УХВАЛА
29 червня 2022 року
м. Київ
справа №640/20841/21
адміністративне провадження №К/990/14336/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №640/20841/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотек», про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
09 червня 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №14174-р/пк-пз від 23 червня 2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Оскаржуючи судові рішення позивач зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №826/5632/18, від 21 квітня 2021 року у справі №640/16025/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №640/4170/19 стосовно застосування частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Скаржник вважає, що замовник має право вибору конкретної специфікації предмета закупівлі та не обмежений у можливості встановлювати вимоги, які спрямовані на забезпечення задоволення його потреб.
З приводу посилання заявником касаційної скарги на висновки Верховного Суду у постановах від 17 березня 2020 року у справі №826/5632/18 та від 21 квітня 2021 року у справі №640/16025/19, Суд зазначає, що правовідносини у цих справах не є подібними.
Так, подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Водночас, висновки Верховного Суду, викладений у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №640/4170/19, відповідає вимозі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Як обґрунтування цієї підстави заявник касаційної скарги зазначає, що у разі застосування судом апеляційної інстанції статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», то останній дійшов би висновку, що нормами Закону не встановлено обов`язку замовника, ні перед проведенням процедури закупівлі, ні під час її проведення збирати документальне підтвердження наявності щонайменше двох виробників, продукція яких відповідатиме умовам його тендерної документації.
Колегія суддів наголошує, що стаття 18 Закону України «Про публічні закупівлі» є загальною нормою, в якій визначено орган оскарження та встановлено порядок оскарження процедур закупівлі. Взаємозв`язок щодо твердження про відсутність обов`язку замовника документально підтверджувати наявності щонайменше двох виробників, продукція яких відповідатиме умовам його тендерної документації із статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі» заявником касаційній скарги не обґрунтовано.
Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Отже, скаржник не навів та не обґрунтував підставу касаційного оскарження, що передбачена у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень визначає також пункт 4 статті 328 КАС України, а саме пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на тому, що частиною другою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо зокрема:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
В касаційній скарзі скаржник не зазначив, які докази судами попередніх інстанцій не були досліджені, що, на думку позивача, призвело до порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мало значення для правильного вирішення справи.
Отже, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо наявності підстав касаційного оскарження на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України у зв`язку із не зазначенням доказів, які суди попередніх інстанцій не дослідили.
У той же час, позивач у касаційній скарзі обґрунтував наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник клопоче про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки первісну касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного суду від 21 квітня 2022 року та отримання її позивачем 16 травня 2022 року. З приводу не подання повторно касаційної скарги у більш стислі строки заявник касаційної скарги посилається на запровадження воєнного стану в Україні.
Відповідно до вимог статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Таким чином, беручи до уваги вказані приписи ст.329 КАС України та зазначені в касаційній скарзі обставини, що призвели до порушення скаржником строку на звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою, Суд дійшов висновку про поважність пропуску скаржником строку на подання касаційної скарги та поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що вказані обставини підлягають перевірці, а тому наявні обставини для відкриття касаційного провадження у вказаній справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, , 330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
УХВАЛИВ:
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №640/20841/21.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №640/20841/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотек», про визнання протиправним та скасування рішення.
Витребувати із Окружного адміністративного суду міста Києва справу № №640/20841/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотек», про визнання протиправним та скасування рішення.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2022 |
Оприлюднено | 01.07.2022 |
Номер документу | 105025035 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Данилевич Н.А.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Данилевич Н.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні