Ухвала
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 357/8283/19
провадження № 61-4693св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»,
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року у складі судді Кошеля Б. І., додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року у складі судді Кошеля Б. І., постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Олійника В. І., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.
Позовну заяву мотивовано тим, що 14 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменовано на ТОВ «Олійникова Слобода», укладено договір оренди землі № б/н. За умовами цього договору ОСОБА_1 передала позивачу земельну ділянку, площею 2,4 га, з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років.
10 липня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди на підставі рішення за індексним номером 14366343.
Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату.
Проте починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ «Олійникова Слобода» права користування землею за договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28 лютого 2018 року, наказом від 15 березня 2018 року № 727/5 скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 за ТОВ «Олійникова Слобода».
05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди № б/н цієї ж земельної ділянки.
У зв`язку з цим ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним. Однак 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди від 05 березня 2018 року. Після цього ОСОБА_1 за власною заявою, що була посвідчена 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К. А., здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026, площею по 1,2000 га кожна.
12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1
10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026, площею по 1,2000 га кожна.
З огляду на викладене ТОВ «Олійникова Слобода» просило суд:
- визнати недійсним договір оренди землі від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин», щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026;
- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на ці земельні ділянки;
- витребувати із незаконного володіння ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026;
- внести зміни до договору оренди землі від 14серпня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом його викладення у новій редакції, як зазначено у позовній заяві, у тому числі акт приймання-передачі об`єкта оренди.
27 липня 2020 року ТОВ «Олійникова Слобода» направило до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначило про набрання чинності Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-1Х «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким було внесено зміни до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв`язку з якими ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.
На підставі наведеного ТОВ «Олійникова Слобода» доповнило позов вимогою про припинення права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року у задоволені позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поділ земельної ділянки на спірні земельні ділянки з подальшою їх передачею ОСОБА_1 в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» не порушують прав позивача на оренду вказаних земельних ділянок.
Виходячи з положень статей 124-126 ЗК України, частини п`ятої статті 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на 14 серпня 2013 року), частини другої статті 640 та частини другої статті 792 ЦК України (в редакції, чинній на 14 серпня 2013 року) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та саме з моменту державної реєстрації виникає право оренди земельної ділянки.
З огляду на наявність наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 суд дійшов висновку, що станом на момент передачі ОСОБА_1 в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» спірних земельних ділянок за ТОВ «Олійникова Слобода» не було зареєстровано у встановленому законодавством України порядку право користування цими земельними ділянками.
Таким чином, суд першої інстанції констатував, що не може захистити права позивача, оскільки їх не порушено.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі № 357/8283/19 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року заяву ТОВ Агрокомплекс «Узин», подану в особі представника адвоката Шовкопляса С. П., про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат по справі № 357/8283/19 задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Додаткові рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю вимог відповідачів про стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі, оскільки розмір цих витрат підтверджено належними та допустимими доказами: засвідченою копією договору № 07 про правничу допомогу від 02 листопада 2020 року, укладеного між АО «МКБ ГРУПП» та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; засвідченою копією акта приймання-передачі професійної правничої допомоги від 30 грудня 2020 року; детальним описом наданих послуг від 30 грудня 2020 року; копією платіжного доручення від 29 грудня 2020 року № 1066 (виписка з відміткою банківської установи про зарахування коштів); засвідченою копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3726/10, виданим 18 жовтня 2008 року Радою Адвокатів Київської області; засвідченою копією ордеру серії КС № 841355; копією ордеру Марценюк Л. А. ; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8616/10 від 27 грудня 2019 року; копією договору про надання правової допомоги № 21/20 від 21 грудня 2020 року з додатком № 1; копією акта виконаних робіт (наданих послуг) від 29 грудня 2020 року № 1; детальним описом наданих послуг та доказами оплати правничої допомоги.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року апеляційні скарги ТОВ «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року щодо задоволення заяви ТОВ Агрокомплекс «Узин» про стягнення витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року залишено без змін.
Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року щодо задоволення заяви ТОВ Агрокомплекс «Узин» про стягнення витрат на правничу допомогу залишено без змін.
Апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року щодо стягнення витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 задоволено частково.
Додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року щодо задоволення заяви ОСОБА_1 змінено, зменшено суму стягнення на її користь витрат на правову допомогу до 12 500,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 14 000,00 грн.
Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що договір оренди землі, укладений 14 серпня 2013 року між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 , було зареєстровано, однак наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 рішення державного реєстратора від 10 липня 2014 року № 14366343 про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано.
Наведене свідчить, про те, що скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди, держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що не набрав чинності, а відтак ТОВ «Олійникова Слобода» не набуло прав орендаря за таким договором.
При цьому наявність договору оренди землі, який не набрав чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін при укладенні такого договору, а тому це не є перешкодою для поділу земельних ділянок їх власниками, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.
Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 на дві ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026, державна реєстрація цих земельних ділянок за ОСОБА_1 та їх передача в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» після скасування реєстрації права оренди позивача ТОВ «Олійникова Слобода» не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, адже право оренди виникає виключно з моменту його державної реєстрації.
Додаткове рішення від 05 листопада 2020 року Білоцерківського міськрайонного суду у Київської області щодо вирішення заяви ТОВ Агрокомплекс «Узин» постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з огляду на те, що представником ТОВ Агрокомплекс «Узин» дотримано вимоги частини першої статті 134 ЦПК України. Розмір визначених до стягнення витрат на правову допомогу відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу на вчинення дій щодо надання правової допомоги.
Водночас апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн підлягала до задоволення в повному обсязі.
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не було дотримано вимог частини першої статті 134 ЦПК України, однак фактично відповідачу були надані послуги із правової допомоги та здійснено оплату таких послуг, що було підтверджено належними доказами. Керуючись правом, наданим законом, на відмову у стягненні витрат, попередній розмір яких не був заявлений, та виходячи із засад розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати за надання ОСОБА_1 правової допомоги в суді першої інстанції підлягають стягненню з позивача у розмірі 12 500,00 грн.
З урахуванням викладеного та керуючись статтею 376 ЦПК України, вважав за необхідне змінити додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року щодо стягнення витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 , зменшивши цю суму до 12 500,00 грн.
Крім того, в суді апеляційної інстанції ТОВ Агрокомплекс «Узин» просило стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» понесені витрати на правничу допомогу під час апеляційного розгляду в розмірі 17 000,00 грн, а ОСОБА_1 - у розмірі 12 500,00 грн.
Врахувавши складність справи, а також беручи до уваги, що представник відповідача ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні визнала те, що у подібних правовідносинах адвокат брала участь, відповідно їй потрібно менше часу для підготовки відзиву та формування позиції на стадії апеляційного розгляду, а також враховуючи, що скарга позивача на додаткове рішення визнана судом частково обґрунтованою, апеляційний суд дійшов висновку, що за надання правової допомоги ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду з позивача підлягають стягненню витрати в розмірі 10 000,00 грн.
Враховуючи, що заявлена представником ТОВ Агрокомплекс «Узин» сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 17 000,00 грн включає також гонорар успіху, а також враховуючи складність справи та те, що на стадії апеляційного розгляду адвокатам вже потрібно менше часу для вивчення законодавства та судової практики, яку вже вивчали під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки позиція сторін не змінилась, колегія суддів дійшла висновку, що з позивача на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» підлягають стягненню понесені витрати в сумі 14 000, 00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, ухвалити нове додаткове рішення, яким відмовити у задоволенні заяв про стягнення судових витрат, за результатами розгляду цієї справи здійснити новий розподіл судових витрат у судах першої та апеляційної інстанцій.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення статей 204, 207, 210, 638, 640 ЦК України, статті 125 ЗК України, статей 6, 17, 24, 31 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», статей 2, 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Суди попередніх інстанцій не врахували, що договори оренди землі, укладені після 01 січня 2013 року, набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, а скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди не впливає на дійсність договору оренди землі.
При цьому з 01 січня 2013 року відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр», яким, зокрема внесено зміни до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України № 1952-IV, який передбачає державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що по суті означає реєстрацію іншого речового права у позивача щодо спірної земельної ділянки.
Враховуючи, що державна реєстрація права оренди на земельну ділянку не є державною реєстрацією правочину у розумінні частини першої статті 210 ЦК України, норми частини першої статті 210 ЦК України не підлягають застосуванню для визначення моменту набрання чинності договором оренди землі, укладеним після 01 січня 2013 року. Суди попередніх інстанцій помилково ототожнили державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку.
При цьому норми Закону України № 161-XIV (у редакції, чинній з 01 січня 2013 року) не передбачають, що договір оренди землі набирає чинності після державної реєстрації права оренди за цим договором у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суди неправильно витлумачили зміст пункту 37 договору оренди землі, не врахувавши при цьому норми частини четвертої статті 213 ЦК України.
Також суди не врахували, що право оренди на земельну ділянку набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Усупереч пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України апеляційний суд не зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 357/9440/20, у межах якої оскаржується наказ Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що поділ земельної ділянки, яка була передана в оренду позивачу, унеможливлюють захист його прав та не відповідає приписам частини третьої статті 110 ЗК України.
На переконання заявника, суд першої інстанції безпідставно стягнув з позивача витрати відповідачів на професійну правничу (правову) допомогу під час розгляду цієї справи. Відповідачі без поважних причин не виконали вимоги, передбачені у частині першій статті 134 ЦК України та пункті 9 частини третьої статті 178 ЦПК України.
Крім того, у касаційній скарзі ТОВ «Олійникова Слобода» порушує питання про стягнення з відповідачів судових витрат та передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивовано необхідністю:
відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, щодо моменту початку перебігу строку дії договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, - після державної реєстрації права оренди, та чіткого розмежування моментів укладення і набрання чинності для договорів оренди землі, укладених до 01 січня 2013 року, та для договорів оренди землі, укладених після 01 січня 2013 року;
доповнення висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 696/1693/15-ц чітким розмежуванням поняття «державна реєстрація договору оренди землі» та «державна реєстрація права оренди на земельну ділянку»;
надання висновку щодо того, чи має орендар, який уклав договір оренди землі після 01 січня 2013 року, але не зареєстрував право оренди у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право оспорити договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем у період дії укладеного таким орендарем договору.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2021 року, ТОВ Агрокомплекс «Узин», в інтересах якого діє адвокат АО «МКБ Групп» Косяк В. М., заперечувало проти доводів заявника, просило відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Олійникова Слобода» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення та стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Олійникова Слобода», витребувано з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/8283/19.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянки площею 2,4000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010, розташована у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області (а. с. 17).
14 серпня 2013 року між ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі (а. с. 15, 16), за умовами якого ОСОБА_1 передала ТОВ «Олійникова Слобода» в оренду земельну ділянку, площею 2,4000 га, з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 строком на 10 років, зі сплатою орендної плати, яка нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1262,88 грн.
Додатковими умовами договору оренди землі від 14 серпня 2013 року передбачено, що оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця, площею до 0,30 га, буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 років за взаємною згодою сторін.
Згідно з пунктом 37 договору оренди землі цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
10 липня 2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ «Олійникова Слобода» за індексним номером 14366343 (а. с. 21).
Наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 за результатами розгляду колективної скарги громадян, у тому числі ОСОБА_1 , серед іншого, скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Олійникова Слобода» на належну ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010, яке було зареєстроване на підставі договору оренди від 14 серпня 2013 року. Підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Олійникова Слобода» стало звернення власників земельних ділянок до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою, яку обґрунтовано тим, що договори оренди із ТОВ «Олійникова Слобода» були зареєстровані за відсутності необхідних на те документів, зокрема, без підписаних власниками земельних ділянок договорів, заяв на вчинення реєстраційних дій, відповідних проплат за вчинення реєстраційних дій та інше (а. с. 29-38).
Скасування іншого речового права ТОВ «Олійникова Слобода» на зазначену земельну ділянку здійснено державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіним О. В. 15 березня 2018 року, індексний номер рішення 40127608 (а. с. 28).
Також встановлено, що 05 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010, розташованої у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком до 05 березня 2025 року. Право користування земельною ділянкою ТОВ Агрокомплекс «Узин» підтверджено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40137224, від 15 березня 2018 року, державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Мироненко Ю. Ю. (а. с. 27).
04 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05 березня 2018 року (а. с. 27, зворот).
12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про закриття об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки, площею 2,4 га, з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, індексний номер рішення 44570499, підстава - поділ об`єкта нерухомого майна, заява про розподіл земельної ділянки, серія та номер 3147, виданий 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Дерун К. А. (а. с. 26).
Встановлено, що ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 на дві ділянки, площею по 1,2 га кожна, з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026, що також підтверджується листом міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 04 липня 2019 року № 175/121-19 (а. с. 46). 12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 (а. с. 47-50).
10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» було укладено договір оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:01:004:0025 та 3220484400:01:004:0026, площами по 1,2000 га кожна (а. с. 129-131).
13 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин» (а. с. 132, 133).
25 квітня 2019 року ТОВ «Олійникова Слобода» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) про внесення змін до договору оренди землі від 14 серпня 2013 року, в якій, посилаючись на істотні зміни договору оренди, зазначило про наявність підстав для внесення змін в частині, що ідентифікують об`єкт оренди, а саме кадастрових номерів та площі орендованих земельних ділянок, сформованих внаслідок поділу земельної ділянки, яка була першочергово передана в оренду товариству; документів, які підтверджують право власності орендодавця на такі земельні ділянки; нормативної грошової оцінки кожної із земельних ділянок та залежного від неї розміру орендної плати (а. с. 52-62).
Позиція Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року справу № 676/7428/19 (провадження № 61-361св22) за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 , ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», треті особи: ОСОБА_5 , ТОВ «Форк», про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ТОВ «Зарус-Інвест» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 червня 2022 року справу № 676/7428/19 (провадження
№ 61-361сво22) прийнято та призначено до розгляду.
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах. Зокрема, у вказаних справах порушується питання про витребування земельних ділянок з володіння однієї юридичної особи на користь іншої юридичної соби.
Під час передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в своїй ухвалі від 08 червня 2022 року порушувала питання про необхідність розгляду указаних позовних вимог у порядку господарського судочинства та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суд, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22).
Керуючись статтями 252, 253, 260, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Зупинити касаційне провадження у справі справа № 357/8283/19 (провадження № 61-4693св21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, додаткові рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22) за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко-Граунд», треті особи: ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Форк», про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарус-Інвест» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 грудня 2021 року.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2022 |
Оприлюднено | 06.07.2022 |
Номер документу | 105057052 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Черняк Юлія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні