Ухвала

від 29.06.2022 по справі 357/9184/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 червня 2022 року

місто Київ

справа № 357/9184/18

провадження № 61-4501ск22

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»

(далі - ТОВ «Олійникова Слобода») у серпні 2018 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю. Ю. у якому, з урахуванням уточнення вимог, просило:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки, площею 2, 40 га, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010;

- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди від 15 березня 2018 року, індексний номер 40137224, та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку, площею 2, 40 га, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 05 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області залишив без задоволення позов ТОВ «Олійникова Слобода».

Постановою від 22 вересня 2021 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода». Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов.

Суд визнав недійсним договір оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки, площею 2, 40 га, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010.

Скасував рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю. Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди від 15 березня 2018 року, індексний номер 401372240, та припинив право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку, площею 2, 40 га, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

В задоволенні інших позовних вимог відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 23 травня 2022 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник виклала клопотання про поновлення строку звернення до Верховного Суду, яке обґрунтовується тим, що ухвалою від 24 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 357/9440/20 та зупинив дію постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року.

Заявник зазначає, що, враховуючи те, що на обґрунтування висновків оспорюваного рішення суд апеляційної інстанції поклався саме постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року, застосував її до спірних правовідносин у період, коли було зупинено її дію, саме тому ТОВ «Агрокомплекс «Узин» звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 02 лютого 2022 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами.

Заявник не навела будь-яких інших доводів щодо існування підстав для поновлення процесуального строку касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року. Зазначила, що копію оскаржуваної постанови отримала 29 вересня 2021 року.

Ухвалою від 03 червня 2022 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та надав заявнику строк для її виконання, з метою навести належне обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, починаючи від моменту отримання копії оскаржуваної нею постанови суду апеляційної інстанції, та надати відповідні письмові докази на підтвердження існування таких обставин.

Від заявника 20 червня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року.

Заява обґрунтовується тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 22 вересня 2021 року та її копію отримано заявником 29 вересня 2021 року, проте у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 є особою похилого віку та перебуває в групі ризику щодо захворюваності на коронавірусну хворобу (COVID-19) за віком і у зв`язку з наявністю хронічних захворювань, водночас починаючи з жовтня 2021 року зріс рівень захворюваності коронавірусної хвороби

(COVID-19), тому з метою уникнення зараження вірусним захворюванням заявник не могла контактувати зі своїм адвокатом Марценюк Л. А., яка повинна була підготувати касаційну скаргу.

Заявник зазначає, що протягом цього періоду адвокат брала участь у розгляді заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами, а згодом, і сама перебувала на карантині як контактна особа.

На переконання заявника, зазначені обставини підтверджують поважність причини пропуску строку звернення заявника із касаційною скаргою, що розглядається.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд вивчив подану касаційну скаргу з доданими документами та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, за результатом чого зробив висновок, що наведені заявником причини пропуску строку не можуть бути визнанні поважними, тому у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Щодо оцінки судового рішення, яке оскаржується учасником справи

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Порядок і строки подання касаційної скарги визначено положеннями частин першої-третьою статті 390 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення судом апеляційної інстанції ухвалено 22 вересня 2021 року та його копію отримано заявником 29 вересня 2021 року.

Із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року заявник звернувся 23 травня 2022 року, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку звернення з такою скаргою.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Усуваючи недоліки поданої касаційної скарги, ОСОБА_1 додатково зазначила, що за період її перебування на карантині її адвокат Марценюк Л. А. брала участь у розгляді заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами, починаючи з 18 листопада 2021 року, розгляд якої закінчено 02 лютого 2022 року (суд відмовив в задоволенні заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами).

Заявник зазначає, що з 18 листопада 2021 року на коронавірусну хворобу

COVID-19 захворіла матір її адвоката Марценюк Л. А., з якою вона проживає і як контактна особа змушена була перебувати на карантині, а тому була позбавлена можливості контактувати із заявником, що створило перешкоди для своєчасного звернення із касаційною скаргою.

Також заявник зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, тому вона позбавлена можливості вчасно звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою.

За наведених обставин Верховний Суд зробив висновок, що наведені заявником причини пропуску строку касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року не є поважними.

Суд виходить з того, що протягом періоду перебування ОСОБА_1 на карантині, отримавши копію оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, адвокат Марценюк Л. А. об`єктивно мала можливість від імені заявника подати касаційну скаргу в межах строку на касаційне оскарження. Додатково Судом враховано, що усі процесуальні документи подані до Верховного Суду в межах цього касаційного провадження саме від імені адвоката Марценюк Л. А.

Наведене свідчить про те, що заявник не виконала свій процесуальний обов`язок добросовісно здійснювати надані процесуальні права та обов`язки, оскільки протягом тривалого періоду часу, починаючи від 22 вересня 2021 року, не скористалася можливістю своєчасно звернутися до суду касаційної інстанції, хоча така існувала.

Адже, відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Доводи заявника щодо неможливості звернення із касаційною скаргою через участь її адвоката у розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Верховний Суд визнає безпідставними, адже розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не зумовлює зупинення перебігу строків на касаційне оскарження і не позбавляє учасника справи права й можливості подати касаційну скаргу на судове рішення під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення Верховний Суд не визнає поважними.

З врахуванням викладеного, Суд зробив висновок, що ОСОБА_1 порушила процесуальні строки реалізації своїх процесуальних повноважень, своєчасно отримавши копію оскаржуваної постанови, не подала до Верховного Суду касаційну скаргу в межах розумних строків оскарження. В результаті такої бездіяльного ставлення до реалізації своїх процесуальних повноважень заявник пропустила строк на касаційне оскарження згаданої постанови апеляційного суду.

Отже, обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, є такими, що не свідчать про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, підтверджених достатніми та належними доказами, для звернення з касаційною скаргою у строки, визначені ЦПК України.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що ОСОБА_1 пропустила строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, докази на підтвердження поважності причини пропуску цього строку заявник не надала, відповідно Суд не встановив існування підстав для його поновлення.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

З огляду на те, що із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року ТОВ Агрокомплекс «Узин» звернулося за спливом більше ніж семи місяців після ухвалення оскаржуваного судового рішення, за умови недоведеності наявності поважних причин пропуску такого процесуального строку, у відкритті касаційного провадження варто відмовити.

Безпідставне поновлення процесуального строку, пропущеного у зв`язку зі спливом тривалого періоду та за відсутності підстав, які можуть бути визнані переконливими, свідчитиме про порушення судом принципу юридичної визначеності та вимог статті 6 Конвенції.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Резюмуючи, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак