Рішення

від 19.06.2022 по справі 620/1646/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/1646/22

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого суддіКлопота С.Л.,

за участю секретаряШевченко А.В.,

представника позивача Оліфір А.В.,

представника відповідача Левченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, Чернігівської обласної ради, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд Індастрі" про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, Чернігівської обласної ради, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд Індастрі" та просить:

1. Визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» за формою 3-гр, скасувати їх державну реєстрацію (номер об`єкта РДГВН У-18-24/1).

2. Визнати протиправним та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом-№ 4403 від 24.05.2018.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської обласної ради від 04.04.2019 «Про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування кварцових пісків родовита «Вершини» товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі».

4. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 07.03.2019 № 69 «Про видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» спеціального дозволу на видобування пісків кварцових родовища «Вершини» строком на 20 років щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» та спеціальний дозвіл на користування надрами від 28.09.2021 №6568, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ «Сенд Індастрі», на момент звернення до Державної служби геології та надр України, з заявою про державну реєстрацію попередньої геолого-економісної оцінки запасів пісків кварцових родовища «Вершина» за формою 3-гр, останне не мало спеціального дозволу на користування надрами та не мало статусу надрокористувача.

За таких підстав, вказана заяви була прийнята Державною службою геології та надр України на розгляд протиправно та державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснена ТОВ «Сенд Індастрі» є також протиправною.

Оскільки всі подальші рішення є похідними від вказаного вище рішення, вони також є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Сенд Індастрі» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Представники решти відповідачів подали до суду письмові пояснення, у яких проти задоволення позову заперечили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стосовно родовища пісків кварцових "Вершини" суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що протягом 1990-1992 рр. КГЕ "Укргеолбудм" проводились пошуки і попередня розвідка родовищ пісків для виробництва скла в Ріпкинському, Городнянському і Чернігівському районах Чернігівської області. За результатами пошукових робіт виділені перспективні ділянки: № 1 (розташована на відстані близько 1,5 км на північний схід від Папернянського родовища скляних пісків) і № 2 (на західній околиці с. Ваганичі). На засіданні ЦКЗ Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" розглянуті запаси скляних пісків ділянки № 1 у кількості 19380 тис. т, у т. ч. за категоріями (тис. т): Сі - 16396, Є 2 - 2984; ділянки № 2 у кількості 33048 тис. т категорії Сг (протокол ЦКЗ Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" від 29.12.1992 .№35).

Державна комісія України по запасах корисних копалин, що створена Указом Президента України в 1992 році, не затверджувала родовище як розвідане і підготовлене до розробки.

Зараз в Україні діє національна Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету міністрів України від 05.05.1997 № 432, (далі - Класифікація) та адаптована до Міжнародної Класифікації ООН. Відповідно до пункту 8 Класифікації - запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються певними рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду відповідно до таблиці (міститься в пункті 8 Класифікації).

Відповідно до пункту 27 Класифікації за результатами проведених робіт з дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) корисних копалин, які розробляються, здійснюється переведення попередньо розвіданих запасів у розвідані, підрахунок і облік додатково виявлених запасів.

На державну експертизу вперше подані підраховані станом на 01.01.2018 балансові запаси пісків кварцових загальнодержавного значення родовища "Вершини", що придатні для виробництва скловиробів, глазурі, емалей, сухих будівельних сумішей, тонкої кераміки, пилокварцу, як кварцовий формувальний пісок, для виготовлення зварювальних матеріалів спеціального й загального призначення, сировини для фільтрувальних матеріалів у водопостачанні, основи або компоненту абразивних матеріалів відповідно до вимог ДСТУ Б 8.2.7-131:2007 "Пісок кварцовий. Технічні умови" (марки ПК-050-П - ПК-250-П), в кількості 23083 тис. т за категорією Сг (код класу 122).

До Державної комісії України по запасах корисних копалин (дплі ДКЗ) звернулось ТОВ "Сенд Індастрі" щодо розгляду матеріалів звіту "Попередня геолого-економічна оцінка запасів ділянки "Вершини" в Городнянському районі Чернігівської області".

За результатами розгляду поданих матеріалів на засіданні колегії ДКЗ було прийнято рішення, зокрема: установлено параметри тимчасових кондицій для підрахунку запасів; апробовано балансові запаси пісків кварцових загальнодержавного значення родовища "Вершини".

Діяльність ДКЗ регламентується Положенням про ДКЗ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689 (далі - Положення про ДКЗ).

ДКЗ є установою, що провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

Головними завданнями ДКЗ є встановлення кондицій на мінеральну сировину для обчислення запасів корисних копалин у надрах; прийняття рішень щодо кількості, якості та ступеня вивченості запасів розвіданих родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до промислового освоєння (п. З Положення про ДКЗ).

В пункті 4 Положення про ДКЗ закріплено, що ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань проводить попередній розгляд матеріалів пошуків і розвідки родовищ корисних копалин на будь-якій стадії їх вивчення з метою надання допомоги виконавцям робіт; визначає достовірність виявлених запасів корисних копалин, промислове значення родовищ, доцільність проведення подальших геологорозвідувальних робіт.

Порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин регулюється відповідним Положенням, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Положення № 865). Метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є, зокрема створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища (п. З Положення № 865). Державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств (п. 5 Положення № 865).

Положенням № 865 визначається, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, що містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка, ГЕО).

Матеріали ГЕО містять у собі в т. ч. техніко-економічне обґрунтування кондицій (відповідно до стадії геологічного вивчення та ступеня підготовленості до промислового освоєння родовищ корисних копалин можуть встановлюватись попередні, тимчасові, постійні, оперативні, технологічні кондиції). Показники (параметри) тимчасових кондицій обґрунтовуються матеріалами щодо доцільності проведення подальшої розвідки родовища корисних копалин чи його ділянки, розглядаються та апробовуються ДКЗ або замовником геологорозвідувальних робіт.

Стосовно пункту 9 Положення № 865 суд зазначає, що цей пункт містить узагальнений перелік матеріалів ГЕО, що не можуть застосовуватись одночасно, з урахуванням різних стадій геологічної вивченості родовищ корисних копалин та їх особливостей (наприклад, зазначені "гірничо-геологічні умови залягання" не застосовуються для родовищ вуглеводнів, підземних вод, "системи переробки корисних копалин - застосовуються не для всіх видів корисних копалин), а "прогнозна економічна оцінка сумарного ефекту..." взагалі є фактично складовою матеріалів техніко-економічного обґрунтування кондицій, що передбачено Положенням про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах. Окрім того, відповідно до пункту 10 Положення № 865 вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ.

Стосовно посилання позивача на "документи, що засвідчують право на користування надрами", суд зазначає, що в законодавстві визначено наступне "право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу" (ст. 19 Кодексу України про надра).

Разом з тим, відповідно до пункту 28 Положення № 865 - надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акту про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432 (далі - Класифікація № 432), геолого-економічна оцінка ділянки надр - це періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні Показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки. Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) - обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації.

Геолого-економічна оцінка є видом робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, що підлягає реєстрації відповідно до ст. 39 Кодексу України про надра та п. 1.5 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2013 за № 1157/23689 (далі - Порядок реєстрації РДГВН).

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр (далі - Держгеонадра), яка:

-здійснює державну реєстрацію та веде облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр;

-видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами;

-здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, в тому числі наявністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр;

-організовує проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, а також інших геологічних матеріалів. ДКЗ діє при Держгеонадра (відповідно до розпорядження КМУ 31.08.2011 № 810-р ДКЗ передана до сфери управління Держгеонадр).

За норми Порядку реєстрації РДГВН, в редакції на момент прийняття оскаржуваного протоколу ДКЗ № 4403, державну реєстрацію РДГВН здійснює Держгеонадра (п. 1.3 Порядку реєстрації РДГВГН; пп. 6 п. 4 Положення про Держгеонадра).

У Порядку реєстрації РДГВН визначені підстави та документи для проведення реєстрації.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Порядку реєстрації РДГВН державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Дія Порядку реєстрації РДГВН регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Для цілей цього Порядку виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра.

Відповідно до статті 13 Кодексу про надра - користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра, яка здійснила реєстрацію. РДГВН, визначила доцільність проведення відповідних геологорозвідувальних робіт ТОВ "Сенд Індастрі" і доручила проведення геолого-економічної оцінки ДКЗ.

Пунктом 3.9 Порядку реєстрації РДГВН закріплено, що звітні матеріали про результати робіт, які виконані без державної реєстрації або не відповідають реєстраційним даним, не приймаються до розгляду ДКЗ.

Роботи та дослідження - зареєстровані Держгеонадра за № У-18-24/1 (форма 3-гр), що є офіційним свідченням про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт.

Реєстрація робіт та досліджень на ділянці продуктивних надр надає користувачу виключне право збирати і узагальнювати геологічну інформацію по цій ділянці надр і запобігає дублюванню таких робіт іншими суб`єктами господарювання протягом визначеного часу. Реєстрація робіт та досліджень на ділянці надр надає користувачу також право звертатись до ДКЗ для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин зареєстрованої ділянки надр і фактично є дорученням ДКЗ приймати такі звернення.

Протоколи засідання колегії ДКЗ передаються для розгляду й уведенню в дію до Держгеонадра, про що зазначається в постановляючій частині протоколу ДКЗ (в частині З протоколу).

Протоколи засідання колегії ДКЗ розглядаються та схвалюються на засіданні Робочої групи Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ, або відповідно до протоколу Робочої групи повертаються на доопрацювання.

Також, Робоча група Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ відповідно до звернень, зокрема, правоохоронних органів звертається до ДКЗ щодо надання пояснень або відкликає своє схвалення протоколів та повертає їх для розгляду ДКЗ доцільності скасування протоколу в разі виявлення порушень або обставин, які впливають на результати геолого-економічної оцінки. Рішення, прийняті на засіданні колегії ДКЗ (оформлені відповідними протоколами) щодо скасування рішення з розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки також направляються до Держгеонадра для розгляду та уведення в дію (схвалення).

Протокол ДКЗ № 4403 направлено до Держгеонадр для розгляду й уведення в дію (п. 3.8 протоколу). Робочою групою Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ протокол ДКЗ № 4403 був схвалений (уведений в дію). Рішення Робочої групи оформлено протоколом від 26.06.2018 № 81 (рішення знаходиться у відповідача-1).

Окрім зазначених вище нормативних актів, які регулюють право ДКЗ проводити апробацію, за наявності зареєстрованої форми 3-гр, суд звертає увагу на пункт 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615, чинного на момент прийняття оскаржуваного протоколу ДКЗ № 4403).

Відповідно до чинного, на момент подання товариством матеріалів звіту на державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин з метою апробації, підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615: "... Без проведення аукціону дозвіл надається у разі: ... видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу".

В п. 3.7. протоколу ДКЗ № 4403 викладена рекомендація "протягом 3 років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами опрацювати та подати на державну експертизу до ДКЗ матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів пісків кварцових родовища "Вершини".

З 1 січня 2019 року вступили в дію зміни до підпункту 1 пункту 8 Порядку: "... видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років з моменту надання дозволу; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промисловою розробкою родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу;".

Зазначене вище свідчить про те, що до 1 січня 2019 року (як і станом на 07.03.2019) відсутня обов`язкова вимога наявності спеціального дозволу при здійсненні апробації стосовно всіх корисних копалин. Законодавець висуває вимогу при здійсненні апробації наявності спеціального дозволу з геологічного вивчення у заявника лише нафтогазової галузі і з 1 січня 2019 року.

У обгрунтуванні позовних вимог заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури наводить редакцію п. 8 Постанови № 615, в редакції яка вже була не чинна станом на 07.03.2019.

Позиція позивача про те, що : "до спірних правовідносин не може бути застосована друга підстава... а саме, що стосується надання спеціального дозволу без проведення аукціону для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення...." не може братись до уваги, оскільки "друга підстава" станом на 07.03.2019 викладена в такій редакції "видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

З огляду на наведене вище, судом встановлено, що дії Державної служби геології та надр України щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» за формою 3-гр, номер об`єкта РДГВН У-18-24/1 є правомірними і це рішення скасуванню не підлягає.

З огляду на те, що правомірність решти оскаржуваних рішень, оскаржується лише у частині їх похідності від відповідного рішення Державної служби геології та надр України, у суду відсутні правові підстави для їх скасування.

Враховуючи вище викладене, в задоволенні адміністративного позову Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вул.Князя Чорного, 9, м.Чернігів,14000) до Державної служби геології та надр України (вул.Антона Цедика, 16, м.Київ, 03057), Чернігівської обласної ради (проспект Миру,43, м.Чернігів,14000), Державної комісії України по запасах корисних копалин (вул.Кутузова, 18/7, офіс 816 м.Київ, 01133), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд Індастрі" (вул. Білогубівка,1, с.Ваганичі, Городнянський район, Чернігівська область,15130) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправним та скасування наказу - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 29 червня 2022 року.

Суддя С.Л. Клопот