Ухвала

від 07.06.2022 по справі 755/12874/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 07 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року,

за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організацією та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке вилучено під час обшуку, а саме: транспортний засіб MERCEDES-BENZ S400 CDI 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , а на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Також, просить поновити строк апеляційного провадження, оскільки клопотання прокурора розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна та її представника, а копію постановленого рішення останній отримав 26 серпня 2021 року.

Автор апеляційної скарги вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, представник зазначає, що прокурором не доведено відповідність згаданого транспортного засобу критеріям ст. 98 КПК України, те що він придбався за кошти отриманні злочинним шляхом. При цьому, зауважує, що згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця ОСОБА_10 за 2019 рік, дохід останнього у 2019 році становив 4792506, 3 грн.

Також, звертає увагу на те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 не повідомлено про підозру у кримінальному провадженні.

Наголошує, що слідчими суддями Печерського районного суду неодноразово було відмовлено у задоволенні клопотань прокурора про арешт майна у даному кримінальному провадженні, у тому числі на транспортний засіб MERCEDES-BENZ S400 CDI з підстав недоведеності прокурором відповідності майна вимогам ст. 98 КПК України.

Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що клопотання прокурора подано з порушенням правил територіальної підсудності, зважаючи на те, що постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 28 липня 2021 року здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження доручено слідчим Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, юридична адреса якого знаходиться у Шевченківському районі міста Києва.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи викладенні в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів справи видно, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна чи її представника, даних які б свідчили або спростовували те, що копію постановленого рішення представник отримав 26 серпня 2021 року матеріали провадження не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити представнику строк апеляційного оскарження.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Четвертим відділом управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 19 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100060000087, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, у ході якого встановлено, що вказане кримінальне провадження зареєстровано на підставі інформації, котра надійшла від Департаменту кіберполіцїї НП України про те, що група осіб здійснює збут під виглядом лікарських препаратів речовини, котрі не мають лікувальних властивостей та не зареєстровані на території України, що є шахрайством у великих розмірах.

Крім цього встановлено, що група працівників ТОВ «Еверад» (код ЄРДПОУ 39385113), фактична адреса: м. Київ, вул. Боричів тік, 35-В, за допомогою платформи «https://еvегаd.соm/» створили понад 150 веб-ресурсів, на яких розміщено рекламу, щодо препаратів для лікування різних хвороб.

Засновником ТОВ «Еверад» (код ЄРДПОУ 39385113) є ОСОБА_10 , який фактично здійснює управлінські функції у Товаристві.

21 квітня 2021 року на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва проведено обшук в транспортному засобі MERCEDES-BENZ S400 CDI 2021 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 та вилучено даний транспортний засіб, як тимчасово вилучене майно, який придбано на гроші набуті кримінально протиправним шляхом, тобто має ознаки зазначені у ч.1 ст.98 КПК України.

04 серпня 2021 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб MERCEDES-BENZ S400 CDI 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , а на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року клопотання прокурора задоволено частково.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає незаконним, необґрунтованим та невмотивованим, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів;

Зі змісту ч. 3ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, обґрунтовуючи своє клопотання у розумінні вимогст. 132 КПК України, прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Зокрема, в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ S400 CDI 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , а на праві приватної власності належить ОСОБА_6 придбаний на гроші набуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що свідчить про формальність постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 від 21 квітня 2021 року в частині визнання згаданого майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

При цьому, колегія суддів зауважує, що матеріали провадження не містять даних про повідомлення ОСОБА_10 або ОСОБА_6 про підозру, не заявлено цивільного позову, відсутні відомості в ЄРДР щодо ОСОБА_10 або ОСОБА_6 .

На переконання колегії суддів накладення арешту на вказане майно порушує права ОСОБА_6 , як законного власника транспортного засобу, отже не відповідає завданню, визначеному ст.ст. 170, 173 КПК України та перевищує розумний баланс та співмірність втручання у права ОСОБА_6 .

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження та задовольнити його апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, яке вилучено під час обшуку, а саме: транспортний засіб MERCEDES-BENZ S400 CDI 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , а на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, яке вилучено під час обшуку, а саме: транспортний засіб MERCEDES-BENZ S400 CDI 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_10 , а на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 755/12874/21 Справа №11-сс/824/490/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1