Рішення

від 21.06.2022 по справі 396/3/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/3/21

Провадження № 2/392/116/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №396/3/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ГУНП в Кіровоградській області Іванця Д.М.,

представника відповідача Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги - Шеремет С.М.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками незаконних дій дільничного інспектора поліції Новоукраїнського ВП в Кіровоградській області 15.04.2020 року відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП. Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2020 року у справі №396/630/20 йому залучено захисника до участі у розгляді даної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, повідомлено керівника Новоукраїнського бюро правової допомоги, зобов`язано призначити йому адвоката для здійснення захисту за призначенням та повідомлено про необхідність його прибуття о 13.15 год. 01 липня 2020 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області. Проте адвокат до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області у справі №396/630/20 не з`явився, що є порушенням керівника Новоукраїнського бюро правової допомоги права позивача на належний захист захисником ст.ст. 1,8,9,19,55,59 Конституції України, та суддею Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіною Аллою Анатоліївною, яка не здійснила контроль за виконанням зазначеної постанови ст..129-1 Конституції України. Вказує, що зазначені вище правопорушення 06.08.2020 року призвели до закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. В подальшому за апеляційною скаргою ОСОБА_3 постановою Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області №396/630/20, провадження №33/4809/320/20 від 23.12.2020 року, адміністративну справу відносно нього ( ОСОБА_1 ) було закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що незаконними діями дільничного інспектора офіцера поліції Новоукраїнського ВП у Кіровоградській області В.Зінченка, що є працівником юридичної особи код ЄРДПОУ 40108709 «ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛЦІЇ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ», керівника Новоукраїнського бюро правової допомоги, яке є структурним підрозділом юридичної особи код ЄРДПОУ39757607 з назвою «ГОЛОВАНІВСЬКИЙ МІСЦЕВИЙ ЦЕНТР З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» та ОСОБА_4 , яка працює суддею в інтересах юридичної особи - код ЄРДПОУ 02896974 з назвою НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ, призвели до порушення нормальних життєвих звичаїв позивача, погіршення відносин з друзями, знайомими та іншими людьми, призвели до відриву від звичайних справ, до погіршення стану здоров`я загострення виразки 12-палої кишки, погіршення нормального сну, тривоги, душевного хвилювання та болю, тобто позивачу, на його думку, завдано моральної шкоди, пов`язаної з незаконним пред`явленням йому обвинувачення за ст.173 КУпАП, яку позивач оцінює в розмірі 250000 грн.

Таким чином, позивач вважає, що провина дільничного інспектора Новоукраїнського ВП у Кіровоградській області полягає у порушенні складання адміністративного протоколу, незаконному збиранні, зберіганні, обробки інформації про нього та його життя та незаконному створенні умов з метою притягнути його до адміністративної відповідальності та складає 33,3 % від загальної суми вимоги про відшкодування шкоди.

Провина керівника Новоукраїнського бюро правової допомоги, на думку позивача, полягає у тому, що вона свідомо та умисно ігнорувала та не виконувала рішення суду постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2020 року, що складає 33,3 % від загальної суми вимоги про відшкодування шкоди.

Провина ОСОБА_4 , яка працює суддею в інтересах юридичної особи Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області, на думку позивача, полягає в тому, що вона як суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, своїм халатним відношенням до своїх обов`язків, що є ознакою бездіяльності, не здійснила відповідно до статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення від 12.06.2020 року у справі №396/630/20, затягнула розгляд справи №396/630/20, та як наслідок 06.08.2020 року постановила рішення, яке Кропивницьким апеляційним судом 23.12.2020 скасоване як незаконне та протиправне та складає 33,4 % від загальної суми вимоги про відшкодування шкоди.

Крім того, позивач вказав, що працює правозахисником та для нього авторитет людини правозахисника має велике значення, а внаслідок незаконних дій відповідачів, втратив повагу з боку громадян та заробіток, за рахунок якого утримував родину

У позовній заяві позивач посилається на ст.ст.1-4, 12-13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», Постанову Верховноїради України провведення вдію ЗаконуУкраїни «Пропорядок відшкодуванняшкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів дізнання,попереднього слідства,прокуратури ісуду,положення прозастосування ЗаконуУкраїни «Пропорядок відшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів дізнання,попереднього слідства,прокуратури ісуду»,статтю 3Закону УкраїниОснови законодавстваУкраїни проохорону здоров`я,П.13ч.2ст.3Закону України« Просудовий збір»,ст.ст.1167,1168,1172,1173,1174,1175,1176,1177,1190,1195,1202,1205,1208ЦК України,постанову ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 01.11.1996року «Прозастосування КонституціїУкраїни приздійсненні правосуддя»,ст.ст.1,3-9,19-25,27-28,32,34,38,40,43,46,48,55-64,68,116,119,124,125,129,129-1,130,140-143,154-161,Конституції України,Міжнародні договоризгоду наобов`язковість якихнадано ВерховноюРадою України та просить суд стягнути за рахунок державного бюджету України на його користь в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 250000 грн. шляхом зарахування на рахунок позивача за наданими реквізитами.

Ухвалою судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01.02.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.04.2021 року визначено підсудність цивільної справи ЄУН №396/3/21 за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - Маловисківському районному суду Кіровоградської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 року вказану справу передано судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердіновій А.В. для розгляду.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2021 року заяву ОСОБА_1 про направлення справи №396/3/21 до Знам`янського районного суду Кіровоградської області за його місцем проживання залишено без задоволення.

Ухвалою Маловисківськогорайонного судуКіровоградської областівід 13.10.2021року матеріали цивільноїсправи запозовом ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди передано до канцелярії Маловисківського районного суду Кіровоградської області з метою визначення судді у порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України для розгляду заяви позивача про відвід.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.10.2021 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бадердінової А.В. по справі №396/3/21.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від розгляду цивільної справи №396/3/21.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.11.2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про витребування доказів.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.12.2021 року залишено без задоволення клопотання позивача про постановлення окремої ухвали у цивільній справі №396/3/21.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2022 року залишено без задоволення клопотання відповідача Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2022 року залишено без задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у цивільній справі №396/3/21.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22.06.2022 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог позивача ОСОБА_1 до відповідача Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області про відшкодування моральної шкоди.

Представником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Іванцем Д. подано відзив, зареєстрований судом 12.02.2021 року за вх. №612/21, в якому останній зазначив, що Законом України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів дізнання,попереднього слідства,прокуратури ісуду»,на нормиякого посилаєтьсяпозивач упозові, визначений вичерпний перелік підстав за якими здійснюється відшкодування моральної шкоди. В той же час спірні правовідносини, що стали предметом та підставами для позову вказаний Закон не охоплює. Тобто складання адміністративного протоколу і подальше його скасування та закриття провадження на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не є підставою для відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Як вбачається з матеріалів справи до позивача незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу не здійснювалося, відповідні судові рішення, які б прямо вказували на незаконність дій відповідача, позивачем до суду не надано.

Крім того, позивач зазначаючи про незаконність та неправомірність дій поліцейського жодними належними доказами таку незаконність, неправомірність чи бездіяльність не підтверджує, а його доводи базуються лише на власному переконанні. Безумовною підставою для відшкодування шкоди є саме наявне рішення суду в якому встановлено незаконність, протиправність дій або рішень.

Умовою застосування судом цивільно правової відповідальності в даних правовідносинах (предметі спору), яка поширюється на не договірні зобов`язання, що виникають із правопорушень (делікатні) правовідносини, є встановлення факту неправомірності рішення, дії чи бездіяльності службової або посадової особи зазначених органів.

На підтвердження своїх доводів, позивач не надає жодних розрахунків та доказів, які б вказували на те, в чому ж полягає спричинена моральна шкода, а також наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача/ органи досудового слідства/,(наприклад медичні картки, епікризи, аналізи, психіатричні експертизи, звернення і рекомендації лікарів та інше) і вини останнього в її заподіяні.

Представник Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 подав відзив, зареєстрований судом 19.11.2021 року за вх. №695/21, в якому зазначили, що Голованівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги було отримано і опрацьовано постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2020 року про доручення керівнику відділу «Новоукраїнське бюро правової допомоги» місцевого центру призначення адвоката для здійснення захисту ОСОБА_1 за призначенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. За результатами опрацювання було встановлено наступне: перелік суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу визначено ЗУ «Про безоплатну правову допомогу», таким суб`єктам забезпечується участь адвоката за рахунок коштів Державного бюджету України. Даним Законом не визначено таку категорію суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу як особи, щодо яких розглядаються справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Призначення адвоката за постановою слідчого, прокурора, ухвалою слідчого судді чи суду чинним ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» та КПК України передбачено лише в кримінальних провадженнях: підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим.

Кодексом України про адміністративні правопорушення ухвалення постанов щодо призначення адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги не передбачено.

Виконання постанови суду в даному випадку призведе до необґрунтованого та неналежного використання бюджетних коштів. За незаконне та неналежне використання бюджетних коштів передбачена відповідальність законодавством України. Таким чином, відповідач був позбавлений законної можливості виконати постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2020 року. Позивачу в письмовій формі листом було роз`яснено, що для отримання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах необхідно звернутися особисто або через представника до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги» та надати необхідний перелік документів для підтвердження належності до категорії осіб, які мають право на отримання безоплатної правової допомоги. Проте відповідач даним правом не скористався. Про неможливість виконання постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області листом було повідомлено суддю Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіну А.

Позивачем у позовній заяві не доведені обставини заподіяння йому моральної шкоди Голованівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги та підстави цивільно правової відповідальності. Зазначив, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», при цьому, Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги не відноситься до органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури суду.

Позивачем не долучено до позовної заяви належних, допустимих та достовірних доказів спричинення йому моральної шкоди з боку Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, не обґрунтовано розмір заявленої моральної шкоди, не доведено шкоду протиправну поведінку відповідача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача тощо. На підставі вищевикладеного у позові ОСОБА_1 просили відмовити у повному обсязі.

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь навідзив відповідача Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка зареєстрована судом 22.02.2021 року за вх. №335/21, в якій вказав, що про надсилання йому листа відповідачем дізнався лише у відзиві. Посилання відповідача на те, що він не скористався своїм правом на звернення про надання безоплатної правової допомоги до відповідача суперечить постанові Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області виконання якої є обов`язковим, а не правом.

Посилання відповідача на те, що ним не долучено до позовної заяви належних, допустимих та достовірних доказів про спричинення йому моральної шкоди з боку відповідача спростовується змістом його позовної заяви та доданими до неї доказами. Вирішення питання належності, допустимості та достовірності доказів є компетенцією Суду, а не учасників справи. Вважає, що зазначеним відзивом відповідач повністю підтвердив невиконання постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, що є кримінальним правопорушенням. На підставі вищевикладеного просив відзив Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги залишити без задоволення.

У відповідіна відзив відповідача ГУНП в Кіровоградській області позивач наголошує, що рішенням Кропивницького апеляційного суду у справі №396/630/21 від 23.12.2020 року встановлено протиправність дій ГУНП в Кіровоградській області, що є належним доказом на який він (позивач ) посилається та на якому ґрунтуються його позовні вимоги. Крім того, під час розгляду справи 396/630/20 від 23.12.2020 року Кропивницьким апеляційним судом, відповідач ГУНП в Кіровоградській області не довів законність вчинених відносно позивача дій, що є доказом протиправних дій відповідача відносно нього та підтверджено судом.

Таким чином, необґрунтований та без належних та допустимих доказів відзив відповідача №2 у справі №396/3/21 просить залишити без задоволення.

Представник Державної казначейської служби України Шамара О.М. подав відзив, зареєстрований судом 25.01.2022 року за вх. №747, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року по справі №638/1413/17, в якій вказано про неможливість відшкодування шкоди у разі відсутності судового рішення про визнання протиправним рішень, дій або бездіяльності органу. Така ж позиція викладена в постанові Кропивницького апеляційного суду від 19.10.2021 по справі №404/6786/20.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою від 01 лютого 2021 року , визначено відповідачам 15-ти денний строк на подання відзиву, вказану ухвалу разом з позовною заявою надіслано на адресу відповідача 4, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.02.2021 року, разом з тим відповідач 4 подав такий відзив лише 25.01.2022 року, поза межами строку, встановленого судом та з порушенням вимогЦПК України, а тому відзив на позов, згідно вимог ч. 2 ст.126та ч. 8 ст.178цьогоКодексу, має бути залишений без розгляду, а додані до нього докази, згідно вимог ч. 9ст. 83 цього Кодексу, не можуть братись до уваги. А тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, при цьому посилався на ст.56 Конституції України, з урахуванням наявних у справі доказів вважає доведеною провину відповідачів у заподіянні йому незаконними діями моральної шкоди, яка підлягає стягненню рівними частинами. Наголосив, що постановою Кропивницького апеляційного суду дії поліцейського визнано протиправними та незаконними. Також зазначив, що Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства прокуратури та суду» не відповідає Конституції України, а тому позовні вимоги обґрунтовує виключно Конституцією України, Загальною декларацією з прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

На запитання представника Відповідача 2 пояснив, щодо протиправності дій дільничого щодо складення відносно нього протоколу не звертався з позовом до адміністративного суду, вважав це недоречним, оскільки протиправність та незаконність дій відповідача 2 встановлена постановою суду апеляційної інстанції.

Представник відповідача ГУНП України в Кіровоградській області просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, пославшись на позицію, викладену у відзиві, та зазначив, що норми права які стали підставою звернення до суду не регулюють зазначені відносини та не передбачають відшкодування моральної шкоди за складання адміністративного протоколу, а інші заходи адміністративного впливу не застосовувалися; позивачем не надано належних доказів, які б вказували на незаконність дій працівника поліції, а також завідомо вчинених протиправних дій стосовно позивача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення; позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності тим паче його не було незаконного притягнуто до адміністративної відповідальності; позивачем не надано жодного доказу на підтвердження понесення ним моральних страждань; позивачем не надано розрахунків та аргументованих висновків, щодо визначення розміру моральної шкоди.

Представник відповідача Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилався на викладену ним позицію у відзиві на позовну заяву. Звертав увагу суду та учасників справи, що позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства прокуратури та суду», проте відповідач не відноситься до органів слідства, прокуратури чи суду. Позивач не довів про завдання йому відповідачем 3 моральної шкоди. Зазначив, що постанову суду про призначення захисника не оскаржував, повідомлено листом суд про неможливість її виконання з посиланням на норми Закону України «Про безоплатну правову допомогу». При цьому наголосив, що позивач неодноразово звертався до Центру про надання йому безоплатної вторинної правової допомоги та йому відомо порядок звернення та надання такої допомоги.

Заслухавши позивача, представників сторін, зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог та відповіді на відзив, заперечення у відзиві, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, та приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України, до яких, серед іншого, належить відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

При цьому, враховуючи норми ч.3 ст.13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову, - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Тлумачення вказаних процесуальних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Крім того, визначаючи розподіл тягаря доведення у даній цивільній справі, суд прийшов до переконання про необхідність застосування до спірних правовідносин правила частини 3 ст.12 ЦПК України, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розумінні наведеного правила необхідно враховувати також правило частини 6 ст.81 ЦПК України, згідно з яким доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, і саме таке розуміння процесуального закону найбільшою мірою відповідатиме засадничим принципам цивільного процесу: принципам змагальності сторін та диспозитивності цивільного процесу.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено,щопостановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіної А.А. від 12.06.2020 року залучено захисника до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Доручено керівнику Новоукраїнського бюро правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за призначенням та повідомити про необхідність його прибуття на 13-15 год. 01 липня 2020 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Крім того, постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіної А.А. від 06.08.2020 року адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП провадженням закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23.12.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з листа-повідомлення від 15 червня 2020 року №01-06/02-12 Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адресованого ОСОБА_1 , останньому роз`яснено порядок звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, та порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги, з посиланням на ст.ст.14, 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Крім того, з листа-повідомлення від 15.05.2020 року за №01-10/0-62 Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, адресованого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області А.Русіній, вбачається, що за результатами опрацювання постанови суду від 12.06.2020 року про доручення керівнику відділу «Новоукраїнське бюро правової допомоги» Місцевого центру призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_1 , за призначенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повідомлено, що законом окремо не визначено таку категорію суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу як особи щодо яких розглядаються справи про притягнення до адміністративної відповідальності, з посиланням на ст.ст. 18,19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Крім того, громадянину ОСОБА_1 в письмовій формі роз`яснено, що для отримання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах йому необхідно особисто або через представника звернутися до Центру із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги та надати необхідний перелік документів для підтвердження належності до категорії осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги.

Судом відзначається, на що наголошено у відзиві на позов та в судовому засіданні під час розгляду справи представником відповідача ГУНП в Кіровоградській області, та не спростовано позивачем, що зазначеним судовим рішенням (постановою Кропивницького апеляційного суду від 23.12.2020 року) за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №379800 від 29.04.2020 року закрито провадження по справі відносно позивача ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, при цьому зазначеним судовим рішенням не встановлено будь - яких незаконних дій працівників Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно достатті 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеністаттею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першоюстатті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Порядок відшкодування такої шкоди встановлюється законом (частина сьомастатті 1176 ЦК України).

Таким спеціальним нормативно-правовим актом єЗакон України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», на приписи якого, в тому числі, посилається позивач у позовній заяві.

Статтею 1 Законупередбачено, що відповідно до положень цьогозаконупідлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбаченихзаконами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

За змістом пункту другого та четвертого статті 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно пунктів четвертого та п`ятого статті 3 Закону, у наведених встатті 1цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються)суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги;моральна шкода.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до статті 13 Закону питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно зчастиною першоюстатті 12.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За загальним правилом, підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності під час розгляду справи судом визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З аналізу норм права, які регулюють підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, вбачається що стаття 1176 ЦК України та стаття 1 Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР визначають вичерпний перелік підстав, за наявності яких особа має право на відшкодування шкоди.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на незаконність дій дільничного інспектора офіцера поліції Новоукраїнського ВП у Кіровоградській області В. Зінченка, в частині складення 15.04.2020 року відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП, за яким постановою Новоукраїнського районного суду від 06.08.2020 року закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, яка в подальшому постановою Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області скасована, а провадження закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому, під час складення протоколу ОСОБА_1 не був затриманий працівниками поліції, у нього не вилучалося будь яке майно, що і не заперечується самим позивачем, який вказує, що про існування протоколу дізнався після отримання судової повістки.

Проте, позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій відповідача ГУНП в Кіровоградській області, оскільки жодного адміністративного стягнення, передбаченого КУпАП, до нього застосовано не було, а складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до статей 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом.

При цьому сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 у справі № 312/262/18 (провадження № 61-14401св19).

Враховуючи зазначене помилковими є доводи позивача про те, що складання протоколу, незаконне створення умов з метою притягнути його до адміністративної відповідальності, складає 33,3% від загальної суми вимоги про відшкодування шкоди, та є також підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної відповідальності, а тільки складено протокол, в подальшому закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні факти неправомірності дій та порушення вимог законодавства з боку працівників Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, а також документальне підтвердження завдання позивачу такої шкоди.

Крім того, що стосується обґрунтування позову в частині незаконних дій, на думку позивача, керівника Новоукраїнського бюро правової допомоги, яке є структурним підрозділом юридичної особи «Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги», яке виражалося в свідомому та умисному ігноруванні та не виконанні рішення суду - постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12.06.2020 року у справі №396/630/20, оскільки адвокат жодного разу не з`явився до Новоукраїнського районного суду, що є порушенням його (позивача) права на належний захист захисником, суд відзначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіної А.А. від 12.06.2020 року залучено захисника до участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП відносно ОСОБА_1 та доручено керівнику Новоукраїнського бюро правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту ОСОБА_1 , за призначенням та повідомити про необхідність його прибуття на 13-15 год. 01 липня 2020 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.

Перелік суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу визначено ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та таким суб`єктам забезпечується участь адвоката за рахунок коштів Державного бюджету України. Даним Законом не визначено таку категорію суб`єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, як особи щодо яких розглядаються справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 18 та 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначений порядок подання та розгляду центрами звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Призначення адвоката за постановою слідчого, прокурора, ухвалою слідчого судді чи суду чинним ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» та КПК України передбачено лише в кримінальних провадженнях: підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим.

В інших випадках для отримання безоплатної вторинної правової допомоги особи, визначені пунктами 1-2-3, 8-14, ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», їх законні представники , опікуни чи піклувальники мають подати звернення до центру про надання безоплатної вторинної правової допомоги, додавши, при цьому, документи, що підтверджують належність особи,стосовно якої звертається представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених пунктами 1-2-3, 8-14, ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

У зв`язку з чим, відповідачем листами від 15.06.2020 року про неможливість виконання такої постанови повідомлено суддю Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області та ОСОБА_1 , з огляду на норми закону та порядок доступу до безоплатної вторинної допомоги у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. п. 3, 9Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 рокуіз змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Крім цього, згідно з абз. 2 п. 5, п. 9 вказаної Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Приймаючи до уваги вищезазначене та враховуючи те, що під час розгляду справи позивачем ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 12,81 ЦПК України не було доведено суду наявності завданої йому моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювачам (визнання незаконним дій, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача), тому відсутні правові підстави для задоволення правових вимог, що є наслідком для відмови позивачу в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Тобто, позивач при зверненні із цим позов до суду не сплачував судовий збір. Відповідачі щодо відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, до суду також не зверталися, а тому суд вважає, що судові витрати у цій справі слід залишити по фактично понесеним.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (п.1, 4 ч. 3 ст. 132 ЦПК України).

Так, в позовній заяві позивач зазначає, що очікує понести у зв`язку із розглядом справи витрати в сумі 330 грн. за кожен виклик до суду, зазначивши в судовому засіданні, що поніс витрати за прибуття до Маловисківського районного суду Кіровоградської області в судове засідання 25 травня 2021 року в сумі 330 грн.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 141,258-259,265,268,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено 29.06. 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач Головне управління національної поліції в Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 40108709, місцезнаходження: вул. Віктора Чміленка, буд.41, м. Кропивницький;

- відповідач Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, код ЄДРПОУ 39757607, місцезнаходження: вул. Ціолковського, буд. 1, смт Голованівськ, Кіровоградська область;

- відповідач Державне казначейство України, код ЄДРПОУ 20055032, місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова