Справа № 308/6330/22
1-кс/308/2570/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшої слідчої в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12021070000000230 про застосування відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,громадянина Німеччини,одруженого,на утриманніодна неповнолітнядитина,з середньоюосвітою,працюючого приватнимпідприємцем,раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.156 КК України,
запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,-
В С Т А Н О В И В :
З внесеного слідчою клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що у провадженні відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області перебуває об`єднане кримінальне провадження за № 12021070000000230 від 08.09.2021 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 301-1, ч.1 ст. 156 Кримінального кодексу України за підозрою ОСОБА_5 у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 Кримінального кодексу України.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_3 є неповнолітньою особою, яка не досягла шістнадцяти років, оскільки остання чітко повідомила про те, що їй 14 років, мав злочинний умисел, направлений на вчинення відносно ОСОБА_7 розпусних дій сексуального характеру спрямованих на задоволення своєї статевої пристрасті та на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту, здатного викликати її фізичне та моральне розбещення та сформувати у неї антиморальні погляди. Так, такі дії полягали у наступному: на початку липня 2021 року ОСОБА_5 спілкувався з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 шляхом переписки у соціальній мережі «Instagram», внаслідок чого схилив її до особистої зустрічі під приводом надання заробітку. У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу,діючи з сексуальних мотивів,усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, свідомо припускаючи настання наслідків у вигляді впливу на нормальний моральний та фізичний розвиток неповнолітньої особи, а також формування аморальних поглядів у дитини, без застосування фізичного насильства та погроз застосування такого насильства, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_4 у період часу з 22.30 години 09.07.2021 по 03 годину 15 хвилин 10.07.2021 здійснив інтелектуальне розбещення, яке полягало у цинічних розмовах із неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 на сексуальні теми, розповідях відвертих сексуальних історій та фізичне розбещення ОСОБА_7 , яка відповідно до висновку експерта Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи № 59 від 23.02.2022 на момент скоєння кримінального правопорушення досягла статевої зрілості, що виражалося в оголенні статевих органів неповнолітньої потерпілої, мацанні їх, поцілунків в інтимні місця інших непристойних дотиках, які викликали статеве збудження неповнолітньої ОСОБА_7 .
24.06.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, а саме вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється мамою неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка відповідно повідомляє про вчинення розпусних дій відносно її дочки;
- протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.02.2022, яка повідомляє, що в ніч на 10.07.2021 відносно неї були вчинені розпусні дії сексуального характеру чоловіком на ім`я ОСОБА_10 ;
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 . від16.02.2022 року, де остання впізнає серед чотирьох фотознімків фотознімок чоловіка на ім`я ОСОБА_10 , який в ніч на 10.07.2021 вчиняв відносно неї розпусні дії сексуального характеру;
- протоколом огляду предмета від 20.05.2022 за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , відповідно до якого в ході огляду відео файлів, які розміщені на оптичному носії Mikro-SD № 276н/т від 03.11.2021, неповнолітня ОСОБА_9 зазначила, що дана подія дійсно відбувається в ніч на 10.07.2021, наявна на відеозаписах дівчина являється нею, а наявний чоловік являється чоловіком на ім`я ОСОБА_10 , який обманом, під маскуванням надання заробітку, запросив ОСОБА_9 додому та в подальшому вчиняв без її згоди розпусні дії сексуального характеру;
- висновком судово-медичної експертизи № 59 від 23.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_9 є статево зрілою, виявлено порушення дівочої пліви розриви дівочої пліви розташовані відносно циферблату годинника на 5 та 9 годин;
- висновком експерта № 18 судово-цитологічного дослідження від 21.02.2022, відповідно до якого встановлена достатня активність естрогенних гормонів, про що свідчить глікогеновий індекс (79%) та індекс дозрівання, який відповідає III типу реакції мазка;
- та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідча зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. З огляду на викладене, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неминучість покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також слід акцентувати увагу, що ОСОБА_5 , будучи громадянином Німеччини має можливість вільно покинути територію України в період воєнного стану.
Окрім цього, вказує, що на даний час наявний ризик незаконного впливу на неповнолітню потерпілу ОСОБА_9 , яка викриває підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочині, повідомляє про вчинені відносно неї розпусні дії сексуального характеру, що також виправдовує застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З огляду на викладене, а також те, що досудове розслідування триває, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на неповнолітню потерпілу ОСОБА_9 з метою зміни її показів на свою користь, маючи реальну можливість на неї впливати різними способами, в тому числі і через соціальні мережі (зокрема в ході допиту неповнолітня потерпіла підтверджує що дійсно ОСОБА_5 здійснював переписку із нею), має реальну можливість спілкуватися з неповнолітню потерпілою, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, а саме, вчиняти погрози, умовляння до неповнолітньої потерпілої що у свою чергу може негативно вплинути на психологічний стан останньої, є ризик впливу на неї.
Зазначає, що ОСОБА_5 також може вчинити інше кримінальне правопорушення щодо вчинення розпусних дій сексуального характеру до інших неповнолітніх осіб.
Крім того, застосування більш м`яких запобіжних заходів, унеможливить запобігання ризикам, вказаним у клопотанні, а тому до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Беручи до уваги те, що скоєне ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КК України, відноситься до категорії злочинів покарання, за яке передбачає у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, враховуючи те, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, а відповідно постійного джерела доходів, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні та з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень, та зважаючи на те, що підстав для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому слідча просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з покладенням на останнього відповідних обов`язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з викладеними в такому мотивами. Зауважила, що оголошена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, а наведені в клопотанні ризики реальними. Просила обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього відповідні обов`язки. Крім цього, просила також слідчого суддю покласти на підозрюваного обов`язок утриматися від спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , оскільки існує реальний ризик впливу на останню.
Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала з викладеними в такому мотивами.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо поданого слідчим клопотання. Просив не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення внесеного слідчою клопотання. Показав, що наведені прокурором та слідчою ризики є необґрунтованими. Просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби або особисте зобов`язання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка являється мамою неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та яка відповідно повідомляє про вчинення розпусних дій відносно її дочки; протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.02.2022, яка повідомляє, що в ніч на 10.07.2021 відносно неї були вчинені розпусні дії сексуального характеру чоловіком на ім`я ОСОБА_10 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 від16.02.2022 року, де остання впізнає серед чотирьох фотознімків фотознімок чоловіка на ім`я ОСОБА_10 , який в ніч на 10.07.2021 вчиняв відносно неї розпусні дії сексуального характеру; протоколом огляду предмета від 20.05.2022 за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 , відповідно до якого в ході огляду відео файлів, які розміщені на оптичному носії Mikro-SD № 276н/т від 03.11.2021, неповнолітня ОСОБА_9 зазначила, що дана подія дійсно відбувається в ніч на 10.07.2021, наявна на відеозаписах дівчина являється нею, а наявний чоловік являється чоловіком на ім`я ОСОБА_10 , який обманом, під маскуванням надання заробітку, запросив ОСОБА_9 додому та в подальшому вчиняв без її згоди розпусні дії сексуального характеру; висновком судово-медичної експертизи № 59 від 23.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_9 є статево зрілою, виявлено порушення дівочої пліви розриви дівочої пліви розташовані відносно циферблату годинника на 5 та 9 годин; висновком експерта № 18 судово-цитологічного дослідження від 21.02.2022, відповідно до якого встановлена достатня активність естрогенних гормонів, про що свідчить глікогеновий індекс (79%) та індекс дозрівання, який відповідає III типу реакції мазка та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 1 ст. 156 КК України, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який є одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, наявність у підозрюваного постійного місця реєстрації (проживання), майновий стан підозрюваного, раніше не судимий (згідно з поданим клопотанням).
Крім цього, суд бере до уваги ті обставини, що підозрюваний є громадянином Німеччини та має відповідний паспорт, що на думку суду, підвищує ризик його можливості переховуватися від суду.
Також судом звертається увага на ті обставини, що злочин який інкримінується ОСОБА_5 вчинено відносно неповнолітньої особи.
Беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя вбачає, про наявність достатніх підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту та недостатньо буде застосування інших більш м`яких заходів, виходячи з наступних підстав: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу задля спонукання до зміни чи відмови від надання показань щодо обставин кримінального провадження, протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на викладене, з врахуванням фактичних обставин справи та особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, призведе до виконання завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Що стосується тверджень сторони захисту про достатність застосування відносно підозрюваного нічного домашнього арешту, то з врахуванням фактичних обставин справи, способу вчиненого злочину та об`єкту посягання, слідчий суддя вважає такі способом захисту і застосування відносно підозрюваного нічного домашнього арешту, на думку суду, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання завдань кримінального провадження.
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання; не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_5 проживає: АДРЕСА_2 : без дозволу слідчого, прокурора та суду; утриматися від спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Також роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання слідчої - задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючогоза адресою: АДРЕСА_2 ,громадянина Німеччини,одруженого,на утриманніодна неповнолітнядитина,з середньоюосвітою,працюючого приватнимпідприємцем,раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.156 КК України - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці до 24.08.2022 року.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання;
3)не відлучатисяіз населеногопункту,в якому ОСОБА_5 проживає: АДРЕСА_2 : без дозволу слідчого, прокурора та суду;
4) утриматися від спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
5) здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 105040624 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів домашній арешт |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Малюк В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні