Рішення

від 03.07.2022 по справі 464/6098/20

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/6098/20

пр.№ 2-др/464/24/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2022 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Мерзи Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву представника позивача адвоката Малишака Андрія Степановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 20.06.2022 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягненняборгу задоговором позикизадоволено,ухвалено стягнутиіз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованістьза договорамипозики від30.05.2019в розмірі1646658грн.10коп,з яких:основна сумазаборгованості 1418810грн.,пеня 188849грн.92коп.та 3%річних 38998грн.19коп.Окрмі цього,стягнуто з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 10930 грн. 40 коп. судового збору.

В ході судового розгляду даної справи представником позивача адвокатом Малишаком А.С. заявлено про наявність у позивача судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

24.06.2022 надійшла заява від представника позивача адвоката Малишака А.С., у якій останній просив покласти на відповідача ОСОБА_2 витрати позивача на професійну правничу допомогу, у загальному розмірі 29000 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача Малишак А.С. у заяві про ухвалення додаткового рішення просив розглядати заяву у його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Дослідивши матеріали заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із урахуванням наведених норм та викладених обставин, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у цивільній справі щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову - на позивача.

Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Частиною 5ст. 137 ЦПК Українивстановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

Встановлено, що правнича допомога позивачу ОСОБА_1 надавалась адвокатом Малишаком А.С.(свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 23 грудня 2014 року серії ЛВ №000157, видане Радою адвокатів Львівської області) на підставі договору про правову допомогу від 19.08.2020 та додаткової угоди №1 від 19.08.2020.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, представник позивача подав суду: додаткову угоду №1 від 19.08.2020, яка містить детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Малишаком А.С., та акт наданих послуг №1 від 21.06.2022.

Згідно із вищевказаними доказами щодо надання професійної правничої допомоги, загальна вартість наданих послуг адвокатом Малишаком А.С. позивачу ОСОБА_1 складає 29000 грн.

Відповідно до п.3 акту наданих послуг №1 від 21.06.2022, вартість наданих послуг в сумі 29000 грн. підлягає сплаті протягом 3 днів з моменту підписання вказаного акту.

Разом з тим, позивач та представник позивача не надали суду документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжні доручення з відміткою банку або інші банківські документи).

Дослідивши надані докази на підтвердження витрати на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість, а деякі види робіт взагалі не проводились у даній цивільній справі.

Таким чином, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3ст. 2 ЦПКУкраїни і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10000 грн., які можна вважати необхідними і неминучими для позивача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 270 ЦПК України,

у х в а л и в:

ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повне найменування(ім`я)учасників справита їхмісце проживання(місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Суддя Д.Ю. Теслюк