Рішення

від 16.10.2007 по справі 12/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

16.10.2007                                                                                             Справа  № 12/210

Суддя господарського суду Тисянчин В. М. розглянувши матеріали

за позовом товариства  з обмеженою відповідальністю „Пілотек”, м. Ужгород

до відповідача приватного підприємства „Савміл”, с. Кам'яниця Ужгородського району

про стягнення заборгованості в сумі 38 730,33 грн. (в тому числі 27 429,33 грн. – основного боргу; 2 410 грн. – 3% річних та 8 891 грн. – інфляційних збитків).

                                                                                                        Суддя    Тисянчин  В. М.

                     Представники:

Від позивача –Цебрик .Л.В., (представник за довіреністю  від 24.09.2007 року)

Від відповідача –не з'явився (не викликався, явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю  „Пілотек”, м. Ужгород до приватного підприємства „Савміл”, с. Кам'яниця Ужгородського району про стягнення заборгованості в сумі 38 730,33 грн. (в тому числі 27 429,33 грн. –основного боргу; 2 410 грн. – 3% річних та 8 891 грн. –інфляційних збитків).

          Представнику позивача роз'яснені права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.          

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Письмовою заявою (вх. № 9868 від 15.10.2007 року) відповідач визнав борг та зобов'язалась добровільно його сплатити.

Водночас, відповідач просить позивача та суд надати відстрочку виконання рішення суду строком на 3 місяці, посилаючись на скрутне грошове становище, стягненням недоїмки за рішенням суду до Пенсійного фонду та в інші державні цільові фонди.

                     Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення № 5080288 підтверджує вручення відповідачу 06.10.2007 року ухвали від 05.07.2007 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

                    Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі 27 429,33 грн.  –основного боргу щодо оплати за поставлені, згідно договору № 011/31 від 01.12.2004 року, лісоматеріали шпилькових порід, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

          -  видатковою накладною № РН –00123 від 03.12.2004 року;

          -  рахунком –фактурою № СФ –0000079 від 03.12.2004 року;

          -  податковою накладною № 178 від 03.12.2004 року;

          -  актом звірки взаємних розрахунків від 27.08.2007 року;

          -  платіжним дорученням № 114 від 28.11.2006 року;

          - розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

                   Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка лісоматеріалів шпилькових порід (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставлених лісоматеріалів шпилькових порід є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми ( п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 2 410 грн. –3% річних та 8 891 грн –збитків від інфляції правомірні і підлягають задоволенню.

          При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно –державну значимість господарської діяльності відповідача, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору відстрочивши виконання рішення суду строком на 2 місяці, як виняток, чим частково задоволити клопотання відповідача з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду.

          Запобіжні заходи, вжиті ухвалою суду від 01.10.2007 року (п. п. 1,2),  скасовуються після виконання рішення суду щодо стягнення присудженої суми в повному обсязі.

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43; 44; 49; 66;67; 82 –84; 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 1.   Позов задоволити  повністю.

          2. Стягнути приватного підприємства „Савміл”, (с. Кам'яниця, буд.б/н Ужгородського району; код 31225322) на користь товариства  з обмеженою відповідальністю „Пілотек”, (м. Ужгород, вул. Минайська, 25/29; код 31477594) суму 27 429,33 ( двадцять сім тисяч чотириста двадцять дев'ять грн. 33 коп.) –основного боргу; 2 410 (дві тисячі чотириста десять грн.) –3% річних; 8 891 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто одну грн.) –інфляційних збитків та 387,30 (триста вісімдесят сім грн. 30 коп.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 17.12.2007 року.

  3.  Дію запобіжних заходів вжитих ухвалою суду від 01.10.2007 року залишити в силі до повного виконання рішення суду.

             4.    Дане рішення надіслати сторонам та органу ДВС.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                     Тисянчин В. М.