Постанова

від 29.06.2022 по справі 548/1696/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/1696/20 Номер провадження 22-ц/814/963/22Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.,

при секретарі Філоненко О.В.,

за участю прокурора Цибульської М.Л., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Удовікової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Кінаша І.П. в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району та Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Старокожка В.П., повний текст судового рішення виготовлено - 30 грудня 2021 року, у справі за позовом виконувача обов`язків керівника Лубенської місцевої прокуратури Котяша А.І. в інтересах держави в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області) та в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області, визнання незаконним та скасування державного акту та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року виконувач обов`язків керівника Лубенської місцевої прокуратури Котяш А.І. звернувся до суду в інтересах держави в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (у подальшому замінено на правонаступника - Хорольську міську раду Лубенського району Полтавської області) та в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області, визнання незаконним та скасування державного акту та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що у 2009 році рішенням 31 сесії 5 скликання Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області ОСОБА_1 було безоплатно передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку, площею 0,6407 га ріллі, кадастровий номер 5324887007:07:001:0011, яка, на думку позивача, частково сформована за рахунок земель водного фонду, що віднесені до прибережної захисної смуги водного об`єкта (ставка), і можуть перебувати лише в державній чи комунальній власності, а також використовуватися виключно відповідно до цільового призначення з урахуванням законодавчих обмежень щодо ведення господарської діяльності.

Виходячи з цього, спірна земельна ділянка незаконно вибула з володіння власника (держави) поза його волею шляхом перевищення повноважень органом місцевого самоврядування, а тому вона підлягає витребуванню з приватної власності ОСОБА_1 та поверненню у власність держави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

РішеннямХорольського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2021 року в задоволенні позовних вимог виконувача обов`язків керівника Лубенської місцевої прокуратури Котяша А.І. в інтересах держави в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (нині - Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області) та в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області, визнання незаконним та скасування державного акту та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами факт часткового накладення спірної земельної ділянки на землі прибережної захисної смуги навколо ставка поблизу села Шишаки Лубенського району Полтавської області.

Зокрема, місцевий суд зазначив, що інформація, відображена в копії листа Державного науково-виробничого підприємства «Картографія» (далі - ДНВП «Картографія») від 02 серпня 2019 року №689 та покладена в основу обгрунтування позовних вимог, прямо суперечить розробленій землевпорядній документації та є застарілою, оскільки базується на топографічних даних 1995 та 2005 років, а саме ДНВП «Картографія» являється некомпетентним органом для надання такої інформації, що, у свою чергу, викликає мотивовані сумніви у достовірності останньої.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Кінаш І.П. в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району та Державної екологічної інспекції Центрального округу подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області, визнання незаконним та скасування державного акту та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

У апеляційній скарзі керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Кінаш І.П. посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недостовірність листа ДНВП «Картографія» у зв`язку з датуванням наявних в ньому відомостей 1995 та 2005 роками, оскільки останні зроблені на підставі матеріалів найбільш сучасних аерокосмічних зйомок, а тому вказані відомості не є застарілими з урахуванням відсутності інформації про зміну берегової лінії в даній місцевості.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що інформація, надана ДНВП «Картографія», не суперечить зареєстрованим видам і напрямкам його діяльності, а тому вказаний доказ є допустимим.

Апелянтом звернуто увагу на те, що посилання місцевого суду на технічну документацію із землеустрою, виконану Державним підприємством «Лубнигеодезія», згідно якої водоохоронні обмеження на спірній земельній ділянці відсутні, є безпідставними, оскільки достовірність викладених у вказаній технічній документації даних спростовується топографічною картою та викопіюванням з матеріалів космічної зйомки доданих до листа ДНВП «Картографія», а той факт, що виготовлення даної технічної документації замовлено ОСОБА_1 , її необхідно оцінювати критично.

Крім того, посилання суду першої інстанції на ненадання прокурором висновку експерта з точними розрахунками розміщення спірної земельної ділянки, з яких суд міг би зробити висновок про накладення наданої у власність ОСОБА_1 ділянки на землі, що відносяться до земель прибережної захисної смуги навколо ставка поблизу села Шишаки Лубенського району Полтавської області, є необґрунтованим, оскільки вказана інформація підтверджується іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, а сам висновок експерта не може мати наперед встановленої сили та переваги над іншими доказами.

Позиція інших учасників справи

03 травня 2022 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Удовікової І.М. на адресу Полтавського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін, оскільки воно є законним та ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши прокурора Цибульську М.Л., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Удовікову І.М., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням 31 сесії 5 скликання Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області від 16 вересня 2009 року «Про затвердження технічної документації та зміну рішення «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок громадянам» (а.с.19 т.1):

- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 на території села Рибченки Шишацької сільської ради Хорольського району;

- внесено зміни в рішення Шишацької сільської ради «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок громадянам» від 29 січня 2009 року, виходячи із фактичних меж і розмірів земельних ділянок ОСОБА_1 ;

- безоплатно передано у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки, зокрема земельну ділянку площею 0.6407 га ріллі.

У подальшому ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324887007:07:001:0011 серія та номер ЯИ 508257 (а.с.20 т.1).

З листа Державного агентства водних ресурсів України від 07 серпня 2020 року №2024/01.05 вбачається, що поруч із спірною земельною ділянкою знаходиться водний об`єкт - ставок, розташований за межами села Шишаки Лубенського (колишнього - Хорольського) району, площа водного дзеркала 27.6000 га та загальним об`ємом 603.998 тис.м.куб. (а.с.29).

Відповідно до листа ДНВП «Картографія» від 02 серпня 2019 року №689 земельна ділянка, кадастровий номер 5324887007:07:001:0011, накладається на межі прибережної захисної смуги водного об`єкта (ставка). На підтвердження цьому до вказаного листа додані викопіювання з топографічної карти масштабу 1:10 000 (згідно змісту відповіді на запит - за 1995 рік) та з матеріалів космічної зйомки станом на 2005 рік (а.с.23-24 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування, визнання незаконним та скасування державного акту та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, суд першої інстанції, виходив із того, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами факт часткового накладення спірної земельної ділянки на землі прибережної захисної смуги навколо ставка, а інформація, відображена в копії листа ДНВП «Картографія» та покладена в основу обгрунтування позовних вимог, прямо суперечить розробленій землевпорядній документації і базується на застарілих топографічних даних.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої ЗакономУкраїни №475/97-ВРвід 17липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа маєправо мирноволодіти своїммайном.Ніхто неможе бутипозбавлений своєївласності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями 41 Конституції України та 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)передбачено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Параграф 1 глави 5 ЦПК України містить основні положення про докази, зокрема частиною 1 статті 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті76ЦПК Українивстановлено,що судне бередо увагидокази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Положеннями статті60 Земельного кодексу України та 88 Водного кодексу України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захиснісмуги встановлюютьсяпо берегахрічок танавколо водоймуздовж урізуводи (умеженний період)шириною: длямалих річок,струмків іпотічків,а такожставків площеюменш як3гектари -25метрів; длясередніх річок,водосховищ наних,водойм,а такожставків площеюпонад 3гектари -50метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Згідно стаття61Земельного кодексуУкраїни та 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережнихзахисних смугахуздовж річок,навколо водоймта наостровах забороняється: розорюванняземель (крімпідготовки ґрунтудля залуженняі залісення),а такожсадівництво тагородництво; зберіганнята застосуванняпестицидів ідобрив; влаштуваннялітніх таборівдля худоби; будівництвобудь-якихспоруд (крімгідротехнічних,навігаційного призначення,гідрометричних талінійних,а такожінженерно-технічнихі фортифікаційнихспоруд,огорож,прикордонних знаків,прикордонних просік,комунікацій),у томучислі базвідпочинку,дач,гаражів тастоянок автомобілів; влаштуваннязвалищ сміття,гноєсховищ,накопичувачів рідкихі твердихвідходів виробництва,кладовищ,скотомогильників,полів фільтраціїтощо; миттята обслуговуваннятранспортних засобіві техніки; випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог виконувача обов`язків керівника Лубенської місцевої прокуратури Котяша А.І. в інтересах держави в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області) та в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Шишацької сільської ради Хорольського району Полтавської області, визнання незаконним та скасування державного акту та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, у зв`язку з недоведеністю належними, допустимими та достатніми доказами факту часткового накладення спірної земельної ділянки на землі прибережної захисної смуги навколо ставка поблизу села Шишаки Лубенського району Полтавської області.

Натомість твердження скаржника про те, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної смуги, розміри якої встановлені законом, а також недоцільності надання висновку експерта з розрахунками розміщення спірної земельної ділянки, апеляційний суд оцінює критично, оскільки в ситуації надання позивачем обмеженої кількості доказів обґрунтування своїх позовних вимог, а також існування очевидних суперечностей між наданою позивачем інформацією та інформацією, що міститься в інших письмових доказах по справі, наявність, зокрема, висновку спеціаліста (експерта) з точними розрахунками розміщення спірної земельної ділянки, дало б змогу суду з великою вірогідністю зробити об`єктивний висновок про факт її накладення чи не накладення на землі, що відносяться до земель прибережної захисної смуги навколо водного об`єкта.

У свою чергу, колегія суддів наголошує, що єдиним прямим доказом незаконного розміщення спірної земельної ділянки є лист ДНВП «Картографія» від 02 серпня 2019 року №689, який базується на застарілій у часі інформації, яка викликає обґрунтовані сумніви у її достовірності, враховуючи стрімкий розвиток технологічних можливостей геодезичної та картографічної науки протягом останніх років.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За приписами частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374,ст.ст.375,382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Кінаша І.П. в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району та Державної екологічної інспекції Централього округу - залишити без задоволення.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 червня 2022 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді: Т.В. Одринська

В.П. Пікуль