Постанова

від 17.01.2023 по справі 916/232/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/232/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Лапчева Н.В., довіреність №99/2022 від 30.03.2022р.;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"

на рішення Господарського суду Одеської області від „23 червня 2022р., повний текст якого складено та підписано „28 червня 2022р.

у справі №916/232/22

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ"

про стягнення 137669,27 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022р. Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські Електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Одеські Електромережі") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" (далі ТОВ "ВІТ") в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 137 669,27 грн заборгованості за недораховану електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022р. у справі №916/232/22 залишено без змін.

28.11.2022 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшла заява на підставі ч.8 ст.129 ГПК України про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій останній просив стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 568, 60 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №916/232/22 розгляд відповідної заяви відповідача призначено на 17.01.2023 о 09:45 год.

В судовому засіданні 17.01.2023 представник позивача усно просив зменшити судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу до 1 000 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав клопотання щодо зменшення заявленої представником відповідача суми на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приймаючи до уваги те, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з позивача судові витрати за послуги з юридичного консультування та юридичного представництва у справі №916/232/22 (витрати на правничу допомогу) та надав відповідні докази, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18).

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача - адвокатом Холостенко А.В. до відзиву на апеляційну скаргу в якості доказів щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу додано:

- Копія ордеру на надання правничої (правової допомоги) серія ВН №1179907 від 30.08.2022

- Копія Договору про надання послуг з адвокатської діяльності № 9/2022 від 29.01.2022;

- Копії платіжного доручення №43 від 09.08.2022 на суму 36 568,60грн.

- Копія рахунку-фактури №15 від 04.08.2022.

З Договору про надання юридичних послуг та правової допомоги № 9/2022 від 29.01.2022 (далі Договір) вбачається, що його укладено між ТОВ "ВІТ" (далі Замовник) та Адвокатським бюро Андрія Холостенка в особі керуючого Холостенка Андрія Володимировича (далі Виконавець).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов`язується за завданням Замовника забезпечити надання послуг з адвокатської діяльності, а саме - Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва, а Замовник зобов`язується прийняти послуги від Виконавця та здійснити оплату Виконавцеві за надані послуги.

Відповідно до п.2.1 Договору Виконавець, на підставі звернення Замовника, приймає на себе зобов`язання з надання послуг з адвокатської діяльності, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності замовника, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів Замовника, як юридичної особи у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п.п. 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4 Договору).

Розділом 4 Договору визначено, що послуги, які надаються Виконавцем, Замовник оплачує в гривнях шляхом переказу відповідної суми. Загальна вартість послуг визначається рахунком та/або актом виконаних робіт або додатковою угодою. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Замовником акта наданих послуг. Співробітники Виконавця надають юридичну допомогу, передбачену умовами даного договору, Замовнику в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється час з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Виконавцем юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Замовнику Виконавцем факсимільним зв`язком електронною поштою або надсилається особисто. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Замовником, останній не надав Виконавцю письмові аргументовані заперечення на акт. За погодженням сторін Замовник сплачує Виконавцю авансом передплату та/або прогнозовану суму обов`язкових платежів та витрат на підставі рахунку. За результатами виконання завдання Виконавець складає акт, який надається Замовнику. У разі несплати Замовником таких платежів, Виконавець вважається звільненим від відповідальності за можливі негативні наслідки. Якщо виконавець сплатив обов`язкові платежі, поніс витрати за власний кошт для оперативного виконання завдання Замовника, Виконавець складає на підтвердження фактичних витрат Акт, який надається Замовнику, разом з розрахунком. Відшкодування обов`язкових платежів, понесених витрат проводиться Замовником протягом трьох днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до рахунку-фактури №15 від 04.08.2022 вбачається, що Постачальником - АБ Андрія Холостенка надано Отримувачу ТОВ «ВІТ» послуги з юридичного консультування та юридичного представництва у справі №916/232/22 (Південно-західний апеляційний господарський суд) на суму 36 568,60 грн.; призначення платежу: згідно Договору 9/2022 від 29.01.2022 та рахунка-фактури №15 від 04.08.2022 за надання послуг з адвокатської діяльності.

Таким чином, загальна вартість наданої правової допомоги склала 36 568,60 грн.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що вищевказані документи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи є заявлена сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, згідно зі ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Договору про надання послуг з адвокатської діяльності № 9/2022 від 29.01.2022, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Виконавцем юридичної допомоги і її вартість.

Разом з тим, представником відповідача не надано відповідного Акту на виконання умов договору про надання юридичних послуг з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що з наявних в матеріалах справи документів не вбачається доведеності та обґрунтованості понесення адвокатських витрат саме у заявленій відповідачем сумі. Крім того, зазначена сума адвокатських витрат є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг та доцільність наданих адвокатських послуг в суді апеляційної інстанції.

Суд при вирішенні питання щодо витрат на професійну правничу допомогу повинен виходити з критеріїв реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20.09.2022 у справі №912/423/20.

Приймаючи до уваги принципи співмірності, реальності та розумності судових витрат, враховуючи розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, а також усні заперечення позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу понесених позивачем в суді апеляційної інстанції та стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" 6 568,60 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" та стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 129, 233, 244 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" про ухвалення додаткового рішення по справі у справі №916/232/22 - задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 568,60 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання даної постанови із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови

складено та підписано 23.01.2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький