Постанова

від 27.06.2022 по справі 580/4016/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4016/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Часник А.О., за участі представника позивача Кучерука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, треті особи - Державне підприємство «Укрриба», Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Вільшанська селищна рада Городищенського району Черкаської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

05.08.2019 Приватне акціонерне товариство "Черкасирибгосп" (надалі - ПрАТ «Черкасирибгосп») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2019 №0004331401, №0004371401, №0004391401, №0004401401, №00004381401, №0004421401, №0004431401 та від 11.07.2019 №0007771401.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі № 580/2443/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.04.2019 №0004331401, №0004371401, №0004391401, №0004401401, №00004381401, №0004421401, №0004431401 та від 11.07.2019 №0007771401; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь ПрАТ «Черкасирибгосп» сплачений судовий збір у сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн (а.с.7 т.1 копія платіжного доручення від 05.08.2019 №2831 про сплату судового збору у сумі 135466 грн у справі №580/2443/19).

Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено частково: рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/2443/19 від 09.10.2019 (суддя Гайдаш В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 скасовано; справу за позовом ПрАТ «Черкасирибгосп» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Верховний Суд визнав висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, позаяк встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на землю, є повноваженням місцевої ради, що виконується шляхом прийняття відповідного рішення: «задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки гідротехнічні споруди, що передані ПАТ «Черкасирибгосп» на зберігання відповідно до договору зберігання від 01.12.2010 №29/10 є державною власністю, балансоутримувачем якої є Державне підприємство «Укрриба», тому у позивача відсутні правові підстави для сплати земельного податку щодо земель, на яких розташовані такі гідротехнічні споруди».

Крім того, касаційною інстанцією наголошено, що судами першої та апеляційної інстанції не витребувані та не перевірені рішення відповідних місцевих рад про визначення ставки земельного податку у 2018 році, що є обставиною яка потребує уточненню та прийняттю до уваги.

11.06.2021 справа № 580/2443/19 надійшла після скасування Верховним судом судових рішень до Черкаського окружного адміністративного суду на новий розгляд та ухвалою суду від 16.06.2021 заявлені позовні вимоги щодо кожного ППР були виділені у самостійні судові провадження із присвоєнням номерів справ: 580/4016/21, 580/4017/21, 580/4018/21, 580/4019/21, 580/4020/21, 580/4021/21, 580/2022/21.

Отже, предметом розгляду в цій справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення від 15.04.2019 №0004371401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб по В`язівській сільській раді у сумі 91074,44 податкового зобов`язання та 22768,61 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач при прийнятті спірного рішення не врахував те, що позивач не є ні власником, ні користувачем земельних ділянок, а гідротехнічні споруди, що знаходяться на вказаних земельних ділянках передані позивачу на зберігання.

За таких обставин позивач вважає, що відсутні законодавчо встановлені підстави для прийняття спірного рішення.

Крім цього позивач наголосив, що перевірка проводилась з порушенням порядку її проведення, та мають недоліки щодо оформлення результатів перевірки.

Протокольною ухвалою замінено Головне управління ДФС у Черкаській області правонаступником - Головним управлінням ДПС у Черкаській області.

Третю особу на стороні відповідача В`язівську сільську раду Городищенського району Черкаської області протокольною ухвалою було замінено на її правонаступника - Вільшанську селищну раду Городищенського району Черкаської області.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 р. у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено правомірність спірного рішення, правильність визначення грошового зобов`язання зі сплати земельного податку по В`язівській сільській раді.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, через порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постанови нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Не явка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, що передбачено ч. 2 ст.313 КАС України.

Клопотання відповідача щодо закриття провадження у справі через те, що відносно позивача 17.06.2021 Господарським судом порушено справу про банкрутство, і цей спір не підлягає розгляду у порядку КАС України, колегією суддів вирішено, про що оголошено протокольну ухвалу, якою визнано таке клопотання необґрунтованим.

Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду з вказаного приводу колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана позиція касаційної інстанції стосується інших обставин, а саме коли спірні податкові повідомлення-рішення приймалися податковим органом вже після порушення відносно підприємства справи про банкрутство.

Крім того, ухвалою суду першої інстанції при розгляді цієї справи це клопотання також вирішувалось й було визнано необґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ПрАТ «Черкасирибгосп» має філію «Телепино» ПрАТ «Черкасирибгосп» (код ЄДРПОУ вп:37715586). Публічне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» 23.12.2016 було перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Черкасирибгосп» (справа № 401/66/19).

Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 28.12.2018 №2665 та від 14.02.2019 №324, і повідомлення №398/23-00-14-0105, проведено було документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт перевірки від 18.03.2019 №87/23-00-144-0107/00476814.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення Приватним акціонерним товариством вимог пп.269.1.2 п.269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено земельний податок за 2018 рік на загальну суму 7351527,81 грн., в т. ч.: Городищенський район, с. В`язівок (КОАТУУ 7120382501) на суму 91074,44 грн.; Жашківський район, с.Бузівка (КОАТУУ 7120981201) на суму 2401300,80 грн.; Канівський район, с. Синявка (Козарівська с.р.) (КОАТУУ 7122082701) на суму 234602,70 грн.; Канівський район, с.Степанці (КОАТУУ 7122087801) на суму 309464,80 грн.; Черкаський район, с. Худяки (КОАТУУ 7124988501) на суму 338794,72 грн.; Черкаський район, с. Сагунівка (КОАТУУ 7124985501) на суму 844948,32 грн.; Черкаський район, с. Леськи (КОАТУУ 7124984501) на суму 290026,17 грн.; Кам`янський район с. Баландино (КОАТУУ 7121880500) на суму 825866,74 грн.; Кам`янський район с. Радиванівка (КОАТУУ 7121880500) на суму 133157,46 грн.; К`янський район с. Телепино (КОАТУУ 7121880500) насуму 1862172,06 грн.; Кам`янський район с. Лузанівка (КОАТУУ 7121880500) на суму 20119,6 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0004371401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб по В`язівській сільській раді у сумі 91074,44 податкового зобов`язання та 22768,61 грн. штрафних санкцій.

Позивач використав процедуру адміністративного узгодження грошових зобов`язань.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційно

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс № 2755) визначено, що цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 16 Кодексу №2755 платник податків зобов`язаний: 16.1.2 - вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; 16.1.3 - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; 16.1.4 - сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (п.8.1 ст.8 Кодексу №2755). Відповідно до п.10.1.1 ст.10 Кодексу №2755 податок на майно належить до місцевих податків. Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п.284.1 ст.284 Кодексу №2755). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 Кодексу №2755). Одним із принципів оподаткування є стабільність (підпункт 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Кодексу №2755): зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, у якому будуть діяти нові правила та ставки. Під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи (стаття 7 Кодексу №2755): 7.1.1 - платники податку; 7.1.2 - об`єкт оподаткування; 7.1.3 - база оподаткування; 7.1.4 - ставка податку; 7.1.5 - порядок обчислення податку; 7.1.6 - податковий період; 7.1.7 - строк та порядок сплати податку; 7.1.8 - строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування (п.7.2 ст.7 Кодексу №2755). Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, що починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року (стаття 3 Бюджетного Кодексу України). Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Кодексу №2755 рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Відповідно до пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 Кодексу №2755 (у редакції станом на 01.01.2018) визначено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

У Кодексі №2755 поняття щодо платників податку вживаються в такому значенні: відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу - назва розділу XII «податок на майно» із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014); п. 14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Ради обов`язково (п. 10.2-1 ст.10) установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Відповідно до статті 265 Кодексу №2755 податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Розділ XIII «Плата за землю» Кодексу №2755 виключено на підставі Закону від 28.12.2014 № 71-VIII. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі (п.10.3 статті 10 Кодексу №2755). Відповідно до статті 269 «платники земельного податку» (назва статті 269 із змінами, внесеними згідно із Законом від 28.12.2014 № 71-VIII) Кодексу №2755 платниками податку є: 269.1.1 - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2 - землекористувачі; 269.2 - особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу. Судом встановлено і сторонами визнано, що платник податку ПрАТ «Черкасирибгосп» у 2018 році не використовував спеціальний режим оподаткування (не перебував на спрощеній системі оподаткування). Відповідно до статті 270 Кодексу №2755 об`єктами оподаткування є: 270.1.1 - земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування (стаття 271 Кодексу №2755) є: 271.1.1 - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2 - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 271.2 статті 271 Кодексу №2755 рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Відповідно до п.12.3.3 ст.12 Кодексу №2755 Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до положень п.52-6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі Кодекс № 2755, ПК України), надано органам місцевого самоврядування у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, проте у 2018 році такого правового регулювання не було.

Згідно приписів статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, що перебуває в державній чи комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до змісту статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві.

За змістом частини 1 статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Згідно із Законом України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (стаття 13); нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку (стаття 5). Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Кодексу №2755 для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Згідно із Законом України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 1160), державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, що встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Згідно із статтею 8 Закону № 1160 стосовно кожного проєкта регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу, проводиться комплекс певних дій, передбачених законодавством. Оприлюднення проєктів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій є важливим етапом для видання регуляторного акту і порядок дій закріплено у статті 9 Закону № 1160: кожен проєкт регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проєкта регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 Закону №1160. Проєкт регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проєкта регуляторного акта. Повідомлення про оприлюднення проєкта регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 Закону №1160); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проєкта регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проєту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проєкта регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проєкта регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Приписами статті 36 Закону № 1160 визначені особливості прийняття регуляторних актів органами та посадовими особами місцевого самоврядування, зоокрема, регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проєкт регуляторного акта не був оприлюднений.

Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги.

Отже, предметом спору у цій справі є визначення змісту і характеру податкового обов`язку позивача зі сплати земельного податку як елемента місцевого податку на майно, стосується змін регулювання елементів земельного податку та різного тлумачення учасниками щодо застосування ставки як одного із основних елементів податку за рішенням суб`єкта владних повноважень органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та пропорційності втручання держави в особі контролюючого органу у право власності платника податку.

Матеріалами справи підтверджено, що державний акт на право постійного користування землею від 17.01.2001 № І-ЧР 000949 видано сільськогосподарсько-рибоводному відкритому акціонерному товариству «Черкасирибгосп» м. Черкаси (нерестово-виросне господарство «В`язівок») щодо 90,77 га землі для вирощування рибопосадкового маточного матеріалу та товарної риби (а.с.177-179 т.2).

24.07.2014 земельні ділянки, розташовані у В`язівській сільській раді, були зареєстровані у Державному земельному кадастрі за такими кадастровими номерами: 7120382500:02:001:2886 (площею 21,9588 га), 7120382500:02:001:2885 (площею 2,8209 га), 7120382500:02:001:2884 (площею 75,2753 га), 7120382500:01:001:1197 (площею 1,1300 га), 7120382500:01:001:1196 (площею 0,8300 га), категорія земель - землі водного фонду, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, форма власності - державна (а.с.111-125 т.2).

Позивачем у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік від 20.02.2018 № 9025871561 були зазначені 5 земельних ділянок (категорія 10.07) у значенні «державна реєстрація прав власності/користування (у разі наявності)» з такими кадастровими номерами: 7120382500:01:001:1197 (площею 1,1300 га), 7120382500:01:001:1196 (площею 0,8300 га), 7120382500:02:001:2885 (площею 2,8209 га), 7120382500:02:001:2886 (площею 21,9588 га) та 7120382500:02:001:2884 (площею 75,2753 га) (а.с.170-172 т.2).

Позивач у відповідних графах податкової декларації (а.с.171 т.2) визначено нормативну грошову оцінку одиниці площі земельної ділянки, ставку податку та визначено річну суму земельного податку: річна сума земельного податку з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки 7120382500:01:001:1197 становить: 1,1300 га х 172 500,00 грн х 1% = 1 949,25 грн; земельної ділянки 7120382500:01:001:1196 становить: 0,8300 га х 345 000,00 грн х 1% = 2 863,50 грн; земельної ділянки 7120382500:02:001:2885 становить: 2,8209 га х 17 946,00 грн х 1% = 506,24 грн; земельної ділянки 7120382500:02:001:2886 становить: 21,9588 га х 17 946,00 грн х 1% = 3 940,73 грн та земельної ділянки 7120382500:02:001:2884 становить: 75,2753 га х 17 946,00 грн х 1% = 13 508,91 грн (загальна сума податку нарахованого та сплаченого позивачем становить 22 768,63 грн), проте ставка 1% для коду 10.07 визначена для фізичних осіб.

Відповдіач під час проведення податкової перевірки позивача встановив, що у податковій декларації позивача неправильно застосовано ставку податку у розмірі 1%, позаяк відповідно до рішення В`язівської сільської ради від 15.06.2017 № 12-6/VII ставка земельного податку визначена у розмірі 5%, тому сума земельного податку щодо земельної ділянки 7120382500:01:001:1197 мала би становити: 1 949,25 грн (визначена позивачем річна сума податку у графі 13 податкової декларації)х 100 х 5% = 9 746,25 грн; щодо земельної ділянки 7120382500:01:001:1196: 2 863,50 грн х 100 х 5% = 14 317,50 грн; щодо земельної ділянки 7120382500:02:001:2885: 506,24 грн х 100 х 5% = 2 531,19 грн; щодо земельної ділянки 7120382500:02:001:2886: 3 940,73 грн х 100 х 5% = 19 703,63 грн та щодо земельної ділянки 7120382500:02:001:2884: 13 508,91 грн х 100 х 5% = 67 544,53 грн, тому загальна сума податку відповідачем правомірно встановлено як заниження податкового зобов`язання із земельного податку на загальну суму 91 074,44 грн та застосуванням санкції у розмірі 25% (22 768,61 грн).

Апелянтом вказане не спростовано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що грошове зобов`язання зі сплати земельного податку по В`язівській сільській раді з урахуванням податкової декларації від 20.02.2018 №9025871561 (а.с.169-172 т.2) згідно розрахунку штрафних санкцій на підставі п.123.1 ст.123 Кодексу №2755 у сумі 22 768,61 грн. - занижене у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у сумі 91 074,44 грн.

Крім того, апелянтом не спростовано, що рішення В`язівської сільської ради від 15.06.2017 № 12-6/VII щодо встановлення місцевих податків і зборів у 2018 році було своєчасно, як то визначено чинним законодавством, оприлюднено на відповідному сайті ради, тобто відповідачем було дотримано принцип стабільності податкового законодавства (а.с.197-207 т.2).

Вказана обставина підтверджена належними та допустимими доказами, які суд першої інстанції дослідив і надав оцінку кожному доводу, з висновками яких суд апеляційної інстанції погоджується.

Отже, всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено належними та допустимими доказами протиправність спірного рішення.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст постанови виготовлено 04.07.2022.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р. - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, треті особи - Державне підприємство «Укрриба», Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Вільшанська селищна рада Городищенського району Черкаської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель