Постанова

від 03.07.2022 по справі 420/12710/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2022 року

м. Київ

справа № 420/12710/20

адміністративне провадження № К/9901/21988/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/12710/20

за позовом Громадської організації (далі - ГО) «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі - Департамент архітектури та містобудування), Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ВЕСТ БІЛДІНГ Україна», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта», про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан»

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шляхтицького О.І., суддів Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 19.11.2020 ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» звернулась до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку», затверджені наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 06.03.2018 №01-06/34;

визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 17.09.2018 №ОД 112182601678, виданий Управлінням ДАБК, з урахуванням змін, внесених повідомленням про зміну даних у дозволі на будівельні роботи від 13.01.2020 № ОД 122200131929, найменування об`єкта будівництва - «Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку: Одеська обл., м. Одеса, Київський район, пров. Маячний, 11, 11-А».

В обґрунтування позовних вимог ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» зазначила, що надані відповідачами містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку» від 06.03.2018 № 01-06/34 та дозвіл на виконання будівельних робіт від 17.09.2018 № ОД112182601678 видані всупереч вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Зокрема позивачем вказано на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки містобудівні умови та обмеження були отримані на здійснення реконструкції існуючих будівель саме під адміністративну будівлю, а дозвіл - на будівництво готелю, водночас забудовниками фактично здійснюється будівництво житлового комплексу. Окрім цього позивач зазначає, що цільове призначення земельної ділянки не передбачає правомочностей щодо здійснення будівництва житлових будинків, готелів або будь-яке інше будівництво. Також, позивач зазначив, що містобудівні умови та обмеження і дозвіл на виконання будівельних робіт були видані третім особам всупереч вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Водного кодексу України (далі - ВК України), оскільки у межах пляжної зони прибережної захисної смуги заборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, а використання земель рекреаційного призначення не за призначенням забороняється. У свою чергу дозвіл видано за кодом об`єкта будівництва - 1211.1 на будівництво готелю в межах пляжної зони, що суперечить вказаним вище нормативним положенням.

Окрім того, ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» посилається на невідповідність оспорюваних документів плану зонування території - зонінгу м. Одеси (зони Р-3 (Р-3п) та заявленому будівництву в частині виду об`єкта будівництва.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2021 задовольнив позовні вимоги.

3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.04.2021 скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у справі - закрив.

4. 14.06.2020 ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 22.06.2021 поновив ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» строк на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди встановили, що 23.10.2014 реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно:

№ 28514332, яким посвідчено відомості про право власності на нежитлову будівлю площею 153,5 кв.м за адресою: м. Одеса, пров. Маячний, 11-А.

№ 28521304, яким посвідчено відомості про право власності на нежитлову будівлю площею 101,6 кв.м за адресою: м. Одеса, пров. Маячний, 11.

29.10.2014 Одеською міською радою було прийнято рішення №5646-VI «Про надання дозволу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом продажу, орієнтовною площею 0,2700 га, за адресою: м, Одеса, провулок Маячний, 11, 11-А, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових будівель та споруд та про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2700 га, за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11, 11-А, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових будівель та споруд».

10.06.2015 Одеською міською радою було прийнято рішення №6898-VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1546 га, за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11, 11-А, для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових будівель та надання її ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» в оренду».

Так пунктом 1 зазначеного рішення передбачено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:35:002:0018), площею 0,1546 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення) за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11, 11-А.

Пунктом 2 вказаного рішення № 6898-VI вирішено надати ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» земельну ділянку, вказану в пункті 1 цього рішення, в оренду терміном на 10 років для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових будівель (цільове призначення Е.07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення).

04.09.2015 між Одеською міською радою та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,1546 га, кадастровий номер 5110136900:35:002:0018, за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11, 11-А, строком на 10 років.

Відповідно до пунктів 5.1-5.2 щодо договору земельна ділянка передається в оренду ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» для експлуатації та обслуговування існуючих нежитлових об`єктів. Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення; вид цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

06.03.2018 наказом Управління архітектури та містобудування № 01-06/34 було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №33 «Реконструкція нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку».

При цьому у пункті 3 вказаних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва зазначено, що згідно з «Планом зонування території м. Одеси» (зонінг), затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 №1316-VІІ, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11, 11-А, розташована у проектній рекреаційній зоні озеленених територій загального користування (Р-3п), де можливе розміщення адміністративних будівель, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку.

31.08.2018 ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» звернулось до Управління ДАБК із заявою та відповідним пакетом документів для отримання дозволу на виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, провулок Маячний, 11, 11-А.

17.09.2018 Управлінням ДАБК ТОВ «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта» було видано дозвіл на виконання будівельних робіт за №ОД 112182601678.

Зазначеним дозволом передбачено здійснення реконструкції нежитлових будівель та споруд рекреаційного призначення під адміністративну будівлю, допоміжні споруди та інфраструктуру відпочинку. Вид будівництва - реконструкція. Код об`єкта будівництва - 1211.1.

На підставі звернення ТОВ «Вест білдінг Україна» від 02.01.2020, відповідно до статті 37 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», 13.01.2020 було внесено зміни до дозволу № ОД112182601678, зокрема до переліку замовників було додано ТОВ «Вест Білдінг Україна».

ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» не погоджуючись і вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 06.03.2018 № 01-06/34 та дозвіл на виконання будівельних робіт від 17.09.2018 №ОД 112182601678 (з урахуванням змін внесених повідомленням про зміну даних у дозволі на будівельні роботи від 13.01.2020 №ОД 122200131929), звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням відповідної містобудівної документації та чинного законодавства, отже, у відповідачів не було законодавчих підстав для видачі забудовнику містобудівних умов та обмежень від 06.03.2018 №01-06/34 та, як наслідок, дозволу на виконання будівельних робіт від 17.09.2018 № ОД112182601678.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивач мав достатньо правомочностей на подання адміністративного позову у справі № 420/12710/20 з огляду на те, що планована діяльність в будь-якому випадку передбачає можливий негативний вплив на навколишнє середовище, а здійснення відповідної планової діяльності без усіх необхідних процедур, передбачених чинним законодавством, є порушенням екологічних прав суспільства та окремих його членів, а тому, відповідно до норм міжнародного екологічного законодавства та правової позиції Верховного Суду, позивач має право на представництво у суді екологічних інтересів суспільства.

8. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив із того, що цей спір є приватноправовим та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, оскільки ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» звернулась до суду з цим позовом з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів, які, як випливає з встановлених судовим розглядом обставин справи та підстав позову, порушені внаслідок виконання третьою особою будівельних робіт, а тому вимоги про скасування виданих третій особі містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт, є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення цією особою будівельних робіт.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга позивача мотивована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №822/450/16, від 25.06.2020 у справі №826/11374/15, від 21.10.2020 у справі №826/3820/18, від 11.08.2020 у справі №821/837/17, від 02.10.2020 у справі №826/9432/17, а також на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №420/288/20, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Суд першої інстанції, вирішуючи адміністративну справу по суті заявленого позову, зазначив про те, що позивач звернувся до суду за захистом, зокрема екологічних прав та інтересів, оскільки нормативно-правові акти, якими регламентовано вирішення питань розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту передбачають можливий негативний вплив на навколишнє середовище, а здійснення відповідної планової діяльності без усіх необхідних процедур, передбачених чинним законодавством, є порушенням екологічних прав суспільства та окремих його членів, а тому, відповідно до норм міжнародного екологічного законодавства, позивач має право на представництво у суді екологічних інтересів суспільства.

13. Натомість, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки звернення до суду з цим позовом обумовлено необхідністю захисту інтересів позивача приватноправового характеру, з огляду на те, що спір виник у правовідносинах щодо захисту прав членів територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку комунальної власності, на якій, на думку позивача, третьою особою незаконно здійснюється будівельні роботи, що обмежують права ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» та окремих її членів у використанні ними певних територій населеного пункту рекреаційного призначення з метою задоволення своїх життєвих потреб.

14. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

15. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12.10.1978) висловлено думку, що термін «суд, встановлений законом» у статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

16. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

17. За правилами пунктів 1-2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

18. Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

19. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

20. Публічно-правовий спір має особливий склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Водночас, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди мають виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених позовних вимог, а також характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

22. Таким чином, справою адміністративної юрисдикції є переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між певними суб`єктами відносно їх прав і обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів.

23. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

24. У постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №420/2719/20 викладено висновок, згідно з яким спір у справі щодо оскарження містобудівних умов та обмежень вважається публічно-правовим та належить до компетенції адміністративного суду з огляду на наявність у ньому таких критеріїв адміністративної юрисдикції: між учасниками справи виникли публічно-правові відносини; суб`єкт владних повноважень присутній у спірних відносинах; дії вчинені суб`єктом владних повноважень; суб`єкт владних повноважень здійснює адміністративні повноваження у сфері публічного адміністрування; спірні відносини врегульовані адміністративним законодавством. Крім того, спір щодо оскарження позивачем містобудівних умов та обмежень є публічно-правовим у разі наявності в останнього саме екологічного інтересу у справі та звернення до суду за захистом саме екологічних прав.

25. Слід також зауважити, що Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

26. Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI визначено, що під містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) слід розуміти документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

27. У статті 29 цього Закону визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

28. Порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт, підстави для відмови у його отриманні, а також підстави для анулювання визначені статтею 37 Закону №3038-VI.

29. Водночас статтею 6 Закону №3038-VI передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV), до яких належать органи державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

30. У свою чергу, відповідно до положень статті 13 Закону № 687-XIV до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

31. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР).

32. Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом №280/97-ВР.

33. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР установлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

34. Конституційний Суд України у справі № 7-рп/2009 (рішення від 16.04.2009) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

35. Отже, органи місцевого самоврядування у спірних (конкретних) правових відносинах є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції.

36. У позовній заяві при оскаржені рішень суб`єктів владних повноважень позивач посилається на невідповідність оскаржених рішень вимогам Закону №3038-VI, які спрямовані, зокрема на визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів, забезпечення збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень, з метою сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров`я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування, а тому цей спір не містить ознак притаманних приватноправовому спору, що підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

37. Відтак, з огляду на наведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини, які склались між учасниками цієї справи стосуються оскарження позивачем, який згідно із його Статутом створений з метою спільної реалізації його членами своїх прав та свобод, задоволення та захисту суспільних, зокрема екологічних інтересів, направлених на поліпшення якості життя людей, спільне виконання проектів, спрямованих на сприяння формуванню в законному порядку дієвих механізмів захисту громадянських прав та свобод, рішень щодо забудови території як інструменту державного регулювання планування територій.

38. Слід зауважити, що завданням суду відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

39. Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано статті 13 Конвенції, в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

40. Окрім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

41. Суд апеляційної інстанції формально підійшов до вирішення справи та необґрунтовано дійшов висновку, що позивач в цьому випадку не має права на звернення до адміністративного суду із цим позовом за правилами встановленими КАС України.

42. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково для продовження розгляду.

43. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

44. Отже, викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції висновки про непоширення юрисдикції адміністративного суду на цю справу ґрунтуються на неправильному застосуванні норм права.

45. Відтак відносини, які склались між учасниками спору мають публічно-правовий характер та підлягають розгляду за правилами та в порядку адміністративного судочинства, тому висновки суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі з підстави неналежності її до спорів адміністративної юрисдикції, не ґрунтуються на правильному розумінні процесуального закону, у зв`язку із чим оскільки суд апеляційної інстанції фактично не переглядав в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості переглянути цей спір в касаційному порядку по суті позовних вимог, у зв`язку із чим, постанову слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

46. За правилами частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справ

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» задовольнити частково.

Скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021, а справу №420/12710/20 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ БІЛДІНГ Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма імені П. Шмідта», про визнання протиправними рішень, - направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко