ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/232/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
на рішення Господарського суду Одеської області від „23" червня 2022р., повний текст якого складено та підписано „28" червня 2022р.
у справі №916/232/22
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ"
про стягнення 137669,27 грн.,
головуючий суддя - Гут С.Ф.
місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022р. Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські Електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Одеські Електромережі") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ" (далі ТОВ "ВІТ") в якому просило стягнути з відповідача на свою користь 137 669,27 грн заборгованості за недораховану електричну енергію.
Свої вимоги АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" обґрунтовує тим, що ТОВ "ВІТ" своїми діями порушило законодавство в галузі енергетики та умови договору про постачання електричної енергії, за порушення яких повинен сплатити на корить електропостачальної організації грошові кошти.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що за відсутності належних доказів передачі відповідачу на зберігання відповідних пломб, акт про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730 складено без достатніх на те правових підстав, а відтак вказаний акт та протокол засідання комісії по розгляду акту про порушення складено всупереч приписам Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Не погодившись із вказаними рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" з апеляційною скаргою в якій просить рішення від 23.06.2022 Господарського суду Одеської області по справі №916/232/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
На думку скаржника, рішення суду є таким, що прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та які суд визнав встановленими та неправильного застосування норм матеріального права.
За твердженням апелянта, відмова суду у задоволенні позовних вимог фактично мотивовано єдиною підставою, а саме - ат про пломбування приладів обліку (порушення полягало у відсутності пломб в закритому комплексі обліку) підписано особою/представником відповідача повноваження якої не підтверджені, тобто відсутні докази уповноваження споживача представляти інтереси перед позивачем, у тому числі щодо підписання відповідних документів. Й відповідно нібито Товариство мало надати такі документи разом з позовною заявою , а їх ненадання підстава сумніву щодо передачі приладу обліку з встановленими пломбами відповідачеві на зберігання.
Скаржник зауважує, що жодним нормативним актом у сфері електроенергетики чи інших нормативних актів не визначено обов`язок Товариства, як оператора системи розподілу, перевіряти повноваження споживача, вимагати будь-які документи, фіксувати їх, копіювати тощо. Товариство не наділено такими повноваженнями та не визначено таких його обов`язків. Не визначено також жодних механізмів чи вимог до процедури ідентифікації уповноважених осіб чи «уповноваженого представника споживача» чи підтвердження знаходження в трудових відносинах працівників тощо. Сам фак. Безперешкодного допуску особою до об`єкта споживача, електроустановок, представлення такої особи від імені споживача вже є свідченням, що дана особа є уповноваженою, не уповноважена особа не може забезпечити такий доступ. А акт пломбування і є тим належним доказом факту пломбування й передачі на збереження приладу обліку, пломб.
Крім того, скаржник окремо зазначає відносно судової практики касаційної інстанції в аналогічних ситуаціях (як щодо складення акту порушення, так і щодо пломбування приладів обліку, «вільного доступу» до приладів обліку тощо), зокрема, постанова Верховного суду від 17.02.2020 по справі №906/941/18, постанова Верховного Суду від 05.02.2020 по справі №927/179/18, постанова Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №914/2510/17, постанова Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №916/1385/17, постанова Верховного Суду від 12.03.2020 по справі №908/1891/17, постанова Верховного Суду від 06.02.2020 по справі №916/2504/18, постанова Вищого господарського суду України від 16.01.2017 по справі №909/1183/15, постанова Верховного Суду від 12.08.2020 по справі №908/1103/19.
Апелянт вказує, що дана судова практика не є вичерпною, є сталою, незмінною протягом тривалого часу відносно визначення поняття «уповноважений представник споживача» під час фіксування як актів порушень, так і складання технічних документів, інших обставин (відносно відсутності вини споживачів з огляду на загальнодоступність місць встановлення приладу обліку) тощо.
Судом першої інстанції вказаного враховано не було. Поряд з тим, відповідачем не надано жодних доказів, які б відповідали принципам належності та допустимості, та загалом обґрунтувань відносно фактичного його твердження про підписання не уповноваженою особою акту про пломбування, пояснень з приводу того, чому за увесь період часу не було жодних зауважень ані щодо укладеного Договору разом усією технічною документацією, ані відносно відсутності у споживача звернень/повідомлень щодо неналежного технічного стану приладів обліку, відсутності пломб, тощо. Суд у свою чергу «безумовно» погодився та прийняв таке необґрунтоване твердження відповідача, констатувавши «відсутність повноважень представника споживача на підписання акту пломбування» та «обов`язку позивача надати такі документи щодо повноважень представника відповідача до суду», без жодних мотивувань такого свого висновку. Фактично було порушено принципи змагальності у господарському судочинстві, не враховано обов`язку сторін доведення обставин на які вони посилаються та вимог щодо доказів, на яких таке доведення повинно ґрунтуватись.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено Акціонерному товариству "ДТЕК Одеські електромережі" строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 року у справі № 916/232/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" на рішення Господарського суду Одеської області від „23" червня 2022р. у справі №916/232/22. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 28.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (Постачальник, яким в подальшому змінено назву на АТ "ДТЕК Одеські електромережі") та ТОВ "ВІТ" (Споживач) укладено договір по постачання електричної енергії № 346, відповідно до розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Точка продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком Акт розмежуванні: балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між Постачальником та Споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до Договору.
Відповідно до пункту 4.2.4 вищезазначеного договору Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження.
Договір підписано з боку Постачальника (позивача) начальником РЕМ Колодєєвим В.Г. з боку Споживача (відповідача) директором ОСОБА_3 та скріплено печатками контрагентів.
28.08.2008 р. між Постачальником (Колодєєвим В.Г.) та Споживачем (ОСОБА_3) підписано перелік об`єктів споживача, відповідно до якого найменування площадки вимірювання електричної енергії АЗС, адреса площадки вимірювання с. Степове, № лічильника 0028727.
03.09.2008 р. між Постачальником та Споживачем підписано акт розмежування балансової вартості належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підписантами вказаного акту є ОСОБА_4. та ОСОБА_3.
Відповідно до пункту 8 Графіку знаття показів засобів обліку електричної енергії від 06.02.2014 р., який є додатком № 2 до вищевказаного договору, найменування площадки вимірювання електричної енергії АЗС, адреса площадки вимірювання с. Степове, 61-км автошляху Одеса-Кишинів, № лічильника 0028727, дозволена потужність 15,0 кВт, режим роботи 24 години/30 днів у місяці. З боку Споживача Графіку знаття показів засобів обліку електричної енергії підписано Глущаком О.Г.
11.11.2015 р. ПАТ "Одесаобленерго" складено акт про пломбування № 4801, відповідно до якого на ТОВ "ВІТ", АЗС, с. Степове, у присутності представника споживача оператора ОСОБА_2., здійснено пломбування, зокрема наступного устаткування споживача на закритому комплексі обліку встановлено пломбу № С21757576РЕС. Причина пломбування технічна перевірка.
Викладене в акті підтверджено, вказані в акті пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийнято на збереження представником споживача ОСОБА_2.
Судом також встановлено, що виданої ТОВ "ВІТ" на ім`я ОСОБА_2. довіреності або інших документів, які дозволяють встановити наявність трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ "ВІТ", позивачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, 11.11.2015 р. ПАТ "Одесаобленерго" складено акт технічної перевірки № 2328, який також підписано з боку Споживача (ТОВ "ВІТ") ОСОБА_2
30.11.2018 р. ТОВ "ВІТ" як Споживачем (а саме Глущаком О.Г.) підписано заяву-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (договору), розміщеного на сайті АТ "Одесаобленерго". Приєднання споживача відбувається на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії № 346.
08.10.2021 р. уповноваженими представниками АТ "ДТЕК Одеські електромережі" (інженер ОСОБА_5 та інженер ОСОБА_6.) в присутності представника ТОВ "ВІТ" (Хмельницький О.Б.) складно акт про порушення № 8014730 на об`єкті ТОВ "ВІТ" (АЗС), в якому зазначено про порушення пунктів 2.3.2,2.3.4,5.5.5 ПРРЕЕ, пунктів 5.16.18,5.16.19,6.4.2 ККО, що відповідає порушення пункту 8.4.2 ПРРЕЕ відсутність пломби з відбитками тавр ОСР, яка установлена на ЗКО (закритий комплекс обліку) та закриває доступ до дооблікового автоматичного вимикача та лічильника. Порушення продемонстровано представнику клієнта.
Зазначено про відсутність пломби ЗКО РЕС/21757576, засіб вимірювання 2007 р. в наявності не пошкоджений.
Зазначено про відсутність можливості перелічити всі струмоприймачі, дозволена потужність споживання відповідно до умов договору 15 кВт.
У пункті 11 акту зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 28.10.2021 р. о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Краснова 2а, каб. 109.
Відповідно до зауваження до акту: 22.09.2021 р. енергетики знімали покази лічильника для подачі докладу, пломба була в наявності. Відсутність пломби пояснити не можемо.
Акт підписано представниками позивача (інженерами) та представника споживача (Хмельницький О.Б.).
До акту додано фотоматеріали.
Відповідно до протоколу засідання комісії від 28.10.2021 р. № 11 з розгляду акту про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730, прийнято рішення провести нарахування згідно із пунктом 8.4.2.2. та за формулою № 4 пункту 8.4.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженою постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 із змінами і доповненнями. Потужність струмоприймачів 15 кВт. Тривалість роботи струмоприймачів протягом 24 год. Період нарахування з 08.04.2021 р. по 08.10.2021 р. Всього підлягає до сплати за необліковану електричну активну енергію 134381,52 грн за 29753 кВт*год.
Зазначено, що нарахована сума повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку.
В акті представником Споживача зазначено про незгоду з розрахунком необлікованої енергії. Поза облікове використання електричної енергії не встановлено. Лічильник знаходить в загальнодоступному місці. З протоколом ознайомлений 28.10.2021 р. представник споживача Глущак О.Г.
Додатком до протоколу зазначено розрахунок до акту порушень від 08.10.2021 р. № 8014730 на суму 134381,52 грн.
Також в зв`язку з тим, що відповідач належним чином не виконав договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості не облікованої електричної енергії, відповідачу була нарахована пеня за період з 30.11.2021 по 11.01.2021 у розмірі 2812,81 грн.
Несплата відповідачем, виставленого та підставі Акту про порушення та протоколу комісії з розгляду актів про порушення, рахунку стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду першої інстанції.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні у повному обсязі.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.
За положеннями ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов`язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо.
Частиною 3 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Згідно із приписами підпунктом 20 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (в редакції від 20.03.2020 р., станом на момент складання акту про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730, далі ККО у відповідній редакції) засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) узагальнена назва засобів, що використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (ЗВТ, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до цього Кодексу.
Приписи пункту 5.5.1 ККО передбачають, що власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Відповідно до пункту 5.16.1 ККО з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують.
Положеннями пункту 5.16.2 ККО передбачено, що ЗВТ мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи.
При цьому пункт 5.16.15 ККО передбачає, що після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб`єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб`єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора.
Акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб (пункт 5.16.16 ККО).
Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування (пункт 5.16.17 ККО).
Несанкціоноване пошкодження або фальсифікація встановлених пломб та пломбувального матеріалу на ЗВТ та пристроях вузла обліку, якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством (пункт 5.16.22 ККО).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до п. 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Обов`язки споживача електричної енергії наведені у пп. 5.5.5 п. 5 Правил, зокрема, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
У відповідності до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Згідно з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (п. 8.2.7 Правил).
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки (п. 8.4.2. Правил).
Наявними в матеріалах справи актом про пломбування від 11.11.2015 р. № 4801 підтверджується встановлення пломби на закритому комплексі обліку, про відсутність якого зазначено в акті про порушення від 08.10.2021 р. № 0814730, однак акт про пломбування складається у присутності власника енергоустановки або уповноваженого ним представника.
Відповідний акт про пломбування, підписаний з боку власника енергоустановки в контексті наведених вище норм матеріального права є належним доказом прийняття на збереження відповідних пломб.
Викладене в акті про пломбування від 11.11.2015 р. № 4801 підтверджено, вказані в акті пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийнято на збереження представником споживача ОСОБА_2., однак звертаючись з позовом АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не представлено належних доказів, з яких можливо встановити уповноваження ТОВ "ВІТ" ОСОБА_2. як представника для взаємодії з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" або наявність між ТОВ "ВІТ" та ОСОБА_2. трудових взаємовідносин, відтак колегія суддів погоджується з висновком суду, що встановлення факту передачі позивачем відповідачу на зберігання вказаних в акті про пломбування пломб неможливо.
Відповідно до пункту 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно із пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Враховуючи відсутність можливості встановлення факту передачі позивачем відповідачу на зберігання вказаних в акті про пломбування пломб, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки за відсутності належних доказів передачі відповідачу на зберігання відповідних пломб, акт про порушення від 08.10.2021 р. № 8014730 складено без достатніх на те правових підстав, а доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими та підлягають відхиленню.
Щодо посилання апелянта на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №906/941/18, постанова Верховного Суду від 05.02.2020 по справі №927/179/18, постанова Верховного Суду від 04.07.2018 по справі №914/2510/17, постанова Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №916/1385/17, постанова Верховного Суду від 12.03.2020 по справі №908/1891/17, постанова Верховного Суду від 06.02.2020 по справі №916/2504/18, постанова Вищого господарського суду України від 16.01.2017 по справі №909/1183/15, постанова Верховного Суду від 12.08.2020 по справі №908/1103/19, то вони колегією суддів відхиляються, оскільки висновки, які містяться в них стосуються осіб, які допустили представників постачальника на об`єкт для проведення перевірки, а не осіб, які передали на зберігання в акті про пломбування пломб.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Приймаючи дане рішення, суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 по справі №916/232/22 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржене рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 по справі №916/232/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-286 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022р. у справі №916/232/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
03.10.2022р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2022 |
Оприлюднено | 05.10.2022 |
Номер документу | 106580309 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні