Постанова

від 03.10.2022 по справі 620/1646/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/1646/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Собківа Я.М., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Чернігівської обласної ради, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд Індастрі" про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ :

Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, Чернігівської обласної ради, Державної комісії України про: визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» за формою 3-гр, скасувати їх державну реєстрацію (номер об`єкта РДГВН У-18-24/1); визнання протиправним та скасування рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом-№ 4403 від 24.05.2018; визнання протиправним та скасування рішення Чернігівської обласної ради від 04.04.2019 «Про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування кварцових пісків родовища «Вершини» товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі»; визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 07.03.2019 № 69 «Про видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» спеціального дозволу на видобування пісків кварцових родовища «Вершини» строком на 20 років щодо надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» та спеціальний дозвіл на користування надрами від 28.09.2021 №6568, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенд Індастрі" у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Решта сторін до судового засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Державною комісією України по запасах корисних копалин було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сенд Індастрі" також було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому просило апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом 1990-1992 рр. КГЕ "Укргеолбудм" проводились пошуки і попередня розвідка родовищ пісків для виробництва скла в Ріпкинському, Городнянському і Чернігівському районах Чернігівської області. За результатами пошукових робіт виділені перспективні ділянки: № 1 (розташована на відстані близько 1,5 км на північний схід від Папернянського родовища скляних пісків) і № 2 (на західній околиці с. Ваганичі). На засіданні ЦКЗ Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" розглянуті запаси скляних пісків ділянки № 1 у кількості 19380 тис. т, у т. ч. за категоріями (тис. т): Сі - 16396, Є 2 - 2984; ділянки № 2 у кількості 33048 тис. т категорії Сг (протокол ЦКЗ Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" від 29.12.1992 .№35).

Державна комісія України по запасах корисних копалин, що створена Указом Президента України в 1992 році, не затверджувала родовище як розвідане і підготовлене до розробки.

Наразі в Україні діє національна Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету міністрів України від 05.05.1997 № 432, (далі - Класифікація) та адаптована до Міжнародної Класифікації ООН. Відповідно до пункту 8 Класифікації - запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються певними рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду відповідно до таблиці (міститься в пункті 8 Класифікації).

Відповідно до пункту 27 Класифікації за результатами проведених робіт з дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) корисних копалин, які розробляються, здійснюється переведення попередньо розвіданих запасів у розвідані, підрахунок і облік додатково виявлених запасів.

На державну експертизу вперше подані підраховані станом на 01.01.2018 балансові запаси пісків кварцових загальнодержавного значення родовища "Вершини", що придатні для виробництва скловиробів, глазурі, емалей, сухих будівельних сумішей, тонкої кераміки, пилокварцу, як кварцовий формувальний пісок, для виготовлення зварювальних матеріалів спеціального й загального призначення, сировини для фільтрувальних матеріалів у водопостачанні, основи або компоненту абразивних матеріалів відповідно до вимог ДСТУ Б 8.2.7-131:2007 "Пісок кварцовий. Технічні умови" (марки ПК-050-П - ПК-250-П), в кількості 23083 тис. т за категорією Сг (код класу 122).

До Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі ДКЗ) звернулось ТОВ "Сенд Індастрі" щодо розгляду матеріалів звіту "Попередня геолого-економічна оцінка запасів ділянки "Вершини" в Городнянському районі Чернігівської області".

За результатами розгляду поданих матеріалів на засіданні колегії ДКЗ було прийнято рішення, зокрема: установлено параметри тимчасових кондицій для підрахунку запасів; апробовано балансові запаси пісків кварцових загальнодержавного значення родовища "Вершини".

Позивач зазначив, що підставою для видачі ТОВ «Сенд Індастрі» спецдозволу поза аукціоном формально та безпідставно визначено пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, оскільки вказаний суб`єкт господарювання не здійснював екологічне вивчення надр за власні кошти.

Державною службою геології та надр України 25.01.2018 здійснено державну реєстрацію №24 робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, за фомрою 3-гр У-18-24/1, які планує провести ТОВ «Сенд Індастрі», а саме - попередню геолого-економічну оцінку запасів ділянки "Вершини" у Городянському районі Чернігівської області.

Позивач, вважаючи що державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) є протиправною та підлягає скасуванню, звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність Державної комісії України по запасах корисних копалин (надалі - ДКЗ) регламентується Положенням про ДКЗ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689 (далі - Положення про ДКЗ).

Державна комісія України по запасах корисних копалин є установою, що провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

Головними завданнями ДКЗ є встановлення кондицій на мінеральну сировину для обчислення запасів корисних копалин у надрах; прийняття рішень щодо кількості, якості та ступеня вивченості запасів розвіданих родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до промислового освоєння (п. 3 Положення про ДКЗ).

В пункті 4 Положення про ДКЗ закріплено, що ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань проводить попередній розгляд матеріалів пошуків і розвідки родовищ корисних копалин на будь-якій стадії їх вивчення з метою надання допомоги виконавцям робіт; визначає достовірність виявлених запасів корисних копалин, промислове значення родовищ, доцільність проведення подальших геологорозвідувальних робіт.

Порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин регулюється відповідним Положенням, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (далі - Положення № 865). Метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є, зокрема створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища (п. З Положення № 865). Державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств (п. 5 Положення № 865).

Положенням № 865 визначається, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, що містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка, ГЕО).

Матеріали ГЕО містять у собі в т. ч. техніко-економічне обґрунтування кондицій (відповідно до стадії геологічного вивчення та ступеня підготовленості до промислового освоєння родовищ корисних копалин можуть встановлюватись попередні, тимчасові, постійні, оперативні, технологічні кондиції). Показники (параметри) тимчасових кондицій обґрунтовуються матеріалами щодо доцільності проведення подальшої розвідки родовища корисних копалин чи його ділянки, розглядаються та апробовуються ДКЗ або замовником геологорозвідувальних робіт.

Стосовно пункту 9 Положення № 865 суд зазначає, що цей пункт містить узагальнений перелік матеріалів ГЕО, що не можуть застосовуватись одночасно, з урахуванням різних стадій геологічної вивченості родовищ корисних копалин та їх особливостей (наприклад, зазначені "гірничо-геологічні умови залягання" не застосовуються для родовищ вуглеводнів, підземних вод, "системи переробки корисних копалин - застосовуються не для всіх видів корисних копалин), а "прогнозна економічна оцінка сумарного ефекту..." взагалі є фактично складовою матеріалів техніко-економічного обґрунтування кондицій, що передбачено Положенням про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах. Окрім того, відповідно до пункту 10 Положення № 865 вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ.

Стосовно посилання позивача на "документи, що засвідчують право на користування надрами", суд зазначає, що в законодавстві визначено наступне "право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу" (ст. 19 Кодексу України про надра).

Разом з тим, відповідно до пункту 28 Положення № 865 - надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акту про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432 (далі - Класифікація № 432), геолого-економічна оцінка ділянки надр - це періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні Показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки. Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) - обґрунтування доцільності промислового освоєння родовища (покладу) корисних копалин та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації.

Геолого-економічна оцінка є видом робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, що підлягає реєстрації відповідно до ст. 39 Кодексу України про надра та п. 1.5 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 № 263, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2013 за № 1157/23689 (далі - Порядок реєстрації РДГВН).

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр (далі - Держгеонадра), яка:

-здійснює державну реєстрацію та веде облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр;

-видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами;

-здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, в тому числі наявністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр;

-організовує проведення державної експертизи та оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, а також інших геологічних матеріалів. ДКЗ діє при Держгеонадра (відповідно до розпорядження КМУ 31.08.2011 № 810-р ДКЗ передана до сфери управління Держгеонадр).

За нормами Порядку реєстрації РДГВН, в редакції на момент прийняття оскаржуваного протоколу ДКЗ № 4403, державну реєстрацію РДГВН здійснює Держгеонадра (п. 1.3 Порядку реєстрації РДГВГН; пп. 6 п. 4 Положення про Держгеонадра).

У Порядку реєстрації РДГВН визначені підстави та документи для проведення реєстрації.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Порядку реєстрації РДГВН державна реєстрація РДГВН - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

Дія Порядку реєстрації РДГВН регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Для цілей цього Порядку виконавцями РДГВН вважаються користувачі надр, визначені статтею 13 Кодексу України про надра.

Відповідно до статті 13 Кодексу про надра - користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра, яка здійснила реєстрацію. РДГВН, визначила доцільність проведення відповідних геологорозвідувальних робіт ТОВ "Сенд Індастрі" і доручила проведення геолого-економічної оцінки ДКЗ.

Пунктом 3.9 Порядку реєстрації РДГВН закріплено, що звітні матеріали про результати робіт, які виконані без державної реєстрації або не відповідають реєстраційним даним, не приймаються до розгляду ДКЗ.

Роботи та дослідження - зареєстровані Держгеонадра за № У-18-24/1 (форма 3-гр), що є офіційним свідченням про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт.

Реєстрація робіт та досліджень на ділянці продуктивних надр надає користувачу виключне право збирати і узагальнювати геологічну інформацію по цій ділянці надр і запобігає дублюванню таких робіт іншими суб`єктами господарювання протягом визначеного часу. Реєстрація робіт та досліджень на ділянці надр надає користувачу також право звертатись до ДКЗ для проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин зареєстрованої ділянки надр і фактично є дорученням ДКЗ приймати такі звернення.

Протоколи засідання колегії ДКЗ передаються для розгляду й уведенню в дію до Держгеонадра, про що зазначається в постановляючій частині протоколу ДКЗ (в частині З протоколу).

Протоколи засідання колегії ДКЗ розглядаються та схвалюються на засіданні Робочої групи Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ, або відповідно до протоколу Робочої групи повертаються на доопрацювання.

Також, Робоча група Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ відповідно до звернень, зокрема, правоохоронних органів звертається до ДКЗ щодо надання пояснень або відкликає своє схвалення протоколів та повертає їх для розгляду ДКЗ доцільності скасування протоколу в разі виявлення порушень або обставин, які впливають на результати геолого-економічної оцінки. Рішення, прийняті на засіданні колегії ДКЗ (оформлені відповідними протоколами) щодо скасування рішення з розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки також направляються до Держгеонадра для розгляду та уведення в дію (схвалення).

Протокол ДКЗ № 4403 направлено до Держгеонадр для розгляду й уведення в дію (п. 3.8 протоколу). Робочою групою Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ протокол ДКЗ № 4403 був схвалений (уведений в дію). Рішення Робочої групи оформлено протоколом від 26.06.2018 № 81.

Окрім зазначених вище нормативних актів, які регулюють право ДКЗ проводити апробацію, за наявності зареєстрованої форми 3-гр, суд звертає увагу на пункт 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615, чинного на момент прийняття оскаржуваного протоколу ДКЗ № 4403).

Відповідно до чинного, на момент подання товариством матеріалів звіту на державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин з метою апробації, підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу".

В п. 3.7. протоколу ДКЗ № 4403 викладена рекомендація "протягом 3 років з часу отримання спеціального дозволу на користування надрами опрацювати та подати на державну експертизу до ДКЗ матеріали детальної геолого-економічної оцінки запасів пісків кварцових родовища "Вершини".

З 1 січня 2019 року вступили в дію зміни до підпункту 1 пункту 8 Порядку № 615: "... видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років з моменту надання дозволу; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промисловою розробкою родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу;".

Зазначене вище свідчить про те, що до 1 січня 2019 року (як і станом на 07.03.2019) відсутня обов`язкова вимога наявності спеціального дозволу при здійсненні апробації стосовно всіх корисних копалин. Законодавець висуває вимогу при здійсненні апробації наявності спеціального дозволу з геологічного вивчення у заявника лише нафтогазової галузі і з 1 січня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури наводить редакцію п. 8 Постанови № 615, яка втратила чинність станом на 07.03.2019.

Беручи до уваги, що станом на 07.03.2019 підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 викладений в такій редакції "видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії Державної служби геології та надр України щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» за формою 3-гр, номер об`єкта РДГВН У-18-24/1 є правомірними, у зв`язку з чим означене рішення скасуванню не підлягає.

Зважаючи на те, що решта оскаржуваних рішень є похідними від вищевказаного рішення Державної служби геології та надр України, яке визнано судом правомірним, у суду відсутні правові підстави для їх скасування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правих підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Я.М.Собків

суддя В.В.Файдюк