Постанова

від 22.09.2021 по справі 357/9184/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 357/9184/18 Головуючий у суді першої інстанції - Дубановська І.Д.

Номер провадження № 22-ц/824/887/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода , подану представником Тетерею Світланою Ігорівною, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин , державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юріївни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ТОВ Олійникова Слобода звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин , державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23 квітня 2020 року (а.с.26-27, т.2) , просило суд:

1) визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010;

2) скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40137224 від 15 березня 2018 року 18:04:26 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин ;

3) стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин та комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав на користь ТОВ Олійникова Слобода судові витрати.

Свої вимоги, позивач мотивував тим, що відповідно до Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, у нього в оренді перебувала, належна ОСОБА_1 , земельна ділянка площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, яка знаходиться у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Строк оренди - 10 років.

Державна реєстрація права оренди за ТОВ Олійникова Слобода проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., згідно рішення від 10 липня 2014 року за індексним номером 14366343.

Вказував, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що орендована ним у ОСОБА_1 земельна ділянка передана в оренду іншій особі - ТОВ Агрокомплекс Узин , про що укладений Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, право оренди за яким зареєстроване відповідно до рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40137224 від 15 березня 2018 року 18:04:26.

Вважає, що такі дії відповідача ОСОБА_1 суперечать ч. 1 ст. 792 ЦК України , п. б ч. 1 ст. 95 ЗК України , ст. 13, 24, 25, 31 Закону України Про оренду землі № 161-ХІV від 08 жовтня 1998 року та умовам Договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, у зв`язку із чим, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року має бути визнаним недійсним.

В свою чергу, рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю.Ю. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40137224 від 15 березня 2018 року 18:04:26 відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV від 01 липня 2004 року та у зв`язку із порушенням ст. 10 , 19 , 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-IV має бути скасоване.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року позов ТОВ Олійникова Слобода залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ТОВ Олійникова Слобода - Тетеря С.І. подала апеляційну скаргу, у якій , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову та змінити розподіл судових витрат, стягнувши солідарно з відповідачів понесені апелянтом судові витрати у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 29 519,17 грн.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 мотивувала тим, що державна реєстрація права оренди на земельну ділянку не є державною реєстрацією правочину у розумінні ч. 1 ст. 210 ЦК України, норми ч. 1 ст. 210 ЦК України не підлягають застосуванню для визначення моменту набрання чинності договором оренди землі, укладеним після 01 січня 2013 року.

Суд першої інстанції всупереч висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 696/1693/15-ц помилково ототожнив державну реєстрацію договору оренди землі з державною реєстрацією права оренди на земельну ділянку, що призвело до помилкового застосування ним норм ч. 1 ст. 210 ЦК України, і, відповідно, до помилкового висновку про те, що цей договір не набрав чинності у зв`язку зі скасуванням державної реєстрації права оренди позивача на земельну ділянку, помилкового врахування висновку Верховного Суду у справі №322/1178/17, також висновків у справі № 357/7734/18. Договір оренди землі належить до консенсуальних договорів, які вважаються укладеними з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору. Закон України Про оренду землі у редакції, що діє з 01 січня 2013 року, не передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після державної реєстрації права оренди за цим договором. Договори оренди землі, укладені після 01 січня 2013 року, починають свій перебіг з моменту їх укладення, тобто, підписання сторонами. Саме по собі скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку не призводить до скасування підстави її проведення, тобто до недійсності договору оренди землі. Судом неправильно витлумачено п. 37 договору оренди землі. Суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах № 291/421/17, № 291/422/17, № 291/426/17, згідно з якими відсутність у ДРРПНМ державної реєстрації права оренди на земельну ділянку не позбавляє орендаря права оспорювати договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки з іншим орендарем. Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у разі скасування державної реєстрації права оренди особи на земельну ділянку в такої особи відсутнє право її оренди, що суперечить нормалі ст. ст. 2, З Закону № 1952-ІУ, ст. 11 ЦК України, ст. 124 ЗК України. Право оренди на земельну ділянку набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у ДРРПНМ. Висновок суду першої інстанції про те, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:001:0009, яка була передана в оренду позивачу, унеможливлює захист його прав не відповідає приписам ч. 3 ст. 110 ЗК України і не узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у справах № 367/2022/15-ц, № 922/2723/17. Поділ земельної ділянки не припиняє права оренди, що виникло у її землекористувача до її поділу. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування спірних рішень державного реєстратора є неналежним. Належним нині способом судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Суд не взяв до уваги ту обставину, що позивач у цій справі не є власником спірних земельних ділянок, а є їх орендарем на підставі договору оренди землі. Тобто, обставини у цій справі і в справі № 357/2022/15-ц не є подібними, що виключало можливість врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у справі №357/2022/15-ц під час розгляду цієї справи.

16 січня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ТОВ Агрокомплекс Узин - Миколюка М.Д. у якому вказує, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки не спростовує законність рішення суду першої інстанції, а тому просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ Олійникова Слобода , залишивши рішення районного суду без змін, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 вказує, що судження апелянта щодо чинності договору оренди землі між ним та ОСОБА_1 є хибним, оскільки сторони погодили дві умови за яких даний договір вважається укладеним, а саме: підписання його сторонами та його державна реєстрація. Разом з тим, умови договору суперечили актам цивільного законодавства в частині державної реєстрації договору, адже з 01 січня 2013 року така необхідність відпала і реєстрації підлягало лише право оренди, а не ордер. А тому у ОСОБА_1 не виникло обов`язків за договором щодо передачі земельної ділянки, який не спрямований на реальне настання наслідків

У відзиві зазначає, що на час розгляду справи був чинним наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за позивачем.

Вказує, що висновки суду щодо відсутності порушених прав позивача оспорюваним договором оренди не спростовані аргументами, викладеними в апеляційній скарзі. Позивач не довів викладене у позовній заяві судження, що він добросовісно виконував усі умови договору.

Крім того, розмір заявлених витрат на правничу допомогу перевищує розмір орендної плати за договором, є завищеним та неспівмірним зі складністю справи.

Також, 16 січня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у якому зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що договір оренди землі є нечинним/неукладеним, відповідно, і не створює прав та обов`язків для його сторін.

Суд також вірно зазначив, що права позивача, за захистом яких він звернувся, не можуть бути поновлені в обраний ним спосіб захисту. У позивача відсутні права, свободи або охоронювані законом інтереси, які порушено відповідачами, так як у нього відсутнє право оренди. А скасування рішення державного реєстратора щодо права оренди позбавляє орендаря права оспорювати договори оренди, які є предметом спору у справі.

Вказує, що наведена в апеляційній скарзі позивачем судова практика не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Державний реєстратор не є належним відповідачем у справі.

У відзиві ОСОБА_4 приводить розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 12 500 грн, які просить стягнути з ТОВ Олійникова Слобода , а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

При апеляційному перегляді справи представник ТОВ Олійникова Слобода - Тетеря С.І. доводи викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати з урахуванням обставин та висновків викладених в постанові Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у цивільній справі №357/9440/20, а також просила вирішити питання про розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача у справі ОСОБА_1 , адвокат Марценюк Л.А. заперечила щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просила залишити її без задоволення, посилаючись на ті обставини, що на момент звернення позивача до суду першої інстанції та ухвалення судом рішення у вказаній справі наказ Міінстерства юстиції №727/5 від 15 березня 2018 року був чинним, що не перешкоджало ОСОБА_1 укладати договір оренди із ТОВ Агрокомплекс Узин .

Представника ТОВ Агрокомплекс Узин Косяк В.М. заперечив щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників справи що з`явилися на розгляд вказаної справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає .

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 327985 від 13 червня 2008 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка, яка має площу 2,4 га, кадастровий номер 3220484400:010:004:0010 та знаходиться в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району (а.с.12, т.1).

В подальшому, 14 серпня 2013 року ТОВ Ім. Котовського , правонаступником якого є ТОВ Олійникова Слобода , та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться: Київська область, Білоцерківський район, Олійниковослобідська сільська рада та належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту про право власності на землю серії ЯЖ № 327985, виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 13 червня 2008 року. В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, розташована на території Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,4000 га (а.с.7, т.1).

Згідно п. 5 договору оренди, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно до п. 16 договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 (п`ятиденний) строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно п. 25 договору оренди, орендодавець зобов`язаний у випадку прийняття рішення про відчуження земельної ділянки, першочергово запропонувати її орендарю; передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно п. 31, 33 договору оренди дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, ліквідації юридичної особи - орендаря. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Згідно п. 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відміток про державну реєстрацію примірник договору, наявний в матеріалах справи, не містить.

Разом із тим, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 24105776 від 10 липня 2014 року вбачається, що 10 липня 2014 року о 20:11:30 год., державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В., ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14366343 та внесено запис про інше речове право № 6296665 від 03 липня 2014 року, а саме про право оренди земельної ділянки строком на 10 років ТОВ Ім. Котовського на земельну ділянку пл. 2,4000 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 (а.с.15, т.1).

В матеріалах справи міститься також копія акту приймання-передачі земельної ділянки, укладеного ТОВ Олійникова Слобода та ОСОБА_1 , згідно якого ТОВ Олійникова Слобода прийняло в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010, розташована на території Олійниковослобідської сільської ради, загальною площею 2,4000 га (а.с.9, т.1), та копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 327985, виданого ОСОБА_1 Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області 13 серпня 2008 року (а.с.12, т.1).

Відповідно до видаткового касового ордеру № 89 від 28 березня 2017 року, ОСОБА_1 отримала від ТОВ Олійникова Слобода компенсацію оренди за земельний пай в розмірі 6 000 грн. (а.с.20, т.1).

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 та інші власники земельних ділянок звернулися до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, в якій просили скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ Олійникова Слобода на належні їм земельні ділянки (а.с.212-220, т.2).

Наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 727/5 колективну скаргу задоволено, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в тому числі від 10 липня 2014 року №14366343, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. на земельну ділянку пл. 2,4000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 (а.с.221, т.2).

В серпні 2018 року ТОВ Олійникова Слобода звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин , державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно (а.с.2-59, т.1).

Разом з тим, 05 березня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин уклали договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області площею 2,4000 га, кадастровий номер 3220484400:01:004:0010. Договір укладено на 7 років з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.201-202, т.1).

В матеріалах справи міститься також копія заяви ОСОБА_1 на розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, посвідчена приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. 30 листопада 2018 року, в якій вона просила та надала згоду на розмежування, шляхом поділу, земельної ділянки розміром 2,4000 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Олійниково-Слобідська сільська рада, на дві нові, площею 1,2000 га, кожна (а.с.47, т.2).

12 грудня 2018 року о 16:22:03 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44570343 та внесено запис про право власності № 29407531 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 1,2 га з кадастровим номером 322084400:01:004:0026 (а.с.55-56, т.2).

12 грудня 2018 року о 16:16:50 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44570113 та внесено запис про право власності № 29407315 від 07 грудня 2018 року, за яким ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 1,2 га з кадастровим номером 322084400:01:004:0025 (а.с.57-58, т.2).

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин уклали Договір оренди землі № б/н за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області площею 1,2000 га, 1,2000 га, з кадастровими номерами 322084400:01:004:0025, 322084400:01:004:0026. Договір укладено на 10 років з дати його державної реєстрації права оренди, який набирає чинності з дати укладення та підписання його орендодавцем (а.с.48-52, т.2).

13 грудня 2018 року о 09:14:16 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44577218 та внесено запис про інше речове право № 29413746 від 10 грудня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс Узин , на земельну ділянку з площею 1,2 га та кадастровим номером 3220484400:01:004:0026 (а.с.53-54, т.2).

13 грудня 2018 року о 09:09:46 год., державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Іллюшиною М.О., ухвалене Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44577074 та внесено запис про інше речове право № 29413635 від 10 грудня 2018 року, а саме про право оренди земельної ділянки за ТОВ Агрокомплекс Узин , на земельну ділянку з площею 1,2 га та кадастровим номером 3220484400:01:004:0025 (а.с.59-60, т.2).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України (тут і в подальшому норми матеріального права наводяться в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Системний аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19) і підтримана постановами Верховного Суду, прийнятими пізніше, зокрема 10 вересня 2021 року в справі № 535/1095/20 (провадження № 61-9347св21), 06 вересня 2021 року в справі № 278/3528/19 (провадження № 61-1536св21) та інших.

У даній справі судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора № 14366343 від 10 липня 2014 року про реєстрацію договору оренди, укладеного 14 серпня 2013 року між ТОВ Олійникова Слобода та ОСОБА_1 , скасовано.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 (провадження № 61-15401св19) та наступних постановах, зокрема від 11 травня 2021 року у справі № 357/7999/18 (провадження № 61-10444св20), зазначено, що зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку, та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що враховуючи дію презумпції правомірності правочину, встановленої у ст. 204 ЦК України, скасування наказом Міністерства юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за позивачем права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, що виникло на підставі договору оренди землі, не припинило дію цього договору та жодним чином не вплинуло на його дійсність.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив поняття державної реєстрації договору із поняттям державної реєстрації права оренди , апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у даних правовідносинах відбулося скасування державної реєстрації права оренди, а тому, незважаючи на наявність підписаного договору оренди, таке право не вважається набутим за відсутності його державної реєстрації, що прямо вбачається з вищенаведених норм законодавства у сфері оренди землі, а відтак такі доводи позивача є неприйнятними.

Разом із тим, під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем ТОВ Олійникова Слобода доведено до відома суду, що ним оскаржується наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, яким було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди товариства, що виникло на підставі договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 .

Крім того, в суді апеляційної інстанції апелянт заявив клопотання про зупинення провадження по справі до набранням законної сили рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі №357/9440/20 у справі щодо визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5, яким, зокрема, було скасовано реєстрацію права оренди ТОВ Олійникова Слобода на спірну земельну ділянку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження в справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 січня 2021 року було зупинено апеляційне провадження по даній цивільній справі № 357/9184/18 до набранням законної сили рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі №357/9440/20.

Апеляційний суд враховує, що постановою Верховного Суду від 17 червня 2021 року в справі № 357/9123/18 (провадження № 61-4806св21) за позовом ТОВ Олійникова Слобода до ОСОБА_5 , ТОВ Агрокомплекс Узин , державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно та припинення права оренди встановлено, що апеляційний суд обґрунтовано зупинив провадження в справі № 357/9123/18 до розгляду справи № 357/9440/20, оскільки вирішення питання щодо законності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, яким, зокрема, скасовано реєстрацію права оренди ТОВ Олійникова Слобода на спірну земельну ділянку, впливає на встановлення факту набуття ТОВ Олійникова Слобода права оренди на спірну земельну ділянку, що матиме істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення у цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи ТОВ Олійникова Слобода в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010 за позивачем була скасована, це свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваним договором оренди, як на момент реєстрації зазначеного договору, так і на момент пред`явлення позову.

Разом із тим, в матеріалах справи наявна копія постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в справі № 357/9440/20, якою скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року та прийнято нову постанову, якою позов ТОВ Олійникова Слобода про визнання незаконним і скасування наказу задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року.

Таким чином, оскільки ТОВ Олійникова Слобода відмовлено в позові саме з підстав скасування державної реєстрації його права оренди спірної земельної ділянки, а постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 було скасовано зазначений наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, то вказані обставини є підставою для скасування судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового судового рішення.

Вирішуючи по суті позовні вимоги ТОВ Олійникова Слобода про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 05 березня 2018 року, укладеного ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин , апеляційний суд виходить із наступного.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Під час апеляційного перегляду підтверджено факт виникнення у ТОВ Олійникова Слобода права оренди земельної ділянки кадастровий номер 3220484400:01:004:0010, загальною площею 2,4000 га, на підставі договору оренди землі № б/н від 14 серпня 2013 року, укладеного позивачем з ОСОБА_1 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 липня 2014 року, номер запису 6296665.

05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем ТОВ Агрокомплекс Узин договір оренди б/н, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. 15 березня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Агрокомплекс Узин з індексним номером 25261255.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Системний аналіз наведених вимог закону дає підстави для висновку, що за своєю правовою природою оренда землі передбачає передачу земельної ділянки у строкове платне володіння і користування одній особі - орендарю.

Відповідно до ч. 6 ст. 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відтак, чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, яка вже передана в оренду, передавати її в користування іншій особі, ніж орендар, в тому числі на праві оренди.

Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду в постанові від 11 травня 2018 року в справі № 902/803/17, згідно яких декілька договорів найму однієї і тієї речі можуть існувати тільки якщо річ по ним передається виключно у користування наймачу (наприклад, користування музичним інструментом, приміщенням або обладнанням, але в різний час). Якщо договори найму передбачають передачу речі наймачу у користування та володіння, перевага віддається договору, який був укладений раніше.

Отже, укладення договору оренди землі з іншим орендарем без попереднього припинення або розірвання договору оренди землі з дійсним орендарем земельної ділянки суперечить наведеним нормам ЦК України, ЗК України, Закону України Про оренду землі та порушує права орендаря, якому ця земельна ділянка була передана в оренду раніше.

Зважаючи на те, що на дату укладення оспорюваного договору б/н від 05 березня 2018 року договір оренди, укладений ТОВ Олійникова Слобода з ОСОБА_1 , був дійсним, не оспорений в судовому порядку, не був припинений або розірваний з підстав, визначених законом або договором, ОСОБА_1 не мала права передавати спірну земельну ділянку в оренду будь-якій іншій особі, в тому числі ТОВ Агрокомплекс Узин , і відповідно укладати з нею договір оренди.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що укладення ОСОБА_1 оспорюваного договору оренди з ТОВ Агрокомплекс Узин суперечить ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13, 24, 25 Закону України Про оренду землі та умовам договору оренди, оскільки перешкоджає ТОВ Олійникова Слобода користуватися спірними земельними ділянками і тим самим позбавляє його права користування ними та права самостійно господарювати на них за відсутності підставі для припинення або розірвання укладеного ним договору оренди, що є підставою для визнання цього договору недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок, при вирішенні яких апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Також апеляційний суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у п. 97 постанови від 11 вересня 2018 року по справі №909/968/16, згідно яких у разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації.

Враховуючи наведене, вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок за відповідачем ТОВ Агрокомплекс Узин , є належним способом захисту права і таким чином підлягають задоволенню.

Разом із тим, у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/17792/17.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі.

Отже, позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19).

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи підтверджують, що спір у ТОВ Олійникова Слобода виник з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин з приводу порушення останніми права оренди позивача на нерухоме майно та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію за ТОВ Агрокомплекс Узин права оренди спірних земельних ділянок.

За вказаних обставин, звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, позивач правильно визначив ТОВ Агрокомплекс Узин відповідачем як особу, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом із тим, оскільки державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, відтак вимоги ТОВ Олійникова Слобода про скасування рішення державного реєстратора, пред`явлені до цього відповідача, задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд враховує, що при зверненні до суду з позовом ТОВ Олійникова Слобода понесено наступні судові витрати: 3 524 грн - судовий збір за подачу позовної заяви (а.с.1, т.1) та 25 995,17 грн - витрати по оплаті правничої допомоги в суді першої інстанції (а.с.39-40, т.1).

При зверненні до апеляційного суду ТОВ Олійникова Слобода понесено судові витрати: 5 286 грн судового збору (а.с.168, т.2), а також 19 967,94 грн витрат на правничу допомогу (а.с.197-198, т.2).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Критерії реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), а також критерії розумності їхнього розміру апеляційний суд вважає в даному випадку дотриманими стороною позивача.

Перевіряючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачів на його користь витрат понесених по оплаті правничої допомоги та перевіряючи заперечення відповідачів щодо їх не співмірності, колегія суддів враховує наступне.

Так, обґрунтовуючи вимоги щодо понесення вказаних витрат, позивач надав до суду копію договору №17/02-06 про надання правової допомоги від 01 лютого 2018 року, укладеного між ТОВ Олійникова Слобода з адвокатським об`єднанням Еверлігал , за умовами якого об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу, спрямовану на захист прав та законних інтересів клієнта у цивільних, господарських та адміністративних справах, а клієнт - оплатити надану об`єднанням правову допомогу (а.с.24-28, т.1).

Матеріали справи також містять копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, укладеної 06 липня 2018 року між ТОВ Олійникова Слобода з адвокатським об`єднанням Еверлігал , якою сторони погодили, що об`єднання надає клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів у судовому спорі з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин та державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, а також розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги в сумі 700 євро, крім того ПДВ - суму, еквіваленту 140 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 840 євро (а.с.29-30, т.1).

Відповідно до рахунку на оплату №143 від 06 липня 2018 року, складеного АО Еверлігал , ТОВ Олійникова Слобода має сплатити 25 995,17 грн й відповідно до платіжного доручення №3817 від 24 липня 2018 року ТОВ Олійникова Слобода сплатила вказану суму грошових коштів на користь АО Еверлігал (а.с.39-40, т.1).

Представником позивача також було надано детальний опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат в процесі надання правничої допомоги у справі №357/9184/18, відповідно до якого зазначено, що АО Еверлігал надало наступні послуги/роботи ТОВ Олійникова Слобода : аналіз наданих ТОВ Олійникова Слобода документів щодо незаконного одностороннього розірвання договору оренди та перереєстрації права оренди земельних ділянок, розробка правової позиції та плану дій щодо захисту прав та законних інтересів, збір додаткової доказової бази, необхідної для захисту, отримання витягів по земельній ділянці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підготовка позовної заява, підготовка пакету документів, підготовка та подання клопотання про витребування доказів від відповідачів, підготовка клопотань про запобігання зловживання відповідачами своїми процесуальними правами, представництво інтересів ТОВ Олійникова Слобода в судових засіданнях, підготовка детального опису робіт та здійснених витрат в процесу надання правничої допомоги.

Відповідно до вказаного детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат в процесі надання правничої допомоги у справі №357/9184/18, загальна сума здійснених судових витрат становить 29 519,17 грн (а.с.153-156, т.1).

Крім того, в матеріалах справи міститься також додаткова угода №09/10/20-3 до договору про надання правової допомоги №17/02-06 від 01 лютого 2018 року, укладена 09 жовтня 2020 року між ТОВ Олійникова Слобода з адвокатським об`єднанням Еверлігал , якою сторони погодили, що об`єднання надає клієнту правову допомогу щодо представництва його інтересів у судовому спорі з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс Узин та державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. про визнання недійсним договору оренди, а також розмір винагороди об`єднання за надання правової допомоги в сумі 500 євро, крім того ПДВ - суму, еквіваленту 100 євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 600 євро (а.с.195-196, т.2).

Відповідно до рахунку на оплату №297 від 09 жовтня 2020 року, складеного АО Еверлігал , ТОВ Олійникова Слобода має сплатити 19 967,94 грн й відповідно до платіжного доручення №1823 від 13 жовтня 2020 року ТОВ Олійникова Слобода сплатила вказану суму грошових коштів на користь АО Еверлігал (а.с.197-198, т.2).

Враховуючи характер спірних правовідносин, тривалість розгляду вказаної справи обсяг матеріалів справи, що потребували зібранню, дослідженню, аналізу, кількістю судових засідань на яких представники АО Еверлігал представляли інтереси позивача у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанції, апеляційний суд доходить висновку про доведеність та співмірність понесених позивачем витрат на послуги правничої допомоги та покладає вказані витрати на відповідачів у справі ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс Узин .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює розподіл судових витрат та стягує із кожного з відповідачів на користь позивача судові витрати, понесені останнім, пропорційно до задоволення позову та апеляційної скарги, в розмірі 27 386,56 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст. 13, 24, 25 Закону України Про оренду землі , апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода , подану представником Тетерею Світланою Ігорівною задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність Агрокомплекс Узин щодо земельної ділянки площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010.

Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства Великодимерської селищної ради Мироненко Юлії Юрівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, індексний номер 40137224 від 15 березня 2018 року 18:04:26 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс Узин на земельну ділянку площею 2,4 га з кадастровим номером 3220484400:01:004:0010, яке виникло на підставі Договору оренди землі № б/н від 05 березня 2018 року, укладеного ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність Агрокомплекс Узин .

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1 РНКОПП НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Узин (юр. ад. Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, 1-А, код ЄДРПОУ 32638214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Олійникова Слобода (09137 Київська область, Білоцерківський район, село Олійникова Слобода код ЄДРПОУ 03755360) понесені у справі судові витрати по 27 386,56 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 вересня 2021 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв