Постанова

від 02.08.2021 по справі 450/1972/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/1972/20 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/929/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

Категорія:84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Симець В.І.

з участю: представника ПАТ Креді Агріколь Банк -

Ільків С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року ,-

ВСТАНОВИВ:

у липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державного підприємства Сетам , третіх осіб: Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Публічного акціонерного товариства Креді Агріколь Банк , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування протоколу проведення електронних торгів.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що при ознайомленні з матеріалами справи про поділ майна подружжя, їй стало відомо, що 13 березня 2020 року відбулися електронні торги щодо реалізації предмету іпотеки, а саме, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на праві власності, за результатами яких складено протокол № 469734, згідно якого переможцем торгів визнано ОСОБА_2 . Вважає, що протокол про проведення електронних торгів № 469734 від 13 березня 2020 року є недійсним, оскільки електронні торги були проведені з грубим порушенням норм закону. Зазначає, що у справі № 450/878/20 за її позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірне майно, в тому числі і на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_3 . На її думку відбулася реалізація майна, на яке у встановленому законом порядку було накладено арешт, відтак воно було під забороною реалізації в день проведення торгів, про що було відомо як ДП Сетам , так і представникам виконавчої служби, що, на думку позивача, свідчить про неправомірність проведення торгів. З наведених підстав просить скасувати протокол № 469734 проведення електронних торгів щодо реалізації предмету іпотеки - земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на праві власності.

У жовтні 2020 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до Державного підприємства Сетам , Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Публічного акціонерного товариства Креді Агріколь Банк , ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства Креді Агріколь Банк , про визнання недійсним електронних торгів та скасування результатів електронних торгів.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 набута 12 вересня 2003 року набута під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , а відтак є спільною сумісною власністю подружжя та належить йому та ОСОБА_1 в рівних частках. Стверджує, що проведеними електронними торгами щодо реалізації вищезазначеної земельної ділянки порушено його право на частку у спільній сумісній власності подружжя на вказаний об`єкт. Зазначає, що станом на час проведення торгів на об`єкт торгів був накладений арешт ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2020 року у справі № 450/878/20. Вказує, що відповідачем порушено процедуру підготовки та проведення електронних торгів, оскільки такі проведені всупереч вимогам ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2020 року, чим порушено його права та законні інтереси, як співвласника реалізованого нерухомого майна. З наведених підстав просить визнати недійсними електронні торги від 13 березня 2020 року з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 , проведені Державним підприємством Сетам та скасувати протокол проведення електронних торгів № 469734 від 13 березня 2020 року.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області, яку вона подала на виконання до Пустомитівського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в порядку забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1054 га, кадастровий номер 4623655500:01:001:0037 за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з організатором щодо реалізації арештованого майна, в тому числі надсилання документів та повідомлень здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Наголошує, що судом не враховано, що реалізовано майно, на яке у встановленому законом порядку було накладено арешт, відтак воно було під забороною реалізації в день проведення торгів, про що було відомо як ДП Сетам , так і представникам виконавчої служби, що, на думку апелянта, свідчить про неправомірність проведення торгів. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

В день судового засідання, 02.08.2021 року, ОСОБА_1 подала клопотання про відкладення розгляду справи на інше число, у зв`язку з перебуванням адвоката у відпустці та неможливістю прибути до суду, однак доказів на підтвердження перебування адвоката у відпустці суду апеляційної інстанції не надала, і особисто в судове засідання також не з`явилася, а відтак колегія суддів, враховуючи зазначені обставини, думку представника ПАТ Креді Агріколь Банк Ільків С.М., дійшла висновку про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , її адвоката, інших учасників процесу, які належним чином повідомлені про судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника ПАТ Креді Агріколь Банк Ільків С.М. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1- 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.( ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Рішення суду ОСОБА_3 не оскаржується, а відтак його законність та обгрунтованість в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що судовому захисту підлягає лише порушене право чи законний інтерес, а позивачка, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не довела належними та допустимими доказами порушення її прав чи законних інтересів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

З протоколу № 469734 проведення електронних торгів вбачається, що 13 березня 2020 року були проведені електронні торги, переможцем яких став ОСОБА_2 , на користь якого відчужено предмет іпотеки, а саме, земельну ділянку площею 0,1054 га, кадастровий № 4623655500:01:001:0037, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , за 54851 грн.

Позивачка ОСОБА_1 та третя особа у справі, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 , стверджували про те, що вказана вище земельна ділянка перебувала у їх спільній сумісній власності подружжя, оскільки набута останнім за час перебування у шлюбі.

З приводу визнання спірної земельної ділянки спільним сумісним майном подружжя, ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про поділ майна подружжя, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2020 року у справі № 450/878/20 було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Крім того, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 березня 2020 року у справі № 450/878/20 за заявою позивача вжито заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту, зокрема на вищезгадану земельну ділянку.

Ухвалою суду від 18 травня 2020 року вказані заходи забезпечення позову були скасовані.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 450/878/20 позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду, у зв`язку з її повторною неявкою в судове засідання без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції вірно зазначив, що подання ОСОБА_1 позову про поділ майна подружжя, а також вжиття судом заходів забезпечення цього позову, не створило жодних реальних правових наслідків для сторін та інших заінтересованих осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 449218 ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1054 га, кадастровий № 4623655500:01:001:0037, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування земельної ділянки № 2247 від 12 вересня 2003 року.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки вказана земельна ділянка хоч і набута ОСОБА_3 під час шлюбу, однак на підставі договору дарування, така є його особистою приватною власністю.

Твердження позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_3 , про перебування вказаної земельної ділянки у спільній сумісній власності є таким, що спростовується наявними у справі доказами.

Окрім цього, п. 1.3 договору іпотеки від 22 травня 2007 року стверджується, що предмет іпотеки, зокрема вищезгадана земельна ділянка, належить ОСОБА_3 .

Суд наголошує, що договором за ст. 626 ЦК України є договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Учасниками судового розгляду не спростовуються положення вищезгаданого договору іпотеки, ними не подано доказів про визнання такого недійсним, неукладеним тощо, з огляду на що він є правомірний, а обставини, викладені у нього, є достовірними.

В постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зазначається, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визначення прилюдних торгів недійсними.

Позивачка ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалася на те, що проведенням торгів порушується її право на земельну ділянку площею 0,1054 га, кадастровий № 4623655500:01:001:0037, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яку, як встановлено судом, ОСОБА_3 дійсно набув під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , однак на підставі договору дарування земельної ділянки № 2247 від 12 вересня 2003 року, і така, як вірно встановлено судом першої інстанції, є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 не має прав на спірну земельну ділянку, а відтак її права та інтереси щодо спірної земельної ділянки не можуть бути порушеними та підлягати судовому захисту.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Оскільки судовому захисту підлягає лише порушене, не визнане право чи законний інтерес, а позивачка, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження належності спірної земельної ділянки на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , чи на праві її особистої приватної власності, то реалізація спірної земельної ділянки на прилюдних торгах не порушує прав чи законних інтересів позивачки, а відтак суд першої інстанції вірно відмовив у задоволені позову ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови .

Повний текст постанови складено 05.08.2021 року.

Головуючий: Шеремета Н. О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.