Рішення

від 28.06.2022 по справі 927/197/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/197/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Теплопостачінвест,

вул. Празька, 3, кв.390, м. Київ, 02090;

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Остерська міська лікарня Остерської міської ради,

вул. В.А. Бондаренка, 32, м. Остер, Козелецький р-н, Чернігівська обл., 17044;

про стягнення 1 763 356,97 грн.

за участю представників:

від позивача: Прокопенко Д.О., адвокат

від відповідача: не прибув

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Теплопостачінвест звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Остерська міська лікарня Остерської міської ради про стягнення 1 763 356,97 грн заборгованості, а саме: 1 649 644,52 грн. боргу, 77 736,65 грн. пені, 12 880,78 грн. 3% річних, 23 095,02 грн. інфляційних.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою суду від 18.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.03.2022. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

Ухвала суду від 18.02.2022 отримана відповідачем 18.04.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.02.2022 №1400054431246.

Ухвала суду від 18.02.2022, направлена на адресу позивача, зазначену у позовній заяві (вул. Празька, 3, кв.390, м. Київ, 02090) повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У зв`язку із введенням в країні військового стану на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, підготовче судове засідання призначене на 15.03.2022 не відбулося.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 на 30 діб.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного суду від 22.04.2022 №25/0/9-22 з відновленням територіальної підсудності судових справ Господарський суд Чернігівської області відновив свою роботу з 25.04.2022.

Ухвалою суду від 05.05.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого судового засідання на 24.05.2022.

Ухвала суду від 05.05.2022 отримана позивачем та відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 05.05.2022 №1400054583887, №1400054583895.

Ухвалою суду від 19.05.2022 задоволено заяву представника позивача та постановлено проведення судового засідання 24.05.2022 здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв?язку EаsyCon.

24.05.2022, на електронну пошту суду, від позивача надійшло клопотання від 23.05.2022 про залучення до матеріалів справи документів, що підтверджують надання правничої допомоги позивачу (а.с.60-66).

24.05.2022, на електронну пошту суду, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що на час дії військового стану є необхідність обслуговування населення, припинення яких неможливе на даний час. Після надходження зазначеного клопотання працівниками відділу документального забезпечення (канцелярії) суду була проставлена відмітка документ не підписаний ЕЦП.

Учасники справи у судове засідання 24.05.2022 не прибули. Судове засідання не відбулося в режимі відеоконференції у зв`язку з технічними проблемами.

Клопотання позивача від 23.05.2022 про залучення до матеріалів справи документів задоволено судом, подані документи залучено до матеріалів справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено судом без розгляду, оскільки, у порушення ч.8 ст.42, ст.91 Господарського процесуального кодексу України, не скріплене електронним цифровим підписом.

У судовому засіданні 24.05.2022 суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого судового засідання на 21.06.2022, про що позивача та відповідача повідомлено ухвалою суду від 24.05.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату від 24.05.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється, а тому ухвала суду від 24.05.2022 направлена сторонам на їх електронні адреси, зазначені у позовній заяві.

17.06.2022, на електронну пошту суду, від позивача надійшло клопотання про заміну представника позивача, який буде приймати участь у режимі відеоконференції 21.06.2022: з адвоката Любченко Т.С. на адвоката Прокопенка Д.О.

У судовому засіданні 21.06.2022 прийняв участь повноважний представник позивача (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв?язку) адвокат Прокопенко Д.О. Представник відповідача у судове засідання 21.06.2022 не прибув.

У судовому засіданні 21.06.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 29.06.2022 та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 21.06.2022.

Згідно з довідкою керівника апарату від 21.06.2022 у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється.

Ухвала суду від 21.06.2022 направлена відповідачу на його електронну адресу, зазначену у позовній заяві.

У судовому засіданні 29.06.2022 прийняв участь повноважний представник позивача (в режимі відеоконференцзв?язку). Представник відповідача у судове засідання 29.06.2022 не прибув.

Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву не скористався, відзив на позовну заяву не надав та не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 29.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по оплаті вартості теплової енергії, отриманої за період з грудня 2020 року по квітень 2021 року на підставі актів наданих послуг.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю.

Відповідач відзиву на позов не надав, позовних вимог не оспорив.

Обставини справи встановлені судом.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю Теплопостачінвест (ідентифікаційний код 39349232) зареєстровано як суб`єкт господарювання 13.08.2014, номер запису 10671020000020720 (а.с.31).

Відповідно до безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо державної реєстрації Комунального некомерційного підприємства Остерська міська лікарня Остерської міської ради, дата державної реєстрації суб`єкта господарювання 10.04.1993, дата запису 10.02.2020, номер запису 10481450000001165 (а.с.32).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у грудні 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Теплопостачінвест та Комунальним некомерційним підприємством Остерська міська лікарня Остерської міської ради, у спрощений спосіб, було укладено усний договір про поставку теплової енергії.

За доводами позивача, Комунальному некомерційному підприємству Остерська міська лікарня Остерської міської ради була поставлена теплова енергія, що підтверджується Актами надання послуг №2 від 31.12.2020 на суму 446250,47 грн., №1 від 31.01.2021 на суму 501491,08 грн., №2 від 28.02.2021 на суму 462035,65 грн., №3 від 31.03.2021 на суму 404582,32 грн., №4 від 30.04.2021 на суму 120168,62 грн. (а.с.18-22).

Для оплати поставленої теплової енергії Товариством з обмеженою відповідальністю Теплопостачінвест виставлено Комунальному некомерційному підприємству Остерська міська лікарня Остерської міської ради рахунки-фактури № 311220-1 від 31.12.2020 на суму 161096,85 грн., № 310121-1 від 31.01.2021 на суму 501491,08 грн., № 280221-1 від 28.02.2021 на суму 462035,65 грн., № 310321-1 від 31.03.2021 на суму 404852,32 грн., № 300421-1 від 30.04.2021 на суму 120168,62 грн. (а.с.13-17).

Між сторонами підписано та скріплено печатками Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2021-жовтень 2021, з якого вбачається оплата Комунальним некомерційним підприємством Остерська міська лікарня Остерської міської ради грошових коштів за поставлену теплову енергію на суму 174606,21 грн. (а.с.23).

Позивачем додано до матеріалів справи лист-претензію №08/1121-01 від 08.11.2021, адресовану відповідачу, з проханням негайної оплати 1 649 644,52 грн. боргу за поставлену теплову енергію, на підставі ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, але не пізніше ніж у місячний строк з дня її одержання (а.с.27-29).

Відповідач гарантував оплату за постачання теплової енергії за 2021 рік у сумі 1 649 644,52 грн., у відповідності до виставлених рахунків у 2022 році, що підтверджується гарантійним листом №196 від 29.12.2021 (а.с.30).

Відповідач заборгованість за отриману у 2021 році теплову енергію у розмірі 1 649 644,52 грн. не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 77 736,65 грн. пені за період з 08.11.2021 по 10.02.2022; 12 880,78 грн. 3% річних за період з 08.11.2021 по 10.02.2022 та 23 095,02 грн. інфляційних збитків за період з листопада 2021 по грудень 2021 року, у відповідності до наданих розрахунків (а.с.24-26).

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 2 ст. 184 Господарського кодексу передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання постачання теплової енергії (теплопостачання) господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Частина 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання встановлює, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що єдиний письмовий договір на поставку теплової енергії між сторонами не укладався.

Судом встановлено факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії на підставі Актів надання послуг №2 від 31.12.2020 на суму 446250,47 грн., №1 від 31.01.2021 на суму 501491,08 грн., №2 від 28.02.2021 на суму 462035,65 грн., №3 від 31.03.2021 на суму 404582,32 грн., №4 від 30.04.2021 на суму 120168,62 грн., підписаних сторонами та скріплених печатками, копії яких додано до матеріалів справи.

Вказані обставини відповідачем не заперечувались.

Матеріали справи містять також рахунки-фактури № 311220-1 від 31.12.2020 на суму 161096,85 грн., № 310121-1 від 31.01.2021 на суму 501491,08 грн., № 280221-1 від 28.02.2021 на суму 462035,65 грн., № 310321-1 від 31.03.2021 на суму 404852,32 грн., № 300421-1 від 30.04.2021 на суму 120168,62 грн., виписані позивачем, проте у матеріалах справи відсутні докази їх направлення (вручення) відповідачу.

Судом враховано, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів ст. 212 ЦКУ та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦКУ, а значить не звільняє від обов`язку оплатити надану послугу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19.

Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2021-жовтень 2021 підтверджує оплату відповідачем грошових коштів за поставлену теплову енергію на суму 174606,21 грн. та відповідно, погодження (визнання) відповідачем суми заборгованості за поставлену у 2021 році теплову енергію у розмірі 1 649 644,52 грн., яку відповідач гарантував оплатити згідно з гарантійним листом №196 від 29.12.2021.

Оскільки, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленої у 2021 році теплової енергії у повному обсязі не виконав, позовні вимоги про стягнення 1 649 644,52 грн. боргу за отриману у 2021 році теплову енергію, на підставі усного договору, підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Позивачем заявлено до стягнення 77 736,65 грн. пені за період з 08.11.2021 по 10.02.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, позивач посилається на приписи ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено вище, єдиний письмовий договір на поставку теплової енергії між сторонами не укладався, що свідчить про відсутність договірних зобов`язань та відповідальності замовника (відповідача) у вигляді сплати пені за порушення строку оплати спожитої теплової енергії.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 77 736,65 грн. пені за період з 08.11.2021 по 10.02.2022 задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних збитків.

Позивач просить стягнути з відповідача 12 880,78 грн. 3% річних за період з 08.11.2021 по 10.02.2022 та 23 095,02 грн. інфляційних збитків за період з листопада 2021 по грудень 2021 року, у відповідності до наданих розрахунків (а.с.25-26).

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було пред`явлено відповідачу лист-претензію №08/1121-01 від 08.11.2021 з проханням негайної оплати 1 649 644,52 грн. боргу за поставлену теплову енергію, на підставі ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, на яку відповідач відреагував гарантійним листом №196 від 29.12.2021, а тому з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, прострочка оплати за поставлену теплову енергію починається з 06.01.2022.

Таким чином, 3% річних підлягають нарахуванню за період з 06.01.2022 по 10.02.2022 у розмірі 4881,14 грн., інфляційні за період з 06.01.2022 по 10.02.2022 у розмірі 21445,38 грн.

У решті вимог про стягнення 7999,64 грн. 3% річних та 1649,64 грн. інфляційних судом відмовлено за необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 1 649 644,52 грн. основного боргу, 4 881,14 грн. 3% річних та 21 445,38 грн. інфляційних.

У решті позову відмовити.

Розподіл судових витрат.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, становить 25 139,57 грн.

Як зазначено у ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві від 10.02.2022 позивач зазначив, що витрати на правничу допомогу орієнтовно становлять 20 000 грн.

Згідно з ч.1-4 до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1,30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: Договору №03/11/21-01 про надання правової допомоги від 03.11.2021; додаткової угоди №1 від 03.11.2021 до Договору №03/11/21-01 про надання правової допомоги від 03.11.2021; Акту приймання-передачі наданих юридичних (правових) послуг від 10.02.2022 до Договору №03/11/21-01 про надання правової допомоги від 03.11.2021; платіжного доручення №1225 від 04.11.2021 на суму 20000,00 грн.

На підтвердження наявності у представників позивача Прокопенка Д.О. та Любченко Т.С. статусу адвоката, суду надано копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №001208 від 14.06.2021, серія КС №9257/10 від 31.07.2020, а також ордери на надання правничої (правової) допомоги від 10.02.2022, видані Адвокатським об`єднанням «Нота права» про надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплопостачінвест» адвокатами Прокопенком Д.О., Любченко Т.С.

Відповідно до п.2.1.,2.2. Договору №03/11/21-01 про надання правової допомоги від 03.11.2021, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Нота права» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплопостачінвест», АО «Нота права» зобов`язується надати клієнту правничу допомогу на умовах та обсязі, визначеному розділом І цього договору.

Додатковою угодою до даного договору сторони можуть визначити інший об`єм правової допомоги, який надається АО «Нота права».

Згідно з п.5.2. Договору №03/11/21-01 про надання правової допомоги від 03.11.2021 розмір гонорару, порядок та строки його сплати, порядок та розмір покриття фактичних витрат адвокатів АО «Нота права», пов`язаних з виконанням цього договору, порядок приймання-передачі наданої правової допомоги визначаються сторонами у Додатковій угоді до цього договору.

Пунктами 1.1., 1.3., 1.4. додаткової угоди №1 від 03.11.2021 до Договору №03/11/21-01 про надання правової допомоги від 03.11.2021 сторони погодили, що відповідно до умов Договору №03/11/21-01 про надання юридичних (правових) послуг від 03.11.2021, а саме Розділу V («Гонорар за надання правової допомоги»), розмір гонорару (оплати) за юридичні (правові) послуги встановлюється за погодженням між адвокатом та клієнтом і складає 20 000 грн.

Сторони погодили внесення замовником авансового платежу в сумі 20 000 грн. на рахунок виконавця до 10.11.2021 шляхом безготівкового перерахування коштів.

Виконання робіт за Договором оформлюється Актом приймання-передачі наданих юридичних (правових) послуг, що підписується сторонами.

Позивачем додано до матеріалів справи платіжне доручення №1225 від 04.11.2021 на суму 20000,00 грн.

10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплопостачінвест» та Адвокатським об`єднанням «Нота права» підписано Акт приймання-передачі наданих юридичних (правових) послуг до Договору №03/11/21-01 про надання правової допомоги від 03.11.2021, згідно з п.2,3 якого загальна вартість робіт, що відноситься до юридичних (правових/правничих) послуг у період з 03.11.2021 до моменту отримання рішення Господарського суду Чернігівської області становить 20000,00 грн.

Розрахунок гонорару проводився з урахуванням ставок АО «Нота права», визначених у п.3 Акту.

Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця немає.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Адвокатського об`єднання «Нота права» Прокопенком Д.О. було підготовлено і подано до суду позовну заяву від 10.02.2022 з розрахунками заявлених позовних вимог.

При розгляді даної справи відбулося 3 судові засідання (24.05.2022, 21.06.2022, 29.06.2022), у двох з яких прийняв участь повноважний представник позивача адвокат Прокопенко Д.О., що підтверджується протоколами судових засідань, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем, згідно з вимогами 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому адвокатом Прокопенком Д.О. вказаних послуг у Господарському суді Чернігівської області при розгляді справи №927/197/22 та сплату АО «Нота права» за юридичні (правові) послуги 20000,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги у даній справі задоволено частково, а тому з урахуванням приписів ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 19 008,87 грн.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Остерська міська лікарня Остерської міської ради, вул. В.А. Бондаренка, 32, м. Остер, Козелецький р-н, Чернігівська обл., 17044, код ЄДРПОУ 02006283 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Теплопостачінвест, вул. Празька, 3, кв.390, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 39349232, 1 649 644,52 грн. основного боргу, 4 881,14 грн. трьох відсотків річних, 21 445,38 грн. інфляційних, 19 008,87 грн. витрат на правничу допомогу адвоката та 25 139,57 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.07.2022.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко