Ухвала

від 28.06.2022 по справі 202/34801/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 червня 2022 року

м. Київ

справа № 202/34801/13

провадження № 61-70св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Іна Миколаївна, Шоста дніпровська нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2021 року у складі судді Бєльченко Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсною довіреність, укладену від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчену Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Є. В. 26 квітня 2010 року, зареєстровану за номером 2144.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що вибуття нерухомого майна у володіння ОСОБА_4 стало можливим у зв`язку з тим, що 26 квітня 2010 року відбулось посвідчення довіреності на розпорядження майном на ім`я ОСОБА_2 , в той час як ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто посвідчена через тринадцять днів після смерті останнього, яка в подальшому стала підставою для відчуження від імені померлого ОСОБА_5 квартири на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу відчужила квартиру ОСОБА_4 , що не відповідало внутрішній волі померлого, та не є результатом його вільного волевиявлення в розумінні статті 203 ЦК України, оскільки жодних вольових дій щодо відчуження спірної квартири власник не здійснював, а тому з огляду на положення статті 388 ЦК України наявні правові підстави для витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , яка будучи спадкоємцем, вчинила всі необхідні дії для прийняття спадщини після смерті чоловіка.

У січні 2022 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами залишено поза увагою, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірної квартири, а тому не може бути витребувана на підставі положень статті 388 ЦК України. На момент придбання спірного майна, він мав усі підстави вважати, що такий договір є законним та розраховувати на певний стан речей, тобто правомірно очікував, що ОСОБА_3 відчужуючи йому нерухоме майно має право ним розпоряджатися, а він після отримання цього майна матиме змогу мирно ним володіти.

Судом застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 13 листопада 2020 року у справі № 645/4220/16-ц, від 14 липня 2021 року у справі № 522/14452/15-ц. Також, підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає пункти 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд перевірив законність і обґрунтованість судового рішення лише цій в частині, тому з урахуванням вимог статті 400 ЦПК України оскаржувані судові рішення в частині визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 права власності на спірну квартиру не є предметом касаційного оскарження.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Підстави для виклику сторін відсутні.

За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Яковлева Іна Миколаївна, Шоста дніпровська нотаріальна контора, про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі-продажу квартири, витребування майна та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року призначити до судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська