Ухвала

від 06.06.2022 по справі 171/2237/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1420/22 Справа № 171/2237/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргоюобвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИЛА:

цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 10.08.2018 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 04.03.2020 року Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнений 29.01.2021 року в зв`язку з відбуттям строку покарання,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано обвинуваченому ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 22 вересня 2021 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено на 60 днів до 16 квітня 2022 року.

Вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні наступного.

Приблизно об 11-20 год. 01.07.2021 року, ОСОБА_7 перебував на ґрунтовій дорозі поблизу м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області.

У вказаний час ОСОБА_7 проїжджав поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:01:059:0002, що обробляється ОСОБА_9 , де біля дороги вищевказаної земельної ділянки встановлено дерев`яний стіл, на якому ОСОБА_7 помітив мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 5 Black 3Gb/32 Gb» та у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме належного ОСОБА_9 вказаного мобільного телефону.

Далі, в цей же день приблизно об 11-25 год., ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля столу на вищевказаній земельній ділянці, шляхом вільного доступу, таємно, повторно із корисливих мотивів викрав мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 5 Black 3Gb/32 Gb», вартістю 1 950 гривень, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого ОСОБА_7 разом з викраденим з місця злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.

Крім того, приблизно о 15:55 годині 22.08.2021 року, ОСОБА_7 перебував поруч з домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 , де у ОСОБА_7 у вказаному місці, у вказаний час виник злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, після чого він шляхом вільного доступу через незачинені двері проник у приміщення літної кухні, розташованої на території вищевказаного домоволодіння, де в цей час перебувала ОСОБА_10 .

Далі, в цей же день приблизно о 16 годині, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров`я, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тримаючи в лівій руці ніж, підійшов ззаду до ОСОБА_10 , після чого притиснув його до ребер останньої, а правою рукою почав придушувати її за шию, при цьому оголосив вимогу зняти з обох вух золоті сережки, погрожуючи у випадку непокори спричинити тілесні ушкодження, небезпечні для життя та здоров`я.

Потерпіла ОСОБА_10 , реально усвідомлюючи, що ОСОБА_7 притиснув до її ребер ніж та може реалізувати свій умисел, направлений на заволодіння чужим майном та позбавити при цьому її життя, віддала ОСОБА_7 наявні у неї золоті сережки 585 проби, вагою 3,9 г, у вигляді підкови з вензельним візерунком, вартістю 3 746,57 гривень.

Після цього ОСОБА_7 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду у розмірі 3 746,57 гривень.

В апеляційній скарзі:

- обвинувачений просить вказаний вирок скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Вважає оскаржуваний вирок незаконним, невмотивованим та необґрунтованим.

На його думку, сторона обвинувачення не довела належним чином беззаперечну його причетність до скоєння крадіжки мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_9 . Суд в основу обвинувального вироку поклав покази потерпілої, які вона надавала з інших слів, та які на його думку, нічим не підтверджуються, є необґрунтованими та не мають взаємозв`язку.

Також вважає, що суд поклавши в основу вироку покази потерпілої ОСОБА_10 , не взяв до уваги протиріччя, які були в показах потерпілої щодо впізнання особи, яка на неї напала.

На думку обвинуваченого, суд безпідставно кваліфікував скоєне за ч. 3 ст. 187 КК України замість ч. 1 ст. 187 КК України, та не обґрунтував і не зазначив мотивів, визнаючи обтяжуючою обставиною скоєння злочину відносно особи похилого віку.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка просила апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду, - без змін, обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.

Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що суд першої інстанції вказаних вимог дотримався у повному обсязі.

Колегія суддів в ході апеляційного розгляду з`ясувала, що оскаржуваний вирок суду ухвалений на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У вироку суду наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини кримінального провадження, навівши їх у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України.

Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та вірно взяв до уваги, ретельно обґрунтувавши своє рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого про те, що оскаржуваний вирок є невмотивованим та необґрунтованим, а скоєне ним невірно кваліфіковано, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 374 КПК України визначено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції провів щодо ОСОБА_7 повний та неупереджений судовий розгляд, дотримавшись вимог кримінального процесуального законодавства України належним чином.

Доводи ОСОБА_7 про його невинуватість у скоєному спростовані:

- показами потерпілої ОСОБА_9 , що 01.07.2021 року вона разом зі своїм сином перебувала на полі, яке розташоване за межами м. Апостолове в напрямку с. Запорізьке на відстані близько 1-1.5 км від села. Біля поля в посадці був стіл, на якому знаходився мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 5 Black 3Gb/32 Gb». Близько обіду до них на велосипеді під`їхав ОСОБА_7 , який забажав попрацювати на полі, а коли йому відповіли, то він поїхав. Коли вони повернулись з поля, то виявили пропажу мобільного телефону. Впевнена, що саме ОСОБА_7 викрав мобільний телефон. Потім вона зателефонувала на лінію «102»;

- показами потерпілої ОСОБА_10 , що вона знає обвинуваченого ОСОБА_7 як мешканця с. Запорізьке, неодноразово бачила його після звільнення з місць позбавлення волі. У серпні 2021 року до неї підійшов молодий чоловік та представився ОСОБА_11 і попросив води. Вона сказала молодому чоловікові, що знає ОСОБА_12 , той білобрисий, а молодий чоловік мав волосся чорного кольору. Після цього вона пішла до літньої кухні, ввімкнула світло та сіла на стілець. В цей момент хтось вимкнув світло і, приставивши ножа до грудей, схватив її за шию. Вона зрозуміла, що це був той молодий чоловік, який просив у неї воду. Він почав вимагати у неї гроші, погрожуючи тим, що її заріже. Вона сказала, що у неї не має грошей. Після цього він почав вимагати віддати золоті сережки, які були у неї вдягнуті на вуха. Вона відмовилася, на що цей чоловік продовжував погрожувати ножем, і вона вимушено віддала золоті сережки. Показала, що напад на неї вчинив саме ОСОБА_7 , якого вона впізнала по рисам обличчя;

Будь-яких підстав не довіряти поясненням потерпілої, колегія суддів не вбачає, оскільки вони в повній мірі узгоджуються з сукупністю інших доказів, наведених у вироку.

- показами свідка ОСОБА_13 , що приблизно 22.08.2021 року, близько 15-15.30 год., він знаходився в с. Запорізьке Криворізького району, та побачив, що з одного із будинків, номеру якого він не пам`ятає, вибіг молодий чоловік у шортах, футболці та кепці. Цей чоловік схожий на обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки у нього не було декількох пальців на правій руці;

- показами свідка ОСОБА_14 про те, що в серпні 2021 року, приблизно о 09 год. - 10 год., до ломбарду прийшов ОСОБА_7 , заклав золоті сережки, за які отримав гроші в сумі 4000 грн.

Саме вказані сережки за своїми родовими ознаками належать потерпілій ОСОБА_10 .

Пояснення зазначених потерпілих та свідків є послідовними, узгоджуються між собою, а тому сумніву в правдивості їх пояснень, - у колегії суддів не викликає.

Крім цього, винуватість ОСОБА_7 у фактично скоєному також підтверджена дослідженими письмовими доказами у справі:

- протоколом огляду від 01.07.2021 року та долучених фототаблиць місцем огляду дерев`яного стола, з якого зник мобільний телефон;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2021 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_7 як чоловіка, якого вона бачила в лісосмузі під час зникнення її мобільного телефону;

- довідкою щодо аналітичного опрацювання інформації від 22.10.2021 року, згідно якої в період часу з 09:39 год. 01.07.2021 року по 17:45 год. 07.09.2021 року встановлено, що сім-картка мобільного телефона ОСОБА_7 використовувалася для з`єднань у мобільному терміналі, який був викрадений 01.07.2021 року об 11-20 год. у ОСОБА_9 , в період часу з 13:48 год. 01 липня 2021 року до 10:30 год. 09 липня 2021 року;

- протоколами огляду від 22.08.2021 року та від 23.08.2021 року та долучених до них фототаблиць, згідно яких було виявлено один слід папілярних ліній, який згідно висновку експерта-криміналіста залишений пальцем правої руки ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду лазерного носія від 15.09.2021 року при відтворенні відеозапису вбачається, що о 07:59:12 годині 26.08.2021 року до приміщення ПТ «Климчук і Компанія» «Ломбард Капітал» підійшов ОСОБА_7 , який одягнений у футболку чорного кольору з надписами білого кольору, бриджі чорного кольору та капці чорного кольору;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14.09.2021 року, згідно якого з вказаного ломбарду було вилучено сережки у вигляді підкови з вензельним візерунком, вагою 3.9 г, 585 проби, копію специфікації до договору на ім`я ОСОБА_7 , відеозаписи з камер відеоспостереження за 26.08.2021 року на лазерному носії DVD-R 16X;

- специфікацією до договору № П5-00000121 від 28.08.2021 року, згідно якої заставодавцем є ОСОБА_7 , а предметом залогу є серги 585 проби, вагою 3.9 г, оцінка 4000 грн.;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2021 року про те, що свідок ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_7 як чоловіка, який приносив у ломбард золоті сережки;

- протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_13 від 15.09.2021 року, де останній на місці розповів та показав, що 22.08.2021 року близько 16 год. він побачив чоловіка, на правій руці якого відсутні декілька пальців. Вказаний чоловік, як з`ясувалось ОСОБА_7 , перебіг дорогу та забіг у паркову зону, що розташована напроти жилих будинків;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.09.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_7 як особу, яку бачив по вулиці Сяйво в с. Запорізьке 22.08.2021 року приблизно о 16 год.;

- протоколом слідчого експерименту від 23.09.2021 року потерпіла ОСОБА_10 за місцем свого проживання розповіла і показала про обставини нападу на неї чоловіком, що назвався ОСОБА_11 , який заволодів належними їй золотими сережками із погрозою застосування до неї ножа;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.09.2021 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_7 як особу, яка 22.08.2021 року близько 16 години відкрито викрала у неї золоті сережки.

На переконання колегії суддів, вищенаведені у сукупності докази, які обґрунтовано визнано судом першої інстанції допустимими, належними, достатніми та достовірними, ретельно проаналізовані, та повністю доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та в повній мірі спростовують апеляційні доводи обвинуваченого щодо відсутності у його діях складу кримінальних правопорушень, за вчинення яких його засуджено оскаржуваним вироком суду.

У колегіїсуддів немаєсумніву щодоправильності висновківсуду першоїінстанції,що інкримінованікримінальні правопорушенняскоїв самеобвинувачений ОСОБА_7 .Вина обвинуваченогоповністю доведена,а скоєненим правильнокваліфіковано за ч.2ст.185,ч.3ст.187 КК України.

Посилання обвинуваченогов апеляційнійскарзі,що судпершої інстанціїне обґрунтував і не зазначив мотивів, визнаючи обтяжуючою обставиною скоєння злочину відносно особи похилого віку, колегія суддів вважає необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування дійсно встановлена обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Відповідно до вимог абз. 5 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку, зокрема, зазначаються обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Згідно роз`яснень, що містяться у абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно врахував обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки потерпіла ОСОБА_10 , на яку обвинувачений скоїв напад, ІНФОРМАЦІЯ_2 і є пенсіонером.

З журналу судового засідання та технічного запису вбачається, що судовий розгляд було проведено з належним дотриманням вимог КПК України, а тому доводи обвинуваченого з цього приводу є безпідставними.

Крім цього, колегія суддів також погоджується і з висновком суду першої інстанції про призначення ОСОБА_7 за скоєні кримінальні правопорушення, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна.

Як вбачається з вироку, при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання, суд першої інстанції врахував обставини, при яких скоєно кримінальні правопорушення, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та особливо тяжким злочинами, та дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, суспільно-корисною працею не зайнятий, утриманців не має, а також відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та обставину, яка його обтяжує.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам ст. ст. 65-67 КК України, а призначене судом покарання у відповідності до ст. 50 КК України є співмірним ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 , та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому колегія суддів враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини. Так, в справі Скополла проти Італії від 17.09.2009 року, Високий суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою обов`язкове скасування або зміну вироку суду першої інстанції під час перевірки кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, - не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є обґрунтованим, вмотивованим, законним та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Вирок Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4