Рішення

від 29.06.2022 по справі 454/621/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№454/621/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, стягнення компенсації та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій містяться вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації на рівні прожиткового мінімуму;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області невиплачену раніше компенсацію в сумі 4786,00 гривень за січень і лютий 2022 року;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області виплачувати щомісячну компенсацію на рівні прожиткового мінімуму.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.01.2022 відправив листа поштою з пакетом документів з описом на ім`я виконуючої обов`язки начальника Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області Г.С. Ложовської з проханням призначити компенсацію відповідно до постанови КМУ № 859 від 23.09.2020, оскільки, проживає зі своєю пристарілою важкохворою матір`ю. Лист отриманий Управлінням 17.01.2022 та зареєстрований за вхідним № 84.

25.01.2022 надійшла відповідь, що заяви з необхідними документами для отримання компенсації по догляду подаються до Центру надання адміністративних послуг, однак, попередньо на звернення з приводу призначення компенсації Управління листом №1438-02 від 09.11.2021 повідомляло, що з 01.03.2021 заяви з необхідними документами приймаються виключно посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, тому вважає, що пакет документів поданий вірно, а саме до посадової особи виконавчого органу в.о. начальника Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області Г.С. Ложовської.

Відтак вважає протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 15 березня 2022 року передано адміністративну справу № 454/621/22 за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за звернення до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що призначення і виплата компенсації здійснюється управлінням у відповідності до постанови КМУ від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

Відповідно до п. 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ № 859, компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. У разі відсутності в об`єднаній територіальній громаді структурного підрозділу призначення і виплата компенсації можуть здійснюватися структурним підрозділом згідно з договором про співробітництво територіальних громад відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад».

Зазначає, що Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області не є структурним підрозділом районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, а є структурним підрозділом районної державної адміністрації, тому позивач повинен був звернутися з заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад або центру надання адміністративних послуг.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» від 17.02.2022 № 193 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В довідці зазначено, що ОСОБА_2 є уповноваженим власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 є сином.

Позивач, звернувся до В.о. начальника Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області Г.С. Ложовської з заявою від 29.10.2021 про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за догляд за своєю важкохворою матір`ю похилого віку відповідно до постанови КМУ № 859 від 23.09.2020.

Листом від 09.11.2021 № 1438-02 Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області повідомило, що відповідно до постанови КМУ від 28.10.2020 № 1035 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» заяви з необхідними документами, для призначення усіх видів допомог та компенсацій з 01.03.2021 приймаються виключно посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг.

11.01.2022 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області пакет документів для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до постанови КМУ № 859 від 23.09.2020, який отриманий відповідачем 17.01.2022, про що свідчить опис вкладення до листа, накладна № 8000117963445 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом від 25.01.2022 № 158-02 Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області повідомив, що відповідно до п. 6 постанови КМУ від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» заяви з необхідними документами, подаються до центру надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області щодо невиплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, у зв`язку з чим звернувся із цим позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про соціальні послуги» соціальні послуги, це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 23.09.2020 прийнято постанову «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» № 859, яка набрала чинності 25.09.2020 року.

Дана постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 січня 2020 року для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, крім підпункту 2 пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого зазначеною постановою, який набирає чинності з 1 січня 2021 року (пункт 4 постанови Кабінетом Міністрів України №859).

Так, постановою Кабінетом Міністрів України № 859 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі Порядок № 859).

Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1161 (пункт 1 Порядку № 859).

У відповідності до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до абз. 6 п. 6 Порядку № 859, заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги також можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У відповідності до абз. 1 п. 6 Порядку № 859 Для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця (пункт 10 Порядку № 859).

При цьому згідно пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається структурним підрозділом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Отже, Порядком № 859 передбачено надання відповідної заяви та прийняття рішення за її наслідками виключно уповноваженими на те органами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;

адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст;

виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Як встановлено з матеріалів справи позивач та його матір зареєстровані та проживають у м. Сокаль Львівської області, тому для призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, позивачу необхідно було звернутися до відповідного виконавчого органу міської ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а саме Сокальської міської ради, що передбачено п. 3 Порядку № 859 або як альтернатива до центру надання адміністративних послуг у м. Сокаль Львівської області, що встановлено абз. 6 п. 6 Порядку № 859, тому що саме на них покладено обов`язок щодо прийняття документів для призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі для осіб, які проживають/перебувають саме у м. Сокаль Львівської області, а не на Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської, як помилково вважає позивач.

Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області забезпечує виконання покладених на підрозділ завдань в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а саме Червоноградського району Львівської області, за виключенням територій де діють (у разі їх створення) виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад.

Суд зазначає, що позивачу листом Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області від 09.11.2021 № 1438-02 надавалося відповідне роз`яснення, що заяви з необхідними документами для призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі приймаються виключно посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, проте, позивачем зазначений лист не було взято до уваги да вдруге подано до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області заяву про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, вважаючи, що саме Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області є належним виконавчим органом для призначення компенсації позивачу.

Більш того, суд зазначає, що Порядком № 859 не передбачено пересилання за належністю відповідному виконавчому органу або центру надання адміністративних послуг заяви про призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, якщо вона подана до неналежного виконавчого органу.

Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувся до неналежного виконавчого органу, який повинен здійснити призначення і виплату компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Отже, в даному випадку Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області не вчиняло протиправної бездіяльності щодо призначення і виплати ОСОБА_1 компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, оскільки, Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області є неналежним виконавчим органом щодо розгляду заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Управлінням соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області не вчинялася протиправна бездіяльність, а позивач звернувся до суду за захистом своїх прав не до повноважного виконавчого органу.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Проте, суд вважає одночасно повідомити, що належним способом захисту порушеного права є звернення позивача до виконавчого органу Сокальської міської ради або центру надання адміністративних послуг у м. Сокаль з заявою про отримання компенсації з догляду на непрофесійній основі.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у спірних правовідносинах факт порушення права позивача у сфері публічних правовідносин не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2022 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, стягнення компенсації та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 30.06.2022.

Суддя Коморний О.І.