Постанова

від 22.06.2022 по справі 450/1972/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 450/1972/20

провадження № 61-14705ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство «Сетам»,

треті особи: Пустомитівський районний відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів), Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасники справи за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідачі: Державне підприємство «Сетам», Пустомитівський районний відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів), ОСОБА_2 ,

третя особа - Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року у складі судді Мусієвського В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі ДП «Сетам»), треті особи: Пустомитівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Пустомитівський районний ВДВС ЗМУ Міністерства юстиції, Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - ПАТ «Креді Агріколь Банк»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування протоколу проведення електронних торгів.

Позов мотивований тим, що 13 березня 2020 року відбулися електронні торги щодо реалізації предмета іпотеки - земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га за адресою: АДРЕСА_1 , що належала Дрелінському на праві власності. За результатами торгів складений протокол №469734.

Про проведення торгів їй стало відомо у травні 2020 року.

Вважає вказаний протокол недійсним, оскільки електронні торги проведені з грубим порушенням норм закону. Так, на розгляді Пустомитівського районного суду Львівської області знаходився її позов про поділ майна, на підставі якого відкрито провадження у справі № 450/878/20. Крім того, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на згадану вище земельну ділянку.

З метою реалізації рішення про забезпечення позову вона звернулася до Пустомитівського РВ ДВС. Однак електронні торги пройшли без врахування наявності обтяження вказаного майна на підставі ухвали суду. Вважає, що у зв`язку з цим електронні торги проведені з порушенням вимог законодавства.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила:

скасувати протокол № 469734 проведення електронних торгів щодо реалізації предмету іпотеки - земельної ділянки площею 0,1054 га, кадастровий № 4623655500:01:001:0037, розташованої по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .

У жовтні 2020 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ДП «Сетам», Пустомитівського районного ВДВС ЗМУ Міністерства юстиції, ПАТ «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - АТ «Креді Агріколь Банк») про визнання недійсними електронних торгів та скасування результатів електронних торгів.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 набута 12 вересня 2003 року під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , а відтак є спільною сумісною власністю подружжя та належить йому та ОСОБА_1 в рівних частках.

Проведеними електронними торгами щодо реалізації вищезазначеної земельної ділянки порушено його право на частку у спільній сумісній власності подружжя на вказаний об`єкт.

Станом на час проведення торгів на об`єкт торгів був накладений арешт ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2020 року у справі № 450/878/20.

Відповідачем порушено процедуру підготовки та проведення електронних торгів, оскільки такі проведені всупереч вимогам ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2020 року, чим порушено його права та законні інтереси, як співвласника реалізованого нерухомого майна.

З наведених підстав просить визнати недійсними електронні торги від 13 березня 2020 року з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 , проведені ДП «Сетам»;

скасувати протокол проведення електронних торгів № 469734 від 13 березня 2020 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що твердження позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 про перебування вказаної земельної ділянки у спільній сумісній власності є таким, що спростовується наявними у справі доказами, а тому не може бути покладено в основу рішення про задоволенні позовних вимог.Обставини, якими позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 , мотивували свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження належності спірної земельної ділянки на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , чи їй на праві особистої приватної власності, тому реалізація спірної земельної ділянки на прилюдних торгах не порушує прав чи законних інтересів позивача, а відтак суд першої інстанції вірно відмовив у задоволені позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до ДП «Сетам», треті особи: Пустомитівський районний ВДВС Західного міжрегіонального управління МЮУ м. Львів, ПАТ «Креді Агріколь Банк» про скасування протоколу проведення електронних торгів та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували, що до моменту проведення торгів на розгляді Пустомитівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа про поділ майна подружжя, під час розгляду якої судом накладений арешт на спірне майно, в тому числі на земельну ділянку. Суди не врахували правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі №6-2677цс16, за якою підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки проведення торгів. В даному випадку було реалізовано майно, на яке в установленому порядку накладено арешт, тобто вказане майно було під забороною його реалізації в день проведення торгів, про що було відомо відповідачу в справі та представникам виконавчої служби, що свідчить про неправомірність проведення торгів.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2021 року АТ «Креді Агріколь Банк» подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 ні в позовній заяві, ні в апеляційній та касаційній скаргах не вказала, яким чином оспорюваний протокол торгів впливає на її права та обов`язки. Вона ніколи не була та не є власником земельної ділянки, яка була реалізована у рамках виконавчого провадження. Поділ майна подружжя не може використовуватись учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу. Крім того, виконавче провадження з виконання ухвали про забезпечення позову було відкрито 17 березня 2020 року. Отже арешт не міг бути накладений раніше, ніж відкрито виконавче провадження, тому торги, які відбулися 13 березня 2020 року мали місце до накладення арешту.

У листопаді 2021 року ДП «Сетам» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просили відмовити в задоволенні касаційної скарги, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що судами не можуть братися до уваги посилання позивача на дії державного виконавця, як на підставу для визнання торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади належить до компетенції суду, який видав виконавчий лист у межах скарги на дії державного виконавця.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 450/1972/20, витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2021 року матеріали цивільної справи № 450/1972/20 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження - суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16.

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 449218 ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1054 га, кадастровий № 4623655500:01:001:0037, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування земельної ділянки № 2247 від 12 вересня 2003 року.

13 березня 2020 року проведені електронні торги, під час яких відчужено на користь ОСОБА_2 предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,1054 га, кадастровий № 4623655500:01:001:0037, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 за 54851 грн.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє доводи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 21 січня 2022 року у справі № 461/1111/19 (провадження № 61-13312св21) зазначено, що «упункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Подібний за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)».

Встановивши відсутність порушення прав позивача ОСОБА_1 суди, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшли обґрунтованого висновку, про відмову в задоволенні її позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Згідно частини другої статті 410 ЦК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки Верховного Суду

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановіВерховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 21 січня 2022 року у справі № 461/1111/19 (провадження № 61-13312св21) не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, судові рішення в оскарженій частині без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування протоколу проведення електронних торгів залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук