплено печатками контрагентів.

28.08.2008 р. між Постачальником (Колодєєвим В.Г.) та Споживачем (Федюком А.П.) підписано перелік об`єктів споживача, відповідно до якого найменування площадки вимірювання електричної енергії АЗС, адреса площадки вимірювання с. Степове, № лічильника 0028727.

03.09.2008 р. між Постачальником та Споживачем підписано акт розмежування балансової вартості належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підписантами вказаного акту є Виговський М.Л. та Федюк А.П.

Відповідно до пункту 8 Графіку знаття показів засобів обліку електричної енергії від 06.02.2014 р., який є додатком № 2 до вищевказаного договору, найменування площадки вимірювання електричної енергії АЗС, адреса площадки вимірювання с. Степове, 61-км автошляху Одеса-Кишинів, № лічильника 0028727, дозволена потужність 15,0 кВт, режим роботи 24 години/30 днів у місяці. З боку Споживача Графіку знаття показів засобів обліку електричної енергії підписано ОСОБА_1

11.11.2015 р. ПАТ "Одесаобленерго" складено акт про пломбування № 4801, відповідно до якого на ТОВ "ВІТ", АЗС, с. Степове, у присутності представника споживача оператора Степко О.А., здійснено пломбування, зокрема наступного устаткування споживача на закритому комплексі обліку встановлено пломбу № С21757576РЕС. Причина пломбування технічна перевірка.

Викладене в акті підтверджено, вказані в акті пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийнято на збереження представником споживача Степко О.А.

Виданої ТОВ "ВІТ" на ім`я Степко О.А. довіреності або інших документів, які дозволяють встановити наявність трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ "ВІТ", позивачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, 11.11.2015 р. ПАТ "Одесаобленерго" складено акт технічної перевірки № 2328, який також підписано з боку Споживача (ТОВ "ВІТ") ОСОБА_2

30.11.2018 р. ТОВ "ВІТ" як Споживачем (а саме Глущаком О.Г.) підписано заяву-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (договору), розміщеного на сайті АТ "Одесаобленерго"… Приєднання споживача відбувається на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії № 346.

08.10.2021 р. представниками АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (інженер Вовк Р.О. та інженер Карпішин В.Ю.) в присутності представника ТОВ "ВІТ" (Хмельницький О.Б.) складно акт про порушення № 8014730 на об`єкті ТОВ "ВІТ" (АЗС), в якому зазначено про порушення пунктів 2.3.2,2.3.4,5.5.5 ПРРЕЕ, пунктів 5.16.18,5.16.19,6.4.2 ККО, що відповідає порушення пункту 8.4.2 ПРРЕЕ відсутність пломби з відбитками тавр ОСР, яка установлена на ЗКО (закритий комплекс обліку) та закриває доступ до дооблікового автоматичного вимикача та лічильника. Порушення продемонстровано представнику клієнта.

Зазначено про відсутність пломби ЗКО РЕС/21757576, засіб вимірювання 2007 р. в наявності не пошкоджений.

Зазначено про відсутність можливості перелічити всі струмоприймачі, дозволена потужність споживання відповідно до умов договору 15 кВт.

У пункті 11 акту зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 28.10.2021 р. о 10:00 за адресою…

Відповідно до зауваження до акту: 22.09.2021 р. енергетики знімали покази лічильника для подачі докладу, пломба була в наявності. Відсутність пломби пояснити не можемо.

Акт підписано представниками позивача (інженерами) та представника споживача (Хмельницький О.Б.).

До акту додано фотоматеріали.

Відповідно до протоколу засідання комісії від 28.10.2021 р. № 11 з розгляду акту про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730, прийнято рішення провести нарахування згідно із пунктом 8.4.2.2. та за формулою № 4 пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженою постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 із змінами і доповненнями. Потужність струмоприймачів 15 кВт. Тривалість роботи струмоприймачів протягом 24 год. Період нарахування з 08.04.2021 р. по 08.10.2021 р. Всього підлягає до сплати за необліковану електричну активну енергію 134381,52 грн за 29753 кВт*год.

Зазначено, що нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.

В акті представником Споживача зазначено про незгоду з розрахунком необлікованої енергії. Поза облікове використання електричної енергії не встановлено. Лічильник знаходить в загальнодоступному місці.

З протоколом ознайомлений 28.10.2021 р. представник споживача Глущак О.Г.

Додатком до протоколу зазначено розрахунок до акту порушень від 08.10.2021 р. № 8014730, розрахунок № 8014730 (суд на суму 134381,52 грн)…

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 постанови НКРЕКП від 06.11.2018 р. № 1345 видано Акціонерному товариству ОДЕСАОБЛЕНЕРГО (код ЄДРПОУ 00131713, яким змінено назву на АТ "ДТЕК Одеські електромережі") ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Одеської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності Акціонерного товариства ОДЕСАОБЛЕНЕРГО, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством)

На даний час, на підставі пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме АТ "ДТЕК Одеські Електромережі".

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. Згідно п.п.8.6.1 "Кодексу комерційного обліку", затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 311, зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Відповідно до пункту 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції від 18.08.2021 р., станом на момент складання акту про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730, далі ПРРЕЕ у відповідній редакції) у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Матеріали справи не містять звернення ТОВ "ВІТ" до АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" з письмовою заявою про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт, у той час як надана АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" заява-приєднання від 30.11.2018 р. свідчить про приєднання ТОВ "ВІТ" до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії № 346.

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний дотримуватися, зокрема, правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.

Згідно із пунктом 14 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження цілісності пломб.

Згідно із приписами підпунктом 20 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції від 20.03.2020 р., станом на момент складання акту про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730, далі ККО у відповідній редакції) засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) узагальнена назва засобів, що використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (ЗВТ, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до цього Кодексу.

Приписи пункту 5.5.1 ККО передбачають, що власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Відповідно до пункту 5.16.1 ККО з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують.

Положеннями пункту 5.16.2 ККО передбачено, що ЗВТ мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи.

При цьому пункт 5.16.15 ККО передбачає, що після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб`єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб`єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора.

Акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб (пункт 5.16.16 ККО).

Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування (пункт 5.16.17 ККО).

Несанкціоноване пошкодження або фальсифікація встановлених пломб та пломбувального матеріалу на ЗВТ та пристроях вузла обліку, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством (пункт 5.16.22 ККО).

Відповідно до пункту 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Підпунктом 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Як зазначено господарським судом, в матеріалах справи наявний акт про пломбування від 11.11.2015 р. № 4801, в якому зазначено про встановлення пломби на закритому комплексі обліку, про відсутність якого зазначено в акті про порушення від 08.10.2021 р. № 0814730, однак акт про пломбування складається у присутності власника енергоустановки або уповноваженого ним представника. Відповідний акт про пломбування, підписаний з боку власника енергоустановки в контексті наведених вище норм матеріального права є належним доказом прийняття на збереження відповідних пломб.

Викладене в акті про пломбування від 11.11.2015 р. № 4801 підтверджено, вказані в акті пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийнято на збереження представником споживача Степко О.А., однак звертаючись з позовом АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не представлено належних доказів, з яких можливо встановити уповноваження ТОВ "ВІТ" Степко О.А. як представника для взаємодії з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" або наявність між ТОВ "ВІТ" та Степко О.А. трудових взаємовідносин, відтак господарський суд позбавлений можливості встановлення факту передачі позивачем відповідачу на зберігання вказаних в акті про пломбування пломб.

Відповідно до пункту 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно із пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

З огляду на викладене, та враховуючи відсутність у господарського суду можливості встановлення факту передачі позивачем відповідачу на зберігання вказаних в акті про пломбування пломб, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки за відсутності належних доказів передачі відповідачу на зберігання відповідних пломб, акт про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730 складено без достатніх на те правових підстав, а відтак вказаний акт та протокол засідання комісії по розгляду акту про порушення складено всупереч приписам Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 та пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" про стягнення 137669,27 грн відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 28 червня 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут