Ухвала

від 03.07.2022 по справі 120/4893/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 липня 2022 р.Справа № 120/4893/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтек Буд" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтек Буд" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області з вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення від 11.01.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №102 від 29.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

2) визнати протиправним та скасувати рішення від 14.02.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 24.01.2022 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

3) визнати протиправним та скасувати рішення від 23.02.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 01.02.2022 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

4) визнати протиправним та скасувати рішення від 11.01.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №93 від 17.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

5) визнати протиправним та скасувати рішення від 11.01.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №95 від 23.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

6) визнати протиправним та скасувати рішення від 11.01.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №96 від 23.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

7) визнати протиправним та скасувати рішення від 14.01.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 18.01.2022 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

8) визнати протиправним та скасувати рішення від 11.01.2022 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №101 від 24.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

9) визнати протиправним та скасувати рішення від 23.12.2021 у формі квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №93 від 02.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання;

10) визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 16.02.2022 №8395/43690638/2 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №94 від 20.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Завданням адміністративного судочинства, у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції на день уточнення позовних вимог, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як свідчить зміст позовної заяви, ТОВ "Вінтек Буд" оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень про зупинення реєстрації податкової накладної викладених у формі квитанції, якими повідомлено платника податків про відмову у прийнятті документів податкових накладних №102 від 29.12.2021, №3 від 24.01.2022, №4 від 01.02.2022, №93 від 17.12.2021, №95 від 23.12.2021, №96 від 23.12.2021, №2 від 18.01.2022, №101 від 24.12.2021, №93 від 02.12.2021 та рішення, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 16.02.2022 №8395/43690638/2 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №94 від 20.12.2021.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, за визначеннями, наведеними у п. 18, 19 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

- нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - є актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В контексті наведених положень суд зазначає, що спірні квитанції про неприйняття документа, за своєю суттю, змістом та формою не є нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії, оскільки не створюють для позивача юридичних прав та обов`язків.

Обов`язковою ознакою рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Так, за змістом положень п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. … Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку №1246).

Відповідно до п.18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Саме таке рішення контролюючого органу, що надсилається платнику податків разом з квитанцією, є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, що створює для платника податків юридичні права та обов`язки.

Крім того, суд зауважує, що серед іншого позивач у поданій позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 16.02.2022 №8395/43690638/2 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №94 від 20.12.2021 та зобов`язати зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН датою її первинного подання.

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Так, оскаржуючи рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 16.02.2022 №8395/43690638/2, позивач вказує, що цим рішенням відповідач відмовив у реєстрації ПН №94 від 20.12.2021.

Разом, вважаю за необхідне звернутим увагу заявника на ту обставину, що рішенням від 16.02.2022 №8395/43690638/2 залишено без задоволення скаргу платника власне на рішення від 18.01.2022 №3666482/43690638, яким відмовлено у реєстрації ПН №94 від 20.12.2021.

Наведені обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у цій справі, змістовності позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами якими він обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Згідно із п.п. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - судовий збір сплачується в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2481,00 грн.

Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 20 вимог немайнового характеру (10 основних та 10 похідних).

Відтак, позивач (юридична особа) за подання до адміністративного суду позову, що містить одну вимогу немайнового характеру повинен сплатити судовий збір в розмірі 24 810,00 грн.

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено доказів сплати судового збору.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 24 810,00 грн.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позову у спосіб:

- подання до суду документу який підтверджує сплату судового збору у сумі 24 810,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

- доповнення змісту позовної заяви юридичними фактами якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача (до кожного з відповідачів) із зазначенням правової підстави позову, тобто вказати законодавчі акти норми яких порушено відповідачем (відповідачами), сформувати позовні вимоги до відповідача (або декількох відповідачів), вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача (відповідачів) у справі порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у публічно-правових відносинах, а також надати докази прийняття відповідачем (відповідачами) рішень, вчинення ним (ними) дій або допущення бездіяльності, які можуть бути предметом розгляду в адміністративній справі.

При цьому, суд звертає увагу позивача на положення частини 1 статті 161 КАС України відповідно до яких до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтек Буд" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачу 7 - денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Томчук Андрій Валерійович