Постанова

від 15.12.2022 по справі 454/621/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 454/621/22 пров. № А/857/11613/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації та зобов`язання вчинити дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції Коморний О.І.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 30 червня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність стосовно невиплати йому компенсації на рівні прожиткового мінімум; стягнути невиплачену раніше компенсацію в сумі 4786 грн за січень і лютий 2022 року; зобов`язати виплачувати йому щомісячну компенсацію на рівні прожиткового мінімуму.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 січня 2022 року відправив листа поштою з пакетом документів з описом на ім`я виконуючої обов`язки начальника Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області Г.С. Ложовської з проханням призначити компенсацію відповідно до постанови КМУ № 859 від 23 вересня 2020 року, оскільки, проживає зі своєю пристарілою важкохворою матір`ю. Вказує, що, 25 січня 2022 року надійшла відповідь на лист, у якій зазначено, що заяви з необхідними документами для отримання компенсації по догляду подаються до Центру надання адміністративних послуг. Звертає увагу на те, що попередньо на звернення з приводу призначення вказаної компенсації листом №1438-02 від 09 листопада 2021 року Управління повідомляло, що з 01 березня 2021 року заяви з необхідними документами приймаються виключно посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг. Вважає, що пакет документів поданий вірно, а саме до посадової особи виконавчого органу в.о. начальника Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області Г.С. Ложовської.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач звернувся до неналежного виконавчого органу, який повинен здійснити призначення і виплату компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. Отже, в даному випадку Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області не вчиняло протиправної бездіяльності щодо призначення і виплати ОСОБА_1 компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, оскільки, Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області є неналежним виконавчим органом щодо розгляду заяви ОСОБА_1 .

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що звернувся до належного виконавчого органу Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області, оскільки воно є структурним підрозділом з питань соціального захисту населення. Звертає увагу на те, що у формі заяви, яку затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 29 січня 2021 року № 37, чітко прописано, куди подається заява: «структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у містах Києві / Севастополі державної адміністрації…».

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1035, заяви з необхідними документами, для призначення усіх видів допомог та компенсацій з 01 березня 2021 року приймаються виключно посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг. Оскільки, Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області не є структурним підрозділом районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, а є структурним підрозділом районної державної адміністрації, і з заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі позивачу необхідно було подати до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад або центру надання адміністративних послуг.

Позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що призначення і виплата компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі належить до компетенції Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області. Вказує, що ним подано висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ України.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» від 17 лютого 2022 року № 193 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В довідці зазначено, що ОСОБА_2 є уповноваженим власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 є сином (а.с.6).

29 жовтня 2021 року позивач, звернувся до в.о. начальника Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області Г.С. Ложовської із заявою про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за догляд за своєю важкохворою матір`ю похилого віку відповідно до постанови КМУ № 859 від 23 вересня 2020 року (а.с.9).

Листом від 09 листопада 2021 року № 1438-02 Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області повідомило, що відповідно до постанови КМУ від 28 жовтня 2020 року № 1035 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ» заяви з необхідними документами, для призначення усіх видів допомог та компенсацій з 01 березня 2021 року приймаються виключно посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг (а.с.10).

11 січня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області пакет документів для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до постанови КМУ № 859 від 23 вересня 2020 року , який отриманий відповідачем 17 січня 2022 року, про що свідчить опис вкладення до листа, накладна № 8000117963445 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.8).

Листом від 25 січня 2022 року № 158-02 Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області повідомило, що відповідно до п. 6 постанови КМУ від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» заяви з необхідними документами, подаються до центру надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги (а.с.11).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року № 2671-VIII (далі Закон № 2671-VIII).

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги, це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

23 вересня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» № 859, яка набрала чинності 25 вересня 2020 року.

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 859 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 01 січня 2020 року для осіб, які звернуться за призначенням компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, протягом 60 календарних днів із дня опублікування цієї постанови, крім підпункту 2 пункту 7 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого зазначеною постановою, який набирає чинності з 01 січня 2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 859 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі Порядок № 859).

Цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 (пункт 1 Порядку № 859, тут і надалі в редакції від 23 жовтня 2021 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до абз. 6 п. 6 Порядку № 859, заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги також можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги затверджуються Мінсоцполітики.

Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця (пункт 10 Порядку № 859).

При цьому згідно пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається структурним підрозділом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Отже, Порядком № 859 передбачено надання відповідної заяви та прийняття рішення за її наслідками виключно уповноваженими на те органами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;

адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;

представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;

районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст;

виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач та його матір зареєстровані та проживають у м. Сокаль Львівської області, тому для призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, позивачу необхідно було звернутися до відповідного виконавчого органу міської ради в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а саме Сокальської міської ради, що передбачено п. 3 Порядку № 859 або як альтернатива до центру надання адміністративних послуг у м. Сокаль Львівської області, що встановлено абз. 6 п. 6 Порядку № 859, тому що саме на них покладено обов`язок щодо прийняття документів для призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі для осіб, які проживають/перебувають саме у м. Сокаль Львівської області, а не на Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської, як помилково вважає позивач.

Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області забезпечує виконання покладених на підрозділ завдань в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а саме Червоноградського району Львівської області, за виключенням територій де діють (у разі їх створення) виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад.

Колегія суддів зазначає, що позивачу листом Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області від 09 листопада 2021 року № 1438-02 надавалося відповідне роз`яснення, що заяви з необхідними документами для призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі приймаються виключно посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, проте, позивачем зазначений лист не було взято до уваги, та вдруге подано до Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області заяву про призначення компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, вважаючи, що саме Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області є належним виконавчим органом для призначення компенсації позивачу.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що Порядком № 859 не передбачено пересилання за належністю відповідному виконавчому органу або центру надання адміністративних послуг заяви про призначення і виплати компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, якщо вона подана до неналежного виконавчого органу.

Стосовно посилання скаржника на те, що у формі заяви, яку затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 29 січня 2021 року № 37 та Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0 «Висновок про наявність щодо потреби в когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», чітко прописано, що заява та висновок подаються «структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у містах Києві / Севастополі державної адміністрації…» колегія суддів вказує таке.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги затверджуються Мінсоцполітики.

Згідно з абз. 1 п. 7 Порядку № 859 призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів, зокрема, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ.

29 січня 2021 року Міністерством соціальної політики відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» прийнято наказ № 37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», яким, зокрема, затверджено форму заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та форму заяви про згоду отримувати соціальні послуги.

09 березня 2021 року Міністерством охорони здоров`я України відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» прийнято Наказ № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я», яким, зокрема, затверджено форму первинної облікової документації № 080-2/о «Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення.

Згідно з п. 10 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0 «Висновок про наявність щодо потреби в когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» (далі Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0) висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані форми заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та заяви про згоду отримувати соціальні послуги, а також Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0 затверджені на основі первинної редакції Порядку № 859 від 23 вересня 2020 року, пункт 3 якої передбачав, що компенсація призначається і виплачується структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчим органом міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади (далі - структурний підрозділ) за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Проте, на час подання позивачем заяв про згоду надавати соціальні послуги пункт 3 Порядку № 859 діяв у редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1074 від 20 жовтня 2021 року: «Компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

Проаналізувавши вищевказані норми та їх редакції, колегія суддів зазначає, що станом на час подання позивачем заяв про згоду надавати соціальні послуги, форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги, а також Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0 не відповідали пункту 3 Порядку № 859 у редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1074 від 20 жовтня 2021 року.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що невідповідність вказаних форм заяв та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0 Порядку № 859 не є підставою для невиконання позивачем вимог п. 3 Порядку № 859 в редакції, чинній на час подання заяв, якою чітко передбачено, що компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Таким чином, посилання скаржника на форму заяви, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України від 29 січня 2021 року № 37 та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/0 «Висновок про наявність щодо потреби в когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» не може бути доказом протиправної бездіяльності відповідача щодо призначення і виплати ОСОБА_1 компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області не вчиняло протиправної бездіяльності щодо призначення і виплати ОСОБА_1 компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, оскільки Управління соціального захисту населення Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області є неналежним виконавчим органом щодо прийняття та розгляду заяви ОСОБА_1 .

Одночасно, колегія суддів вважає вважає за необхідне зазначити, що належним способом захисту порушеного права є звернення позивача до виконавчого органу Сокальської міської ради або центру надання адміністративних послуг у м. Сокаль із заявою про отримання компенсації з догляду на непрофесійній основі.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року у справі № 454/621/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року.